Рішення

від 28.09.2021 по справі 538/678/21

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/678/21

Провадження № 2/538/260/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря судових засідань Дробот О.П., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: нотаріус Першої Лохвицької державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьою особою вказала нотаріуса Першої Лохвицької державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і просить визначити їй, додатковий строк терміном два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позову посилалася на ст.ст. 1270, 1216,1218, ч. 5 ст. 1268, ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина до складу якої входить право власності на земельну ділянку площею 2,00 га, що розтащована в с. Воля Лохвицького району Полтавської області, кадастровий номер 532268:0702:02:001:0045 та право власності на житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Від імені спадкодавця заповіти не складалися та не посвідчувалися. На день смерті син проживав без реєстрації з нею. 13.11.2018 р. вона через Білогорільську сільську раду звернулася з заявою про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори. Вказану заяву було зареєстровано в реєстрі № 2. Проте з невідомих їй причин заява до нотаріальної контори не надійшла. Про цей факт їй стало відомо лише після звернення в квітні 2021 р. за оформленням спадкових прав. Нотаріус їй відмовила у вчиненні нотаріальних дій відносно спадкового майна, оскільки було пропущений шестимісячний термін, встановлений для прийняття спадщини. Зазначала також, що відповідно до ст. 1241 ЦК України має право на обов`язкову частку після смерті сина. В обгрунтування позову посилається на ст.ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України.

Ухвалою судді від 21.05.2021 року відкрито провадження у зазначеній справі за вказаним позовом та постановлено проводити розгляд у загальному позовному провадженні.

Відповідно до ст.178 ЦПК України, відповідачем ОСОБА_2 був поданий відзив на позов, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, та стягнути з ОСОБА_4 на її користь витрати на оплату професійної правничої допомоги. Свої заперечення обґрунтовувала тим, що ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. П. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 р. № 20/5 визначено, що письмова заява про прийняття спадщини та відмову він неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини . Вважає, що позивачка 22 січня 2019 р. в Білогорілській сільській раді лише засвідчила справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проте у нотаріальну контору не подала її з невідомих причин. Секретар сільської ради не є уповноваженою особою, що має право приймати заяву про прийняття спадщини, вона лише засвідчує справжність підпису, про що і було зазначено в заяві. Позивачка не надала жодного доказу, який би свідчив по поважність причини неподання нею заяви про прийняття спадщини після смерті сина протягом строку, визначеного законодавством. Щодо посилання позивачки на те, що вона має право на обов`язкову частку після смерті, зазначила, що таке право існує лише при наявності заповіту. Натомість померлий заповіту не складав, тому вказана норма застосована бути не може Щодо посилання позивачки на той факт, що ОСОБА_5 проживав без реєстрації з нею, не відповідає дійсності, оскільки насправді позивачка проживала без реєстрації у своєї дочки ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_5 - фактично один без реєстрації у помешканні позивачки за її зареєстрованим місцем проживання. При цьому посилалася на постанову Верховного суду від 21.10.2020 р. у справі № 569/15147/17. Крім того , відповідачка посилалася і на правовий висновок сформульований Верховним Судом України 23.08.20107 р. у справі № 6-1320цс17. Вважала, що позивачка не надала належних і допустимих доказів того, що пропуск нею строку для подання заяви про прийняття спадщини був пов`язаний з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, а її посилання на наявність невідомих їй причин ненадходження заяви до нотаріальної контори, не є поважною причиною.

Ухвалою суду від 26.07.2021 р. приєднано до матеріалів справи Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання від 22.06.2020 р., витребувано з виконавчого комітету Лохвицької міської ради довідку про фактичне місце проживання ОСОБА_4 за адресою у будинку АДРЕСА_2 , а ухвалою від 26.07.2021 р., занесеною до протоколу судового засідання - задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Ухвалою суду від 26.07.2021 р. справу призначено до судового розгляду по суті на 17.08.2021 р.

У судовому засіданні позивач та її представник адвокат Панченко О.В. заявлений позов підтримали із підстав указаних у позові. При цьому позивач пояснила, що проживала з сином в АДРЕСА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 син помер і після його смерті вона подала заяву на спадщину у Білогорільську сільську раду; їй дали документ - копію заяви і вона думала, що цього достатньо і більше нікуди звертатися не потрібно. В якій саме кількості примірників вона підписувала заяву, не пам`ятає. На запитання представника відповідача, чи читала вона заяву, яку підписала в сільській раді, зазначила, що дивилася, читала, але вона погано бачить.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що позивачем були вчинені всі необхідні на її думку дії для прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_5 , тобто ОСОБА_4 було подано заяву до Білогорільської сільської ради, дана заява , підпис на ній, було засвідчено секретарем сільської ради та внесено до реєстру. Незважаючи на те, що фактично ОСОБА_4 до смерті сина проживала з ним з 2002 р . до листопада 2018р. по АДРЕСА_3 , але юридично вона з сином проживала за різними адресами: тобто син проживав на день смерті в м. Лохвиця (згідно реєстрації), але фактично - в с. Білогорілка, а ОСОБА_4 була зареєстрована в с. Білогорілка. У зв`язку з цим було вирішено подати заяву щодо прийняття спадщини до нотаріуса. І ОСОБА_4 здійснила ці дії, вважаючи, що така заява надійшла до нотаріуса. В 2020 р. вона вже звернулася до нотаріуса за оформленням спадщини, оскільки вважала, що нею вчинено всі необхідні дії для того, щоб прийняти спадщину.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечувала, суду пояснила, що заяву про прийняття спадщини після смерті батька подала 1 березня, в кінці квітня вона приїжджала в село до своєї бабусі - позивачки по справі - і повідомила про те, що вступила в спадщину і просила в неї надати документи, що вони не будуть вступати на спадщину, на квартиру та земельну ділянку , на що бабуся сказала, що воно їй не потрібно, але віддавати документи не збирається. Крім того тоді ж в кінці квітня вона заходила в сільську раду , де запитувала, чи була прийнята заява від бабусі, на що відповіли, що такої заяви не було.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні із підстав указаних у відзиві на позов, при цьому пояснив, позивачем ставиться виключно позовна вимога про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. За сталою судовою практикою підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини може бути наявність причин, які є поважними, тобто такими, що пов`язані з об`єктивними і непереборними труднощами в поданні відповідної заяви. Як на підставу таких труднощів, причини неподання своєчасно заяви, позивач в першу чергу посилається на те, що вона на час смерті проживала без реєстрації спільно з сином, проте він вважав, що це не є поважною причиною пропуску строку, тому що таке проживання жодним чином не пов`язується з об`єктивними і непереборними труднощами, по друге, фактично позивач на час смерті з сином не проживала, а проживала у своєї дочки, крім того сам спадкодавець був зареєстрований за постійним місцем проживання в квартирі в м. Лохвиця. Крім цього інший аспект на який посилається позивачка - це те, що вона 13.11.2018 р. через Білогорільську сільську раду звернулася з заявою про прийняття спадщини, проте з доданої до позовної заяви копії заяви про прийняття спадщини вбачається, що вона адресована не сільській раді, як органу, який має право приймати такі заяви, а адресована компетентним органам, будь-яким нотаріальним конторам, крім того за змістом зазначеної заяви позивач було роз`яснено, що вона має звернутися до нотаріуса з відповідною заявою, подати її у визначений законодавством строк, були роз`яснені відповідні права , крім того за змістом цієї заяви вона повідомляє, що вона прийняла спадщину, проте жодних перешкод для подання цієї заяви до органу, якому вона була адресована, такі дії позивачем вчинені не були. І при спілкуванні зі своєю онукою - відповідачем у справі - вона визначилася, що їй нічого не потрібно. Тому поважні причини для визначення додаткового строку відсутні.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, в листі до суду просила справу розглядати за її відсутності.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що з позивачем є односельчанами, проживають майже по сусідству, позивача ОСОБА_10 знає з 2002р., коли вона переїхала до с. Білогорілка. Пізніше до неї приїхав син ОСОБА_11 , який розійшовся з дружиною. Вони жили по АДРЕСА_3 . ОСОБА_12 працював на току охоронником в с. Білогорілка. Він хворів, скаржився, що має проблеми з нирками і дісками, і в 2018 р. помер. Він був присутній, коли ОСОБА_12 помирав, бо його покликала ОСОБА_13 . ОСОБА_14 хоронила його сестра ОСОБА_15 , відбувала обіди вона і вона ж ставила пам`ятник. ОСОБА_12 був зареєстрований у м. Лохвиці, де проживав з жінкою. Івана він бачив практично кожен день приблизно за рік до смерті, коли той ішов на роботу і з роботи. Бачив також, що по двору поралася його мати.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що з позивачем є односельчанами, позивача ОСОБА_4 знає з 2002р., коли вона купила хату в АДРЕСА_3 . З нею жив її син ОСОБА_12 , який працював сторожем. Бачив, що позивачка на ходулях поралася по господарству, і ще поки був син живий, там допомагала і дочка, яка після смерті ОСОБА_14 забрала матір жити до себе. ОСОБА_12 жив колись в м. Лохвиця, з жінкою розійшовся.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що з 2015р. по 2019 р. працювала секретарем виконавчого комітету Білогорільської сільської ради. ОСОБА_13 звернулася до виконавчого комітету з приводу посвідчення підпису на заяві про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_16 . Заява підписувалася в двох примірниках: один - залишається в справах виконавчого комітету, другий - тому, хто підписує, для подальшої реєстрації в нотаріуса. Чи роз`яснювала вона позивачу про необхідність подання цієї заяви до нотаріуса, не пам`ятає. Ще в 2015 р. працівники сільської ради допомагали таким особам передавати аналогічні заява до нотаріуса: заповнювали конверти і відправляли, а пізніше - вже ні, а віддавали на руки людям. Чи зачитувала вона позивачу зміст підписаної останньою заяви, чи та сама зачитувала, вона не пам`ятає. Так само не пам`ятає, чи уточнювала позивач щось тоді, і чи просила щось роз`яснити.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що він очолює сільськогосподарське підприємство ПАФ Воля , яке знаходиться в с. Лука, а раніше було в с. Білогорілка. ОСОБА_18 знає, ОСОБА_19 працював на підприємстві в 2006-2008 роках, тоді агрофірма знаходилася в с. Білогорілка, сторожем. З ним перебували в дружніх відносинах, він часто бував в ОСОБА_14 вдома в с. Білогорілка. Перед смертю ОСОБА_14 він того останній раз бачив в кінці літа - на початку осені, спілкувалися біля воріт його двору, ОСОБА_12 мав кепський вигляд, адже зловживав спиртним. Зі слів ОСОБА_14 йому відомо, що той десь іще працював сторожем, де і з ким він проживав йому достеменно не відомо, але тоді коли останній раз вони спілкувалися, він казав, що живе сам. Після того, місяців через чотири, дізнався, що той помер.

Суд, вислухавши сторони, їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерті серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцем його смерті зазначено с. Білогорілка Лохвицький район Полтавська область (а.с. 6) .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матір`ю записана ОСОБА_4 . Відповідно матір`ю ОСОБА_5 , який помер, є позивач (а.с. 9).

З довідки виконавчого комітету Лохвицької міської ради № 147 від 23.04.2021 р. вбачається, що ОСОБА_5 фактично проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , з лютого 2002 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

ОСОБА_5 на праві власності належала квартира АДРЕСА_4 . Вказана обставина підтверджується копією договору купівлі продажу від 14.12.2015 р. та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права вланості № 49824669 від 14.12.2015 р.н. (а.с. 11,12).

Крім того ОСОБА_5 на праві власності належала і земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 5322680702:02:001:0045, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства , що розташована за адресою: с. Воля Лохвицький район, Полтавська обл. Вказана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності а нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 252352883 від 13.04.2021 р. (а.с. 13-14).

22 січня 2019 р. позивачкою було підписано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Справжність підпису ОСОБА_4 було засвідчено секретарем Білогорільської сільської ради Гребельною Я.Б. Ця нотаріальна дія - посвідчення справжності підпису - була зареєстрована в реєстрі за № 2. При цьому ОСОБА_4 у цій заяві зазначила, що крім неї спадкоємців немає. Також у вказаній заяві зазначено, що останній, зокрема, роз`яснено зміст ст. 1268, 1269, 1272 ЦК України (а.с. 7) .

Постановою від 12.04.2021 р. державний нотаріус Карбан Л.М. відмовила ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщин після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_4 пропустила термін для подачі заяви після смерті ОСОБА_5 (а.с. 8)

Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справ та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 65015920 від 03.06.2021 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Першою лохвицькою державною нотаріальної конторою заведена спадкова справа 63839863 , номер у нотаріуса 62/2019 (а.с. 23), а з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти\спадкові договори ) № 65015962 від 03.06.2021 - що інформація про заповіти, складені ОСОБА_5 , відсутні (а.с. 24).

Крім того, з листа Першої лохвицької нотаріальної контори від 03.06.2021 р. вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 до нотаріальної контори в шестимісячний термін з заявою про прийняття спадщини звернулася дочка спадкодавця - ОСОБА_2 (а.с. 22).

Представником позивача як доказ надано акт обстеження матеріально-побутових умов від 22 червня 2020 р. (в році за поясненням представника позивача описка), в якому зазначено, що ОСОБА_4 дійсно зареєстрована та проживала до 15.11.2018 р. за адресою АДРЕСА_5 , проживала разом з синомОСОБА_5 у власному будинку… Після смерті сина ОСОБА_5 її до себе на постійне місце проживання забрала дочка ОСОБА_6 , на даний час фактичне місце проживання ОСОБА_20 АДРЕСА_2 (а.с.51).

Крім того представником позивача також як доказ надано довідку Луганської амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 06.08.2021 р., де зазначено що ОСОБА_4 потребує стороннього догляду, при цьому діагноз прочитати неможливо. (а.с. 70)

Згідно ч.ч.1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З приводу оформлення спадкових прав після смерті сина , позивач звернулася до нотаріуса, але у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено у зв`язку із пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно абз.6 п.24 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На обґрунтування поважності пропуску строку для прийняття спадщини, позивач в позовній заяві зазначала, що через Білогорільську сільську разу звернулася з заявою про прийняття спадщини, але вказана заяву з невідомих їй причин до нотаріальної контори не надійшла .

Суд не вважає, що це є поважною причиною пропуску строку. Крім того з досліджених в судовому засіданні доказів, а саме копії заяви про прийняття спадщини та показань свідка ОСОБА_9 встановлено, що тоді мало місце лише посвідчення її підпису на цій заяві, тобто лише нотаріальна дія, передбачена п. 5 ст. 37 Закону України Про нотаріат , а не подача такої заяви до органу нотаріату

Що стосується пояснень позивача, її представника щодо фактичного місця проживання спадкодавця та позивача, то ці обставини не є такими, що відносяться до предмета позову - визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи це, суд вважає, що пояснення свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_7 та ОСОБА_17 не є доказами в розумінні ст. 76 ЦПК України.

Що стосується пояснень представника позивача, і відповідно наданої нею медичної довідки, суд не бере їх до уваги і наголошує, що про ці обставини ні при подачі позову, ні під час підготовчого провадження стороною позивача не заявлялось, а відтак суд враховуючи положення ст. 13 ЦПК України, не здійснює їх оцінку.

Таким чином, суд вважає, що причини, вказані позивачем, не є тими непереборними обставинами, які перешкоджали позивачці протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини, тому через відсутність поважних причин пропуску вказаного строку, відповідно і відсутні підстави для визначення додаткового строку позивачці для подання заяви про прийняття спадщини.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати, понесені позивачем, згідно до ст.141 ЦПК України, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: нотаріус Першої Лохвицької державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 8 жовтня 2021 р.

Суддя Лохвицького

районного суду Л.Г.Цімбота