Рішення

від 13.10.2021 по справі 638/2826/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/2826/21

Провадження № 2/638/3359/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Котельнікової А.Р.,

учасники справи:

позивач - Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У березні 2021 року в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся в інтересах держави в особі Харківської міської ради до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, в обґрунтування якого зазначив, що місцевою прокуратурою встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлова будівля літ. Б-1 загальною площею 39,5 кв.м. по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 05 травня 2014 року.

Пунктом 35 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 14.09.2016 за №342/16 Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею, орієнтовно, 0,0206 га для обслуговування нежитлової будівлі літ. Б-1 (торгівельне) по АДРЕСА_1 .

Водночас, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та публічної кадастрової карти України, речові права щодо вказаної земельної ділянки до теперішнього часу не зареєстровано.

Таким чином, ОСОБА_1 з 05 травня 2014 року до теперішнього часу використовує земельну ділянку по АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. Б-1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а також без сплати плати за землю в передбаченому законодавством розмірі, внаслідок чого бюджет міста недоотримав орендну плату за землю у розмірі 89256,31 грн за період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29 вересня 2020 року за №НВ-05723432020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:06:005:0088 площею 0,0189 га сформована 14 серпня 2017 року. Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради кошти у розмірі 89256,31 грн та судовий збір.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно листа Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова від 04 жовтня 2021 року № 55-4101вих21 наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 39 Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур у складі органів прокуратури Харківської області наявна Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова, яка здійснює функцію представництва інтересів держави в суді з 15 березня 2021 року.

Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки до суду не повідомила.

Зі згоди позивача суд розглянув справу в заочному порядку на підставі наявних доказів відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено обставини, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 на підставі дублікату договору купівлі-продажу, виданого 05 травня 2014 року, на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. Б-1 загальною площею 39,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 29-31).

Пунктом 35 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 14 вересня 2016 року за №342/16 Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею, орієнтовно, 0,0206 га для обслуговування нежитлової будівлі літ. Б-1 (торгівельне) по АДРЕСА_1 . Пунктом 4 цього ж рішення Харківської міської ради попереджено ОСОБА_1 , що земельну ділянку для експлуатації об`єкта буде надано у користування окремим рішенням після надання документації із землеустрою, погодженою у встановленому законом порядку (а.с.18).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку та речові права на земельну ділянку від 22 лютого 2021 року інформація щодо права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:06:005:0088 площею 0,0189 в Державному земельному кадастрі відсутня (а.с. 19-20).

З листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради № 6552/0/226-20 від 14 квітня 2020 року вбачається, що проекти рішень Харківської міської ради щодо надання у користування (продажу) та припинення права на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , Департаментом не готувались. Договори оренди землі по АДРЕСА_1 не укладалися. Звернень ОСОБА_1 щодо викупу, продажу, надання у користування або у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , з 10 січня 2015 року по цей час не надходило (а.с. 35).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1936/116-20 від 11 серпня 2020 року, станом на 29 грудня 2019 року у Відділі не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32).

Актом обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , від 28 вересня 2020 року, складеним Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, встановлено, що на сформованій земельній ділянці, з кадастровим номером 6310136300:06:005:0088, розташована нежитлова будівля літ. Б-1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 з 05 травня 2014 року. Земельна ділянка використовувалась останньою для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. Б-1 (а.с. 27).

Відповідно до листа Департаменту територіального контролю Харківської міської від 26 січня 2021 року за №1301/0/226-21 у зв`язку з відсутністю витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01 січня 2013 року провести розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136300:06:005:0088 за період з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2019 року не вбачається можливим (а.с. 16-17).

Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Головним управління Держгеокадастру у Харківській області 15 вересня 2020 року №5544, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1217132 грн (а.с. 22).

Розмір збережених ОСОБА_1 коштів від безпідставно набутого майна за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року склав 89256,31 грн. Розрахунок здійснений на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до розрахунку розмір орендної плати за місяць, який підлягав сплаті, становить 8114,21 грн, який складається з нормативної грошової оцінки - 1217132 грн, ставки річної орендної плати - 8,00%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди 100,00%. Таким чином за 2020 рік розмір орендної плати, який підлягав сплаті до місцевого бюджету, склав 89256 грн 31 коп. (а.с. 21).

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - нежитлової будівлі літ. Б-1 , загальною площею 39,5 кв.м., яка зареєстрована за нею на підставі дублікату договору купівлі-продажу, виданого 05 травня 2014 року, що вбачається із інформаційної довідки від 22 лютого 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.29-31).

Нежитлова будівля розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:06:005:0088 площею 0,0189, яка сформована 14 серпня 2017 року та використовується для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. Б-1 , що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29 вересня 2020 року за №НВ-05723432020 (а.с. 23-25).

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Водночас відповідно до Інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку та речові права на земельну ділянку від 22 лютого 2021 року інформація щодо права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:06:005:0088 площею 0,0189 в Державному земельному кадастрі відсутня (а.с. 19-20).

Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на вказану земельну ділянку, з урахуванням ст. 12, 80, 83 Земельного Кодексу України, земельна ділянка 0,0189 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності територіальної громади м. Харкова.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач указує на ту обставину, що він є власником спірної земельної ділянки, якою відповідач без оформлення будь-якого права на неї фактично користується безкоштовно.

Законодавством підстав для безкоштовного користування чужою земельною ділянкою не передбачено, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати згідно із статтями 1212-1214 ЦК України, зазначив, що ця сума є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у власності Харківської міської ради, без укладення договору оренди за період із 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим позивачеві завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. А згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних приписів ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відповідний висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом приписів глави 83 ЦК України (відповідний висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).

За змістом глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Судом встановлено, що відповідач є власником об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - нежитлової будівлі літ. Б-1 , яка розміщена на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:06:005:0088, що належить до комунальної власності.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 ЗК України).

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Виникнення права власності на жилий будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника жилого будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

До моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17).

Відповідачка права власності на момент звернення позивача з цим позовом на спірну земельну ділянку не набула, однак нею користується фактично, що встановлено актом обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136300:06:005:0088,) від 22 вересня 2020 року.

Отже, відповідач використовує земельну ділянку до оформлення речового права на спірну земельну ділянку.

Суд погоджується з розрахунком суми безпідставно збережених коштів, наданим позивачем, оскільки вважає його обґрунтованим, таким, що відповідає вимогам закону та не спростований відповідачкою.

Як зазначалося вище, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Тому, у спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України.

За таких обставин, суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею. Отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Суд зазначає, що відновлення порушених прав міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідачки жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які остання мала би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

У зв`язку з тим, що позивачем доведена у відповідності до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України обґрунтованість свого звернення до суду, за наявності порушення інтересів держави, необхідністю їх захисту, визначені підстави для звернення до суду, позивач є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки у розмірі 89256,31 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь Харківської міської ради підлягає стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 56, 77-81, 141, 259, 263-265, 274, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 10, 14, 265 Податкового кодексу України, ст. ст. 12, 120, 124-126 Земельного кодексу України, ст. 2, 10, 16, 26, 33, 60 Про місцеве самоврядування в Україні , суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7 місто Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, отримувач УК м. Харкові, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, код класифікації доходів бюджету 24062200, номер рахунку (IBAN) UA958999980314080611000020002) кошти у розмірі 89256 (вісімдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят шість) гривень 31 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2021 року.

Суддя І.П. Латка