Ухвала

від 08.10.2021 по справі 391/296/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 391/296/20

провадження № 61-16248ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства Скляренка Івана Володимировича про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до селянського фермерського господарства Скляренка Івана Володимировича (далі - СФГ Скляренка Івана Володимировича ), в якому просив суд стягнути невиплачену йому орендну плату за 2017-2018 роки у сумі 31 727,04 грн та пеню у сумі

34 741,11 грн.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2021 року позов задоволено, стягнуто з СФГ Скляренка Івана Володимировича на користь ОСОБА_1 невиплачену орендну плату за 2017-2018 роки у сумі 31 727,04 грн та пеню у сумі 34 741,11 грн за договором оренди землі від 08 листопада 2010 року, зареєстрованого Компаніївським відділом Кіровоградської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України за № 041037300128 зі змінами від 20 грудня 2016 року на підставі додаткової угоди, які зареєстровані приватним нотаріусом Солодовою Л. А. (номер запису про інше речове право: 18489658 від 03 січня 2017 року). Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу СФГ Скляренка Івана Володимировича задоволено частково, рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2021 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з СФГ Скляренка Івана Володимировича на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2018 рік в сумі

16 410,54 грн за договором оренди земельної ділянки від 08 листопада

2010 року, зареєстрованим Компаніївським відділом Кіровоградської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України за № 041037300128, зі змінами від 20 грудня 2016 року на підставі додаткової угоди, які зареєстровані приватним нотаріусом Солодовою Л. А. (номер запису про інше речове право: 18489658 від 03 січня 2017 року), в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

30 вересня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у цивільній справі № 391/296/20.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року

(справа Зубац проти Хорватії , № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі Леваж Престасьон Сервіс проти Франції , рішення Європейського суду з прав людини у справі Шамоян проти Вірменії ).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Ціна позову у справі № 391/296/20 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01 січня 2021 року (227 000 грн).

Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною в силу закону.

Належність справи до категорії малозначних була передбачуваною.

Заявник не оспорював належність справи до категорії малозначних, однак вважав, що наявні підстави, передбачені підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для оскарження судових рішень у малозначній справі.

Верховним Судом в межах наведеного заявником обґрунтування наявності підстав передбачених підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, а також з урахуванням категорії справи, ціни та предмету позову, значення справи для сторін і суспільства, не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Незгода позивача із оскаржуваним судовим рішенням не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі; справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, судом не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 09 вересня 2021 року в справі № 391/296/20.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта