Постанова

від 30.09.2021 по справі 280/2266/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2266/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Цвєткової К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2021 (суддя Конишева О.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулося до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради за адресою: 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Гнаровської, 6, шляхом зобов`язання Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради повністю зупинити експлуатацію будівлі лікувального закладу за вказаною адресою, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2021 адміністративний позов задоволено частково. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради за адресою: 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Гнаровської, 6, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки № 1 від 09.01.2020. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за результатами проведеної позапланової перевірки було складено акт від 09.01.2020 року №1, яким встановлено порушення, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють та перебувають на об`єкті відповідача. Разом з тим, виявлені порушені під час складання акта перевірки від 09.01.2020 року №1 було частково усунуто, що підтверджується актом №21 від 20.07.2020 року. Щодо не усунутих поршень, то відповідачем вжито коло всіх дій, які залежали від неї задля виконання вимог контролюючого органу, та на даний час тривають роботи, які вимагають значного часу та коштів на усунення вказаних позивачем порушень. Виявлені порушення були в більшій частині усунуті, а порушення, які на даний час не усунуті не створюють загрозу для життя і здоров`я осіб, які знаходяться на такому об`єкті.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг та відзиву на них, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

З матеріалів справи слідує, що Вільнянським районним сектором Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 08 січня по 09 січня 2020 року було проведено позапланову перевірку відповідача, за наслідками якої було складено акт № 1 від 09.01.2020 року.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівля, приміщення та територія КНП Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради за адресою: 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Гнаровської, 6, експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1. Не забезпечено обладнання приміщень лікувального закладу системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

2. Не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) усіх підвідомчих об`єктів засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.

3. Допускається на шляхах евакуації з хірургічного, терапевтичного, пологового відділень лікарні, поліклініки № 1 та № 2 та харчоблоку опорядження (облицювання) стін та стель матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки.

Відповідно до вимог пункту 2.17 глави 2 розділу ТТТ Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року забороняється опорядження (облицювання) стін та стель матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки ніж Г2, В2, Д2, Т2 для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб.

За відсутності виконання цих вимог, може виникнути пожежа зі швидким розповсюдженням вогню, що є загрозою для життя та здоров`я людини.

4. Пожежні кран-комплекти № 17 та 18 знаходяться у не працездатному стані.

Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.

Наслідком несправності кран-комплектів є неможливість використання води та обладнання в разі виникнення пожежі і вогонь буде розповсюджуватися на значну площу, що є загрозою для життя людини внаслідок значного поширення полум`я.

5. Знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежній перешкоді, що відокремлює електрощитові (відсутні протипожежні двері).

Відповідно до вимог пункту 2.3 глави 2 розділ III Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Приміщення електрощитової повинне відокремлюватись протипожежними дверима.

Невиконання класу вогнестійкості двері електрощитової не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

6. В коридорі поліклініки № 1 на першому поверсі допускається встановлення на вікні глухих ґрат.

Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

За наявності глухих ґрат при проведенні евакуаційних заходів та заходів під час ліквідації пожежі, аварії техногенного або природного характеру, іншої надзвичайної ситуації, не буде можливості швидко та своєчасно виконати дії по евакуації людей, що в свою чергу, несе загрозу для їх здоров`я та життя.

7. Допускається при перебуванні людей у будівлі дитячого відділення зачицення дверей на евакуаційних шляхах на першому поверсі на ключ.

Відповідно до вимог пункту 2.27 глави 2 розділу III Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Замкнення дверей на ключі збільшує час на проведення евакуації людей із будівель та приміщень і може призвести до ускладнення проведення швидкої їх евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі під час проходження через евакуаційні виходи, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

8. В приміщеннях бухгалтерії, сестринських, ординаторських усіх відділень допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж.

Відповідно до вимог пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно- монтажних та аварійних робіт.

Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж сприяє виникненню пожежі та розповсюдженню вогню по горючим матеріалам і несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

9. В кабінеті бухгалтерії допускається використання пошкодженої розетки.

Відповідно до вимог абзацу 6 пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року забороняється користування пошкодженими розетками.

Користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

10. Не укомплектовано пожежні кран-комплекти № 1, 3, 8, 10, 15, 22, 26 пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, важелем для полегшення відкривання вентиля.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, ьснопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.

Не виконання цієї вимоги може привести до неможливості використання пожежних рукавів працівниками при виникненні пожежі, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

11. Двері на основному шляху евакуації з поліклініки № 1 відчиняються не в напрямку виходу з будівлі (приміщень).

Відповідно до вимог пункту 2.27 глави 2 розділу III Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від ЗОЛ 22104 року двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель.

Відчинення дверей на шляхах евакуації в напрямку, протилежному виходу з приміщення, збільшує час на проведення евакуації людей і може призвести до ускладнення проведення швидкої їх евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі під час проходження через евакуаційні виходи, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

12. Не забезпечено обслуговуючий персонал та хворих з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі.

Відповідно до вимог пункту 3.2. глави 3 розділу VI Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року лікарні та інші заклади охорони здоров`я з постійним перебуванням хворих, не здатних самостійно пересуватися, повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу.

Вказані порушення стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V), Кодексу цивільного захисту України, інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил (ч. 1 ст. 47 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із приписами ч.1 та ч.2 ст.64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до ч. 1 ст.20, ч. 1, ч. 6 ст.55, ч. 2 ст. 58 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики. Забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму. Основними завданнями пожежної охорони є: 1) забезпечення пожежної безпеки; 2) запобігання виникненню пожеж та нещасним випадкам під час пожеж; 3) гасіння пожеж, рятування населення, а також надання допомоги у ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.

Згідно ст. 66, ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Поряд з тим, згідно пунктів 11, 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до пункту 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вже зазначалося раніше, Вільнянським районним сектором Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 08 січня по 09 січня 2020 року було проведено позапланову перевірку відповідача, за наслідками якої було складено акт № 1 від 09.01.2020 року, яким встановлено що об`єкт відповідача - будівля, приміщення та територія КНП Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради за адресою: 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Гнаровської, 6, експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

В подальшому відповідач звернувся до відповідача із заявою від 08.07.2021 року №2123 для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним некомерційним підприємством Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі такого звернення відповідача працівниками позивача було проведено відповідну перевірку, за наслідками якої складено акт №276 від 23.07.2021 року, яким встановлено наступні порушення:

- порушення вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правила пожежної безпеки в Україні, а саме: не забезпечено обладнання приміщень лікувального закладу системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- порушення пункту 2.5 глави 2 розділу III Правила пожежної безпеки в Україні, а саме: не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) усіх підвідомчих об`єктів засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- порушення п.1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ, а саме: не забезпечено захист будівель лікувального закладу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- порушення пункту 2.17 глави 2 розділу ТТТ Правила пожежної безпеки в Україні, а саме: допускається на шляхах евакуації з хірургічного, терапевтичного, пологового відділень лікарні, поліклініки № 1 та № 2 та харчоблоку опорядження (облицювання) стін та стель матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки;

- порушено статті 57 Кодексу цивільного захисту України, а саме: відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з протипожежної безпеки;

- порушення п.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України, а саме: не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об`єкту з урахуванням усіх чинників небезпеки;

- порушення п.2 розділу ІІІ Правила пожежної безпеки в Україні, а саме: не забезпечено відповідно до законодавства працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

На час розгляду справи у суді апеляційної інстанції порушення, виявлені в акті №276 від 23.07.2021 року, відповідачем не усунуто, що останнім не заперечується.

Стосовно доводів скаржника про те, що адміністрацією КНП Вільнянська БЛ ВМР вжито коло всіх дій, які залежали від неї задля виконання вимог контролюючого органу, та на даний час тривають роботи, які вимагають значного часу та коштів на усунення вказаних позивачем порушень, в той час як більшість виявлених порушень було усунуто та на даний час не усунуті порушення не створюють загрозу для життя і здоров`я осіб, виходячи з принципу співмірності відсутні підстав для вжиття заходів реагування шляхом зупинення експлуатації будівлі та приміщень відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Оцінюючи ризики не усунутих порушень, апеляційний суд зазначає, що відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння. Відсутність оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів усіх об`єктів засобами вогнезахисту може призвести до швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я та життя людей. При облицюванні стін та стелі на шляхах евакуації матеріалами з

пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі.

Отже, порушення, які були виявлені під час перевірки будівель медичного закладу, та не усунуто відповідачем, у їх сукупності є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, які працюють або перебувають на об`єкті відповідача, в той час як метою заходів реагування в даному випадку є запобігання вчинення загроз, а не усунення наслідків, які можуть виникнути у разі не усунення виявлених порушень.

Водночас суд зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення від суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Таким чином, після усунення порушень, які створюють загрозу для життя та/або здоров`ю людей, відповідач може звернутися до позивача для проведення позапланової перевірки з метою отримання повідомлення про усунення таких порушень, що в подальшому дасть можливість відновити свою роботу підприємству.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров