Постанова

від 29.09.2021 по справі 761/19473/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 року місто Київ

справа № 761/19473/20

провадження №22-ц/824/9372/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Сірої Ю.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ПП Будмаш

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 29 березня 2021 року, ухвалене у складі судді Осаулова А.А.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Будмаш , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Бімекс-плюс про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів.

Позов обґрунтовано тим, що 30 червня 2000 року між ТОВ Бімекс-плюс та ПП Будмаш був укладений договір № 1 про дольову участь в будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 , за яким сторони погодили, що здійснюють в порядку дольової участі проектування та будівництво цегляного житлово-офісного комплекса з підземною австоянкою та офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 і після закінчення будівництва об`єкта отримують передбачені договором площі. ТОВ Бімекс-плюс як замовник будівництва передало ПП Будмаш на період будівництва земельну ділянку, нежитловий будинок площею 382,5 кв.м., який був власністю ТОВ Бімекс-плюс . Після закінчення будівництва сторони договору мали отримати у власність площі та парко місця.

12 грудня 2014 року сторонами було здійснено розподіл квартир, нежитлових приміщень та парко місця, за якими замовнику ТОВ Бімекс-плюс після введення об`єкта в експлуатацію переходить у власність 10 місць для паркування автомобілів у підземному паркінгу та квартиру площею 89,9 кв.м.

12 лютого 2015 року між ТОВ Бімекс-плюс та ОСОБА_1 був укладений договір про платну передачу права, за яким права замовника ТОВ Бімекс-плюс на 10 місць у паркінгу перейшло до ОСОБА_1 . Так, договором було погоджено передачу ОСОБА_1 місць для паркування № 1, 3, 8,9, 19 на цокольному поверсі № 1 та № 2829303840 на цокольному поверсі № 2 в підземному паркінгу житлового комплексу, що по АДРЕСА_1 .

На виконання погоджених умов щодо розподілу власності 16 листопада 2018 року було затверджено та підписано сторонами (власником ПП Будмаш ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ) план-розподілу машино-місць в натурі.

5 грудня 2019 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю КМДА засвідчив відповідність закінченого будівництва паркінгу, що по АДРЕСА_1 , проектній документації та підтверджено готовність його до експлуатації.

Однак, ПП Будмаш не передало ОСОБА_1 10 паркомісць, що по АДРЕСА_1 , зареєструвало право власності на свою користь та відчужило три парко місця № 28, 29, 30 на користь третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Внаслідок дій ПП Будмаш щодо продажу парко місць третім особам ОСОБА_1 завдано збитків в розмірі вартості відчужених парко місць в розмірі 105000 доларів США, що еквівалентно 2803500 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, та на підставі ст.ст. 11, 387, 509, 523, 525, 526, 527, 610, 620, 1212 ЦК України просив позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 29 березня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в який просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Висновки суду про те, що договір про відчуження права на частку не може бути прийнятий судом, через те, що такий договір не підписаний відповідачем суперечить чинному законодавству, адже заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без участі боржника, а отже сторонами договору про відчуження права на частку у спільній власності є первісний та новий кредитор, договір між ним скріплений печаткою та підписами сторін, за своє формою та змістом повністю відповідає вимогам чинного законодавства, на сьогоднішній день є чинним, недійсним не визнавався, а відтак судом першої інстанції в порушення змісту ст.ст.89, 95 ЦПК України не прийнято письмовий доказ - Договір від 12 лютого 2015 року, який підтверджує права позивача на парко місця, вартість яких стягується. План-паркінгу містить печатку та підписи сторін, укладений в двох примірниках для кожної із сторін, кожен з яких має однакову юридичну силу та є невід`ємною частиною договору № 1 про дольову участь в будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 від 30 червня 2000 року, а отже є помилковими висновки суду про те, що план-паркінгу не має юридичної сили та не відповідає вимогам ст.95 ЦПК України.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та приймаючи оскаржуване рішення до набрання законної сили рішенням в господарській справі, в який оспорюється додаткова угода від 18 лютого 2015 року про внесення змін та доповнень до договору № 1 від 30 червня 2000 року про дольову участь у будівництві житлово-офісного комплексу на АДРЕСА_1 , фактично позбавив позивача можливості надати суду докази недійсності додаткової угоди від 18 лютого 2015 року, вказавши при цьому за змістом оскаржуваного рішення, що доказів визнання недійсними та незаконними додаткової угоди та протоколу розподілу від 18 лютого 2015 року не надано, чим порушив ст.ст.251, 253, 263 ЦПК України.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися.

