Рішення

від 18.06.2010 по справі 2-2524-10

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спра ва № 2-2524/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 року Мелітопольський міськра йонний суд Запорізької обла сті у складі:

головуючог о - судді Горбачова Ю.В.

при секретарі - Шоренко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенс ійного Фонду України в м. Мелі тополі в Запорізькій області по справі про поновлення про пущеного строку для зверненн я до адміністративного суду та стягнення недоплаченої що місячної державної соціальн ої допомоги «дітям війни»,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м . Мелітополі в Запорізькій об ласті в якому просить віднов ити пропущений строк на звер нення до суду визнати протип равним рішення Управління П енсійного фонду України в м . Мелітополі про відмову у п ризначенні їй підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Зак ону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобо в' язати відповідача нарах увати та виплати їй недоплач ену щомісячну державну соці альну допомогу з 01 січня 2006 року до 01 березня 2010 рок у. Позивачка також просить су д зобов' язати відповідача п рийняти рішення про подальш е призначення та виплату їй щомісячної державної соціа льної допомоги, обчислюючи ї ї з урахуванням підвищення у розмірі 30% мінімальної пенс ії за віком, визначеної відпо відно до частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов' язкове державне пенсійне с трахування».

При цьому позивачка посила ється на те, що вона відповідн о до Закону України “Про соці альний захист дітей війни” в ідноситься до категорії діте й війни і їй з 01 січня 2006 року щом ісячно повинна виплачуватис ь соціальна допомога в розмі рі 30% мінімальної пенсії за ві ком. Їй соціальна допомога в р озмірі 30% мінімальної пенсії з а віком в 2006-2007 роках взагалі не виплачувалась. 01 січня 2008 року їй виплачується соціальна д опомога, як дитині війни, у роз мірі 10 % мінімальної пенсії за віком.

Щодо поновлення їй строку на звернення до суду з позово м за період з 01 січня 2006 року по ч ас подання позову, позивачка посилається на те, що вона не знала про належні їй, як дитин і війни, виплати. Її законні пр ава були обмежені шляхом при йняття окремих неконституці йних положень нормативно-пра вових актів вищої сили. І тіль ки після висвітлення зазначе них подій у пресі, у зв'язку з у хваленням відповідного ріше ння Конституційним Судом Укр аїни, позивачка дізналася пр о порушення її законних прав та інтересів.

До суду позивачка не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відс утності, на позові наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача д о суду не з'явився, надавши зая ву про розгляд справи за його відсутності, позов не визнає , пославшись в письмових запе реченнях на те, що фінансуван ня виплат соціальної допомог и дітям війни проводиться з д ержавного бюджету, а не з бюдж ету Пенсійного Фонду України . На 2006-2007 роки не був визначений механізм розрахунку та випл ати вищевказаної соціальної допомоги, не визначено який о рган та з яких джерел повинен призначати 30% доплату до пенс ії. З 01 січня 2008 року питання нар ахування та виплати соціальн ої допомоги дітям війни зако нодавчо врегульовано і їм що місячно проводиться доплата до пенсії. Крім того, відповід ач вважає, що позивачка без п оважних причин пропустила ст рок для звернення до суду за захистом порушеного права .

Дослідивши матеріали спра ви, вважаю, що позов слід задов ольнити частково з наступних підстав.

ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про соціа льний захист дітей війни” ві дноситься до вказаної катего рії осіб, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.

Відповідно до ст.6 цього Зак ону позивачка має право на от римання щомісячної державно ї соціальної допомоги в розм ірі 30% мінімальної пенсії за в іком.

В 2006-2007 роках вищевказана соці альна допомога позивачці вза галі не виплачувалась, а з 01 сі чня 2008 року їй виплачується с оціальна допомога, як дитині війни, у розмірі 10 % мінімально ї пенсії за віком.

Представник відповідача о бґрунтовано посилається на т е, що позивачкою безпідставн о пропущено строк на звернен ня до суду за захистом свого п орушеного права.

Позивачка не надала до казів того, що вона пропустил а строк позовної давності з п оважних причин. Не можна визн ати поважною ту причину, що по зивачку не повідомили про на лежні їй, як дитині війни, вип лати, та вона не знала про пору шення свого права. Позивачка мала можливість своєчасно дізнатися про це із засобів м асової інформації, рішення К онституційного Суду України оприлюднюються. Крім того, во на мала можливість звернутис я за консультацією до юристі в.

Тому вважаю, що позовні вим оги слід розглядати по суті л ише в межах трирічного строк у, а саме з 30 березня 2007 ро ку по 01 березня 2010 року. А в поновленні пропущеного ст року з 01 січня 2006 року слід відмовити.

Є безпідставними посила ння відповідача на те, що Зако ном України “Про державний б юджет на 2008 рік” встановлено і нші розміри надбавки до пенс ії дітям війни і вони зараз ви плачуються. Оскільки, відпов ідно до ст.22 Конституції Украї ни права і свободи гарантуют ься і не можуть бути скасован і. При прийнятті нових законі в або внесенні змін до чинних законів не допускається зву ження змісту та обсягу існую чих прав і свобод.

Пунктом 12 статті 71 Зако ну України “Про Державний бю джет України на 2007” від 19.12.2006 рок у №489-V, дію ст.6 Закону України “П ро соціальний захист дітей в ійни” від 18.11.2004 року №2195-IV, на 2007 рік зупинено.

Відповідно рішення Кон ституційного суду України № 6 - рп\2007 від 09 липня 2007 року, визн ані не конституційними поло ження Закону України «Про де ржавний бюджет України на 2007 р ік» п. 12 ст. 71, яким зупинено дію с татті 6 закону України № 2195 ІV ві д 18 листопада 2004 року «Про соці альний захист дітей війни».

Положення Законів України про державний бюджет на відп овідний рік, які визнані неко нституційними, втрачають чин ність з дня ухвалення Консти туційним Судом України цього рішення,

Рішення Конституційного с уду є обов'язковим до виконан ня на території України.

У зв' язку з наведеним, оскільки відповідач до 09 липн я 2007 року діяв в рамках перед бачених законом, суд не мож е визнати протиправними йог о дії у не нарахуванні позив ачці державної допомоги за п еріод з 30 березня 2007 року по 08 липня 2007 року, т а відмовляє у задоволен ні позовних вимог за цей пе ріод. У частині ж нарахування позивачці суми соціальної д опомоги за період з 09 ли пня 2007 року по 31 грудня 2007 року суд вважає дії відповід ача щодо не нарахування та н е виплати позивачці державн ої допомоги як «дитині війн и» протиправними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно пп. 2 п. 41 розділу II За кону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, ст.6 Закону Україн и “Про соціальний захист діт ей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, вик ладено в новій редакції згід но якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Зако ну України “Про статус ветер анів війни, гарантії їх соціа льного захисту”) до пенсії ви плачується підвищення у розм ірі надбавки, встановленої д ля учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гара нтії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підв ищуються на 10 процентів прожи ткового мінімуму для осіб, як і втратили працездатність.

Конституційний Суд Укр аїни своїм рішенням № 10-рп/2008 ві д 22 травня 2008 року визнав некон ституційними положення Зако ну України “Про державний бю джет на 2008 рік” щодо зміни розм іру щомісячної державної соц іальної допомоги, передбачен ої ст.6 Закону України “Про соц іальний захист дітей війни”.

До набрання законної сили рішення Конституційног о Суду України від 22 травня 2008 р оку, підстави для перерахунк у підвищення до пенсії позив ачці, як дитині війни, за періо д з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 р оку відсутні, оскільки зазна чене рішення не має зворотно ї сили.

Таким чином, у період з 01 січня 2008 року по 21 травня 200 8 року дії відповідача щодо виплати позивачці дер жавної допомоги як «дитині війни» у розмірі 10 % прожитк ового мінімуму для осіб, які в тратили працездатність, суд вважає законними.

Разом з тим, судом вст ановлено, що з 22 травня 2008 року в ідповідач продовжував випл ачувати позивачці, як «дити ні війни», підвищення до пенс ії в розмірі 10% мінімальної пе нсії за віком, а тому його дії у період з 22 травня 2008 рок у по 31 грудня 2008 року є протиправними та вимоги позивачки про зобов' язанн я відповідача нарахувати т а виплатити їй державну доп омогу у розмірі 30% у вказаний період є обґрунтованими, за конними та такими, що підляга ють задоволенню.

При цьому, враховуючи пріо ритет закону над підзаконним нормативним актом, суд не бер е до уваги постанову Кабінет у Міністрів України від 28 трав ня 2008 року № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж перед бачені ст. 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни».

З 01 січня 2009 року по 01 березня 2010 року зм іст ст. 6 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни » не змінювався і розмір підв ищення до пенсії не коригува вся ніякими законодавчими ак тами, тому у цей період відп овідач повинен перерахуват и та виплатити позивачці с оціальну допомогу як «дитин і війни» відповідно до статт і 6 Закону України “Про соціал ьний захист дітей війни” (у ре дакції від 18.11.2004, чинній у 2009 та 2010 р оках), згідно якої особам, які мають статус «дітей війни» , пенсії або щомісячне грошов е утримання чи державна соці альна допомога, що виплачуєт ься замість пенсії, підвищує ться на 30 відсотків мінімальн ої пенсії за віком.

Доводи відповідача про від сутність коштів і порядку ро зрахунку підвищення до пенсі ї не є підставою для відмови у позовних вимогах та не позба вляє осіб, яким вона повинна в иплачуватись, права на таку д опомогу. Статтею 3 Закону Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни» встановлено, що д ержавні соціальні гарантії д ітям війни, встановлені цим З аконом, не можуть бути обмеже ні або скасовані іншими норм ативно-правовими актами.

Таким чином, суд вважає, що п озов підлягає задоволенню в частині зобов' язання відп овідача здійснити позивачц і перерахунок та виплатити їй, як «дитині війни», суми с оціальної допомоги за період и: - з 09 липня 2007 року по 31 гру дня 2007 року ; - з 22 трав ня 2008 року по 31 грудня 2008 року, - з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 березня 2010 року, відповідно до ч.2 ст. 87 закону України «Про пенсійне забез печення» у повному обсязі, як це передбачено ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % міні мальної пенсії за віком.

При нарахуванні суми соціа льної допомоги позивачу слід приймати до уваги мінімальн у пенсію за віком, яка визнач ена відповідно до ч.1 ст. 28 Зако ну України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п.2.2 п.п.6 Положення п ро Управління Пенсійного фон ду України в районах, містах і районах у містах відповідач відповідно до покладених на нього завдань призначає (зді йснює перерахунок) і виплачу є пенсії, допомогу на похован ня та інші виплати відповідн о до чинного законодавства.

Таким чином, нарахування т а виплата позивачці соціальн ої державної допомоги є комп етенцією управління Пенсійн ого фонду України в м.Мелітоп олі Запорізької області.

Крім того, розглянувши в имогу позивачки про зобов' я зання відповідача прийняти р ішення про подальше признач ення та виплату їй щомісячно ї державної соціальної допо моги, обчислюючи її з урахув анням підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віко м, визначеної відповідно до ч . 1 ст. 28 Закону України «Про заг альнообов' язкове державне пенсійне страхування», почи наючи з 01.01.2010 року, суд вважає її безпідставною, оскільки Упр авління Пенсійного фонду Укр аїни у м.Мелітополі Запорізь кої області зобов' язано в с воїй діяльності, керуватися нормами діючого законодавст ва, в тому числі Законом Укр аїни “Про соціальний захист дітей війни”, який передбача є право позивачки на отриман ня щомісячної соціальної доп омоги в розмірі 30% мінімальн ої пенсії за віком, та Законо м України «Про загальнообов' язкове державне пенсійне ст рахування», яким визначений розмір мінімальної пенсії за віком. В разі порушення ц ього права позивачки з боку відповідача, в подальшому, в она матиме право звернутися до суду з відповідними вимо гами.

На підставі вищевикладено го, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК У країни, Законом України „Про соціальний захист дітей вій ни”, суд

В И Р І Ш И В:

В поновленні строку на звернення до суду з позовом ОСОБА_1 - відм овити.

Визнати протиправною безд іяльність Управління Пенсій ного фонду України у м. Меліто полі Запорізької області щод о нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної державн ої соціальної допомоги відпо відно до ст.6 Закону України “П ро соціальний захист дітей в ійни”, у розмірі 30% мінімально ї пенсії за віком у періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 тр авня по 31 грудня 2008 року, з 01 січ ня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 бере зня 2010 року .

Зобов'язати Управління Пен сійного фонду України у м. Мел ітополі Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щоміся чну державну соціальну допом огу, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захи ст дітей війни”, виходячи з ро зміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 28 ЗУ «П ро загальнообов' язкове дер жавне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 ро ку, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 березня 2010 року у ро змірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми державної допомоги за цей період.

В іншій частині позову відм овити.

Рішення може бут и оскаржене до апеляційного суду Запорізької області чер ез Мелітопольський міськра йонний суд шляхом подачі з аяви про апеляційне оскарже ння протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційно ї скарги протягом 20 днів після подання цієї заяви або подач і апеляційної скарги протяго м 10 днів без попередньої заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає зако нної сили після закінчення с троку подання заяви про апел яційне оскарження, якщо заяв у не було подано. Якщо заяву п ро апеляційне оскарження бул о подано, але апеляційна скар га у 20-денний строк після пода чі заяви до суду не надійшла, рішення суду набирає законн ої сили після закінчення цьо го строку. У разі подання апел яційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає з аконної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяУ