Постанова

від 01.04.2010 по справі 12/300

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 квітня 2010 року 14:25 № 12/300

Окружний адміністратив ний суд міста Києва у складі г оловуючого судді Дегтярьов а О.В. при секретарі судового з асідання Костик В.П. розглян увши у відкритому судовому з асіданні адміністративну сп раву

за позовом ОСОБА_1

до 1. Головного управління со ціального захисту населення в місті Києві,

2. Київського міського цент ру по нарахуванню та здійсне нню соціальних виплат

про зобов' язання здійснити п ерерахунок разової грошової допомоги за 2003-2007 роки та відшко дувати недоплачені грошові к ошти

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідач ів - Федорчук Н.С.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2007 року ОСОБ А_1 звернувся до Окружного а дміністративного суду м. Киє ва з позовом до Головного упр авління соціального захисту населення в м. Києві про зобов ' язання здійснити перераху нок разової грошової допомог и за 2003-2007 роки та відшкодувати н едоплачені грошові кошти.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначав, що він є інвалідом війни ІІ групи та відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону У країни від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ «Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту » щорічно до 5 травня, як інвал ід війни ІІ групи, він має прав о на отримання разової грошо вої допомоги у розмірі восьм и мінімальних пенсій за віко м. Однак відповідач у 2003-2007 рока х відповідно до Законів Укра їни «Про Державний бюджет Ук раїни»на відповідні роки про вів виплату цієї допомоги в р озмірі, нижчому, ніж передбач ено ст. 13 Закону України «Про с татус ветеранів війни, гаран тії їх соціального захисту». Сума недоплаченої допомоги складає за 2003 рік - 258, 40 гривень , за 2004 рік - 240, 00 гривень, за 2005 рік - 2 326, 00 гривень, за 2006 рік - 2 542, 00 г ривень, за 2007 рік - 2 920, 00 гривень .

Відповідач-1 по справі проти позовних вимог заперечував з огляду на те, що до його комп етенції не входить повноваже ння щодо призначення та здій снення виплат допомоги до 5 тр авня.

Відповідач-2 проти позову за перечував, посилаючись на те , що виплата щорічної разової грошової допомоги за 2003-2007 роки здійснювалась відповідачем у розмірах, встановлених зак онами України про державний бюджет на відповідні роки, а т акож посилався на пропуск по зивачем встановленого ст. 99 Ко дексу адміністративного суд очинства України строку та п росив застосувати наслідки, передбачені ст. 100 цього Кодек су.

У судовому засіданні 01 квіт ня 2010 року позивач підтримав п озовні вимоги та просив їх за довольнити.

Представник відповідачів заперечив проти позову та пр осив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обс язі.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, всебічно і повно з' ясувавши всі факт ичні обставини, на яких ґрунт ується позов, об' єктивно оц інивши докази, які мають юрид ичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні в имоги не підлягають задоволе нню з таких підстав.

Позивач - ОСОБА_1 - є ін валідом ІІ групи, що підтверд жується наданою копією посві дчення серії Є № 078399 від 17.12.2007 року .

Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України «Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціаль ного захисту»від 22.10.1993 року № 3551- ХІІ щорічно до 5 травня інвалі дам війни виплачується разов а грошова допомога у розміра х: інвалідам I групи - десять мі німальних пенсій за віком; II г рупи - вісім мінімальних пенс ій за віком; III групи - сім мінім альних пенсій за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 17-1 Закону Укра їни «Про статус ветеранів ві йни, гарантії їх соціального захисту»щорічну виплату раз ової грошової допомоги до 5 тр авня в розмірах, передбачени х статтями 12-16 цього Закону, зді йснюють органи праці та соці ального захисту населення че рез відділення зв' язку або через установи банків (шляхо м перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіоне рам - за місцем отримання пенс ії, а особам, які не є пенсіоне рами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утри мання.

Київським міським центром по нарахуванню та здійсненн ю соціальних виплат позивачу виплата вказаної допомоги п роводилась у розмірах, встан овлених законами України про Державний бюджет України на 2003-2007 роки.

Судом встановлено, що на пер іод виникнення правовідноси н, які є предметом спору в цій справі, були наявні норматив но-правові акти (Закон Україн и «Про статус ветеранів війн и, гарантії їх соціального за хисту»та закони України про Державний бюджет України на 2003-2007 роки), які мають однакову ю ридичну силу, але по різному в становлювали розмір щорічно ї допомоги до 5 травня інвалід у війни.

Тож для вирішення даної спр ави необхідно з' ясувати, як ий із вказаних законів є пріо ритетним та підлягав застосу ванню у спірних правовідноси нах.

Згідно зі статтею 75 Констит уції України Верховна Рада У країни є єдиним органом зако нодавчої влади в Україні.

Конституція України не вст ановлює пріоритету застосув ання того чи іншого закону, в т ому числі залежно від предме та правового регулювання. Не має також закону України, яки й би регулював питання подол ання колізії норм законів, що мають однакову юридичну сил у.

Водночас Конституційний С уд України у пункті 3 мотивува льної частини рішення від 3 жо втня 1997 року № 4-зп у справі про н абуття чинності Конституціє ю України зазначив: «Конкрет на сфера суспільних відносин не може бути водночас врегул ьована однопредметними норм ативними правовими актами од накової сили, які за змістом с уперечать один одному. Звича йною є практика, коли наступн ий у часі акт містить пряме за стереження щодо повного або часткового скасування попер еднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового ак та, якщо інше не передбачено с амим цим актом, автоматично с касовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Консти туції України рішення Консти туційного Суду України є обо в' язковими до виконання на території України.

Отже за наявності декілько х законів, норми яких по-різно му регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спору у цих віднос инах положення законів підля гають застосуванню з урахува нням дії цих законів у часі, за принципом пріоритету тієї н орми, яка була прийнята пізні ше.

Закон України «Про статус в етеранів війни, гарантії їх с оціального захисту»був прий нятий 22.10.1993 року та набув чиннос ті 01.01.1994 року відповідно до Пост анови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону Ук раїни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально го захисту».

В той же час Закон України « Про Державний бюджет України на 2003 рік»від 26.12.2002 року № 380-IV набу в чинності 1 січня 2003 року, Зако н України «Про Державний бюд жет України на 2004 рік»від 27.11.2003 р оку № 1344-IV набув чинності 1 січня 2004 року, Закон України «Про Дер жавний бюджет України на 2005 рі к»від 23.12.2004 року № 2285-IV набув чинн ості 1 січня 2005 року, Закон Укра їни «Про Державний бюджет Ук раїни на 2006 рік»від 20.12.2005 року № 3 235-IV набув чинності 1 січня 2006 рок у, а Закон України «Про Держав ний бюджет України на 2007 рік»в ід 19.12.2006 № 489-V набрав чинності 1 сі чня 2007 року.

Тобто Закони України про Де ржавний бюджет України на 2003-200 7 роки набули чинності пізніш е набрання чинності Законом України «Про статус ветерані в війни, гарантії їх соціальн ого захисту», а відтак щорічн а грошова допомога повинна б ула виплачуватись у розмірах , встановлених Законами Укра їни про Державний бюджет Укр аїни на 2003-2006 роки.

Таким чином дії відповідач а по виплаті щорічної грошов ої допомоги у розмірах, встан овлених законами України про Державний бюджет України на 2003-2007 роки, не можна визнати неп равомірними, оскільки норми вказаних законів мають пріор итет над нормами Закону Укра їни «Про статус ветеранів ві йни, гарантії їх соціального захисту».

Крім того, відповідно до ч. 2 с т. 99 Кодексу адміністративног о судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інте ресів особи встановлюється р ічний строк, який якщо не вста новлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про п орушення своїх прав, свобод ч и інтересів. Оскільки позива чу допомогу було виплачено у 2003-2006 роках, а відповідно до пун кту 4 статті 17-1 Закону 3551 -ХІІ він мав право звернутися за нею т а отримати її до 30 вересня від повідного року, в якому здійс нювалась виплата допомоги, с аме з цього моменту позивач п овинен був дізнатися про пор ушення своїх прав.

Таким чином, суд погоджуєть ся з відповідачем про поруше ння позивачем строку звернен ня до суду щодо вимог про вип лату грошової допомоги у 2003-2006 р оках.

Що стосується позовних вим ог про стягнення щорічної гр ошової допомоги за 2007 рік, суд п риходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню т акож з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 29 Закону Ук раїни «Про Державний бюджет України на 2007 рік»у 2007 році випл ата щорічної разової д опомоги відповідно до закону України «Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціаль ного захисту»здійснюється у таких розмірах: інвалідам I гр упи - 450 гривень, інвалідам II гру пи - 360 гривень, інвалідам III груп и - 300 гривень.

В той же час, виплата вказан ої допомоги проводилась пози вачу в розмірах, встановлени х Законом України «Про Держа вний бюджет України на 2007 рік» , - 360 грн. 00 коп.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп /2007 визнані неконституційними положення Закону України «П ро Державний бюджет 2007 рік», як ими встановлено виплату щорі чної разової допомоги у розм ірі 360 грн. 00 коп., а тому виплата разової щорічної грошової д опомоги до 5 травня інваліду в ійни у 2007 році повинна здійсню ватись у розмірах, передбаче них Законом України «Про ста тус ветеранів війни, гаранті ї їх соціального захисту».

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окре мі положення, що визнані неко нституційними, втрачають чин ність з дня ухвалення Консти туційним Судом України рішен ня про їх неконституційність .

Тобто рішення Конституцій ного Суду України мають перс пективну дію.

Тож на момент виникнення сп ірних відносин, а саме на дату нарахування і виплати позив ачу органами праці та соціал ьного захисту населення відп овідних коштів, положення За кону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»були діючими, а відповідно до ст. 19 К онституції України органи де ржавної влади та органи місц евого самоврядування, їх пос адові особи зобов' язані дія ти лише на підставі, в межах по вноважень та у спосіб, що пере дбачені Конституцією та зако нами України.

Таким чином, підстав вважат и, що відповідні органи на пер іод виплати допустили поруше ння законодавства немає, оск ільки вони діяли на підставі , в межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України.

Зважаючи на викладене, суд д ійшов висновку, що позовні ви моги є не обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. с т. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання заяви про апеляці йне оскарження, встановленог о цим Кодексом, якщо таку заяв у не було подано. Якщо було под ано заяву про апеляційне оск арження, але апеляційна скар га не була подана у встановле ний строк, постанова суду пер шої інстанції набирає законн ої сили після закінчення цьо го строку. У разі подання апел яційної скарги судове рішенн я, якщо його не скасовано, наби рає законної сили після закі нчення апеляційного розгляд у справи.

Постанова може бути оскарж ена до Апеляційного суду м. Ки єва протягом десяти днів з дн я її проголошення шляхом под ання заяви про апеляційне ос карження.

Апеляційна скарга на рішен ня суду подається протягом д вадцяти днів після подання з аяви про апеляційне оскаржен ня.

Порядок подання заяви про а пеляційне оскарження та апел яційної скарги визначається в ст. 296 Цивільного процесуаль ного кодексу України.

Суддя О.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та п ідписання повного тексту пос танови - 14 квітня 2010 року.