В судове засідання представник ТОВ Бімекс - плюс не з`явився, про день та час розгляду справи товариство повідомлено шляхом направлення поштового повідомлення на адресу, зазначену в матеріалах справи, поштове повідомлення повернуто з відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою , що відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України дає підстав вважати, що особа повідомлена (а.с.26-27 т.2).

Представник ОСОБА_1 - адвокат Євстратенко С.Ю. апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.

Представник ПП Будмаш адвокат Суслікова Н.М. проти доводів апеляційної скарги заперечувала і просила рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 30 червня 2000 року між ТОВ Бімекс-плюс (замовник) та ПП Будмаш (підприємство) було укладено договір № 1 про дольову участь в будівництві будинку по АДРЕСА_1 , за яким сторони здійснюють порядку дольової участі проектування та будівництво цегляного житлово-офісного комплексу з підземною автостоянкою та офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 і після закінчення будівництва об`єкта отримують передбачені договором площі. Згідно з п.4.1.1, 4.1.2замовник отримує 500,00 кв.м. загальної площі об`єкту та 3 машино-місця підземної автостоянки, підприємство отримує 2480,00 кв.м. загальної площі об`єкту, всі офісні та нежилі приміщення об`єкту та 7 машино-місць підземної парковки.

25 березня 2003 року було укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору № 1 від 30 червня 2000 року про дольову участь в будівництві житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 , за яким внесено зміни в п.п.4.1.1, 4.1.2, які викладені в наступній редакції: замовник отримує 700,00 кв.м. загальної площі квартир об`єкту та 3 машино-місць в підземній автостоянці, підприємство отримує 3785 кв.м. загальної площі квартирі об`єкту, всі офісні та нежилі приміщення об`єкту, 18 машино-місць в підземній автостоянці.

8 вересня 2005 року було укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору № 1 від 30 червня 2000 року про дольову участь в будівництві житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 , за яким внесено зміни в п.п.4.1.1, 4.1.2, які викладені в наступній редакції: замовник отримує 800,00 кв.м. загальної площі квартир об`єкту та 3 машино-місць в підземній автостоянці, підприємство отримує 3685 кв.м. загальної площі квартирі об`єкту, всі офісні та нежилі приміщення об`єкту, 18 машино-місць в підземній автостоянці.

31 серпня 2010 року було укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору № 1 від 30 червня 2000 року про дольову участь в будівництві житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 , за яким внесено зміни в п.п.4.1.1, 4.1.2, які викладені в наступній редакції: замовник отримує 1198,00 кв.м. загальної площі квартир об`єкту та 5 машино-місць в підземній автостоянці, підприємство отримує 3855 кв.м. загальної площі квартирі об`єкту, всі офісні та нежилі приміщення об`єкту, 16 машино-місць в підземній автостоянці.

12 березня 2013 року було укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору № 1 від 30 червня 2000 року про дольову участь в будівництві житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 , за яким внесено зміни в п.п.4.1.1, 4.1.2, які викладені в наступній редакції: замовник отримує 1225,2 кв.м. загальної площі квартир об`єкту та 10 машино-місць в підземній автостоянці, підприємство отримує 5453,6 кв.м. загальної площі квартирі об`єкту, всі офісні та нежилі приміщення об`єкту, 36 машино-місць в підземній автостоянці.

