Постанова

від 17.02.2022 по справі 538/678/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/678/21 Номер провадження 22-ц/814/293/22Головуючий у 1-й інстанції Цімбота Л. Г. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.,

за участю секретаря Владімірова Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Панченко Оксани Володимирівни на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 28 вересня 2021 року, ухваленого у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., повний текст судового рішення виготовлено 08 жовтня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: нотаріус Першої лохвицької державної нотаріальної контори, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: нотаріус Першої лохвицької державної нотаріальної контори, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Просила суд визначити їй додатковий строк терміном два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті сина - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що після смерті її сина - ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить право власності на земельну ділянку та на житлову квартиру. На день смерті син проживав без реєстрації з нею.

22 січня 2019 року ОСОБА_1 , через Білогорільську сільську раду Лохвицького району Полтавської області, звернулася з заявою про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори, але з невідомих їй причин заява до нотаріальної контори так і не надійшла. Про цей факт ОСОБА_1 стало відомо лише після звернення в квітні 2021 року до Першої лохвицької державної нотаріальної контори за оформленням спадкових прав.

Крім того, державний нотаріус повідомила ОСОБА_1 про те, що до Першої лохвицької державної нотаріальної контори в шестимісячний термін після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернулася дочка останнього - ОСОБА_2 , на підставі чого було заведено спадкову справу.

У свою чергу, державний нотаріус відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій відносно спадкового майна, оскільки нею було пропущено шестимісячний термін, встановлений для прийняття спадщини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 28 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: нотаріус Першої лохвицької державної нотаріальної контори, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що причини, вказані ОСОБА_1 , не є тими непереборними обставинами, які перешкоджали їй протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому через відсутність поважних причин пропуску вказаного строку, відповідно і відсутні підстави для визначення останній додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, представник ОСОБА_1 - адвокат Панченко О.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 28 вересня 2021 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги останньої, визначивши додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном у два місяці.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 не подала заяву про прийняття спадщини у встановлений чинним законодавством строк, а також не довела належними і допустимими доказами поважність причин його пропуску.

Крім того, скаржник зазначає, що місцевим судом не взято до уваги обставини написання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини, які свідчать про її намір прийняти спадщину та вжиття всіх необхідних заходів для цього.

Позиція інших учасників справи

07 лютого 2022 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Менька Д.Д. до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду - без змін, оскільки воно є законним та ухваленим відповідно до норм матеріального та процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши представника апелянта - адвоката Панченко О.В., Щербину А.І., її представника - адвоката Менька Д.Д., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцем його смерті зазначено с. Білогорілка Лохвицького р-ну Полтавської обл. (а.с.6).

Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , його матір`ю записана ОСОБА_1 (а.с.9).

З довідки виконавчого комітету Лохвицької міської ради №147 від 23 квітня 2021 року вбачається, що ОСОБА_4 фактично проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з лютого 2002 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

ОСОБА_3 на праві власності належала квартира АДРЕСА_2 . Вказана обставина підтверджується копією договору купівлі продажу від 14 грудня 2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №49824669 від 14 грудня 2015 року (а.с.11, 12).

Крім того, ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 5322680702:02:001:0045, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства , що розташована за адресою: с. Воля Лохвицький р-н, Полтавська обл. Вказана обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №252352883 від 13 квітня 2021 року (а.с.13-14).

22 січня 2019 року ОСОБА_1 було підписано заяву про прийняття спадщини після смерті свого сина - ОСОБА_3 , адресовану органам нотаріату України (а.с.7).

Постановою від 12 квітня 2021 року державний нотаріус Карбан Л.М. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщин після смерті ОСОБА_3 , оскільки остання пропустила термін для подачі заяви після смерті свого сина (а.с.8).

Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №65015920 від 03 червня 2021 року та листа Першої лохвицької нотаріальної контори від 03 червня 2021 року за вих. №172/01-16, після смерті ОСОБА_3 , 01 березня 2019 року Першою лохвицькою державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №62/2019 (а.с.22, 23), на підставі звернення дочки ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .

У свою чергу, державний нотаріус Карбан Л.М. своєю постановою від 12 квітня 2021 року (вих. №95/02-31) відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій відносно спадкового майна померлого ОСОБА_3 , оскільки нею був пропущений шестимісячний термін, встановлений для прийняття спадщини (а.с.8).

Також, згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №65015962 від 03 червня 2021 року, інформація про заповіти, складені ОСОБА_3 , відсутні (а.с.24).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що причини, вказані ОСОБА_1 , не є тими непереборними обставинами, які перешкоджали їй протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому через відсутність поважних причин пропуску вказаного строку, відповідно і відсутні підстави для визначення останній додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду помилковим з наступних підстав.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Нормами статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (ЦК - України), чинного на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У частині 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців , який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина 1 статті 1272 ЦК України).

Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк , достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Крім того, перелік підстав для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, не є вичерпним .

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи .

Відповідно до Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року

№3425-XII, чинного на час виникнення спірних правовідносин, вчинення деяких нотаріальних дій покладено на посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Так, зокрема, згідно статті 37 вказаного Закону , у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: вживають заходів щодо охорони спадкового майна; посвідчують заповіти (крім секретних); видають дублікати посвідчених ними документів; засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах; видають свідоцтва про право на спадщину ; видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.

Відповідно до підпункту 3.3 пункту 3 розділу ІV наказу Міністерства юстиції України Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування від 11 листопада 2011 року №3306/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України14 листопада 2011 року за №1298/20036 (далі - Наказ), заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто посадовій особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини у письмовій формі .

У свою чергу, згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 розділу ІV Наказу спадкова справа заводиться посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців , визначених у статтях 1261, 1262, 1266 ЦК України, осіб, вказаних у заповіті, заінтересованих в охороні цього майна, або вимоги кредиторів.

Заявами, що свідчать про волевиявлення, є заява про прийняття спадщини , про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заява про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, заява на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заява другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заява про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Колегія суддів зазначає, що місцевий суд прийшов до помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 звернулася до Білогорільської сільської ради Лохвицького району Полтавської області за вчиненням нотаріальної дії, передбаченої пунктом 5 статті 37 Закону України Про нотаріат , тобто засвідчення справжності підпису на заяві про прийняття спадщини, а не власне для подачі такої заяви, оскільки за структурою викладу інформації та змістовим навантаженням подана заява чітко свідчить про волевиявлення ОСОБА_1 щодо прийняття спадщини після свого померлого сина.

Більше того, в даній ситуації секретар сільської ради взагалі не повинна була здійснювати засвідчення справжності підпису ОСОБА_1 на її заяві, оскільки, відповідно до підпункту 3.4 пункту 3 розділу ІV Наказу, якщо спадкоємець особисто прибув до посадової особи органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, засвідчення справжності його підпису відповідно до вимог Закону України Про нотаріат на таких заявах не вимагається .

Також, апеляційний суд наголошує, що заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини була адресована органу нотаріату України, яким в даному випадку, у розумінні статті 1269 ЦК України, і виступає відповідний орган місцевого самоврядування - Білогорільська сільська рада Лохвицького району Полтавської області, а тому сподівання скаржниці на заведення спадкової справи як початковий етап процедури успадкування майна померлого ОСОБА_3 були законними та обгрутованими.

У свою чергу, не прийняття секретарем Білогорільської сільської ради Лохвицького району Полтавської області у ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини та не заведення на підставі цього спадкової справи прямо суперечить меті прийнятого законодавцем Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування від 20 жовтня 2014 року №1709-VII в частині спрощення процедури оформлення спадщини та реєстрації прав спадкоємців на успадковане ними нерухоме майно (насамперед, у сільських населених пунктах) шляхом надання відповідних повноважень органам місцевого самоврядування.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 фактично не пропутила строк для прийняття спадщини, оскільки своєчасно звернулася з відповідною заявою до належного органу, а тому мала обгрунтовані сподівання на заведення спадкової справи уповноваженою на це посадовою особою Білогорільської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

З огляду на зазначене, підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає, а відтак висновки місцевого суду по суті справи є правильними, але підлягають зміні в мотивувальній частині щодо підстави відмови у визначенні ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після свого сина - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а оскаржуване судове рішення місцевого суду змінити, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду суду першої інстанції по суті вирішення питання не спростовують, на його законність не впливають.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 та частини 4 статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 28 вересня 2021 року в частині виключення з мотивувальної частини підстави для відмови в задоволенні позову як пропуск строку для прийняття спадщини з неповажних причин.

Щодо судових витрат

За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Однак, у зв`язку з тим, що апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність лише часткової зміни рішення місцевого суду шляхом виключення з його мотивувальної частини підстави для відмови в задоволенні позову, а не про спростовання по суті висновків суду першої інстанції, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Панченко Оксани Володимирівни задовольнити частково.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 28 вересня 2021 року змінити з урахуванням мотивів, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

В іншій частині рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 28 вересня 2021 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2022 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль