Постанова

від 29.09.2021 по справі 2-1813/10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

29 вересня 2021 року

м. Харків

Справа № 2-1813/10/03

Провадження № 22-ц/818/5122/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання : Гармаш К.В.,

Учасники справи:

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент ,

заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Фідобанк , ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Фідобанк , ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 2-1813/10/03 за позовом Публічного акціонерного товариства СЕБ Банк до ОСОБА_1 про розірвання договору, стягнення суми боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2021 року, постановлену суддею Губською Я.В., -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2010 року Публічне акціонерне товариством СЕБ Банк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору, стягнення суми боргу.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 травня 2010 року позов ПАТ СЕБ Банк - задоволено.

Розірвано договір кредиту під заставу нерухомого майна №381/П-В/01/08 від 01 лютого 2008 року, укладений між АБ Факторіал-Банк , правонаступником якого є ПАТ СЕБ Банк .

Стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості по невиконаному зобов`язанню в розмірі 123 875,37грн., поточну заборгованість за кредитом у сумі 433 389,06грн., станом на 07 жовтня 2009 року в зв`язку з розірвання договору кредиту, 11 425,16грн. - пені, а всього загальну суму 568 689,59грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно: нежитлові приміщення №№9, 10, 11, в літ. А-1 загальною площею 47,2кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , згідно іпотечного договору №381/08, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г. в реєстрі №174 на користь ПАТ СЕБ Банк .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ СЕБ Банк держмито в розмірі 1 700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн.

01 березня 2021 року ТОВ Фінансова компанія Есаймент звернулася до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) правонаступником у виконавчих провадженнях, в якій просило у виконавчих документах та виконавчих провадженнях з виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 травня 2010 року у справі №2-1813/10/03 здійснити заміну сторони в порядку правонаступництва, а саме, замінити стягувача ПАТ Фідобанк на його правонаступника ТОВ Фінансова компанія Есаймент ( код ЄДРПОУ 39114866, місцезнаходження: 03035, м. Київ, площа Солом`янська б.2 офіс 701).

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що 12 січня 2021 року між ПАТ Фідобанк та ТОВ Фінансова компанія Есаймент укладений договір про відступлення прав вимоги №GL1N319233, згідно умов якого ПАТ Фідобанк відступив ТОВ Фінансова компанія Есаймент права вимоги за відповідними договорами, до яких, зокрема входять права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №381-П-В/01/08 від 01 лютого 2008 року, стягнення заборгованості за яким було предметом розгляду у цивільній справі №2-1813/10/03 та метою відповідних виконавчих проваджень.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2021 року заяву ТОВ Фінансова компанія Есаймент - задоволено.

Замінено стягувача ПАТ Фідобанк на його правонаступника ТОВ Фінансова компанія Есаймент у виконавчих документах та виконавчих провадженнях на стадії виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 травня 2010 року у справі №2-1813/10/03.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання сплив 31 січня 2014 року. Подання заяви про заміну сторони (стягувача) правонаступником у виконавчих провадженнях після спливу строку пред`явення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Фінансова компанія Есаймент просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на те, що твердження боржника про пропуск стягувачем строку пред`явлення до виконання виконавчого документу не може біти підставою для відмови у заміні стягувача у порядку правонаступництва з причин наявності у первісного стягувача визначеного процесуальним законом права на поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та можливого виконання боржником судового рішення добровільно.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ТОВ Фінансова компанія Есаймент про заміну сторони (стягувача) правонаступником у виконавчих провадженнях суд першої інстанції виходив з того, що 12 січня 2021 року ПАТ Фідобанк відступив на користь ТОВ Фінансова компанія Есаймент права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №381-П-В/01/08 від 01 лютого 2008 року, стягнення заборгованості за яким було предметом розгляду у цивільній справі №2-1813/10/03 та метою відповідних виконавчих проваджень. Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України Про виконавче провадження , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 01 лютого 2008 року між АБ Факторіал-Банк , правонаступником якого є ПАТ СЕБ Банк , та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 381-П-В/01/08 під заставу нерухомого майна, згідно умов якого останній отримав кредит в розмірі 70 000 доларів США зі сплатою 12,5% річних у валюті кредиту строком до 30 січня 2015 року.

У забезпечення кредитного договору між АБ Факторіал-Банк , правонаступником якого є ПАТ СЕБ Банк , та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 381/08, згідно умов якого останній передбав в іпотеку Банку нежитлові приміщення №№9,10,11 в літ. А-1 загальною площею 47,2кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 травня 2010 року по справі №2-1813/10/03 позов ПАТ СЕБ Банк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору, стягнення суми боргу - задоволено.

Розірвано договір кредиту під заставу нерухомого майна №381-П-В/01/08 від 01 лютого 2008 року, укладений між АБ Факторіал-Банк , правонаступником якого є ПАТ СЕБ Банк , та ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості по невиконаному зобов`язанню у розмірі 123875,37грн., поточну заборгованість за кредитом у сумі 433 389,06грн., станом на 07 жовтня 2009 року у зв`язку з розірванням договору кредиту, 11425,16грн. пені, а всього загальну суму 568 689,59грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно: нежитлові приміщення №№9,10,11 в літ. А-1 загальною площею 47,2кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 згідно іпотечного договору №381/08, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г. в реєстрі №174 на користь ПАТ СЕБ-Банк .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ СЕБ-Банк держмито у розмірі 1 700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн.

Рішення набрало законної сили 15 грудня 2010 року.

31 січня 2011 року ПАТ СЕБ-Банк на виконання вищевказаного судового рішення отримало виконавчі листи.

12 січня 2021 року між ПАТ Фідобанк та ТОВ Фінансова компанія Есаймент укладено договір про відступлення прав вимоги №GL1N319233, згідно умов якого Банк відступає новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимогу Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб- підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Основні договори , надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно з Витягом з додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги №GL1N319233 від 12 січня 2021 року, Банком передано ТОВ Фінансова компанія Есаймент право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №381-П-В/01/08 від 01 лютого 2008 року.

Звертаючись із вказаною заявою до суду ТОВ Фінансова компанія Есаймент посилається на те, що оскільки до них перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №381-П-В/01/08 від 01 лютого 2008 року, вважають, що вони мають право на заміну сторони (стягувача) в порядку правонаступництва.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України ) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України , статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм, зокрема пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України , у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, в тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512 , 514 ЦК України , статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України , заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення права вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі право бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3808/14-ц (провадження № 61-16879св19).

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 5 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України Про виконавче провадження строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження ). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14 і суд касаційної інстанції у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.

Згідно висновку Верховного Суду викладеного у постанові №2-1818/10 від 14 липня 2021 року заміна сторони (стягувача) виконавчого провадження (листа) неможлива, якщо заява була подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом.

У справі яка переглядається заява про заміну сторони (стягувача) у виконавчих провадженнях подана 01 березня 2021 року, тобто вже після закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Питання щодо поновлення відповідного строку не порушувалося.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що виконавчі листи були пред`явлені до виконання, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання переривався.

З урахування викладених обставин, у суду першої інстанції не було правових підстав для замінити сторони виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нової про залишення без задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст.374 ч.1п.2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2021 року - скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Фідобанк , ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 2-1813/10/03 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2021 року.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова