Рішення

від 19.10.2020 по справі 757/345/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/345/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Волкової С.Я. за участю секретаря судових засідань Бурого Є.В., представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Ковальської О.В., Лесика Б.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, до ОСОБА_2 про стягнення коштів, розірвання договору та звільнення приміщення, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, про визнання договору оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20 грудня 2008 р. недійсним,

установив:

10.01.2020 р. Кооператив Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 30 000,00 грн заборгованості по сплаті орендної плати, 2 343,00 грн інфляційних втрат, 1 087,97 грн - 3% річних, розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20.12.2008 р., зобов`язання ОСОБА_2 протягом 7 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили звільнити приміщення, які він займає за договором оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20.12.2008 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що кооператив, починаючи з 1975 р., здійснює утримання території, на якій розміщуються гаражні бокси та інші приміщення громадян і кооперативу за адресою: АДРЕСА_1 , а також займається будівництво і ремонтом гаражних боксів, ОСОБА_2 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , який знаходиться на території кооперативу, є його членом, 20.12.2008 р. між ними було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 2012/08 загальною площею 270 кв.м за зазначеною адресою. Розмір орендної плати за орендовані приміщення визначена у 5 400,00 грн на місяць, приміщення за договором були передані відповідачу за умови виконання ремонтних робіт, компенсація витрат на ремонт здійснювалась шляхом зменшення орендної плати за орендоване приміщення до 1 000,00 грн, їх оплату відповідач здійснював щомісячно до липня 2017 р., сплачувались в касу кооперативу (до 2015 р.) або перераховувались на його банківський рахунок (з 2015 р.) із призначенням платежу: плата за оренду чи орендна плата , а, починаючи з липня 2017 р., відповідач без пояснення причин своїх дій перестав сплачувати орендну плату, хоча користується даним приміщенням, всього станом на 01.12.2019 р. розмір заборгованості за договором з урахуванням інфляційної складової та 3% річних складає 33 430,97 грн.

Відповідачем ОСОБА_2 пред`явлено зустрічний позов до Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, про визнання договору оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20.12.2008 р. недійсним, посилаючись на те, що кооператив умисно ввів його в оману з метою отримання від нього коштів.

Ухвалою суду від 17.01.2020 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.02.2020 р. здійснено перехід у розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян.

Відповідачем Кооперативом Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, подано відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 19.06.2020 р. закрито підготовче провадження у справі.

Суд, дослідивши письмові докази, всебічно перевіривши обставини справи, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позов Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, слід задовольнити, зустрічний позов ОСОБА_2 - залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 262, статті 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами статтей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається.

Згідно частин першої, другої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Правила укладення договору оренди встановлені главою 58 ЦК України.

Згідно частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно частини першої статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Встановлено, що Кооператив Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, створено фізичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування на підставі рішення виконавчого комітету Печерської районної ради депутатів трудящих м. Києва № 529 від 04.08.1975 р. Про створення гаражно-будівельного кооперативу Глибокий яр і Закону України Про кооперацію , та з рішення виконавчого комітету вбачається, що 18.07.1975 р. проведено загальні збори членів кооперативу, створено гаражно-будівельний кооператив під назвою Глибокий яр ; вбачається, що виконавчий комітет, затверджуючи утворений гаражно-будівельний кооператив Печерського району, та, присвоївши йому назву Глибокий яр , у рішенні посилається на рішення виконавчого комітет Київської міської ради депутатів трудящих № 507 від 05.04.1970 р. про наділення автокооперативу земельною ділянкою площею 1,8 га в урочищі Глибокий яр , отже має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, передані йому для забудови.

Згідно статуту Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, (нова редакція), яка затверджена загальними зборами членів кооперативу (протокол № 37 від 12.04.2012 р.), зміни до статуту зареєстровані державним реєстратором Печерської районної в м. Києві державної адміністрації 18.12.2012 р., кооператив засновано на приватній власності, тип кооперативу - гаражний, є юридичною особою, має відокремлене майно, право від свого імені укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав (пункти 1.2, 1.3 статуту); станом на 01.01.2012 р. налічує 430 членів, що є власниками НОМЕР_2 гаражних боксів, станом на 01.01.2012 р. кооператив налічує 440 гаражних боксів. Метою кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (пункт 1.10 статуту). Основними завданнями кооперативу є: підвищення життєвого рівня членів кооперативу, захист їх майнових інтересів і соціальних прав (перший абзац пункту 1.11 статуту). Згідно пункту 1.15 статуту гаражно-будівельний кооператив здійснює експлуатацію гаражу на засадах самооплатності. Згідно пункту 4.1 статуту кооператив має право: отримувати в користування земельну ділянку для будівництва боксів; проводити будівництво та встановлювати гаражні бокси та інші споруди підрядним та господарським способом; продавати і передавати в оренду підприємствам, установам та організаціям, приватним особам бокси, будівлі, споруди, інвентар, транспортні засоби та інше майно, що належить кооперативу.

Встановлено, що 20.12.2008 р. між Кооперативом Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 2012/08, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендареві в тимчасове користування, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове користування нежитлові приміщення, які визначені в цьому договорі (надалі - приміщення), та сплачувати орендодавцеві орендну плату (пункт 1.1 договору); приміщення, які передаються в оренду за цим договором, знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , гаражний кооператив Глибокий Яр , загальна площа наданих в оренду приміщень становить 270,00 кв.м. (пункт 1.3 договору); приміщення належать орендодавцеві на праві власності (пункт 1.3 договору).

За угодою сторін орендодавець прийняв на себе зобов`язання: передати орендареві приміщення по акту приймання-передачі не пізніше 50 днів з моменту укладення цього договору. Акт приймання-передачі приміщень підписується орендарем і орендодавцем. Вказаний акт додається до договору і є його невід`ємною частиною; надати орендареві можливість користуватися електрикою та іншими комунальними послугами (підпункти 2.1.1, 2.1.3 пункту 2.1 договору). Орендар прийняв на себе зобов`язання: своєчасно вносити орендну плату в розмірі, в порядку і в терміни, визначені цим договором (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 договору).

Згідно частини третьої договору, яка визначає орендну плату та порядок розрахунків за договором, сторони встановили, що орендна плата вноситься в грошовій формі. Розмір орендної плати за орендовані приміщення складає 5 400,00 грн за один календарний місяць. Орендна плата вноситься готівкою в касу орендодавця або перераховується за безготівковим розрахунком на поточний рахунок орендодавця в обсязі 100% за кожний наступний місяць на пізніше 25 числа кожного поточного місяця. Орендна плата за даним договором нараховується з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщень. Сторони дійшли згоди про такі умови виплат: орендар проводить ремонтні роботи в орендованих приміщеннях в обсязі та у строки, що передбачені додатком № 2 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Орендодавець компенсує орендарю повну вартість ремонтних робіт, що визначені додатком № 2, за рахунок орендної плати кожного місяця до повного розрахунку. До моменту повної компенсації орендодавцем орендарю вартості ремонтних робіт, що проведені відповідно до додатку № 2, орендар сплачує мінімальну орендну плату, що складає 1 000,00 грн, яка вноситься щомісяця в касу.

Згідно пунктів 4.1, 4.4 договору даний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 20.11.2011 р. Якщо жодна із сторін за два тижні до закінчення строку дії договору письмово не попередить іншу сторону про розірвання договору, дія договору автоматично подовжується на той же термін і на тих же умовах, які зазначені в даному договорі.

Згідно пункту 5.3 договору орендовані приміщення вважаються переданими в оренду з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Встановлено, що за актом приймання-передачі приміщень до договору оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20.12.2008 р. орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 270,00 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , гаражний кооператив Глибокий яр .

Встановлено, що протягом листопада 2017 р.-липня 2020 р. в провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходилась цивільна справа № 757/65641/17-ц за позовом ОСОБА_2 до Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, про стягнення коштів, за позовом Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, до ОСОБА_2 про визнання інвестиційного договору недійсним. Позивач ОСОБА_2 пред`явив в суді позов про стягнення грошових коштів в розмірі 516 738,54 грн. Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що 11.02.2009 р. між ними укладено інвестиційний договір, за умовами якого він зобов`язався фінансувати проведення капітального ремонту та реконструкції групи нежитлових приміщень загальною площею 328,0 кв.м, розміщених на території гаражно-будівельного кооперативу Глибокий яр за адресою: АДРЕСА_1 , щоб в подальшому отримати у власність нежитлові приміщення. Інвестування коштів здійснювалося шляхом сплати робіт підрядних організацій та оплати матеріалів для капітального ремонту і реконструкції об`єкта інвестування; за домовленістю з відповідачем досягнуто згоди розподілити реконструйований та відремонтований об`єкт інвестування. Свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі, здійснивши оплату за будівельні матеріали та виконання робіт на загальну суму 516 738,54 грн, проте відповідач свої зобов`язання за договором не виконав. Кооператив Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, звернувся до суду із позовом про визнання недійсним інвестиційного договору. Свої вимоги Кооператив Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, обґрунтовував тим, що договір підписаний неуповноваженою особою, укладена угода суперечить Закону України Про кооперацію в редакції, чинній на час укладення договору, статуту кооперативу, за два місяці до укладення оспорюваного договору між сторонами було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20.12.2008 р., обидва договори укладені щодо одного й того ж приміщення, передбачають проведення ремонту та реконструкції приміщень, ремонтні роботи, які могли виконуватися на об`єкті інвестування, виконувались в межах договору оренди, внаслідок чого ОСОБА_2 було зменшено орендну плату за орендовані приміщення, чим і компенсувалась вартість ремонтних робіт, таким чином, інвестиційний договір не створював жодних нових прав та обов`язків для сторін, жодних наслідків та повністю поглинався договором оренди, який був укладений раніше.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2019 р., що набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення, позов Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, задоволено, визнано недійсним інвестиційний договір, укладений 11.02.2009 р. між Кооперативом Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, та ОСОБА_2 .

При винесенні рішення суд вважав встановленим, що 11.02.2009 р. між ОСОБА_2 та Кооперативом Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, укладено інвестиційний договір, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язався фінансувати проведення капітального ремонту та реконструкції групи нежитлових приміщень загальною площею 328 кв.м, розміщених на території гаражно-будівельного кооперативу Глибокий яр за адресою: АДРЕСА_1 , щоб в подальшому отримати у власність нежитлові приміщення. Інвестування коштів здійснювалося шляхом сплати робіт підрядних організацій та оплати матеріалів для капітального ремонту і реконструкції об`єкта інвестування; за домовленістю з відповідачем досягнуто згоди розподілити реконструйований та відремонтований об`єкт інвестування, зокрема, позивачеві виділити у власність приміщення загальною площею 151,0 кв.м, відповідачеві виділити у власність приміщення загальною площею 177,0 кв.м. Суд, задовольняючи позов кооперативу про визнання недійсним інвестиційного договору, виходив з того, що договір підписаний неуповноваженою особою, що укладення інвестиційного договору суперечить статутним цілям діяльності кооперативу, а також статтями 2, 8 Закону України Про кооперацію в редакції, чинній на час укладення договору. Судом також встановлено, що крім оспорюваного інвестиційного договору між сторонами був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20.12.2008 р., що обидва договорі укладені щодо одного й того ж приміщення, передбачають факт проведення ремонту та реконструкції приміщень, відповідно до умов договору оренди (пункт 3.2 договору), що орендна плата становить 5 400,00 грн, що орендодавець компенсує орендарю повну вартість ремонтних робіт, що визначені додатком № 2, за рахунок орендної плати кожного місяця до повного розрахунку, що до моменту повної компенсації орендодавцем орендарю вартості ремонтних робіт розмір орендної плати зменшується до 1 000,00 грн щомісяця (розділ 3 договору), судом також встановлено, що умови договору оренди виконувались сторонами, що ОСОБА_2 сплачувалась орендна плата, суд встановив, що ремонтні роботи проводились на виконання зобов`язань за раніше укладеним договором оренди, у зв`язку з чим зменшувалась орендна плата за користування нежилими приміщеннями кооперативу Глибокий яр , що ремонтні роботи, які могли виконуватися на об`єкті інвестування, виконувались в межах договору оренди, отже, за висновком суду, інвестиційний договір не створював жодних нових прав та обов`язків для сторін, жодних наслідків та повністю поглинався договором оренди, який був укладений раніше, як наслідок, інвестиційний договір містить ознаки фіктивного правочину, оскільки у межах інвестиційного договору сторонами не було вчинено жодних дій: приміщення були передані в користування задовго до його укладення в межах договору оренди (про що є підписаний акт), ремонтні роботи також виконувались в межах договору оренди задовго до укладення інвестиційного договору.

За змістом статей 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Кожна із цих вимог є самостійною підставою недійсності правочину.

Відповідно до частини першої статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

За змістом зазначеної норми закону правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз`яснено, що наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману, в даному випадку позивач.

Відповідач ОСОБА_2 , звертаючись до суду із зустрічним позовом, ставлячи питання про визнання недійсним укладеного договору оренди, посилається на статтю 230 ЦК України, стверджує, що договір був укладений під впливом обману з боку Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, що кооператив умисно ввів його в оману з метою отримання від нього коштів. Втім судом встановлено, що 20.12.2008 р. ОСОБА_2 виразив своє волевиявлення щодо прийняття в тимчасове користування нежитлові приміщення загальною площею 270,0 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , гаражний кооператив Глибокий Яр . Після укладення договору приміщення були передані ОСОБА_2 , а отже настали правові наслідки відповідно до умов укладеного договору. Договір від 20.12.2008 р. укладений у письмовій формі, містить предмет договору, ціну договору (розмір орендної плати з урахуванням проведених ремонтних робіт, у договорі оренди прописані порядок, умови і строк внесення орендної плати, як того вимагає частина перша статті 762 ЦК України), містить строк дії договору, об`єкт оренди, містить умови, які сторони за своєю ініціативою включили до договору як істотні, зокрема, розділ 3 договору Орендна плата та порядок розрахунків . Підписавши оспорений договір, ОСОБА_2 підтвердив, що його умови повністю відповідають його волевиявленню, укладений договір не суперечить закону, виконувався сторонами, у тому числі ОСОБА_2 , яким сплачувалась орендна плата, що і було встановлено рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2019 р. у справі № 757/65641/17-ц, у тому числі, встановлено про виконання ремонтних робіт у приміщеннях в межах договору оренди, про користування приміщеннями на підставі договору оренди.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У судовому засіданні ані позивач, ані його представники не надали належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний договір оренди укладений під впливом обману, внаслідок навмисного введення в оману орендодавцем орендаря, через що підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є щомісячна сплата позивачу орендної плати.

Між тим, згідно доводів позивача Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, за відповідачем ОСОБА_2 обліковується заборгованість з орендної плати, яка згідно з розрахунком позивача станом на 01.12.2019 р. становить 30 000,00 грн.

Відповідно до змісту статтей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Враховуючи викладене, та, зважаючи, що відповідач не виконує своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати, нарахована позивачем станом на 01.12.2019 р. заборгованість у розмірі 30 000,00 грн підлягає стягненню з ОСОБА_2 в примусовому порядку. При цьому, заперечуючи проти позову, відповідач у порушення вимог статей 77, 81 ЦПК України належних і допустимих доказів на його спростування не надав.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Так, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 з орендної плати становить 30 000,00 грн, що в свою чергу свідчить про прострочення ним виконання грошового зобов`язання, тому наявні підстави для застосування частини другої статті 625 ЦК України. Правильність нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних судом перевірена, відповідачем не спростовується.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендної плати, втрат від інфляційних процесів, 3% річних є обґрунтованими, доведеними, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо інших вимог позовуКооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, то суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого часу ухиляється від сплати орендної плати, при цьому, користуючись приміщеннями та, зберігаючи в них своє майно, жодних повідомлень про неможливість користування вказаними приміщеннями, вивезення своїх особистих речей та/або відмову від договору з боку ОСОБА_2 не надходило, натомість ним було надіслано кооперативу попередження про неможливість самовільного звільнення вказаного приміщення від особистих речей (а.с. 55). Кооперативом на виконання приписів статті 782 ЦК України з метою відмови від договору та його подальшого розірвання було надіслано ОСОБА_2 листи з повідомленням (а.с. 57-70), жоден із вказаних листів відповідач не отримав, як наслідок, позивач не має змоги реалізувати своє право на відмову від договору та його розірвання в позасудовому порядку. Позивач просить суд розірвати договір у зв`язку з порушенням відповідачем його умов, а саме: у зв`язку з тривалим (протягом майже 30 місяців підряд) невнесенням плати за користування майном, такі вимоги на підставі частини першої статті 782 ЦК України суд знаходить обґрунтованими.

Згідно статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, виходячи із зазначених вище норм, обов`язок по звільненню приміщення у орендаря у разі припинення договору оренди підлягає негайному виконанню, те, що кооператив просить врахувати, що у орендованих приміщеннях зберігаються речі ОСОБА_2 , тому просить суд зобов`язати відповідача звільнити займане ним орендоване приміщення протягом 7 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили, такі вимоги також підлягають задоволенню.

Позивачем Кооперативом Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, заявлено вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, понесених на професійну правничу допомогу адвоката Хомич Ю.В.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях № 13-рп/2000 від 16.11.2000 р., № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р., зокрема, у рішенні № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р. зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги -домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частин першої, третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Отже при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, представництво інтересів позивача Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, здійснювалося адвокатом ОСОБА_1 відповідно до договору № 030419/1 від 03.04.2019 р. про надання правничої допомоги адвоката та на підставі ордеру серії КВ № 408664 від 26.12.2019 р., у договорі про надання правничої допомоги сторони визначили, що гонорар визначається в порядку та на умовах, передбачених договором та додатками до нього. На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 позивачем до матеріалів справи долучено копії: акту № 1 приймання-передачі за договором про надання правничої допомоги від 03.04.2019 р., у договорі про надання правничої допомоги сторони визначили розмір гонорару у твердій сумі у 9 000,00 грн за правничу допомогу: надання усних консультацій та роз`яснень чинного законодавства щодо можливості та обґрунтованості заявлення позовних вимог; вивчення судової практики з предмету спору; формування доказової бази, отримання копій необхідних документів для подачі позову тощо; складання та підправка ОСОБА_2 повідомлень про розірвання договору та вимоги про звільнення приміщення і сплату заборгованості; комплекс послуг з представлення інтересів кооперативу у суді, а саме: складання та подача позовної заяви, підготовка процесуальних документів та участь в судових засіданнях (у разі їх призначення судом), що стосується цивільної справи № 757/345/20-ц.

Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З огляду на викладене, позивач і адвокат визначили в договорі розмір гонорару за представництво інтересів позивача в суді, понесені позивачем судові витрати за договором пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим і співмірним із складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг). При вирішенні питання про розмір судових витрат, суд вважає, що всі дії, вчинені представником позивача в межах розгляду цивільної справи № 757/345/20-ц, є правничою допомогою в розумінні вимог закону в межах саме даної цивільної справи, а тому витрати на професійну правову допомогу адвоката Хомич Ю.В. у розмірі 9 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

У зв`язку із задоволенням позову Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, в повному обсязі, судові витрати у виді судового збору в розмірі 5 763,00 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 203, 215, 316, 317, 319, 761 ЦК України, статтями 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 264-265, 352, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, 30 000,00 грн заборгованості по сплаті орендної плати, 2 343,00 грн інфляційних втрат, 1 087,97 грн - 3% річних.

Розірвати договір оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20 грудня 2008 р.

Зобов`язати ОСОБА_2 протягом 7 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили звільнити приміщення, які він займає за договором оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20 грудня 2008 р.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, 5 763,00 грн сплаченого судового збору, 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні позовуОСОБА_2 до Кооперативу Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, які знаходяться в особистій власності громадян, про визнання договору оренди нежитлових приміщень № 2012/08 від 20 грудня 2008 р. недійсним - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: Кооператив Глибокий яр по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, (01103, м. Київ, вул. Чорногірська, 36, ЄДРПОУ: 23540897).

Відповідач: ОСОБА_10 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складено 28.10.2020 р.

Суддя Волкова С.Я.