Ухвала

від 04.10.2021 по справі 953/13845/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/13845/21 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11сс/818/1668/21 Доповідач ОСОБА_2

Категорія: тримання під вартою

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

підозрюваного - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 09 серпня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020220510001714 від 17.09.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 09 серпня 2021 року задоволено клопотанняслідчого.

Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб до 07.10.2021 року.

Встановлено ОСОБА_7 заставу в сумі 181 600 грн. При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_7 вирішено з-під варти звільнити з покладенням на нього обов`язків: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просить скасувати зазначену ухвалу та постановити нову, якою обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою та зменшити суму застави до 20 розмірів прожиткового мінімум доходів громадян для працездатних осіб.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованоюі такою,що підлягаєскасуванню узв`язку зневідповідністю висновківсуду,викладених вухвалі,фактичним обставинамсправи.Вважає,щосудомне вповному обсязідосліджено підставидля обраннятакого запобіжногозаходу,як триманняпід вартою та а прокурором в судовому засіданні не було доведено реальну можливість настання ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_7 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12020220510001714 зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17.09.2020 року.

07.08.2021 о 03:44 годин ОСОБА_7 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та в цей же день йому вручено повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 слідчий суддя зазначив, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та зібрані під час досудового розслідування докази, надані до суду та вказують на наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Судова колегія погоджується з вказаними висновками слідчого судді з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практикиЄвропейського судуз правлюдини,суд своїмрішенням повинензабезпечити нетільки правапідозрюваного,а йвисокі стандартиохорони загальносуспільнихправ таінтересів.Забезпечення такихстандартів,як підкреслюєЄвропейський судз правлюдини,вимагає відсуду більшоїсуворості воцінці порушеньцінностей суспільства. Згідноп.48рішення "Чеботарьпроти Молдови"№ 3561/06від 13.11.2007р.Європейський Судз правлюдини зазначив"Судповторює,що длятого,щоб арештпо обґрунтованійпідозрі буввиправданий увідповідності ст.5,1(с),поліція незобов`язанамати докази,достатні дляпред`явленняобвинувачення нів моментарешту,ні підчас перебуваннязаявника відвартою.Також необов`язково,щоб затриманійособі були,в кінцевомурахунку,пред`явленніобвинувачення,або щобця особабула підданасуду.Метою попередньоготримання підвартою єподальше розслідуваннякримінальної справи,яке повиннопідтвердити аборозвіяти підозру,яка єпідставою длязатримання".(рішення усправі "Фокс,Кемпбелл іГартлі протиСполученого Королівства"від 30серпня 1990року,п.32,SeriesA,№ 182та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст.ст.193,194КПК України заслухавдоводи учасниківсудового провадження,належним чиномдослідив фактичніобставини,вказані уклопотанні слідчого,і дійшоввмотивованого висновкупро необхідністьобрання щодопідозрюваного винятковоговиду запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,оскільки останнійобґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнізлочину,передбаченого ч.2ст.186КК України,а наявністьобґрунтованої підозрипідтверджується письмовимидоказами,зібраними підчас досудовогослідства.

КПК України не містить визначення терміну «обґрунтована підозра» і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Відповідно до вимог п.п.4,5 ч.1 ст.277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, вказано зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, із зазначенням статей (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, підтверджується відомостями, які містяться у: повідомлені (заяві) про вчинення протиправного діяння відносно потерпілого; протоколі допиту потерпілого; протоколі впізнання за участю потерпілого; копією виписки з висновку експертного дослідження холодної зброї №14165 від 26.06.2019 стосовно не належності ножа «Ontario model 1» до холодної зброї; копією упаковки з під ножа «Ontario model 1» наданою потерпілим ; протоколі проведеного обшуку транспортного засобу від 07.08.2021; протоколі огляду вилученого в ході обшуку транспортного засобу блокноту; протоколі затримання в порядку ст.208 КПК України; протоколі пред`явлення особи для впізнання; висновку експерта № 09\1301-с/2021 про наявність легких тілесних ушкоджень у потерпілого; (а.с.5-66).

Зважуючи на такий обсяг відомостей, матеріали судового провадження об`єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_7 , до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання захисників про неналежність наданих органом досудового розслідування доказів причетності ОСОБА_7 до інкримінованого правопорушення, оскільки слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Перевіряючи доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та відомості про особу підозрюваного.

З урахуванням фактичних обставин згідно підозри, а саме того, що ОСОБА_7 підозрюється у тому, що він 06.08.2021 за попередньою змовою з іншими підозрюваними, тобто групою осіб, знаходячись біля стадіону ХАДІ напроти гаражного кооперативу по вул. Валентинівській м. Харкова, використовуючи як прикриття участь у громадській організації з охорони громадського порядку «Всеукраїнська громадська спілка «Соціальної охорони безпеки району» відкрито заволоділи грошовими коштами у сумі 1200 гривень та складним ножем «Ontario RAT1» вартістю 900 гривень, які належали потерпілому, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 2100 грн.

За таких обставини, враховуючи, що дії ОСОБА_7 , за вчинення яких повідомлено підозру, класифікуються як тяжкий злочин проти власності та посягають ще на здоров`я громадян, внаслідок чого колегія суддів вбачає, що існує суспільний інтерес який свідчить про те, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно наданих стороноюобвинувачення даних,ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. Вказане об`єктивно свідчить про наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків досудового слідства, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Зазначене вказує на неможливість в даному конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний не одружений, малолітніх або неповнолітніх дітей на утриманні не має, обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення проти власності, що вказує на відсутність у нього на території України міцних соціальних зв`язків та підтверджує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винним, може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому особливо тяжке кримінальне правопорушення.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілого слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілим та свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).

Отже, необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що у клопотанні відсутні будь-які обґрунтування того, що більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на відомостях провадження.

Доводи захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст.177КПК України свідчать про необґрунтованість вимоги апеляційної скарги про обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки обрання будь-якого запобіжного заходу без встановлення ризиків є процесуально незаконним. За таких обставин колегія суддів позбавлена процесуальної можливості задовольнити вимоги апеляційної скарги, а доводи захисника ґрунтуються суто на його суб`єктивних оціночних судженнях.

Отже, доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки слідчим суддею було належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, враховані докази, які вказують на обґрунтованість підозри, а також відомості, які характеризують особу підозрюваного, його вік, сімейний стан та стан здоров`я. При цьому, висновки слідчого судді належним чином мотивовані та наведені обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі захисника, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.1, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 09 серпня 2021 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: