СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2021 р. м. Харків Справа № 922/1915/21
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Шутенко І.А. , суддя Склярук О.І.,
за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,
за участю представників:
від Харківської міської ради- Голембо І.В., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, посвідчення №1805 до 31 грудня 2025 року,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука-М" - Ямполець І.С., ордер серія КР №92011 від 26 серпня 2021 року, договір про надання правової допомоги №20/08/2021 від 20 серпня 2021 р., посвідчення № 300 від 06 серпня 2018 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№2666Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05 серпня 2021 року (суддя Буракова А.М., повний текст ухвали складено 09 серпня 2021 року) у справі №922/1915/21,
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука-М", м. Харків
про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука-М" згідно якої просить суд зобов`язати відповідача здійснити за власний рахунок знесення самочинних прибудов, влаштованих до фасаду нежитлових будівель літ. "А-2" та літ. "Б-2" по вул. Аравійській, 24 у м. Харкові та привести у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме відповідно до інвентаризаційної справи № 82282 Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та наявних у справі поверхових планів та експлікацій на зазначений об`єкт нерухомого майна.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05 серпня 2021 року у справі №922/1915/21 закрито провадження; роз`яснено позивачеві, що розгляд даного спору віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Харківська міська рада з відповідною ухвалою суду не погодилась, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне дослідження доказів та обставин справи, порушення судом норм матеріального права, просить її скасувати та направити для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука-М" судовий збір на користь Харківської міської ради за подання апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
-позивач звернувся до суду саме як власник земельної ділянки із позовною вимогою про зобов`язання відповідача привести спірну нежитлову будівлю до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованих надбудов вище другого і третього поверхів вказаної будівлі;
-у даній справі взагалі відсутні правовідносини, які обумовлені реалізацією передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в України" делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності;
-припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова не є обов`язковою умовою для звернення до суду із позовом про знесення самочинного будівництва;
- господарським судом помилково не враховано позицію Верховного Суду, наведену в постанові від 24.06.2020 у справі №910/27779/14, оскільки позов про знесення об`єкта самочинного будівництва Харківська міська рада, аргументувала не реалізацію передбачених законами України повноважень суб`єкта владних повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку, що підтверджує приватно-правовий характер спірних відносин.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06 вересня 2021 року у справі №922/1915/21 клопотання Харківської міської ради про поновлення строку на подання апеляційної скарги задоволено, строк на подання апеляційної скарги поновлено; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05 серпня 2021 року у справі №922/1915/21; відповідачу встановлено строк - 15 днів з дня вручення даної ухвали, протягом якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинний відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові; призначено справу до розгляду на 04 жовтня 2021 року о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.
30 вересня 2021 року повторним автоматизованим розподілом справи №922/1915/21, у зв`язку з відпусткою судді Хачатрян В.С., сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Шутенко І.А., суддя Склярук О.І.
У судове засідання, яке відбулось 04 жовтня 2021 року, з`явились належні представники сторін, які підтримали правові позиції у справі.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука-М" про зобов`язання відповідача здійснити за власний рахунок знесення самочинних прибудов, влаштованих до фасаду нежитлових будівель літ. "А-2" та літ. "Б-2" по вул. Аравійській, 24 у м. Харкові та привести у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме відповідно до інвентаризаційної справи № 82282 Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" та наявних у справі поверхових планів та експлікацій на зазначений об`єкт нерухомого майна.
В обґрунтуванні позову Харківська міська рада вказує, що виконані роботи з влаштування одноповерхових прибудов до нежитлових будівель літ. "А-2" (орієнтовними розмірами 4х5) та літ. "Б-2" (орієнтованими розмірами 17х30) без декларативно-дозвільних документів, є самочинним будівництвом без документів дозвільного характеру на проведення будівель робіт.
На підтвердження правової позиції Харківською міською радою, в якості доказової бази надано у тому числі, Припис про усунення порушень від 16 жовтня 2020 року та Акт перевірки від 22 жовтня 2020 року (Том 1, а.с. 38-43).
З відповідних доказів вбачається, що Інспекторами з благоустрою складено Акт перевірки благоустрою міста Харкова № 37-А від 22 жовтня 2020 року про порушення п. 1 ч. 1 статті 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом), п. 1 ч. 2 статті 18 (підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію), п. 4.2.2. (здійснювати благоустрій території житлової та громадської забудови з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, а також встановлених державних стандартів, норм і правил), п. 5.7.1.1. (на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом) Правил благоустрою території міста Харкова та видано Припис із вимогою про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою територій міста Харкова № 37-П від 16 жовтня 2020 року.
Оцінивши відповідні докази в сукупності з матеріалами справи Господарський суд Харківської області зробив висновок, що підставою звернення Харківською міською радою з відповідним позовом є саме невиконання відповідачем вимог припису. У зв`язку з чим суд першої інстанції зазначив, що Харківська міська рада звернулася з позовом про зобов`язання відповідача здійснити за власний рахунок знесення самочинних прибудов, в межах наданих їй законами повноважень відповідного контролю, а отже спірні правовідносини у даній справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, що свідчить про владно-управлінський характер та публічно-правову природу правовідносин. На підстави викладеного суд наголосив, що даний позов Харківської міської ради належить до юрисдикції адміністративних судів.
Втім колегія суддів не погоджується з відповідною позицією суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Згідно з ч. 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За положеннями ч. 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів (ч. 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Приписами ч. 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна земельна ділянка (кадастровий номер 6310138800:05:042:0040), на якій розміщені нежитлові будівлі літ. "А-2" та літ. "Б-2", до яких було влаштовано прибудови, є комунальною власністю та належить Харківській міській раді.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 червня 2019 року у справі № 917/375/18 зазначила, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою, що надає можливість контролюючому органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у зв`язку з невиконанням такого припису. З огляду на положення частини четвертої статті 5 КАС України позов контролюючого органу у межах реалізації ним повноважень зі здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства (п. 6.22. постанови).
За частиною четвертою статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок.
Таким чином, орган місцевого самоврядування, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, наділений повноваженнями звернутися до суду за захистом своїх порушених прав як власник земельної ділянки, тобто за захистом майнових прав у межах приватноправових відносин.
Спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) щодо захисту майнового права на цю земельну ділянку та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці, підлягає розгляду за правилами господарського або цивільного судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 917/375/18).
Відповідно до ч. 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
У статті 391 Цивільного кодексу України унормовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Висновок суду першої інстанції стосовно того, що саме невиконання відповідачем вимог припису зумовило звернення Харківської міської ради до суду є помилковим, оскільки, як вбачається зі змісту позовної заяви позивач звернувся до суду не з вимогою виконання Припису із вимогою про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою територій міста Харкова № 37-П від 16 грудня 2020 року, а саме як власник земельної ділянки.
При цьому, обґрунтовуючи публічно-правовий характер спору, господарський суд посилаючись на положення підпункту 3 пункту "б" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 7 Закону України "Про основи містобудування" дійшов висновку, що спірні правовідносини обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Проте, судом помилково визначено, що спірні правовідносини у даній справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Так, згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства" та пп. 4 п. 9-1 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю) почала реалізовувати повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Харкова починаючи з 11 квітня 2016 року.
Відповідно до п. 1.2. Положення про Інспекцію державного архітектурно- будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 09 грудня 2020 року № 7/20, метою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є забезпечення додержання на території міста Харкова містобудівного законодавства України та запобігання його порушенням.
Таким органом державного архітектурно-будівельного контролю, що уповноважений видавати приписи про усунення порушень вимог законодавства сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, що не проводила відповідну перевірку та, відповідно, не виносила жодного Припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Згідно з п. 5 ч. 2 статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень виконавчих органів міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 40 цього Закону самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.
Рішенням Харківської міської ради від 19 серпня 2020 року № 2224/20 "Про внесення змін до структури виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання" в структурі Апарату міської ради та виконавчого комітету створено Інспекцію з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.
Відповідно до Положення про Інспекцію з благоустрою, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20 листопада 2015 року № 7/15, (що діяло на момент виявлення порушення Правил благоустрою міста Харкова) Інспекція з благоустрою утворюється Харківською міською радою та діє на правах відділу у складі Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Інспекція з благоустрою забезпечує проведення рейдів та перевірок території міста Харкова щодо виявлення фактів самовільного виконання земляних, ремонтних, будівельних, монтажних робіт, огородження територій загального користування та/або вчинення інших дій, що супроводжуються порушенням об`єктів (елементів) благоустрою та/або погіршенням їх наявного стану.
Так, виявлені інспекторами з благоустрою порушення стосуються виключно законодавства у сфері благоустрою, а саме: п. 1 ч. 1 статті 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом), п. 1 ч. 2 статті 18 (підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію), п. 4.2.2. (здійснювати благоустрій території житлової та громадської забудови з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, а також встановлених державних стандартів, норм і правил), п. 5.7.1.1. (на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом) Правил благоустрою території міста Харкова.
Колегія суддів звертає увагу, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради не здійснювала повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а факт порушення Правил благоустрою території міста Харкова було виявлено Інспекцією з благоустрою Департаменту в рамках здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (ч. 4 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
В постанові від 07 вересня 2018 року у справі № 824/2473/15-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що з урахуванням специфіки адміністративного судочинства законодавець жорстко обмежив право суб`єктів владних повноважень звертатися до суду з адміністративним позовом, перерахувавши такі випадки, та зробив винятки про можливість звернення саме з адміністративним позовом у разі прямої вказівки на це у спеціальному законі. Широко тлумачити вказані винятки як можливість будь-якого суб`єкта владних повноважень звертатися до адміністративного суду з позовом до фізичної чи юридичної особи в разі, якщо спеціальним законом їм надано право на звернення до суду, не можна, оскільки це спотворює природу і завдання адміністративної юстиції.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень, в яких можуть бути відповідачами фізичні та юридичні особи, в чітко визначених законами України випадках.
Вказана правова позиція також кореспондується зі статтею 19 Конституції України, в якій закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також п. 5 ч. 2 статті 17 КАС України, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
В порядку адміністративного судочинства на підставі статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тобто у випадку передбаченому спеціальним законом, може звертатися саме Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту щодо знесення самочинного будівництва.
Однак, у даному спорі Інспекція державного архітектурно- будівельного контролю Департаменту не здійснювала реалізацію делегованих повноважень щодо державно-будівельного контролю стосовно нежитлових будівель літ. "А-2" та літ. "Б-2" по вул. Аравійській, 24 і не є учасником (стороною) у вказаній справі.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з аргументами апелянта, що Харківська міська рада в межах даної справи звертається не як суб`єкт владних повноважень і не реалізує контролюючі повноваження, чим виключає можливість подання такого позову в порядку адміністративного судочинства. Звертаючись з відповідним позовом Харківська міська рада виступає саме як власник земельної ділянки в межах приватно- правового спору, що зумовлює необхідність розгляду даного спору саме в межах господарського судочинства.
При цьому наданий Харківською міською радою Припис про усунення порушень від 16 жовтня 2020 року та Акт перевірки від 22 жовтня 2020 року є складовою доказового базису сторони на підтвердження обставини реалізації відповідачем роботи з влаштування одноповерхових прибудов до нежитлових будівель літ. "А-2" (орієнтовними розмірами 4х5) та літ. "Б-2" (орієнтованими розмірами 17х30) без декларативно-дозвільних документів, а не доказом невиконання відповідачем владно-управлінської вимоги.
Відповідне не було враховано Господарським судом Харківської області, що спричинило прийняття неправильного висновку щодо підвідомчості даного спору суду адміністративної юрисдикції.
Стосовно посилання місцевого господарського суду на висновки, викладені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 13 липня 2021 року у справі № 922/439/21 слід заначити таке.
Як вбачається з ч. 5 та ч. 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, зазначена постанова Східного апеляційного господарського суду в окремо взятій справі не засвідчує формування судової практики, а викладені в ній висновки не підлягають обов`язковому застосуванню.
Згідно до положень статті 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до приписів частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті провадження у справі справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Ураховуючи, що позов у даній справі подано до суду належної юрисдикції і, як наслідок, у місцевого господарського суду були відсутні підстави для закриття провадження у справі, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що ухвала є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, а матеріали оскарження ухвали - передачі до суду першої інстанції.
Оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 269, 271, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 05 серпня 2021 року у справі №922/1915/21 скасувати.
Справу №922/1915/21 направити для подальшого розгляду до Господарського суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 07 жовтня 2021 року.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя І.А. Шутенко
Суддя О.І. Склярук
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2021 |
Оприлюднено | 11.10.2021 |
Номер документу | 100212726 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні