Ухвала

від 12.10.2021 по справі 640/17567/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову в роз`ясненні судового рішення

12 жовтня 2021 року м. Київ № 640/17567/21

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання заяву Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задоволено частково: визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо невиплати належній ОСОБА_1 заробітної плати та інших надбавок за період з 01 січня 2021 року по 05 квітня 2021 року; зобов`язано Державну екологічну інспекцію Столичного округу нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату з 01 січня 2021 року по 05 квітня 2021 року; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено; допущено негайне виконання рішення в частині стягнення з Державної екологічної інспекції Столичного округу на користь ОСОБА_1 середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

20 вересня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва по справі №640/17567/21 було видано виконавчий лист в частині судового рішення, яке підлягає негайному виконанню, а саме в частині стягнення з Державної екологічної інспекції Столичного округу на користь ОСОБА_1 середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва (далі також - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, заявник) звернулось до суду із заявою, в якій просить суд роз`яснити який розмір суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Столичного округу.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

За правилами статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

При цьому, суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів статті 254 цього кодексу вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Разом з тим, системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 серпня 2018 року у справі №826/10935/16.

Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі , за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Так, у рішенні суду від 06 вересня 2021 року судом встановлено наступне: позивач у своєму позові просить стягнути заробітну плату за вказаний період у розмірі 26 496, 00 грн., проте не наводить розрахунку вказаної вище суми. При цьому, до спірних правовідносин не застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з огляду на предмет регулювання такого Порядку.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Таким чином, повноваження ДЕІ Столичного округу, у контексті позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій, окрім випадку, зазначеного у наведених положеннях судової практики Європейського суду з прав людини, наявність якого в межах розгляду даної справи не була доведена позивачем, що додатково свідчить про безпідставність заявлення таких вимог в частині зазначення суми, яка підлягає нарахуванню та виплаті.

Крім того, суд зазначає про неможливість вирахування суми заробітної сплати за вказаний вище період на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів .

Відтак, приймаючи рішення від 06 вересня 2021 року, суд був позбавлений можливості зазначити конкретну суму заробітної плати ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню з Державної екологічної інспекції Столичного округу, оскільки вирахування такої суми відноситься до виключної компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У даному випадку, розглянувши заяву УДКСУ у Печерському районі м. Києва, з урахуванням наведених вище норм процесуального законодавства та матеріалів справи, суд вважає, що судове рішення роз`ясненню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про роз`яснення судового рішення від 06 вересня 2021 року у справі № 640/17567/21 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.В. Вовк