Постанова

від 06.10.2021 по справі 759/14162/16

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 759/14162/16-ц

провадження № 61-9795св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство Холдингова компанія Київміськбуд ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Святошинський-2 , Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану представником Бойком Михайлом Михайловичем , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року у складі судді Миколаєць І. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Рубан С. М., Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен окремо, звернулися до суду з аналогічними позовами до Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд (далі - ПАТ ХК Київміськбуд ) про визнання недійсним договору оренди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 20 березня 2015 року між Київською міською радою та ПАТ ХК Київміськбуд було укладено договір оренди, предметом якого є земельна ділянка на вул. Святошинській у м. Києві, кадастровий номер 8000000000:75:225:0108.

На переконання позивачів, забудовник ПАТ Холдингова компанія Київміськбуд порушив їхні права як членів територіальної громади м. Києва.

Зокрема, всупереч вимогам пункту 4.9 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 при розробленні містобудівної документації щодо відведення ПАТ ХК Київміськбуд в оренду земельної ділянки площею 0,4975 га, кадастровий номер 8000000000:75:225:0108, для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул. Святошинській у Святошинському районі м. Києва не було проведено громадських обговорень такого плану.

Вважають, що мали місце порушення процедури передачі ПАТ ХК Київміськбуд земельної ділянки, що полягають у існуванні двох рішень Київської міської ради: рішення Київської міської ради VІ скликання від 20 вересня 2009 року № 29/281-492к про заборону ВАТ СКТБ Комплекс будівництва багатоповерхового житлового будинку у пров. Святошинському, і рішення Київської міської ради VІІ скликання від 10 грудня 2014 року № 579/579 про передачу ПАТ ХК Київміськбуд у короткострокову оренду на 3 роки земельної ділянки, площею 0,4975 га, кадастровий номер 8000000000:75:225:0108, для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Тобто без прийняття рішення щодо припинення у ВАТ СКТБ Комплекс права користування земельною ділянкою рішенням Київської міської ради було вирішено питання передачі ПАТ ХК Київміськбуд земельної ділянки в оренду, що стало підставою для укладення оскаржуваного договору оренди.

Згідно з вимогами частини третьої статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності заборонено передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території.

Посилаючись на зміст указаної норми, а також на можливість виникнення у відповідача права користування земельною ділянкою на підставі договору оренди з моменту державної реєстрації цих прав, позивачі вважають, що реєстрація права оренди після 01 січня 2015 року за умов відсутності плану зонування території або детального плану територій є незаконною.

З огляду на викладене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати недійсним договір оренди, що був укладений 20 березня 2015 року між Київською міською радою та ПАТ ХК Київмісьбуд , щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:75:225:0108.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 об`єднані в одне провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю доказів на підтвердження того, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:75:225:0108, належить ВАТ СКТБ Комплекс на праві власності чи перебуває у його користуванні на праві оренди. Суд не встановив будь-яких ідентифікуючих ознак ВАТ СКТБ Комплекс , оскільки за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань така назва юридичної особи не значиться, а єдине ПАТ СКТБ Комплекс зареєстроване у м. Донецьку.

Відповідно до положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності громадському обговоренню підлягають генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій, що затверджуються на регіональному (місцевому) рівні.

Проекти забудови земельних ділянок, які перебувають у користуванні безпосередньо у фізичних чи юридичних осіб згідно з вимогами чинного законодавства України громадському обговоренню не підлягають.

Відсутність порушеного права позивачів на громадські обговорення з боку відповідача унеможливлює задоволення будь-яких похідних вимог від цього права.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені частково, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з інших підстав.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23 серпня 2018 року визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 0,4975 га, кадастровий номер 8000000000:75:225:0108, на АДРЕСА_1 , який був укладено 20 березня 2015 року між Київською міською радою та ПАТ ХК Київміськбуд , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кравченко Н. П. за реєстровим № 53.

Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки договір оренди земельної ділянки, який позивачі просили визнати недійсним в даному спорі, вже визнаний недійсним господарським судом за позовом ОСББ Святошинський , і відповідне рішення набрало законної сили, тому права позивачів на використання спірної земельної ділянки захищені.

Незважаючи на те, що апеляційний суд встановив порушення вимог закону під час передачі спірної земельної ділянки в оренду, задовольнити позов позивачів на стадії апеляційного розгляду апеляційний суд не може, оскільки позивачами не залучено відповідачем другу сторону договору оренди - Київську міську раду, до повноважень якої відносилось вирішення питання про передачу землі в оренду та недотриманням вимог законодавства якою і були порушені права позивачів.

Залучення відповідача на стадії апеляційного розгляду нормами ЦПК України не передбачено.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їхніх доводів

У травні 2019 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Бойко М. М. звернувся до Верховного Суду з окремими касаційними скаргами на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та позову ОСОБА_2 .

Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аналогічні за змістом та мотивовані тим, що при передачі земельної ділянки на вул. Святошинській у м. Києві, кадастровий номер 8000000000:75:225:0108, в оренду ПАТ ХК Київміськбуд було порушено вимоги земельного законодавства України, що підтверджено висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою від 18 лютого 2019 року

№ 12966/18-41/25389/18-41.

На переконання заявників, в момент затвердження рішення Київської міської ради від 10 грудня 2014 року № 579/579 було грубо порушено вимоги частини п`ятої статті 116 Земельного кодексу України та пункту 2 статті п`ятої, пункту 3 статті 13 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2013 року № 63/9120, оскільки ПАТ ХК Київміськбуд до клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою не надало нотаріально посвідчену письмову згоду землекористувача ВАТ СКТБ Комплекс на вилучення земельної ділянки чи її частини.

Усупереч вимогам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відповідач не проводив громадських обговорень проекта забудови земельної ділянки.

Суди не звернули уваги на порушення принципу належного урядування, закріпленого в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційні скарги, поданому до суду у липні 2019 року, ПАТ ХК Київміськбуд заперечувало проти доводів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Бойко М. М., а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року просило залишити без змін.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Кузнєцову В.О.

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано із Святошинського районного суду міста Києва справу № 759/14162/16-ц.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2021 року справу призначено та передано судді-доповідачеві Черняк Ю. В.

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що спірна земельна ділянка на АДРЕСА_1 є частиною земельної ділянки, загальною площею 1,5 га, яка згідно з рішенням Київської міської ради народних депутатів ХІ сесії ХХІ скликання від 15 жовтня 1992 року № 12 була надана в постійне користування СКТБ Комплекс для будівництва житлового будинку та дитячого дошкільного закладу.

На частині такої земельної ділянки, площею 0,7562 га, СКТБ Комплекс було збудовано житловий будинок, мешканцями якого в подальшому створено ОСББ Святошинський-2 , а інша частина земельної ділянки, площею близько 0,5 га, яка відводилася для будівництва дитячого дошкільного закладу, землекористувачем не була освоєна.

Наказом Державного комунального підприємства житлового господарства від 03 листопада 1998 року № 190 Про прийняття на баланс та в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі розпорядження Ленінградської районної у м. Києві державної адміністрації від 27 січня 1998 року № 109 Про прийняття в експлуатацію житлового будинку та затвердження акта державної приймальної комісії наказано: начальнику Житлово-експлуатаційної контори № 1110 та головному інженеру прийняти на баланс та в експлуатацію житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 11 983 кв. м, 178 квартирний, десятиповерховий.

Розпорядженням Ленінградської районної державної адміністрації у м. Києві Про організації охорони житлового будинку у АДРЕСА_2 , та влаштування і охорону тимчасової автомобільної стоянки доручено ДКМП Екологія організувати охорону житлового будинку у АДРЕСА_2 та влаштування і охорону тимчасової автомобільної стоянки для мешканців будинку; доручено відділу з питань транспорту та зв`язку сформувати склад членів тимчасової автостоянки у АДРЕСА_2 ; фінансування робіт із влаштування тимчасової автостоянки проводити за рахунок мешканців будинку у АДРЕСА_2 , власників автомобілів, що бажають користуватись послугами тимчасової автостоянки на підставі угоди з домовим комітетом житлового будинку та ДКМП Екологія .

Встановлено, що з моменту введення в експлуатацію будинку у АДРЕСА_2 його мешканцями було облаштовано на спірній земельній ділянці автостоянку.

20 вересня 2012 року Київською міською радою прийнято рішення № 101/8385 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ ХК Київміськбуд на вул. Святошинській у Святошинському районі м. Києва для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями , яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ ХК Київміськбуд на вул. Святошинській у м. Києві, орієнтовною площею 0,50 га, в короткострокову оренду на 3 роки для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями згідно планом-схемою.

10 грудня 2014 року Київською міською радою було прийнято рішення № 579/579 Про передачу земельної ділянки ПАТ ХК Київміськбуд для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1 , яким затверджено проект землеустрою та передано у короткострокову оренду на 3 роки земельну ділянку, площею 0,4975 га (кадастровий номер 8000000000:75:225:0108), для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва.

20 березня 2015 року між Київською міською радою та ПАТ ХК Київміськбуд було укладено договір оренди, предметом якого є земельна ділянка на вул. Святошинській у м. Києві, кадастровий номер 8000000000:75:225:0108.

Відповідно до наданого представником відповідача висновку науково-правової експертизи при Інституті держави і права НАН України від 24 жовтня 2017 року № 126/109-е підтверджено, що у Київської міської ради та ПАТ ХК Київміськбуд були правові підстави для підписання договору від 20 березня 2015 року оренди земельної ділянки на вул. Святошинській у м. Києві. Заборона на передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи оренду фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб, яка встановлена частиною третьою статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , поширюється лише на прийняття уповноваженими органами влади рішень щодо розпорядження відповідними земельними ділянками, які були прийняті після 01 січня 2015 року відповідно до пункту 6-1 розділу V Перехідних положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , та, відповідно, не поширюється на рішення зазначених органів влади, які були прийняті до 01 січня 2015 року.

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 18 лютого 2019 року №12966/18-41/25389/18-41, складеного за результатами дослідження копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ ХК Київміськбуд для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул. Святошинській у Святошинському районі м. Києва, за яким сформована земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:75:225:0108, який затверджений рішенням Київської міської ради від 10 грудня 2014 року № 579/579, встановлено, що вказаний проект землеустрою за складом та змістом не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, чинних на дату затвердження цього проекту землеустрою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 лютого 2019 року у справі № 910/3440/2018 за позовом ОСББ Святошинський-2 до Київської міської ради та ПАТ ХК Київміськбуд про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 0,4975 га, кадастровий номер 8000000000:75:225:0108, розташованої на вул. Святошинській у Святошинському районі м. Києва, який було укладено 20 березня 2015 року між Київською міською радою та ПАТ ХК Київміськбуд , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кравченко Н. П. за реєстровим № 53.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права (статей 215, 234 ЦК України) без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційних скарг, колегія суддів вважає, що постанова Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження .

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У цій справі предметом спору є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 20 березня 2015 року між Київською міською радою та ПАТ ХК Київмісьбуд .

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені у статті 215 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Оскільки оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 20 березня 2015 року було укладено між Київською міською радою та ПАТ ХК Київмісьбуд , то права і обов`язки за вказаним договором виникли у обох сторін указаного правочину.

З огляду на викладене спірні правовідносини виникли у позивачів із сторонами договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2015 року, якими є Київська міська рада та ПАТ ХК Київмісьбуд , а тому належними відповідачами за позовом про визнання цього договору недійсним повинні бути обидві сторони цього договору. Проте позов пред`явлено лише до ПАТ ХК Київмісьбуд .

У матеріалах справи відсутнє клопотання позивачів про залучення Київської міської ради до участі у справі як співвідповідача у порядку, передбаченому статтею 51 ЦПК України. Суд із урахуванням принципу диспозитивності (стаття 13 ЦПК України) не має права самостійно притягати належного відповідача як співвідповідача до участі у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18) зроблено правовий висновок про те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)). Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Враховуючи те, що вирішення цієї справи безпосередньо зачіпає інтереси Київської міської ради, проте вона не бере участі у цій справі як співвідповідач, то у задоволенні позову має бути відмовлено саме з цієї підстави, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.

Мотивуючи відмову у позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , апеляційний суд також зазначив про те, що договір оренди земельної ділянки, який позивачі просили визнати недійсним в даному спорі, вже визнаний недійсним рішенням Господарського суду міста Києва від 23 серпня 2018 року у справі № 910/3440/2018 за позовом ОСББ Святошинський-2 , і відповідне рішення набрало законної сили, тому права позивачів на використання спірної земельної ділянки захищені.

Колегія суддів зазначає, що у разі відмови у позові через пред`явлення позову до неналежного відповідача обставини справи по суті спору не мають значення, оскільки відмова у позові стосується недотримання позивачем процесуальних норм, пов`язаних з пред`явленням цього позову.

Водночас суд апеляційної інстанції в основу своєї постанови не поклав обставини наявності рішення Господарського суду міста Києва від 23 серпня 2018 року у справі № 910/3440/2018, а посилався виключно на неможливість задоволення позову через відсутність у суду повноважень залучити на стадії апеляційного розгляду в якості відповідача другу сторону договору оренди, а саме Київську міську раду.

Апеляційний суд встановив, що всупереч вимогам частини четвертої статті 10, частини шостої статті 130 ЦПК України суд першої інстанції не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, судом в попередньому судовому засіданні не було уточнено у позивачів, які конкретно їх права як фізичних осіб порушуються укладеним договором оренди.

Суд, незважаючи на те, що позивачі просили визнати недійсним договір, укладений між двома юридичними особами, а також враховуючи обставини, на які посилались позивачі в своїх позовних вимогах, які свідчили про те, що останні вказували на порушення їх прав не лише з боку ПАТ ХК Київміськбуд , а й з боку Київської міської ради, не роз`яснив наслідки незалучення вказаних осіб до розгляду справи в якості співвідповідачів.

На переконання колегії суддів, апеляційний суд дотримався вимог частини четвертої статті 265 ЦПК України та належним чином мотивував необхідність відмови у позові з підстав, наведених у постанові.

Доводи касаційних скарг висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційних скарг

Згідно із статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подані представником Бойком Михайлом Михайловичем , залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк