Рішення

від 18.08.2010 по справі 2-2524-10

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                        U                                                                         Справа № 2  - 2524/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

    18 серпня 2010 року                                                                                                                              м. Шостка.

    Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

    головуючого - судді Сінгур В.О.,

    при секретарі – Юрочко Л.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шостка цивільну справу за  позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м.  Шостка Сумської області,

- про  стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як "дитині війни",

                            В С Т А Н О В И В :

    Позивач прохала зобов'язати відповідача провести перерахунок та забезпечити проведення відповідних виплат підвищення до її пенсії як "дитині війни"  за період з 01 січня 2006 року по 01 липня 2010 року.  

    В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що вона належить до соціальної категорії "дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни"  має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді доплати до пенсії  розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком розпочинаючи з 01 січня 2006 року.

    Про те у 2006 році  відповідач їй цих виплат не здійснював.

    Верховна Рада України, Законом України 489 У, від 19.12. 2006 року, "Про Державний бюджет України  на 2007 рік призупинила дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

     Однак, Конституційний суд України своїм рішенням № 6 рп/2007, від 09 липня 2007 року, визнав такими що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" про призупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Відповідач всупереч цього рішення Конституційного Суду України не здійснював їй нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії протягом 2007 року.

    З 01 січня 2008 року, відповідач розпочав виплачувати їй вказане підвищення, але у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, всупереч 30 % мінімальної пенсії за віком встановленим Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

     Рішенням Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008,  визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в частині виплати підвищення до пенсії "дітям війни".

    Не дивлячись на це рішення Конституційного Суду України, відповідач продовжував виплачувати їй це підвищення до пенсії протягом 2008 року у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

    У такому ж розмірі відповідач виплачував їй підвищення до пенсії як "дитині війни"  у 2009 році, хоча зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" після 22. 05. 2008 року не вносились, не визначали розмір цих виплат і Закони України "Про державний бюджет України на 2009 рік".

    Незаконність нарахування та виплат їй підвищення до пенсії  змусили її звернутись до суду.

    Відповідач позов не визнав та у своїх запереченнях вказав на те, що позивач як "дитина війни" дійсно має право отримувати підвищену пенсію на 30% відсотків мінімальної пенсії, з 01 січня 2006 року  та це передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    В той-же час у 2006 році ці виплати впровадженими не були.

    Закон України  "Про Державний бюджет України на 2007 рік", п. 12 ст. 71  зупинив на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/ 2007, від 09.07. 2007 року, набрало чинності з моменту його прийняття, воно не має зворотної дії в часі, тому підстав для нарахування та виплат позивачу підвищення до пенсії "як дитині війни" за  2007 рік до прийняття рішення Конституційним Судом України не було.

    Пунктом 41 розділу 2 Закону України  № 107, від 28.12. 2007 року, "Про Державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та вказано на те, що розмір державної соціальної допомоги "дітям війни" виплачується у розмірі надбавки, яка встановлена для учасників війни, а саме,  - 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

    З 01 січня 2008 року та по 31 грудня 2008 року,  позивачу ця набавка виплачувалась у повному обсязі.

    Рішенням Конституційного суду № 10-рп, від 22.05. 2008 року, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в частині внесення змін до Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" набрало законної сили з моменту його прийняття, зворотної дії в часі воно не має, тому підстави для перерахування та виплат позивачу державної соціальної допомоги в період з 01 січня 2008 року до 22.05. 2008 року відсутні.

      Щодо цих виплат  в періоди;-  з 09.07. 2007 року по 31.12. 2007 та з 22.05.2008 року по 31.12. 2008 року, то на законодавчому рівні порядок здійснення цих виплат, орган який повинен проводити ці виплати, джерело їх фінансування визначеними не були. Пенсійний фонд України проводить виплати виключно з коштів, які до нього надходять, фінансування виплат на державну допомогу "дітям війни" повинно проводитись з державного бюджету України, який коштів на ці виплати не виділяв, в силу чого дії Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області були правомірними.

