Постанова

від 05.10.2021 по справі 921/39/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 921/39/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,

та за відсутності представників сторін, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства про ухвалення додаткового рішення у справі № 921/39/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка"

до:

1) Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства;

2) Бережанської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанський цегельний завод "Керамік",

про визнання недійсним та скасування рішення Бережанської міської ради від 22.04.1997 № 247 в частині надання Бережанському міжгосподарському підприємству по веденню лісового господарства земельної ділянки в постійне

користування та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" звернулось до суду з позовом до Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства та до Бережанської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення міської ради в частині надання Бережанському міжгосподарському підприємству по веденню лісового господарства земельної ділянки в постійне користування та визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею, виданого на підставі цього рішення.

За одним із доводів позивача, Бережанське колективне підприємство по веденню лісового господарства не є правонаступником Бережанського міжгосподарського підприємства по веденню лісового господарства, якому надавалася земельна ділянка в постійне користування на підставі оспорених позивачем рішення та акта.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.09.2020 в задоволенні позову відмовлено з огляду на недоведеність позивачем порушення його прав оскаржуваними рішенням та актом та про помилковість його доводів щодо припинення права постійного користування правопередника відповідача 1.

Суд апеляційної інстанції в постанові від 03.03.2021 погодився з висновками місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову, однак спростував встановлений судом першої інстанції факт правонаступництва, оскільки встановив, що право Бережанського міжгосподарського підприємства по веденню лісового господарства на постійне користування припинилось у зв`язку з припиненням цього підприємства, яке виключає правонаступництво; у даному випадку відбулось створення нового підприємства, а не перетворення колишнього підприємства в нове; відповідач 1 є правонаступником припиненого підприємства лише в частині боргових зобов`язань, тому статусу постійного землекористувача спірної земельної ділянки не набув. Залишаючи рішення суду першої інстанції про відмову в позові без змін, апеляційний суд зазначив, що оскільки право постійного користування правопопередника відповідача 1 припинилось ще до того, як позивач отримав спецдозвіл на користування надрами, це додатково підтверджує відсутність порушених або оспорених прав позивача, які б підлягали судовому захисту у даній справі.

Переглядаючи за касаційною скаргою відповідача 1 постанову апеляційного суду у цій справі, Верховний Суд зазначив, що позивачем не доведено будь-якого правового зв`язку з оскарженими ним актами, тому суди обох інстанцій дійшли правильних висновків про неможливість захисту права, яке позивач лише намагається отримати, відтак і про відмову у задоволенні позову. Що стосується питання правонаступництва відповідача 1, то Верховний Суд зазначив, що воно не входить до кола обставин, які мають значення для розгляду позову у цій справи, тому погодився з доводами скаржника про наявність підстав для виключення з мотивувальної частини оскарженої постанови висновків про те, що правонаступництво не відбулось.

Відтак постановою Верховного Суду від 20.07.2021 касаційну скаргу Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства задоволено, постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 у цій справі змінено і викладено її резолютивну частину в редакції вказаної постанови.

Водночас при ухваленні цієї постанови Верховним Судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, що стало підставою для звернення Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Так, Судом не вирішено питання про розподіл судового збору, сплаченого скаржником у зв`язку з поданням касаційної скарги у цій справі.

За приписами ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як свідчать встановлені судами обставини, зміст мотивувальних та резолютивних частин судових рішень у цій справі та доводів всіх учасників справи, в тому числі, заявлених під час касаційного провадження, дійсною метою звернення з цим позовом була необхідність встановлення судовим рішенням того факту, що до відповідача 1 не перейшло право постійного користування земельною ділянкою, і це суперечить встановленим у ст. 2 ГПК України завданням та основним засадам господарського судочинства. Виключення вказаного висновку з мотивувальної частини постанови апеляційного суду було єдиним спірним питанням під час розгляду касаційної скарги у цій справі.

Таким чином, враховуючи, що за наслідком касаційного провадження касаційну скаргу Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства задоволено, постанову апеляційного суду змінено, судові витрати з розгляду касаційної скарги мають бути покладені на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 234, 244 ГПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" (код ЄДРПОУ 40726430; адреса: вул. Рогатинська, буд. 56, м. Бережани, Тернопільська область, 47501) на користь Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства (код ЄДРПОУ 21142262, адреса: вул. Мічуріна, 1, м. Бережани, Тернопільська область, 47501) 8 408 грн (вісім тисяч чотириста вісім гривень) судового збору за подачу касаційної скарги.

3 . Доручити Господарському суду Тернопільської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Волковицька Н.О. Случ О.В.