Постанова

від 25.10.2024 по справі 465/510/16-к

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 465/510/16-к

Провадження №1-кп/944/72/24

УХВАЛА

25.10.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

потерпілого ОСОБА_8

представника потерпілих ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140080002542 від 08.09.2015 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с.Конюшки, Рогатинського району, Івано-Франківської області, не судимої, працюючої приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу у Львівській області, проживаючої, АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 366 КК України,

встановив:

згідно з обвинувального акту,16.12.2011 ОСОБА_4 , перебуваючи в офісі приватного нотаріуса, що по АДРЕСА_2 , будучи приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу, здійснюючи професійну діяльність з надання публічних послуг, не будучи державним службовцем, зловживаючи своїми повноваженнями нотаріуса, користуючись офіційними реквізитами та печаткою приватного нотаріуса, будучи в змові з невстановленою досудовим розслідуванням особою, використовуючи паспорти громадян України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які згідно витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» від 12.10.2015, який надійшов з Львівського прикордонного загону, перебували за межами території України, порушивши вимоги п. 8 «Положення про паспорт громадянина України» затвердженого ВРУ 02.09.1993 (до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45- річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєна таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним) та паспорт громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без присутності даних осіб, порушивши п.13 (При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи), п. 16 (Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним), п. 22 (Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені чи інші не застережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем), п. 30 (Нотаріус, виявивши підчас вчинення нотаріальної дії порушення законодавства, негайно повідомляє про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів. Якщо справжність поданого документа викликає сумнів, нотаріус управі затримати цей документ і направити його до експертної установи для проведення відповідного дослідження, оплата якого здійснюється в установленому порядку), п. 36 (Нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину),«Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженої КМУ 03.03.2004 , а також порушивши ст. 43 («Установлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії» згідно якої, не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України) п.3 ст. 47 («Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії» згідно до норм якої, для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем), ст. 51 («Заходи, що вживаються нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, при виявленні порушення законодавства», згідно якої нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, у разі виявлення під час вчинення нотаріальних дій порушення законодавства негайно повідомляє про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів. Якщо справжність поданого документа викликає сумнів, нотаріус або я експертизи,яоплата якої здійснюється в установленому законом порядку. У разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов`язані повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства) Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993, з метою отримання неправомірної вигоди для іншої особи, посвідчила завідомо підроблені невстановленою досудовим розслідуванням особою довіреність № 1088 від 16.12.2011 від імені ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довіреність № 1087 від 16.12.2011 від імені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та довіреність № 1083 від 16.12.2011 від імені ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про що свідчить висновок судового експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, № 103 від 28.10.2015 та висновок судового експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, № 104 від 04.11.2015.

В подальшому 22.12.2015, на підставі посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_4 довіреностей № 1083, № 1087 та № 1088 від 22.12.2011, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , яка на праві рівних часток спільної-сумісної власності належала ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , за яким власником квартири стала ОСОБА_11 .

В результаті вчинених правочинів на підставі підроблених документів власникам квартири АДРЕСА_3 , було спричинено матеріальну шкоду в рівних частках ОСОБА_8 - 104477,5 гривень, ОСОБА_7 - 104477,5 гривень, ОСОБА_6 - 104477,5 гривень, ОСОБА_7 - 104477,5 гривень, на загальну суму 417910 (чотириста сімнадцять тисяч дев`ятсот десять) гривень, що підтверджується висновком про вартість об`єкта оцінки від 21.12.2011, що спричинило тяжкі наслідки.

Окрім цього, 16.12.2011 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуваючи з офісі приватного нотаріуса, що по АДРЕСА_2 , будучи приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу, здійснюючи професійну діяльність з надання публічних послуг, не будучи державним службовцем, зловживаючи своїми повноваженнями нотаріуса, користуючись офіційними реквізитами та печаткою приватного нотаріуса, будучи в змові з невстановленою досудовим розслідуванням особою, використовуючи паспорти громадян України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які згідно витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» від 12.10.2015, який надійшов з Львівського прикордонного загону, перебували за межами території України, порушивши вимоги п. 8 «Положення про паспорт громадянина України» затвердженого ВРУ 02.09.1993 року, п.п13, 16, 22, 30, 36 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженої КМУ 03.03.2004, а також ст. 43, п. 3 ст. 47, ст. 51 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993, склала та видала (внісши неправдиві відомості до Єдиного реєстру довіреностей) завідомо підроблені невстановленою досудовим розслідуванням особою довіреність № 1088 від 16.12.2011 від імені ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довіреність № 1087 від 16.12.2011 від імені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та довіреність № 1083 від 16.12.2011 від імені ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про що свідчить висновок судового експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, № 103 від 28.10.2015, відповідно до якого - виконавцем рукописних записів у графі «Підпис», « ОСОБА_8 » у довіреності ОСОБА_8 , від 16.12.2011, «Островська Марія Мих.» у довіреності ОСОБА_6 , від 16.12.2011 та « ОСОБА_7 » у довіреності ОСОБА_7 від 16.12.2011, ймовірно, є одна особа; виконавцем рукописного запису « ОСОБА_8 » та підпису у довіреності ОСОБА_8 , від 16.12.2011 у графі «Підпис:» є не ОСОБА_8 , а інша особа; виконавцем рукописного запису «Островська Марія Мих.» та підпису у довіреності ОСОБА_6 , від 16.12.2011 у графі «Підпис:» є не ОСОБА_6 , а інша особа, та висновок судового експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, № 104 від 04.11.2015, згідно якого - виконавцем рукописного запису « ОСОБА_7 » та підпису у довіреності ОСОБА_7 , від 16.12.2011 у графі «Підпис:» є не ОСОБА_7 , а інша особа.

В результаті службового підроблення, складання та видачі приватним нотаріусом ОСОБА_4 завідомо неправдивих офіційних документів, а саме довіреностей № 1083, № 1087 та № 1088 від 22.12.2011, було укладено є договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , яка на праві рівних часток спільної-сумісної власності належала ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , за яким власником квартири стала ОСОБА_11 .

В результаті вчинених правочинів на підставі складених та виданих приватним нотаріусом ОСОБА_4 довіреностей № 1083, № 1087 та № 1088 від 22.12.2011, власникам квартири АДРЕСА_3 , було спричинено матеріальну шкоду в рівних частках ОСОБА_8 - 104477,5 гривень, ОСОБА_7 - 104477,5 гривень, ОСОБА_6 - 104477,5 гривень, ОСОБА_7 - 104477,5 гривень, на загальну суму 417910 (чотириста сімнадцять тисяч дев`ятсот десять) гривень, що підтверджується висновком про вартість об`єкта оцінки від 21.12.2011, що спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у зловживанні своїми повноваженнями нотаріуса з метою отримання неправомірної вигоди для іншої особи, що призвело до тяжких наслідків, склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ, тобто вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 366 КК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 подав письмове клопотання в якомупросить звільнити відкримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставівимог ст.49 ККУкраїни узв`язку іззакінченням строківдавності тазакрити кримінальнепровадження відносно неї.

Обвинувачена ОСОБА_4 клопотання про закриття кримінального провадження у судовому засіданні підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечувавпротизадоволенняклопотання прозвільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх представник ОСОБА_9 щодо вирішення оголошеного клопотання поклалися на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Статею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49ККУкраїни визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності застосовується за таких умов: з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК України строки давності; особа не ухилялася від досудового слідства або суду; особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК України строків не вчинила нового тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно до вимог ст.12 КК України,кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 365-2 КК України відноситься до тяжких злочинів, кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 366 КК України є нетяжким злочином (на час вчинення кримінального правопорушення відносилось до злочинів середньої тяжкості).

Згідно з ч. 1ст. 49 КК України,особа звільняєтьсявід кримінальноївідповідальності,якщо здня вчиненнянею кримінальногоправопорушення ідо днянабрання вирокомзаконної силиминули такістроки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4)десять років-у разівчинення тяжкогозлочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов`язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.

У ч.3 ст.4 КК України, зазначено, що часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284КПКУкраїни, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

Згідно із ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

У відповідності до вимог ч.3 ст.288КПКУкраїни, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до приписів п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст.49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.

Отже системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст.49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №192/3301/16-к від 25.02.2021.

Разом з тим суд зазначає, що згідно ухвали суду від 14.12.2020 судове провадження у кримінальному провадженні №12015140080002542 від 08.09.2015 було зупинено та оголошено розшук обвинуваченої ОСОБА_4 , ухвалою суду від 04.01.2021 судове провадження у даному кримінальному провадженні було відновлено у зв`язку із розшуком обвинуваченої.

Згідно з правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №735/1121/20 особа, котра ухилялася від досудового розслідування або суду, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованих строків, передбачених частиною першою статті 49 КК України, подовжених на час ухилення. Встановлені частиною другою цієї статті загальні строки повинні застосовуватися лише в разі, якщо вони сплинули на час розгляду справи судом, тобто минуло більш як п`ять років з дня вчинення кримінального проступку і понад п`ятнадцять років з дня вчинення злочину. У разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК України, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

З матеріалів провадження убачається, що кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченій, вчинено у грудні 2011 року. Отже, вищенаведені обставини свідчать, що строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.365-2та ч.2ст.366КК України - закінчився. При цьому даних про вчинення обвинуваченою нового кримінального правопорушення, матеріали кримінального провадження не містять і прокурором таких даних не надано.

Враховуючи те,щоначас розглядувсудікримінального провадженняспливлистрокидавності,судвважає,щоєвсі підставизвільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження про обвинувачення її у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 366 КК України, закрити.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентованийглавою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокремаст. 129 КПК України, встановлено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Тому, у зв`язку із звільненням обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілими цивільний позов необхідно залишити без розгляду, що за змістом ч.7ст. 128 КПК Українине перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує в порядку ст. 124 КПК України, оскільки особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючою підставою.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Закриття кримінального провадження стосовно особи на нереабілітуючих підстав і застосування до неї більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.02.2024 (справа № 930/497/23, провадження № 51-4798км23).

А відтак, процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні, які були понесені на стадії досудового слідства на залучення експерта, слід стягнути із обвинуваченої на користь держави Україна.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 314 КПК України, суд,

ухвалив:

клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

Кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 12015140080002542 від 08.09.2015 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 366 КК України - закрити.

Цивільний позов ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням- залишити без розгляду.

Роз`яснити потерпілим, що вони мають право звернутися з позовом про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи №103 від 28.10.2015 1841,52 грн та за проведення судової почеркознавчої експертизи №104 від 04.11.2015 -1220,80 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Яворівський районний суд Львівської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1