Ухвала

від 18.10.2021 по справі 420/11931/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 жовтня 2021 р. м. ОдесаСправа № 420/11931/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі заяву Компанії Marino Shipping Co Pte Ltd. про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 420/11931/20 за апеляційною скаргою Компанії Marino Shipping Co Pte Ltd. на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року по справі за позовом Компанії Marino Shipping Co Pte Ltd. до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), третя особа - Державна служба морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація), про визнання рішення незаконним, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року Компанія Marino Shipping Co Pte Ltd. звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація), в якому позивач просив: визнати неправомірними дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо порядку здійснення розрахунку обчислення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення територіальних і внутрішніх вод України внаслідок скиду забруднюючих речовин із судна STAVANGER 30.04.2020 року; визнати неправомірними дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо виставлення претензії №100005 від 05.05.2020 року на суму 2 416 557 доларів США; визнати незаконним Рішення Державної екологічної інспекції України про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту від 05.05.2020 року № 1; стягнути на користь компанії Marino Shipping Co Pte Ltd. (56 Nell Road, Singapore 088830) суму сплаченого судового збору та суму судових витрат.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021 року, було закрито провадження в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо порядку здійснення розрахунку обчислення розмірів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення територіальних і внутрішніх вод України внаслідок скиду забруднюючих речових із судна STAVANGER 30.04.2020 року та дій щодо виставлення претензії № 100005 від 05.05.2020 року на суму 2416557 доларів США. В свою чергу, в задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про закриття провадження (реєстраційний № 1053/1.1 від 02.03.2021 року) по справі № 420/11931/20 в частині позовних вимог про визнання незаконним рішення № 1 Державної екологічної інспекції України про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту від 05.05.2020 року (вхід. № 10803/21 від 03.03.2021 року) було відмовлено.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 року у задоволенні позову Компанії Marino Shipping Co Pte Ltd. відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року апеляційну скаргу Компанії Marino Shipping Co Pte Ltd. задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов Компанії Marino Shipping Co Pte Ltd. задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної екологічної інспекції України про відмову у видачі дозволу на вихід судна з морського порту від 05.05.2020 року № 1, стягнуто на користь Компанії Marino Shipping Co Pte Ltd. (місцезнаходження: 56 Nell Road, Singapore 088830, код ЄДРПОУ відсутній,) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України (місцезнаходження: 01042, місто Київ, Новопечерський провулок, 3 корп. 2, код ЄДРПОУ 37508533) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 5 255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

17.08.2021 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Компанії Marino Shipping Co Pte Ltd.про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій заявник просить ухвалити додаткове судове рішення про стягнення на користь позивача суми судових витрат у розмірі 5017,63 дол. США.

Матеріали справи отримані суддею-доповідачем 04.10.2021 року.

Розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 252 КАС України, враховуючи, що постанова апеляційного суду за результатами розгляду справи була ухвалена в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, підставою для ухвалення додаткового судового рішення за правилами п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України є не вирішення судом питання про судові витрати при прийнятті рішення у справі.

Разом з цим, зі змісту постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року вбачається, що при ухваленні вказаного судового рішення судом апеляційної інстанції було вирішено питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням наявних в матеріалах справи та представлених позивачем доказів понесення судових витрат.

Так, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів щодо понесених позивачем судових витрат, а саме платіжних доручень про сплату судового збору, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року, зокрема, стягнуто на користь Компанії Marino Shipping Co Pte Ltd. за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 5255 гривень.

Інші докази щодо понесення позивачем судових витрат до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції надані не були.

Що стосується наданих позивачем до заяви про ухвалення додаткового судового рішення доказів, які, на думку останнього, свідчать про понесення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 дол. США та витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи, у розмірі 471,60 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При цьому, за правилами ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Позивачем, ні під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи, не надавались жодні докази щодо понесення судових витрат, окрім платіжних доручень про сплату судового збору.

Так само протягом усього часу судового розгляду справи позивачем не подавалось будь-яких заяв щодо понесених витрат на правничу допомогу та витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Про понесення позивачем витрат на правничу допомогу та витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи, зазначено вже після ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення у поданій заяві про ухвалення додаткового судового рішення, що не відповідає наведеним вимогам КАС України.

За таких обставин, оскільки, ні під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи, позивачем не надавались жодні докази щодо понесення судових витрат, окрім платіжних доручень про сплату судового збору, а так само позивачем не подавалось будь-яких заяв щодо понесених судових витрат та неможливість подання доказів на їх підтвердження, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для розгляду наданих позивачем доказів, що підтверджують, на його думку, понесення витрат на правничу допомогу та витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Окремо щодо вимог поданої заяви про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 дол. США, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однак, протягом усього часу розгляду справи, так і до заяви про ухвалення додаткового судового рішення, позивачем не було надано договору про надання правничої допомоги, за яким можливо встановити розмір витрат на правничу допомогу адвоката, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, як того вимагають наведені положення КАС України.

Так само детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як під час судового розгляду справи, так і до заяви про ухвалення додаткового судового рішення, позивачем не надано.

Позивачем лише у заяві про ухвалення додаткового судового рішення вказано про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5000 дол. США, навіть без детального опису робіт, без зазначення, з чого складається вартість наданих послуг, яким чином визначена ціна (погодинна оплата тощо).

Також, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 дол. США позивачем лише до вказаної заяви про ухвалення додаткового судового додано документ іменований виписка банку , в якому зазначено: транз. рах. за платежами Одеська дир., надходження - 5000.

Водночас, за даними вказаної виписки неможливо встановити, оплата яких послуг проводилась.

Інших доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу позивачем не надано.

Разом з цим, за відсутності інших доказів, зокрема, договору про надання правничої допомоги, розрахунків витрат, рахунків на оплату тощо, вказаний документ іменований виписка банку не може підтверджувати понесені витрати на правничу допомогу.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат на переклад у даній справі позивачем наданий лише до заяви про ухвалення додаткового судового рішення товарний чек, з якого так само неможливо встановити, за які саме послуги проведена оплата, у якій справі.

Так само квитанції про відправлення поштової кореспонденції та опис вкладення не містять даних щодо номеру справи, по якій здійснюється відправка кореспонденції.

Таким чином, враховуючи, що при ухваленні судового рішення у даній справі судом апеляційної інстанції було вирішено питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням наявних в матеріалах справи та представлених позивачем доказів понесення позивачем судових витрат, а також з огляду на те, що позивачем не подавалось під час судового розгляду справи будь-яких заяв щодо понесення витрат на правничу допомогу та витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи, не підтвердженого належними доказами понесені витрати, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 241, 243, 248, 252, 321, 325, 328, 329 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Компанії Marino Shipping Co Pte Ltd. про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 420/11931/20 за апеляційною скаргою Компанії Marino Shipping Co Pte Ltd. на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року по справі за позовом Компанії Marino Shipping Co Pte Ltd. до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), третя особа - Державна служба морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація), про визнання рішення незаконним - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 18.10.2021 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька