Ухвала

від 28.12.2021 по справі 2-1813/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-1813/10

н/п 6/953/267/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2021 Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент , заінтересована особа- ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ:

22.09.2021 року ТОВ Фінансова компанія Есаймент звернулось до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа .

Ухвалою суду від 23 вересня 2021 року заяву ТОВ Фінансова компанія Есаймент залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Зазначена ухвала суду направлялась заявнику на адресу, зазначену власноручно в заяві про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, про що свідчить зворотне повідомлення та отримана стороною заявника 06.12.2021 року, про що свідчить підпис у зворотному повідомленні, однак жодних заяв, клопотань на усунення вказаних в ухвалі суду недоліків не надходило протягом тривалого часу.

Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі Пелевін проти України та у рішенні від 30 травня 2013 року Наталія Михайленко проти України зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тому, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Судом вбачалось, що заява була подана з порушенням вимог закону та форми і змісту позову.

Так, в поданій до суду заяві, всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України, були відсутні зазначення електронної пошти боржника, контактного телефон боржника.

Згідно підпункту 17.4 пункту 17 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року за №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Заявнику слід було зазначити та надати дані, стосовно того, чи дійсно закінчився строк на пред`явлення виконавчих листів до виконання чи ні, у разі якщо закінчився, обґрунтувати поважність причин пропуску строк пред`явлення виконавчих листів для виконання з належним документальним підтвердженням, враховуючи, що він є правонаступником стягувача, та строки, встановлені для стягувача, не перериваються внаслідок правонаступництва.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

У встановлений судом строк заявник не виконав вимоги ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України сторони зобов`язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

При цьому суд зазначає, що заявнику надавався достатній час для усунення встановлених суддею недоліків навіть поштовим відправленням.

Відсутність даних обставин перешкоджає суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, подану заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Есаймент , заінтересована особа- ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа- вважати неподаною та повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.

Суддя: