Ухвала

від 13.10.2021 по справі 274/4053/19

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №274/4053/19 Провадження №1-кс/0274/1590/21

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

УХВАЛА

13.10.21р. м.Бердичів

Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , розглянувши у кримінальному провадженні №42019061340000035 від 25.04.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 199 Кримінального кодексу України, матеріали клопотання про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Клопотання підписано представником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_4 ..

Відповідно до частини четвертої статті 64-2 Кримінального процесуального кодексу України пПредставником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути:

особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;

керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.

Згідно з частиною п`ятою статті 64-2 Кримінального процесуального кодексу України повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1)документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;

3) довіреністю якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є працівник юридичної особи, яка є власником майна, щодо якого здійснюється процедура спеціальної конфіскації.

Частиною першою статті 50 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Пунктом 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019р. №41, встановлено, що ордер має містити прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога, посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа, назву органу,у якомунадається правовадопомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Пунктом 2 частини першоїстатті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога".

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначена конкретна назва державного органу, зокрема, суду.

Між тим, ордери, додані адвокатом ОСОБА_4 до клопотання про скасування арешту майна, не містять назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, натомість у графі "Назва органу, у якому надається правова допомога" вказано, що правова допомога надається у кримінальному провадженні №42019061340000035, що не відповідає наведеним вище вимогам законодавства України та Положенню про ордер на надання правничої (правової) допомоги.

За таких обставин Суд приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подано особою, яка не має повноважень на представництво їхніх інтересів в Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області, тобто особою, яка не має права на його подання.

Норми Кримінального процесуального кодексу України не регулюють питання щодо дій слідчого судді у разі надходження клопотання про скасування арешту майна від особи, яка не має права його подавати.

Частиною шостою статті 9 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

За таких обставин слідчий суддя вважає за можливе вийти з положень частини другої статті 304 Кримінального процесуального кодексу України (скарга повертається, якщо, зокрема, скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу) та повернути клопотання як таке, що подано особою, яка не має права його подавати.

При цьому слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Керуючись статями 7, 9, 174, 304, 369 372 Кримінально-процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання повернути.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1