Ухвала

від 12.10.2021 по справі 490/10660/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 490/10660/15-ц

провадження № 61-884св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2020 року у складі судді Черенкової Н. П. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Шаламанської Н.О., Коломієць В. В., Тищук Н. О.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року прокурор міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про витребування майна.

Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 13 травня 2016 року, позов прокурора міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради задоволено.

Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельну ділянку площею

910 кв. м, кадастровий номер 4810137200:15:018:0084, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 13 травня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2020 року позов прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради задоволено.

Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради земельну ділянку площею 910 кв. м, кадастровий номер 4810137200:15:018:0084, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2020 року змінено.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 910 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4810137200:15:018:0084 (внаслідок поділу якої утворено земельні ділянки з кадастровими номерами: 4810137200:15:018:0092, 4810137200:15:018:0093).

Короткий зміст доводів касаційної скарги

У січні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду

м. Миколаєва від 20 травня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року, у якій заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк до 26 лютого 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, для подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до вимог частини другої статті 389 та пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України та доплати судового збору.

У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга у новій редакції та квитанція про сплату судового збору, в якій заявник просив скасувати на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2020 року і постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, заявник зазначав неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 02 листопада 2016 року у справі № 6-2161цс16,

від 23 листопада 2016 року у справі № 3-1058гс16, постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц; від 29 травня 2018 року у справі № 800/341/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12 листопада 2019 року у справі № 9901/21/19, постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 04 липня 2018 року у справі

№ 653/1096/16-ц, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня

2019 року у справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі

№ 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц,

від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 06 листопада 2019 року

у справах № 464/4574/15-ц, № 756/17180/14-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц, від 4 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц,

від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 01 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.

Справа надійшла до суду касаційної інстанції 26 квітня 2021 року.

У квітні 2021 року від прокурора Миколаївської місцевої прокуратури №1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року залишити без змін.

Нормативно-правове обґрунтування

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд приходить до висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

При обговоренні доповіді судді-доповідача про проведені підготовчі дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність необхідності виклику у судове засідання учасників справи для надання ними пояснень та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, суд інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною другою статті 127 частиною п`ятою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом прокурора міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про витребування майна, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак