Рішення

від 08.10.2021 по справі 640/10730/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2021 року м. Київ № 640/10730/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма САЛКОМ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма САЛКОМ з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 березня 2019 року №0003934208.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що не заперечує проти встановлених контролюючим органом при перевірці порушень, однак не погоджується зі спірним рішення в частині розрахунку щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій, у зв`язку з помилковим застосуванням відповідачем положень статті 127 Податкового кодексу України, так як правопорушення вчинені позивачем вперше протягом 1095 днів, що виключає можливість застосування підвищеного розміру відповідальності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11 липня 2019 року до суду від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому, представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, з урахуванням їх необґрунтованості. Також, контролюючим органом зазначено про відповідність проведеного розрахунку штрафних санкцій вимогам чинного законодавства.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі наказу від 16 січня 2019 року №463, направлень на проведення перевірки від 28 січня 2019 року №112/26-15-42-08, №116/26-15-42-08 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ САЛКОМ (код 21556368) з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01 січня 2015 року по30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2018 року, за результатами якої скалено акт від 15 лютого 2019 року №005/26-15-42-08-21556368.

Проведеною перевіркою встановлено, зокрема порушення підпунктів 1.7.16, 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, підпунктів 16.1.1, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4, пункту 168.4 статті 168, пункту 57.1 статті 57, пункту 54.2 статті 54 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим встановлено заниження податкового зобов`язання по військовому збору в сумі 14 073,84 грн. ( в тому числі: за 1 квартал 2016 - 10 500,00 грн. та 2 квартал 2017 - 3 573,84 грн.) та несвоєчасну сплату на загальну суму 25 822,84 грн. ( в тому числі за грудень 2016 року - 25 822,84 грн.).

На підставі висновку акта перевірки, 07 березня 2019 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення:

№0002934208, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на загальну суму 32 292,64 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 14 075,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 216,80 грн.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 14 травня 2019 року №21965/6/99-99-11-05-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 07 березня 2019 року, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

У відповідності до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею18та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до статті 18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до частини 1 статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з частиною 1 статті 115 Податкового кодексу України у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, вимогами пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України встановлена відповідальність платника податків, у тому числі податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. При цьому міра відповідальності (розмір штрафних санкцій) за правопорушення залежить від суми податку, яка не була сплачена внаслідок правопорушення, та від повторюваності правопорушення. Тобто, склад правопорушення за цією нормою передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулись.

Так, суд зазначає, що диспозиція статті 127 Податкового кодексу України передбачає три форми її вчинення - не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків при виплаті доходів.

Таким чином, податкове правопорушення, передбачене статтею 127 Податкового кодексу України, за своїм характером полягає у не нарахуванні та/або неутриманні та/або несплаті податку при виплаті доходу на користь іншого платника.

Тобто, порушення, передбачене статтею 127 Податкового кодексу України, є вчиненим (закінченим) саме з моменту виплати доходу на користь іншого платника без нарахування (утримання або сплати) податку незалежно від того, яка саме із вказаних дій була вчинена під час проведення виплати доходу щодо одного чи кількох платників податку або ж такі ді були вчинені сукупно.

В подальшому, під час проведення інших виплат, таке не нарахування (неутримання або несплата) є іншими діями, які містять ознаки складу податкового правопорушення, передбаченого статтею 127 Податкового кодексу України.

Статтею 127 Податкового кодексу України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено факт несплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, за які застосовано відповідальність за статтею 127 Податкового кодексу України.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому, платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу. Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 Податкового кодексу України та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

За змістом статті 127 Податкового кодексу України, розмір штрафних (фінансових) санкцій за вчинення відповідного порушення визначається (обчислюється) виходячи із кількості вчинених порушень платником податків (податковим агентом) протягом певного періоду часу.

Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Податкового кодексу України, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті (ненарахування, неутримання, та/або несплата податків), протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.

Тому, у разі виявлення під час проведення контролюючим органом однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) сум податку до або під час виплати ним доходу на користь іншого платника податку, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень протягом встановленого строку (одне, два, три і більше), застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачених статтею 127 Податкового кодексу України - 25%, 50% та 75%.

З розрахунку штрафних санкцій та пені встановлено, що за перевіряємий період, контролюючим органом виявлено, що ТОВ САЛКОМ неодноразово порушувало податкове законодавство в частині несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, в результаті чого за перше порушення до позивачу застосовано суму штрафної санкції у розмірі 25% суми податку, що підлягало нарахуванню та/або сплаті до бюджету податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, за друге порушення, вчинене повторно протягом 1095 днів з дати першого - у розмірі 50% та надалі у розмірі 75% (аналогічні дії, вчинені платником податків (підприємством) протягом 1095 днів втретє та більше).

Таким чином суд вважає помилковим посиланням позивача на неправомірне застосування до товариства податковим органом сум (розміру) штрафних санкцій, передбачених статтею 127 Податкового кодексу України.

Водночас, якщо виплата доходу передувала сплаті податку, податковий агент має нести відповідальність на підставі статті 127 Податкового кодексу України.

При цьому, розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Податкового кодексу України, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті (ненарахування, неутримання та/або несплата податків), протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.

Отже, у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування (неутримання, несплати) сум податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачені статтею 127 Податкового кодексу України, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеного у постановах від 02 березня 2018 року у справі №820/6196/16, від 22 травня 2018 року у справі №820/6437/16, від 31 липня 2018 року у справі №820/4767/17.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що контролюючим органом правильно кваліфіковані правопорушення, виявлені в ході проведеної перевірки, у зв`язку із чим, спірне податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Винесене податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню, оскільки є правомірним, прийнятим в межах повноважень відповідача та у спосіб визначений законодавством, натомість, позивачем не спростовано доводів податкового органу. Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма САЛКОМ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відсутні підстави для розподілу судових витрат.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю САЛКОМ (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 12-а, код ЄДРПОУ 21556368).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Суддя В.І. Келеберда