Постанова

від 31.08.2021 по справі 757/345/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 757/345/20 Головуючий у суді першої інстанції: Волокова С.Я.

Номер провадження: 22-ц/824/1423/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,

при секретарі - Качалабі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року у цивільній справі за позовом Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян до ОСОБА_1 про стягнення коштів, розірвання договору та звільнення приміщення, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян про визнання договору оренди нежитлових приміщень недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

В Печерський районний суд міста Києва звернувся Кооператив Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, розірвання договору та звільнення приміщення, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь 30 000,00 грн. - заборгованості по сплаті орендної плати; 2 343,00 грн. - інфляційних витрат; 1 087.97 грн. - 3% річних; розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20 грудня 2008 року; зобов`язати ОСОБА_1 протягом семи календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили звільнити приміщення, які він займає за договором оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20 грудня 2008 року.

В позовній заяві позивач зазначив, що Кооператив Глибокий Яр , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, починаючи з 1975 року здійснює утримання території, на якій розміщуються гаражні бокси та інші приміщення громадян і кооперативу, а також займається будівництвом і ремонтом гаражних боксів.

Відповідач у справі ОСОБА_1 є членом кооперативу та власником гаражного боксу НОМЕР_1 , який знаходиться на території кооперативу.

Позивач також зазначив, що між ними, 20 грудня 2008 року було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 2012/08, загальною площею 270 кв.м.

Суму орендної плати за орендовані приміщення визначено у розмірі 5 400,00 грн. на місяць, приміщення за договором були передані відповідачу за умови виконання ремонтних робіт, компенсація витрат на ремонт здійснювалась шляхом зменшення орендної плати за орендоване приміщення до 1 000,00 грн., їх оплату, ОСОБА_1 здійснював щомісячно до липня 2017 року. Грошові кошти сплачувались в касу кооперативу до 2015 року або перераховувались на банківський рахунок з 2015 року із призначенням платежу: плата за оренду чи орендна плата. Проте, починаючи з липня 2017 року ОСОБА_1 без пояснення причин своїх дій, перестав сплачувати орендну плату, хоча користується орендованими приміщеннями.

Станом на 01 грудня 2019 року, у нього утворилась заборгованість за договором оренди нежитлових приміщень з урахуванням інфляційної складової та 3% річних в розмірі 33 430,97 грн.

За таких обставин, Кооператив Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян просив задовольнити позовні вимоги.

Також, ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з зустрічним позовом до Кооперативу Глибокий Яр в якому просив витребувати у кооперативу договір оренд № 2012/08 від 20 грудня 2008 року (оригінал для огляду судом та належним чином засвідчену копію для приєднання до матеріалів справи) укладений між ОСОБА_1 та Кооперативом Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян з усіма додатками, додатковими угодами, актами приймання-передачі та іншими документами, що стосуються цього договору.

Визнати договір оренди № 2012/08 від 20 грудня 2008 рокуукладений між ОСОБА_1 та Кооперативом Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян недійсним.

Судові витрати у повному обсязі покласти на Кооператив Глибокий Яр .

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року позовні вимоги , Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян 30 000,00 грн. - заборгованості по сплаті орендної плати; 2 343,00 грн. - інфляційних втрат; 1 087,97 грн. - 3% річних.

Розірвано договір оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20 грудня 2008 року.

Зобов`язано ОСОБА_1 протягом семи календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили звільнити приміщення, які він займає за договором оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20 грудня 2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян 5 763,00 грн. - сплаченого судового збору; 9 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян про визнання договору оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20 грудня 2008 року недійсним - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права при неправильному застосуванні норм матеріального права, за неповного з`ясування усіх фактичних обставин справи, невідповідності висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи, ОСОБА_1 вважає рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року незаконним та необґрунтованим, тому просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян до нього, про стягнення коштів, розірвання договору та звільнення приміщення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволенні, а його зустрічний позов до Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян про визнання договору оренди нежитлових приміщень недійсним задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , Кооператив Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян зауважив, що питання, які висвітлені у апеляційній скарзі, порушувались апелянтом раніше, кооператив надав на них повні та обґрунтовані заперечення, вказав, що усі доводи, зазначені в апеляційній сказі ОСОБА_1 , не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки обставин та доказів у справі. Звернув увагу на те, що фактично зміст апеляційної скарги дублює зміст усіх попередніх процесуальних заяв, які подавались апелянтом до суду першої інстанції при розгляді справи, окрім нових доказів та обставин, зазначених у доповненні до апеляційної скарги. Просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Переглянувши справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо відповідних норм прав, викладені в постановах Верховного Суду.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, Кооператив Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, створено фізичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування на підставі рішення виконавчого комітету Печерської районної ради депутатів трудящих м. Києва № 529 від 04 серпня 1975 року Про створення гаражно-будівельного кооперативу Глибокий Яр і Закону України Про кооперацію .