    Щодо виплат позивачу підвищення до пенсії як "дитині війни" протягом 2009 році, то ці виплати проводились у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб що втратили працездатність, тобто у розмірі визначеному ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( зі змінами внесеними у редакцію статті п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та до внесення змін до деяких законодавчих актів України".

    Виплати проводились у такому розмірі в силу того, що не дивлячись на визнання не конституційними розміру таких виплат  Рішенням Конституційного суду № 10-рп, від 22.05. 2008 року, нові Закони України про відновлення конституційних норм в частині виплат цього підвищення до пенсії "дітям війни" не приймались,  зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не вносились.

    Не визначали розміри цих виплат і Закони України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

     Кошти на ці виплати надходили з Державного бюджету у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність та за таких умов дії Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області були правомірними.  

    Доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' є необгрунтованими, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 цієї статті застосовується для визначення розмірів пенсії призначеної за цим законом.

    Прохав у позові відмовити у повному обсязі.

    У судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились надавши суду заяви про розгляд справи без їх участі  та суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

    Виходячи з встановлених обставин справи та досліджених по ній доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

    Позивач має статус "дитини війни", що підтверджується копією її пенсійного посвідчення (а. с. 6 ).

    Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Із заперечень відповідача   встановлено те, що він не здійснював протягом 2006 - 2007 років цих виплат позивачу, посилаючись на відсутність у нього коштів, призупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та на невизначеність розрахункової величини ( мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищення до пенсії категорії громадян які мають статус "дітей війни", з 01 січня 2008 року відповідач виплачує позивачу це підвищення у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність ( а. с. 14).

    В той же час, відповідно ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", "дітям війни",  пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік", від 20.12. 2005 року, дію ст. 6 зазначеного закону було зупинено.

    Законом України  "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік", від 19.01. 2006 року, який набрав чинності  15.03. 2006 року, до ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року, в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

    Проте, у 2006 році, пільги встановлені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" впроваджені не були.

    Закони України "Про Державний бюджет на 2006 рік", від 20.12. 2005 року,  та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік", від 19.01. 2006 року, неконституційними визнані не були та діяли протягом 2006 року.

    Таким чином, на думку суду, відповідно вищезазначених законів, у відповідача не було належних правових підстав нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" протягом 2006 року, оскільки 15.03. 2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не були впроваджені.

    Закон України  "Про Державний бюджет України на 2007 рік", п. 12 ст. 71 цього Закону,  зупинив на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Рішенням Конституційного Суду України, від 09.07. 2007 року, № 6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України  "Про Державний бюджет на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є не конституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.

    Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про їх неконституційність. Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвали рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області повинно було нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розпочинаючи з 09.07. 2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач, з 09.07. 2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та виплачувати позивачу відповідні доплати до кінця бюджетного року, тобто до 31 грудня 2007 року.

    Разом з тим, до 09.07. 2009 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону  "Про Державний бюджет України на 2007 рік" діяв правомірно, на підставі та у відповідності з діючою нормою закону, яка скасованою, зміненою не була. Тобто позов  в частині вимог про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у період 01.01 2007 року по  09.07. 2007 року  задоволенню не підлягає.

    Щодо позову в частині вимог позивача,  про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити підвищення до пенсії як "дитині війни" за  2008 рік, то суд вважає такі вимоги частково обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

    Відповідно п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у наступній редакції: "Дітям війни, крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії чи щомісячного грошового утримання чи  державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.

    У судовому засіданні встановлено, що з 01 січня 2008 року позивачу нараховується та виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 %  прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, що підтверджується самим позивачем, запереченням відповідача та довідкою про ці виплати ( а. с. 3-4, 12, 14).

    Рішенням Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, п. п. 61, 62, 63, 66 розділу 2, п. 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( справа щодо предмету та змісту закону "про державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п. п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

     Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є остаточним, не може бути оскарженим та підлягає виконанню на території України всіма органами влади, державного управління та громадянами.

    Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України, від 22.05. 2008 року № 10-рп/2008, та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05. 2008 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. п. 41 розділу 2 Закону України  "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач, з 22.05. 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме нараховувати та здійснювати виплати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком до кінця бюджетного року тобто до 31 грудня 2008 року.

    Разом з тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01. 2008 року, з урахуванням п. п. 41 розділу 2 Закону України  "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позов в частині вимог про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,  з 01.01. 2008 року по 21.05. 2008 року,  задоволенню не підлягає.

    Щодо виплат позивачу підвищення до пенсії у 2009 році, то виходячи з довідки Управління Пенсійного Фонду України в м. Шостка Сумській області, відповідач проводить ці виплати позивачу у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, тобто в редакції п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та до внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( а. с. 12, 14).

    Суд вважає такі виплати не правомірними виходячи з наступного.

    Законами України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та "Про Державний бюджет України на 2010 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинено не було.

    Відповідно ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", розміри державних соціальних гарантій на 2009 та 2010 рік встановлюються відповідними законами та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України.

    Законом який напряму встановлює доплату до пенсії категорії громадян "дітей війни" є Закон України "Про соціальний захист дітей війни".

    Таким чином,  Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка, Сумської області повинно було виплачувати позивачу у 2009 та 2010 році  підвищення до пенсії як "дитині війни" у розмірі встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто з підвищенням на 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Дійшовши цього висновку суд виходить з наступного.

    Відповідно ст. ст. 55, 64 Конституції України, кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом порушених прав, відмова від права на звернення до суду є не дійсною та забороняється відмова в розгляді та вирішенні цивільних справ з мотивів неповноти неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

    Крім того, безпідставними суд вважає посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Не заслуговують на увагу і доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам які мають статус "дітей війни".  

     Пенсійний Фонд України діє у відповідності до положення "Про пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно Закону України "Про загальнообов'якове державне пенсійне страхування" рішення про призначення чи перерахунок пенсії приймаються районними (міськими) управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Таким чином, прямий обов'язок по нарахуванні та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладений саме на Управління Пенсійного фонду України у м. Шостка  Сумської області, тобто за місцем проживання позивача.

    Щодо доводів відповідача стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" то суд зазначає наступне. Сторони не заперечують того, що позивач, відповідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір чи встановлював інший розмір немає.

    З огляду на викладене, суд вважає не обгрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених за цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 64 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Задовольняючи частково позов, суд виходить с того, що вимоги позивача про стягнення з відповідача підвищення до пенсії у визначеній нею сумі задоволенню не підлягають, оскільки ці виплати позивачу нарахованими не були та суд не може взяти на себе обов'язок по перерахуванню цих виплат замість органу, що наділений такими функціями.

    Таким чином, виходячи з змісту позову, суд вважає що дії відповідача по не нарахуванню та не виплаті позивачу підвищення до пенсії як "дитині війни" в періоди 09.07 2007 року по 31. 12. 2007 року, з 22.05.2008 по 31.12. 2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12. 2009 року, з 01.01.2010 року по 01.07.2010 року приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не відповідали діючому законодавству та на відповідача повинен бути покладений обов'язок по перерахуванню та проведенню позивачу відповідних виплат підвищення до пенсії як "дитині війни" за періоди з 09.07. 2007 року по 31.12. 2007 року,  з 22.05. 2008 року по 31. 12. 2008 року, з 01.01. 2009 року по 31.12. 2009 року та з 01.01.2010 року по 01.07.2010 рік.

    В іншій частині позову позивачу необхідно відмовити.

    Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

          Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 3, 10, 11, 30, 60, 88,  212- 215 ЦПК України, суд,

                           В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1  - задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області  здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 рік, з  урахуванням раніше проведених їй виплат  як "дитині війни".

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути на користь   ОСОБА_1  з Державного бюджету України 8 грн. 50 коп. судового збору і з Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області  37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Сумської області через Шосткинський міськрайсуд шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а особам, які не були присутніми під час проголошення рішення суду, протягом цього строку з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

У разі оскарження рішення, якщо воно не було скасованим, воно набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.

Рішення у повному обсязі виготовлене 21.08.10 року.

Суддя:                                                               В.О. Сінгур