Ухвала

від 06.10.2021 по справі 369/6839/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6839/21

Провадження № 2/369/4201/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Андрійця І.І. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у якій просить суд накласти арешт на:

- земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1840787132224, кадастровий номер: 3222457400:01:003:5089, площа (га): 0.0829, дата державної реєстрації земельної ділянки: 26.04.2019, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р., смт. Чабани;

- земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1478587332224 кадастровий номер: 3222480401:01:014:5166, площа (га): 0.2499, дата державної реєстрації земельної ділянки: 18.12.2017, адреса: АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1280386932224, загальна площа (кв.м): 236, житлова площа (кв.м): 121.2 житловий будинок,"А"; господарчий блок, "Б"; свердловина,; каналізаційна яма, II, III. адреса: АДРЕСА_1 ,

та заборони всім суб`єктам, які здійснюють державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вчинення будь-яких реєстраційних дій у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відносно:

- земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1840787132224, кадастровий номер: 3222457400:01:003:5089, площа (та): 0.0829, дата державної реєстрації земельної ділянки: 26.04.2019, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р., смт. Чабани.

- земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1478587332224 кадастровий номер: 3222480401:01:014:5166, площа (га): 0.2499, дата державної реєстрації земельної ділянки: 18.12.2017, адреса: АДРЕСА_1 .

- житлового будинку, об`єкт житлової нерухомості Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1280386932224, загальна площа (кв.м): 236, житлова площа (кв.м): 121.2 житловий будинок,"А"; господарчий блок, "Б"; свердловина,; каналізаційна яма, II, III. адреса: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 173181,92 доларів США, що в перерахунку за курсом НБУ становить 4602069,08 грн.

Заявник зазначає, що між сторонами існує майновий спір на значну грошову суму і позивач вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до інформації, розміщеної на сайті https://dom.ria.com/uk/prodazha-domov/: орієнтовна ринкова вартість:

- об`єкту № 1 (земельна ділянка 0.0829 га) складає 450000,00 грн.;

- об`єкту № 2 (земельна ділянка 0.2499 га) складає 1350000,00 грн.;

- об`єкту № 3 (житловий будинок) складає 2000000,00 грн.;

загальна вартість трьох об`єктів складає 3 800 000,00 грн.

Загальна сума грошових коштів, що підлягає поверненню позивачу, складає 4602069,08 грн., а тому представник вказує на те, що ринкова вартість земельних ділянок, які на праві приватної власності належать відповідачу, в загальній сумі не покриває повністю суми майбутнього стягнення, тому, у разі задоволення позову про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, у ОСОБА_2 не достатньо нерухомого майна, за рахунок якого позивач матиме можливість задовольнити свої вимоги як стягувача.

У зв`язку з тим, що іншого майна відповідач не має, а вимога про повернення безпідставно отриманих грошових коштів була проігнорована, позивач вважає, що заходи забезпечення позову є співмірними, накладення арешту є виправданим та відповідає меті забезпечення позову.

Додатковим свідченням того, що ОСОБА_2 здійснює розпродаж свого майна, на думку представника, є той факт, що за час з 23.04.2021 по 19.07.2021 з його власності вибули наступні земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222484200:02:001:5086; 3222484500:02:001:5084; 3222484500:02:001:5082; 3222484500:02:001:5077; 3222484500:02:001:5076; 3222484500:02:001:5073; 3222484500:02:001:5072; 3222484500:02:001:5074; 3222484500:02:001:5071; 3222484500:02:001:5070; 3222484500:02:001:5069; 3222484500:02:001:5055; 3222484500:02:001:5057; 3222484500:02:001:5059; 3222484500:02:001:5051.

Крім того, за період з 19.07.2021 по 27.09.2021 ОСОБА_2 продав земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3222484500:02:001:5078, 3222484500:02:001:5060, 3222484500:02:001:5087.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2ст. 150 ЦПК України).

Положенням ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

З контекстного аналізу наведених норм слідує, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитись, погіршитись або може бути відчуженим.

Як встановлено судом, предметом позову у даній цивільній справі є стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем направлялась відповідачу вимога щодо досудового врегулювання спору.

Однак, наведені заявником у заяві про забезпечення позову обставини, на думку суду, не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів. Наразі заявником не надано жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявленого позову.

Посилання заявника на те, що за короткий період часу із власності відповідача вибуло 19 земельних ділянок, суд відхиляє, оскільки, за результатами аналізу відомостей з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 23.04.2021 № 254181767, від 19.07.2021 № 266496742 та від 27.09.2021 № 276872015 вбачається, що ОСОБА_2 дійсно відчужив 19 земельних ділянок, загальна площа яких становить 1,144 га, однак , за цей же період часу відповідач став власником 4 земельних ділянок, загальна площа яких становить 2,7674 га, що не може свідчити про навмисне відчуження ОСОБА_2 нерухомого майна, з метою невиконання можливого рішення суду.

Наявність самого по собі позову про повернення безпідставно отриманих грошових коштів не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Обставини, що слугують підставами для забезпечення позову, обрання виду та меж такого забезпечення є предметом доказування.

Згідно зі ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Натомість обов`язок доведення наявності обставин щодо можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову покладено ЦПК України на заявника. Заявником наявність цих обставин суду не доведено.

Оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, виходячи з того, що подана заявником заява не містить обґрунтованих посилань, а матеріали справи відповідних доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, з урахуванням того, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд дійшов висновку, що у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153, 154, 157 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Андрійця І.І. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно отриманих грошових коштів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня винесення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Ковальчук