Рішення

від 24.06.2021 по справі 280/2266/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2021 року Справа № 280/2266/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593)

до Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Гнаровської,6, код ЄДРПОУ 01992914)

про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) до Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради за адресою: 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Гнаровської, 6, шляхом зобов`язання Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради повністю зупинити експлуатацію будівлі лікувального закладу за вказаною адресою, окрім робіт пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 07.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 06.05.2020 перейдено до розгляду справи № 280/2266/20, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.06.2020.

Протокольною ухвалою суду від 01.06.2020 відкладено підготовче засідання на 28.07.2021.

Ухвалою суду від 28.07.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 17.08.2020.

Ухвалою суду від 17.08.2020 за клопотанням сторін зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 10.11.2020.

Ухвалою суду від 10.11.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.11.2020 за клопотанням сторін зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 26.01.2021.

Ухвалою суду від 26.01.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.01.2021 за клопотанням сторін зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 20.04.2021.

Ухвалою суду від 20.04.2021 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.06.2021.

Позивач 07.06.2021 до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовну заяву просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 07.06.2021 до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що відповідачем усунута переважна частина порушень та вживаються заходи на усунення решти встановлених порушень.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Вільнянським районним сектором Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 08 січня по 09 січня 2020 року було проведено позапланову перевірку відповідача, за наслідками якої було складено акт № 1 від 09.01.2020 року.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівля, приміщення та територія КНП Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради за адресою: 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Гнаровської, 6, експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1. Не забезпечено обладнання приміщень лікувального закладу системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

2. Не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) усіх підвідомчих об`єктів засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.

3. Допускається на шляхах евакуації з хірургічного, терапевтичного, пологового відділень лікарні, поліклініки № 1 та № 2 та харчоблоку опорядження (облицювання) стін та стель матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки.

Відповідно до вимог пункту 2.17 глави 2 розділу ТТТ Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року забороняється опорядження (облицювання) стін та стель матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки ніж Г2, В2, Д2, Т2 для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб.

За відсутності виконання цих вимог, може виникнути пожежа зі швидким розповсюдженням вогню, що є загрозою для життя та здоров`я людини.

4. Пожежні кран-комплекти № 17 та 18 знаходяться у не працездатному стані.

Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.

Наслідком несправності кран-комплектів є неможливість використання води та обладнання в разі виникнення пожежі і вогонь буде розповсюджуватися на значну площу, що є загрозою для життя людини внаслідок значного поширення полум`я.

5. Знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежній перешкоді, що відокремлює електрощитові (відсутні протипожежні двері).

Відповідно до вимог пункту 2.3 глави 2 розділ III Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Приміщення електрощитової повинне відокремлюватись протипожежними дверима.

Невиконання класу вогнестійкості двері електрощитової не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

6. В коридорі поліклініки № 1 на першому поверсі допускається встановлення на вікні глухих ґрат.

Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

За наявності глухих ґрат при проведенні евакуаційних заходів та заходів під час ліквідації пожежі, аварії техногенного або природного характеру, іншої надзвичайної ситуації, не буде можливості швидко та своєчасно виконати дії по евакуації людей, що в свою чергу, несе загрозу для їх здоров`я та життя.

7. Допускається при перебуванні людей у будівлі дитячого відділення зачицення дверей на евакуаційних шляхах на першому поверсі на ключ.

Відповідно до вимог пункту 2.27 глави 2 розділу III Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

Замкнення дверей на ключі збільшує час на проведення евакуації людей із будівель та приміщень і може призвести до ускладнення проведення швидкої їх евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі під час проходження через евакуаційні виходи, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

8. В приміщеннях бухгалтерії, сестринських, ординаторських усіх відділень допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж.

Відповідно до вимог пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно- монтажних та аварійних робіт.

Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж сприяє виникненню пожежі та розповсюдженню вогню по горючим матеріалам і несе загрозу для здоров`я і життя людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.

9. В кабінеті бухгалтерії допускається використання пошкодженої розетки.

Відповідно до вимог абзацу 6 пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року забороняється користування пошкодженими розетками.

Користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами може привести до виникнення пожежі, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

10. Не укомплектовано пожежні кран-комплекти № 1, 3, 8, 10, 15, 22, 26 пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, важелем для полегшення відкривання вентиля.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, ьснопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.

Не виконання цієї вимоги може привести до неможливості використання пожежних рукавів працівниками при виникненні пожежі, що, в свою чергу, може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

11. Двері на основному шляху евакуації з поліклініки № 1 відчиняються не в напрямку виходу з будівлі (приміщень).

Відповідно до вимог пункту 2.27 глави 2 розділу III Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від ЗОЛ 22104 року двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель.

Відчинення дверей на шляхах евакуації в напрямку, протилежному виходу з приміщення, збільшує час на проведення евакуації людей і може призвести до ускладнення проведення швидкої їх евакуації, запобігання проявів паніки і недопущення загибелі під час проходження через евакуаційні виходи, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

12. Не забезпечено обслуговуючий персонал та хворих з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі

Відповідно до вимог пункту 3.2. глави 3 розділу VI Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2104 року лікарні та інші заклади охорони здоров`я з постійним перебуванням хворих, не здатних самостійно пересуватися, повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Управління ДСНС України у Запорізькій області на підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як встановлено статтею 1 Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4 Закону № 877).

Як встановлено статтею 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Указ №20/2013) є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).

Основними завданнями ДСНС України є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Указу № 20/2013).

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) - пункт 6 Указу № 20/2013.

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877 визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Таким чином, Управління ДСНС України у Запорізькій області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно із частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як визначено пунктами 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

Настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі пов`язане з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

В ході судового розгляду справи, відповідачем долучено до матеріалів справи, як доказ щодо вжиття заходів з усунення порушень, виявлених позивачем докази встановлення та введення в експлуатацію системи автоматичної пожежної сигналізації на об`єкті: Комунальне некомерційне підприємство Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради Рентгенологічний корпус. Система пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу .

Крім того, відповідачем надано до суду засвідчену копію договору №201 на виконання робіт від 28.05.2021, відповідно до якого Виконавець зобов`язується виконати роботи з монтажу системи автоматичної пожежної сигналізації на об`єкті: Капітальний ремонт лікувального корпусу з улаштування системи автоматичної пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Гнаровської, 6. І черга , а Замовник - прийняти роботи та здійснити їх своєчасну оплату. З урахуванням зазначеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Суд схвально сприймає дії відповідача, внаслідок яких були усунуті деякі порушення, в тому числі встановлення протипожежних дверей, а також започатковано розроблення робочого проекту на встановлення системи пожежної сигналізації, системи оповіщення людей про пожежу і управління евакуації людей, що свідчить про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Разом з цим, на теперішній час система пожежної сигналізації, система оповіщення людей про пожежу і управління евакуації людей, відповідачем встановлена не у всіх відділеннях лікарні, а лише наміри щодо її встановлення не є доказом усунення порушення вимог пожежної безпеки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо визначення показників пожежної небезпеки будівельних матеріалів, які встановлені на шляхах евакуації.

Відповідачем зазначено, що стосовно даного зауваження у 2017 році Дослідно- випробувальною лабораторією аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України у Чернівецькій області було проведено експериментальне визначення групи важкогорючих і горючих твердих речовин і матеріалів (Протокол 037- ВДК(037)-2017) та визначено: Надані зразки відносяться до групи горючих важкозаймистих матеріалів .

Проте, будівельні матеріали необхідно класифікувати за горючістю, займистістю, димоутворювальною здатністю та токсичністю, тобто відповідач надав інформацію на одну характеристику з чотирьох.

Відповідач наполягає, що при виникненні пожежі не буде швидкого розповсюдження вогню та загрози для житія та здоров`я людини, але не враховано димоутворювальну здатність, токсичність, та те, що матеріал відповідно до протоколу горючий.

Суд зазначає, що на пожежах більшість людей гине не від первинних проявів пожежі (вогонь, світло), а від вторинних (дим, продукти горіння), які в судженні відповідача не враховуються.

Щодо обладнання приміщення навчального закладу системами протипожежного захисту, проведення оброблення дерев`яних елементів покриттів засобами захисту.

Вимоги можуть вважатися виконаними після проведення робіт з усунення даних порушень. Судом встановлено, що доказів проведення оброблення дерев`яних елементів покриттів засобами захисту в тому числі у ренгенологічному корпусі, суду надано не було. Тому суд вважає , що вимоги акту не були виконані в повному обсязі, що становить загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо порушень, які залежать від фінансування, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Суд вважає, що виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються відсутності у відповідача встановленої та функціонуючої автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить такого права позивача звертатися з вимогою шляхом зобов`язання відповідача , так як саме на підставі рішення суду застосовуються заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, і таке рішення підлягає обов`язковому виконанню.

Однак, враховуючи той, факт що зазначені порушення дійсно становлять загрозу життю та здоров`ю людей та не були усунуті відповідачем на перевіреному позивачем об`єкті, тому суд дійшов висновку, що позивач обґрунтував наявність підстав для застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради за адресою: 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Гнаровської, 6, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Однак, встановлення повного усунення порушень на підставі перевірки Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області не передбачено нормативними актами.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Гнаровської,6, код ЄДРПОУ 01992914) - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень Комунального некомерційного підприємства Вільнянська районна багатопрофільна лікарня Вільнянської районної ради за адресою: 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Гнаровської, 6, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки № 1 від 09.01.2020.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.06.2021.

Суддя О.В. Конишева