Постанова

від 08.10.2021 по справі 465/510/16-к

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 465/510/16-к

Провадження №1-кп/944/129/21

УХВАЛА

08.10.2021 року м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові клопотання потерпілих та цивільних позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про застосування заходів забезпечення в кримінальному провадженні - накладення арешту на майно в межах кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140080002542 від 08.09.2015 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 у вчиненнікримінальних правопорушень, передбаченихч.3 ст.365-2, ч. 2 ст. 366 КК України, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч. 2 ст. 366 КК України.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали на адресу суду клопотання про заходи забезпечення в кримінальному провадженні, в якому просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, відкриті рахунки у банківських установах ОСОБА_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 в межах вимог заявлених цивільним позовом.

В обгрунтування клопотання зазначають, що ними заявлено цивільні позови до цивільного відповідача обвинуваченої ОСОБА_5 , яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного (обвинуваченого), а тому до неї заявлено цивільний позов. Розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди є співрозмірним позовним вимогам, які зазначені в позовах. Щодо доказів факту завдання такої шкоди і розміру такої шкоди, то такі зазначенні в обгрунтування позовних вимог. Просять клопотання задовольнити.

Учасники судового провадження, які про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, не з`явивлися в судове засідання.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно із ч.3 ст. 171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

У відповідності до ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.5 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

У наданому до суду клопотанні не зазначено на яке саме майно необхідно накласти арешт, місце його знаходження, його вартість та як його ідентифікувати. Не додано до клопотання документів, які підтверджують право власності на майно, що підлягає арешту.

Окрім цього, потерпілими не надано суду жодних доказів, які б могли свідчити про достатність підстав вважати, що обвинувачена може будь-яким шляхом приховати, знищити, передати чи відчужити своє майно. Жодних відомостей на підтвердження співмірності вартості майна, на яке він просить накласти арешт, із розміром шкоди, зазначеної у цивільних позовах, суду не надано. Так, суду не надано інформацію навіть про орієнтовну вартість майна обвинуваченої, на яке просить накласти арешт заборонивши його відчуження, що позбавляє суд можливості оцінити розумність та співрозмірність обмеження права власності.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання необґрунтоване та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.170-173 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання потерпілих та цивільних позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про застосування заходів забезпечення в кримінальному провадженні - накладення арешту на майно в межах кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненнікримінальних правопорушень, передбаченихч.3 ст.365-2, ч. 2 ст. 366 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1