Ухвала

від 06.10.2021 по справі 953/18973/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/18973/21

н/п 1-кс/953/9571/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судовий засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021220000001479 від 04.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кам`янка, Молдова, громадянина України, працюючого водієм, з його слів одружений, має 3 дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12021220000001479 від 04.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12021220000001479 від 04.10.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.10.2021 року, приблизно о 16 год. 45 хв., ОСОБА_6 , керуючи технічно справним сідловим тягачем: «DAF XS 105/410», р.н. НОМЕР_1 , обладнаним спеціалізованим напівпричепом: «Шмітц FCF24G», р.н. НОМЕР_2 , рухався по вул. Велика Кільцева №3-А зі сторони вул. Грицевца у напрямку пр. Московського у м. Харкові. Рухаючись в районі буд. 3-А розташованому по вул. Велика Кільцева в м. Харкові, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, ОСОБА_6 , проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, проігнорував дії водія невстановленого транспортного засобу що рухався у попутному напрямку який повністю зупинився перед пішохідним переходом, не зменшив швидкість, не зупинив транспортний засіб, не впевнився, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, та недав дорогипішоходам: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які перетинали проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво по ходу руху автомобіля, чим грубо порушив п.18.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п. 18.4 «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Внаслідок ДТП ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав численні тілесні ушкодження, які характерні до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не приходячи до тями помер в приміщенні КНП «МКЛШНМД» ХМР ім. проф. О.І. Мєщанінова. Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 виявилося в тому, що він, керуючи технічно справним сідловим тягачем: «DAF XS 105/410», р.н. НОМЕР_1 , обладнаним спеціалізованим напівпричепом: «Шмітц FCF24G», р.н. НОМЕР_2 , при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, проігнорував дії водія невстановленого транспортного засобу що рухався у попутному напрямку який повністю зупинився, не зменшив швидкість, не зупинив транспортний засіб, не впевнився, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, маючи таку можливість, щоб дати дорогу пішоходам, які перетинали проїжджу частину справа наліво відносно руху автомобіля, чим спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_8 та загибель ОСОБА_9 .

Вказує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_9 та потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

04.10.2021, о 22:53 годині, ОСОБА_6 було фактично затримано у порядку ст. 208 КПК України.

05.10.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а метою обрання запобіжного заходу вказує забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробі переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих.

Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала.

Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених ч.1ст. 177 КПК України. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення застави.

Підозрюваний під час розгляду клопотання пояснював обставини ДТП, просив визнати запобіжний захід, не пов*язаний з триманням під вартою, оскільки збирається відшкодовувати шкоду.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, зазначаючи про недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та можливість обрання запобіжного заходу, не пов*язаного з позбавленням волі.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та докази, прийшов до наступного висновку.

В провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12021220000001479 від 04.10.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

05.10.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України

Відповідно дост. 177 КПК Україниметою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідност. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; - недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому, факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

Слідчим суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_6 є осудним та досяг повноліття. Даних на спростування зазначеного слідчому судді під час розгляду клопотання не надано.

За результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів: - протоколом огляду місця ДТП від 04.10.2021;- поясненням ОСОБА_6 від 04.10.2021;- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 05.10.2021;- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 05.10.2021;- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.10.2021;- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 05.10.2021.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України за викладених у клопотанні обставин.

А тому, вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу. Інші доводи захисту щодо необґрунтованості підозри або наявності непереборної сили під час ДТП слідчому судді не надано, дані доводи є голослівними.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний: з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій, враховуючи те, що підозрюваний зареєстрований та проживає в іншій області України, з його слів працював без оформлення та посвідчення водія в іншій державі, неодноразово змінював місце роботи. І слідчий с суддя звертає увагу на те, що даних про міцні соціальні зв*язки на території України стороною захисту взагалі не надано.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановленуКПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, потерпілих.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, у сфері порушення дорожнього руху, що свідчить про наявний суспільний інтерес, враховані дані про тяжкий медичний стан одного з неповнолітнього потерпілого та смерть другого, а також дані щодо особи підозрюваного, який за його словами раніше судимий, отримав посвідчення водія 01.06.2021 року, влаштований офіційно водієм за його словами 3 місяця, до цього неодноразово працював за кордоном, в тому числі неофіційно. Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що під час розгляду клопотання не було надано належних відомостей про одруження підозрюваного та наявністю в нього 3 неповнолітніх дітей, і відомості про наявність міцних соціальних зв*язків відсутні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

За таких підстав, та з врахуванням того, що злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_6 є тяжким кримінальним правопорушенням проти безпеки руху, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, враховуючі тяжкі наслідки, що настали, слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати підозрюваному саме такий запобіжний захід, про який прохає прокурор.

Спираючись на нормист. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обрані запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незважаючи на виключний характер цього запобіжного заходу.

Підстав для застосування іншого запобіжного заходу, не пов*язаного з триманням під вартою слідчий суддя не вбачає, враховуючи вищенаведені обставини.

На підставі викладеного, суд вважає доводи захисту необгрунтованими, у зв*язку з чим не застосовує до підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов*язаного з триманням під вартою.

Крім того, слідчий суддя відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді смерті дитини.

Керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197,199,206,211,213,372,376,395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 діб тобто до 02.12.2021 року включно, без визначення застави, в межах строку досудового розслідування

Встановити строк дії даної ухвали з 06 жовтня 2021 року по 02 грудня 2021 року включно.

Зобов`язати слідчого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близьких родичів підозрюваного ОСОБА_6 про взяття під варту останнього.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя - ОСОБА_1