З рішення виконавчого комітету вбачається, що 18 липня 1975 року було проведено загальні збори членів кооперативу, та створено гаражно-будівельний кооператив під назвою Глибокий Яр .

Виконавчий комітет, затверджуючи утворений гаражно-будівельний кооператив Печерського району, та, присвоївши йому назву Глибокий Яр , посилається на рішення виконавчого комітет Київської міської ради депутатів трудящих № 507 від 05 квітня 1970 року про наділення автокооперативу земельною ділянкою площею 1,8 га. в урочищі Глибокий Яр , отже, кооператив має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданої йому для забудови.

Згідно Статуту Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, (нова редакція), яка затверджена загальними зборами членів кооперативу - протокол № 37 від 12 квітня 2012 року, зміни до Статуту зареєстровані державним реєстратором Печерської районної в м. Києві державної адміністрації 18 грудня 2012 року, кооператив засновано на приватній власності, тип кооперативу - гаражний, є юридичною особою, має відокремлене майно, право від свого імені укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав (пункти 1.2, 1.3 Статуту); станом на 01 січня 2012 року налічує 430 членів, що є власниками 440 гаражних боксів.

За приписами п. 1.10 Статуту, метою кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Відповідно до п. 1.11 Статуту, основними завданнями кооперативу є підвищення життєвого рівня членів кооперативу, захист їх майнових інтересів і соціальних прав.

Згідно п. 1.15 Статуту, гаражно-будівельний кооператив здійснює експлуатацію гаражу на засадах самооплатності.

За правилами п. 4.1 Статуту, кооператив має право: отримувати в користування земельну ділянку для будівництва боксів; проводити будівництво та встановлювати гаражні бокси та інші споруди підрядним та господарським способом; продавати і передавати в оренду підприємствам, установам та організаціям, приватним особам бокси, будівлі, споруди, інвентар, транспортні засоби та інше майно, що належить кооперативу.

Судом встановлено, що 20 грудня 2008 року між Кооперативом Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 2012/08, за умовами якого, орендодавець зобов`язується передати орендареві в тимчасове користування, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове користування нежитлові приміщення, які визначені в цьому договорі (надалі - приміщення), та сплачувати орендодавцеві орендну плату (пункт 1.1 договору); приміщення, які передаються в оренду за цим договором, знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , гаражний кооператив Глибокий Яр , загальна площа наданих в оренду приміщень становить 270,00 кв.м. (п. 1.3 договору); приміщення належать орендодавцеві на праві власності (п. 1.3 договору).

За угодою сторін, орендодавець прийняв на себе зобов`язання: передати орендареві приміщення по акту приймання-передачі не пізніше 50 днів з моменту укладення цього договору. Акт приймання-передачі приміщень підписується орендарем і орендодавцем. Вказаний акт додається до договору і є його невід`ємною частиною.

Також, орендодавець зобов`язався надати орендареві можливість користуватися електрикою та іншими комунальними послугами (п.п 2.1.1, 2.1.3 п. 2.1 договору).

Орендар прийняв на себе зобов`язання: своєчасно вносити орендну плату в розмірі, в порядку і в терміни, визначені цим договором (п.п. 2.2.1 п. 2.2 договору).

За приписами ч. 3 договору, яка визначає орендну плату та порядок розрахунків за договором, сторони встановили, що орендна плата вноситься в грошовій формі.

Розмір орендної плати за орендовані приміщення складає 5 400,00 грн. за один календарний місяць.

Орендна плата вноситься готівкою в касу орендодавця або перераховується за безготівковим розрахунком на поточний рахунок орендодавця в обсязі 100% за кожний наступний місяць на пізніше 25 числа кожного поточного місяця.

Орендна плата за даним договором нараховується з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщень.

Сторони дійшли згоди про такі умови виплат: орендар проводить ремонтні роботи в орендованих приміщеннях в обсязі та у строки, що передбачені додатком № 2 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Орендодавець компенсує орендарю повну вартість ремонтних робіт, що визначені додатком № 2, за рахунок орендної плати кожного місяця до повного розрахунку.

До моменту повної компенсації орендодавцем орендарю вартості ремонтних робіт, що проведені відповідно до додатку № 2, орендар сплачує мінімальну орендну плату, що складає 1 000,00 грн., яка вноситься щомісяця в касу.

Згідно пунктів 4.1, 4.4 договору, даний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 20 листопада 2011 року.

Якщо жодна із сторін за два тижні до закінчення строку дії договору письмово не попередить іншу сторону про розірвання договору, дія договору автоматично продовжується на той же термін і на тих же умовах, які зазначені в даному договорі.

В п. 5.3 договору зазначено, що орендовані приміщення вважаються переданими в оренду з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до акту приймання-передачі приміщень до договору оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20 грудня 2008 року, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 270,00 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , гаражний кооператив Глибокий Яр .

З матеріалів цивільної справи також вбачається, що з листопада 2017 року по липень 2020 року в провадженні Печерського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 757/65641/17-ц за позовом ОСОБА_1 до Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, про стягнення коштів, за позовом Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, до ОСОБА_1 про визнання інвестиційного договору недійсним.

Свої позовні вимоги за вказаною позовною заявою ОСОБА_1 мотивував тим, що 11 лютого 2009 року між сторонами укладено інвестиційний договір, за умовами, якого він зобов`язався фінансувати проведення капітального ремонту та реконструкції групи нежитлових приміщень, загальною площею 328,0 кв.м., розміщених на території гаражно-будівельного кооперативу Глибокий Яр за адресою: АДРЕСА_1 , щоб в подальшому отримати у власність нежитлові приміщення.

Інвестування коштів здійснювалося шляхом сплати робіт підрядних організацій та оплати матеріалів для капітального ремонту і реконструкції об`єкта інвестування, за домовленістю з відповідачем досягнуто згоди розподілити реконструйований та відремонтований об`єкт інвестування.

Свої зобов`язання за договором, він виконав у повному обсязі, здійснивши оплату за будівельні матеріали та виконання робіт на загальну суму 516 738,54 грн., проте кооператив свої зобов`язання за договором не виконав.

Кооператив Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, позовні вимоги обґрунтовував тим, що договір підписаний неуповноваженою особою, укладена угода суперечить Закону України Про кооперацію в редакції, чинній на час укладення договору, Статуту кооперативу, за два місяці до укладення оспорюваного договору між сторонами було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20 грудня 2008 року.

Зазначив, що обидва договори укладені щодо одного й того ж приміщення, передбачають проведення ремонту та реконструкції приміщень, ремонтні роботи, які могли виконуватися на об`єкті інвестування, виконувались в межах договору оренди, внаслідок чого ОСОБА_1 було зменшено орендну плату за орендовані приміщення, чим і компенсувалась вартість ремонтних робіт.

Таким чином, як вважав Кооператив Глибокий Яр , інвестиційний договір не створював жодних наслідків, нових прав та обов`язків для сторін, та повністю поглинався договором оренди, який був укладений раніше.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року, що набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення, позов Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, задоволено.

Визнано недійсним інвестиційний договір, укладений 11 лютого 2009 року між Кооперативом Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, та ОСОБА_1 .

При ухваленні рішення суд вважав встановленим, що 11 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та Кооперативом Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, укладено інвестиційний договір, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався фінансувати проведення капітального ремонту та реконструкції групи нежитлових приміщень загальною площею 328 кв.м., розміщених на території гаражно-будівельного кооперативу Глибокий Яр за адресою: АДРЕСА_1 , щоб в подальшому отримати у власність нежитлові приміщення.

Інвестування коштів здійснювалося шляхом сплати робіт підрядних організацій та оплати матеріалів для капітального ремонту і реконструкції об`єкта інвестування.

За домовленістю з ОСОБА_1 досягнуто згоди розподілити реконструйований та відремонтований об`єкт інвестування, зокрема, кооперативу виділити у власність приміщення загальною площею 151,0 кв.м., ОСОБА_1 виділити у власність приміщення загальною площею 177,0 кв.м.

Суд, задовольняючи позов кооперативу про визнання недійсним інвестиційного договору, виходив з того, що договір підписаний не уповноваженою особою, що укладення інвестиційного договору суперечить статутним цілям діяльності кооперативу, а також ст.ст. 2, 8 Закону України Про кооперацію в редакції, чинній на час укладення договору.

Судом також встановлено, що крім оспорюваного інвестиційного договору між сторонами був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20 грудня 2008 року, що обидва договори укладені щодо одного й того ж приміщення, передбачають факт проведення ремонту та реконструкції приміщень, відповідно до умов договору оренди (п. 3.2 договору), що орендна плата становить 5 400,00 грн., що орендодавець компенсує орендарю повну вартість ремонтних робіт, що визначені додатком № 2, за рахунок орендної плати кожного місяця до повного розрахунку, що до моменту повної компенсації орендодавцем орендарю вартості ремонтних робіт розмір орендної плати зменшується до 1 000,00 грн. щомісяця (розділ 3 договору), що умови договору оренди сторонами виконувались, ОСОБА_1 сплачувалась орендна плата, ремонтні роботи проводились на виконання зобов`язань за раніше укладеним договором оренди, у зв`язку з чим зменшувалась орендна плата за користування нежилими приміщеннями Кооперативу Глибокий Яр , що ремонтні роботи, які могли виконуватися на об`єкті інвестування, виконувались в межах договору оренди, отже, за висновком суду, інвестиційний договір не створював жодних нових прав та обов`язків для сторін, жодних наслідків та повністю поглинався договором оренди, який був укладений раніше.

За таких обставин, як зазначив суд першої інстанції, інвестиційний договір містить ознаки фіктивного правочину, оскільки у межах інвестиційного договору сторонами не було вчинено жодних дій, приміщення були передані в користування задовго до його укладення в межах договору оренди (про що є підписаний акт), ремонтні роботи також виконувались в межах договору орендґи задовго до укладення інвестиційного договору.

За правилами ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

В ч. 1 ст. 262, ст. 629 ЦК Українизазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.ст. 6, 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається.

Згідно ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Правила укладення договору оренди встановлені главою 58 ЦК України.

За приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В ст. 764 ЦК України зазначено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Виходячи з вимог ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України визначено, у разі припинення договору найму, наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Положення ч. 2 ст. 651 ЦК України передбачають, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є щомісячна сплата позивачу орендної плати.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та згідно доводів Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, за ОСОБА_1 обліковується заборгованість з орендної плати, яка згідно з розрахунком кооперативу, станом на 01 грудня 2019 року становить 30 000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконує своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати, нарахованої Кооперативом Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян станом на 01 грудня 2019 року, колегія суддів погоджується з висновком Печерського районного суду міста Києва про те, що заборгованість у розмірі 30 000,00 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 в примусовому порядку.

При цьому, заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 у порушення вимог ст.ст. 77, 81 ЦПК України належних і допустимих доказів на його спростування не надав.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 з орендної плати становить 30 000,00 грн., що в свою чергу свідчить про прострочення ним виконання грошового зобов`язання, тому є правильною думка суду першої інстанції про те, що в цій частині позовних вимог позивача за первісним позовом, наявні підстави для застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України. Правильність нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних судом перевірена, відповідачем не спростовується.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що Печерський районний суд міста Києва на законних підставах стягнув з ОСОБА_1 на користь кооперативу заборгованість з оплати орендної плати, втрат від інфляційних процесів та 3% річних, так як вони є обґрунтованими та доведеними.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, Кооператив Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, в позовній заяві заначив вимогу про розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20 грудня 2008 року, укладеним з ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням ним його умов, а саме: у зв`язку з тривалим (протягом майже 30 місяців підряд) невнесенням плати за користування майном.

Так як ОСОБА_1 протягом тривалого часу ухиляється від сплати орендної плати, при цьому, користуючись приміщеннями та зберігаючи в них своє майно, жодних повідомлень про неможливість користування вказаними приміщеннями, вивезення своїх особистих речей та/або відмову від договору з боку ОСОБА_1 до позивача за первісним позовом не надходило, натомість, ним було надіслано кооперативу попередження про неможливість самовільного звільнення вказаного приміщення від особистих речей, тому, кооперативом на виконання приписів ст. 782 ЦК України з метою відмови від договору та його подальшого розірвання було надіслано ОСОБА_1 листи з повідомленням про розірвання спірного договору оренди, вимоги про звільнення орендованого приміщення та сплату заборгованості. Жоден із вказаних листів ОСОБА_1 не отримав. Як наслідок, Кооператив Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян не мав змоги реалізувати своє право на відмову від договору та його розірвання в позасудовому порядку. Тому, суд першої інстанції на законних підставах, відповідно до ст. 782 ЦК України задовольнив вказану вимогу кооперативу та розірвав договір у зв`язку з порушенням відповідачем за первісним позовом його умов, а саме: у зв`язку з тривалим (протягом майже 30 місяців підряд) невнесенням плати за користування майном та враховуючи викладене, виходячи із зазначених вище норм, те, що у орендованих приміщеннях зберігаються речі ОСОБА_1 , зобов`язав останнього звільнити займане ним орендоване приміщення протягом семи календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Є правильним висновок суду першої інстанції щодо відмови ОСОБА_1 в задоволенні його зустрічного позові до Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян про визнання договору оренди№ 2012/08 від 20 грудня 2008 року,укладеного між ним та Кооперативом Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян недійсним так як ОСОБА_1 , звертаючись до суду із зустрічним позовом, ставлячи питання про визнання недійсним укладеного договору оренди, посилається на ст. 230 ЦК України, стверджує, що договір був укладений під впливом обману з боку Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, що кооператив умисно ввів його в оману з метою отримання від нього коштів. Проте, судом встановлено, що 20 грудня 2008 року ОСОБА_1 виразив своє волевиявлення щодо прийняття в тимчасове користування нежитлові приміщення, загальною площею 270,0 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , гаражний кооператив Глибокий Яр .

Після укладення договору, приміщення були передані ОСОБА_1 , а отже настали правові наслідки відповідно до умов укладеного договору.

Договір від 20 грудня 2008 року укладений у письмовій формі, містить предмет договору, ціну договору (розмір орендної плати з урахуванням проведених ремонтних робіт, у договорі оренди прописані порядок, умови і строк внесення орендної плати, як того вимагає ч. 1 ст. 762 ЦК України, містить строк дії договору, об`єкт оренди, містить умови, які сторони за своєю ініціативою включили до договору як істотні, зокрема, розділ 3 договору Орендна плата та порядок розрахунків .

Підписавши оспорений договір, ОСОБА_1 , підтвердив, що його умови повністю відповідають його волевиявленню, укладений договір не суперечить закону, виконувався сторонами, у тому числі ОСОБА_1 , яким сплачувалась орендна плата, що і було встановлено рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2019 року у справі № 757/65641/17-ц, у тому числі, встановлено про виконання ремонтних робіт у приміщеннях в межах договору оренди, про користування приміщеннями на підставі договору оренди.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За вимогами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України ).

У судовому засіданні, ОСОБА_1 та його представники, не надали належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний договір оренди укладений під впливом обману, внаслідок навмисного введення в оману орендодавцем орендаря, через що підлягає визнанню недійсним, тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову ОСОБА_1 в задоволенні цих позовних вимог.

Кооперативом Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, заявлено вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, понесених на професійну правничу допомогу адвоката Хомич Ю.В.

При вирішенні питання про розмір судових витрат, апеляційний суд вважає, що всі дії, вчинені представником позивача в межах розгляду цивільної справи № 757/345/20-ц, є правничою допомогою в розумінні вимог закону в межах даної цивільної справи, а тому їх розмір є обґрунтованим і співмірним із складністю справи, наданих послуг на професійну правову допомогу адвокатом Хомич Ю.В. у розмірі 9 000,00 грн., тому, висновок Печерського районного суду міста Києва про їх стягнення з ОСОБА_1 на користь Кооперативу Глибокий Яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян є таким, що ґрунтується на вимогах закону.

Є правильними і висновки суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судових витрат у виді судового збору в розмірі 5 763,00 грн., який такий, що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.

Положеннями ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року є законним і обґрунтованим, тому не може бути скасованим з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховнрого Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П. Коцюрба

Судді: І.М. Білич

Т.А. Слюсар