12 грудня 2014 року було укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору № 1 від 30 червня 2000 року про дольову участь в будівництві житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 , за яким внесено зміни в п.п.4.1.1, 4.1.2, які викладені в наступній редакції: замовник отримує 89,9 кв.м. загальної площі квартир об`єкту та 10 машино-місць в підземній автостоянці, підприємство отримує 6563,40 кв.м. загальної площі квартирі об`єкту, 480,60 кв.м. офісних приміщень та всі нежилі приміщення об`єкту, 36 машино-місць в підземній автостоянці.

Згідно протоколу розподілу квартир, нежитлових приміщень та машино-місць в житлово-офісному комплексі по АДРЕСА_2 згідно договору № 1 від 30 червня 2000 року про дольову участь в будівництві будинку від 12 грудня 2014 року ТОВ Бімекс-плюс після введення об`єкта в експлуатацію передається квартира в„– 2 , площею 89,9 кв.м., 10 машино-місць в паркінгу, ПП Будмаш передаються квартири в„– 1, 3-58 , площею 6563,4 кв.м., нежитлові приміщення, № 59-62, загальною площею 480,60 кв.м., приміщення підземного паркінгу № 63,64, 36 машино-місць в паркінгу.

18 лютого 2015 року було укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору № 1 від 30 червня 2000 року про дольову участь в будівництві житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 , за яким внесено зміни до п.п.4.1.1, 4.1.2, які викладені в наступній редакції: замовник отримує 89,9 кв.м. загальної площі квартир об`єкту, підприємство отримує 6563,40 кв.м. загальної площі квартир об`єкту, 503,7 кв.м. офісних приміщень та всі нежилі приміщення об`єкту, 46 машино-місць в підземній автостоянці. Дана угода може розглядатись окремо від договору про дольову участь № 1 від 30 червня 2000 року і є його невід`ємною частиною.

Згідно протоколу від 18 лютого 2015 року розподілу квартир, нежитлових приміщень та машино-місць в житлово-офісному комплексі по АДРЕСА_2 згідно договору № 1 від 30 червня 2000 року про дольову участь в будівництві будинку ТОВ Бімекс-плюс після введення об`єкта в експлуатацію передається квартира в„– 2 , площею 89,9 кв.м., ПП Будмаш передаються квартири в„– 1, 3-58 , площею 6563,4 кв.м., нежитлові приміщення № 59-63, загальною площею 503,7 кв.м., приміщення підземного паркінгу № 64, 46 машино-місць в паркінгу.

Згідно акту готовності об`єкта до експлуатації від 7 листопада 2019 року було закінчено будівництво житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_2 , об`єкт готовий до експлуатації.

На підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 7 листопада 2019 року видано сертифікат серії КВ № 162193391201, за яким Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) засвідчив відповідність закінченого будівництвом об`єкту (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтвердив його готовність до експлуатації, найменування об`єкту: Будівництво житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_2 (третій пусковий комплекс) , основні показники: площа підземного паркінгу - 781,1 кв.м., кількість машино-місць у паркінгу -46.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 7 лютого 2020 року право власності на машино-місця № 28, площею 17,5 кв.м., НОМЕР_4, площею 17,7 кв.м., № 30, площею 16,3 кв.м. у підземному паркінгу по АДРЕСА_2 зареєстрована 3 лютого 2020 року за ПП Будмаш .

Згідно витягу з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14 квітня 2020 року було зареєстровано право власності на машино-місце № НОМЕР_1 у підземному паркінгу по АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 , 14 квітня 2020 року було зареєстровано право власності на машино-місце № НОМЕР_2 у підземному паркінгу по АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 , 29 квітня 2020 року було зареєстровано право власності на машино-місце № НОМЕР_3 у підземному паркінгу по АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 .

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 7 листопада 2019 року, сертифікату серії КВ № 16293391201, договору № 1 про дольову участь в будівництві будинку по АДРЕСА_1 від 30 червня 2000 року з урахуванням змін за додатковою угодою від 18 лютого 2015 року, протоколу від 18 лютого 2015 року розподілу квартир, нежитлових приміщень та машино-місць в житлово-офісному комплексі по АДРЕСА_2 згідно договору № 1 від 30 червня 2000 року про дольову участь в будівництві будинку, було зареєстровано 3 лютого 2020 року право власності на паркомісця № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 у підземному паркінгу по АДРЕСА_2 за ПП Будмаш . Документи, які стали підставою для реєстрації права власності, є чинними та на теперішній час в судовому порядку не оскаржені. Позивачем не було доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається , щодо належності йому парко місць № 28, НОМЕР_4, № 30 по АДРЕСА_6 . При цьому, суд у рішенні зазначив, що письмові докази позивача: договір про відчуження права на частку у спільній власності від 12 лютого 2015 року, додаткову угоду № 1 до договору про відчуження на частку у спільній власності від 12 лютого 2015 року, оскільки вказані договори від ПП Будмаш підписані не були, а додаткова угода від 18 лютого 2015 року та протокол розподілу квартир від 18 лютого 2015 року були підписані директором ТОВ Бімекс-плюс ОСОБА_1 без жодних зауважень. За ними ТОВ Бімекс-плюс отримує лише квартиру в„– 2 , площею 89,9 кв.м., без машиномісць НОМЕР_5, НОМЕР_4 , АДРЕСА_7 . Доказів визнання недійсними чи незаконними додаткової угоди та протоколу розподілу від 18 лютого 2015 року суду не надано.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що надані позивачем документи, а саме договір про відчуження права на частку у спільній власності від 12 лютого 2015 року, додаткова угода № 1 до договору про відчуження на частку у спільній власності від 12 лютого 2015 року, план-паркінгу є недопустимими доказами, оскільки не засвідчені відповідно до вимог ст.95 ЦПК України та п.5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 7 квітня 2003 року ДСТУ 4163-2003. Оригіналів вказаних документів суду надано не було.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам, судом вірно застосовані норми матеріального права, та не допущено порушень норм процесуального права.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.1 ст.653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Встановивши, що останньою додатковою угодою від 18лютого 2015 року, яка була підписана ТОВ Бімекс-плюс в особі ОСОБА_1, що і підписувала договір про дольову участь в будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 від 30 червня 2000 року, та ПП Будмаш , в особі директора Ближчука І.Т., учасники дольової участі у будівництві визначились, що кожен із них отримує в результаті будівництва, у зв`язку з чим підписали протокол розподілу площ, які в установленому законом порядку недійсними чи незаконними не визнавались, жодним рішенням незаконність набуття ПП Будмаш права власності на паркомісця НОМЕР_3 у підземному паркінгу по АДРЕСА_2 не встановлена, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача, оскільки останнім не доведено належними та допустимими доказами належність йому паркомісць.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності неприйняття судом першої інстанції в якості доказу договору від 12 лютого 2015 року , укладеного між ТОВ Бімекс-плюс в особі директора Липовченко О.В., та ОСОБА_1 про відчуження права на частку у спільній власності, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки сам по собі цей договір не може бути підставою для стягнення на користь останнього вартості трьох парко місць НОМЕР_3 у підземному паркінгу по АДРЕСА_2 , право власності на які було зареєстровано за ПП Будмаш 3 лютого 2020 року, в тому числі і на підстав додаткової угоди та протоколу розподілу квартир, нежитлових приміщень та машиномісць від 18 лютого 2015 року, які були підписані ОСОБА_6 без жодних зауважень.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції, відмовивши у зупиненні провадження у цій справі до розгляду господарським судом справи про визнання додаткової угоди від 18 лютого 2015 року недійсною, фактично позбавив позивача надати докази недійсності такої угоди, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції відповідно до вимог процесуального закону обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність, зводяться лише до переоцінки доказів і не згоди з висновками суду.

За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 29 березня 2021 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 12 жовтня 2021 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус