Ухвала від 19.10.2021 по справі 520/683/2020

УХВАЛА

19 жовтня 2021 р. Справа № 520/683/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 по справі № 520/683/2020

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Слайс"

до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Слайс" звернувся до суду з позовом, в якому просив :

- визнати протиправною відмову Департаменту у наданні ОК ЖБК Слайс містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Нове будівництво житлових будинків, будівель і споруд по Білгородському шосе у м. Харкові на земельній ділянці кадастровий номер 6310136300:16:013:0380 (площею 13,0070 га), викладену в листі Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 16.01.2020 №225/0/605-20;

- зобов`язати Департамент надати ОК ЖБК Слайс містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Нове будівництво житлових будинків, будівель і споруд по Білгородському шосе у м. Харкові на земельній ділянці кадастровий номер 6310136300:16:013:0380 (площею 13,0070 га) відповідно до заяви ОК ЖБК Слайс б/н від 10.01.2020.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Департаменту у наданні ОК ЖБК Слайс містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Нове будівництво житлових будинків, будівель і споруд по Білгородському шосе у м. Харкові на земельній ділянці кадастровий номер 6310136300:16:013:0380 (площею 13,0070 га), викладену в листі Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 16.01.2020 №225/0/605-20.

Скасовано наказ Департаменту від 13.01.2020 №6м про відмову у наданні ОК ЖБК Слайс містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Нове будівництво житлових будинків, будівель і споруд по Білгородському шосе у м.Харкові на земельній ділянці кадастровий номер 6310136300:16:013:0380 (площею 13,0070 га).

Зобов`язано Департамент надати ОК ЖБК Слайс містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Нове будівництво житлових будинків, будівель і споруд по Білгородському шосе у м. Харкові на земельній ділянці кадастровий номер 6310136300:16:013:0380 (площею 13,0070 га) відповідно до заяви ОК ЖБК Слайс б/н від 10.01.2020.

Відповідач, Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради не скористався правом на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду.

Водночас, 03.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 за нововиявленими обставинами.

За результатами розгляду заяви, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Не погодившись з рішенням суду від 12.02.2020, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури 09.11.2020 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 апеляційна скарга Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишена без руху.

Встановлено заявнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду: заяви з належним обґрунтуванням, підтвердженим достатніми доказами щодо вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідача про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва; заяви із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з додаванням відповідних доказів в обґрунтування такої заяви та документу про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали суду, 05.01.2021 апелянт подав заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на звернення із апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2021 продовжено скаржнику строк для усунення недоліків для надання доказів поважності причин пропуску строку за період з 07.08.2020 по 09.11.2020, а також доказів вжиття прокурором у цей час дій для здійснення представництва інтересів держави в суді.

На виконання вимог ухвали суду, 01.02.2021 прокурор подав клопотання та додаткові докази, якими заявник доводив поважність причин пропуску та наявність підстав на апеляційне оскарження рішення суду прокурором.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2020.

Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021, прокурор звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 22.09.2021 касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено, ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 скасовано, справу направлено до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу суду від 03.02.2021, Верховний Суд зазначив, що апеляційним судом, при вирішенні питання щодо наявності підстав для представництва відповідача прокурором в інтересах Держави, не надана оцінка доводам прокурора про бездіяльність компетентного органу, як окрему підставу звернення до суду прокурора, на яку він покликався у апеляційній скарзі.

Також, Верховний Суд дійшов висновку про передчасність застосування апеляційним судом наслідків пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на встановлення відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Справа надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду 01.10.2021 та 08.10.2021 передана головуючому судді Русановій В.Б.

В період з 04.10.2021 по 07.10.2021 та з 11.10.2021 по 13.10.2021 включно головуючий суддя Русанова В.Б. перебувала у щорічній відпустці.

Враховуючи ч. 5 ст. 353 КАС України, згідно якої висновки та мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді справи, колегія суддів, приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду, зокрема подає апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до абз. 1 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Системне тлумачення вищенаведених правових положень дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана особою, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції.

12.02.2020 Харківським окружним адміністративним судом прийнято судове рішення.

Відповідач по справі - Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради не скористався правом на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду.

Як зазначає апелянт, про судове рішення йому стало відомо 25.05.2020 та 27.05.2020 Прокуратурою Харківської області направлено до Департаменту запит, з проханням надати інформацію щодо оскарження чи відсутності підстав для оскарження рішення суду від 12.02.2020 (т. 1 а.с. 220).

02.06.2020 Департамент повідомив прокуратуру, що зазначений запит необхідно направити на ім`я Харківського міського голови. У разі направлення вищевказаного запиту до уповноваженої особи, він буде розглянутий у передбаченому законом порядку та у встановлений термін (т. 1 а.с. 221).

В подальшому, з червня до вересня 2020 р. тривала судова процедура розгляду перегляду судового рішення від 12.02.2020 за нововиявленими обставинами, за наслідками розгляду якої 21.09.2020 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1

06.11.2020 Харківська обласна прокуратура звернулась до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради з повідомленням про внесення апеляційної скарги на рішення суду від 12.02.2020 в інтересах Держави в особі Департаменту, оскільки відповідачем вчинено бездіяльність щодо не оскарження судового рішення (т. 1 а.с. 212-213).

Матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій щодо оскарження судового рішення від 12.02.2020, що свідчить про не здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах, а отже наявність підстав для представництва інтересів Держави в суді прокурором.

Разом з тим, звертаючись з апеляційною скаргою у листопаді 2020 р. на рішення суду від 12.02.2020, апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження.

Судом апеляційної інстанції надавалась можливість заявнику подати заяву із зазначенням поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження з додаванням відповідних доказів в її обґрунтування.

На виконання вимог суду апелянт подав заяви із зазначенням підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заяв зазначив, що про рішення суду від 12.02.2020 прокуратура дізналась 25.05.2020, проте у зв`язку з процедурою перегляду зазначеного судового рішення за нововиявленими обставинами в період з 02 червня 2020 р. по вересень 2020 р. не подавала апеляційну скаргу.

Також, зазначив про неможливість звернутися з апеляційною скаргою в період з 21.09.2020 до 09.11.2020 з огляду на запровадження з 12.03.2020 на території України карантину, відсутності достатньої кількості працівників прокуратури, великою завантаженістю їх та перебування деяких працівників на лікарняному.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 12.02.2020, повний текст якого складено 13.02.2020, копію рішення отримано відповідачем 17.02.2020.

Апелянт визнає, що про наявність судового рішення йому було відомо з 25.05.2020.

Проте, апеляційна скарга заступником Харківської обласної прокуратури в інтересах Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради до Другого апеляційного адміністративного суду подана лише 09.11.2020, тобто поза межами строків, встановлених КАС України.

Скаржник зазначає, що під час перегляду оскаржуваного рішення за нововиявленими обставинами в період з червня по вересень 2020 р. апеляційна скарга ним не подавалась.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що навіть, враховуючи період судового перегляду рішення суду від 12.02.2020 за нововиявленими обставинами, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження.

В якості поважності підстав пропуску строку, апелянт також посилається на встановлення на території України карантину та продовження всіх процесуальний строків, а також перебування деяких працівників прокуратури на лікарняному чи у відпустках.

Колегія суддів зазначає, що апелянт є суб`єктом владних повноважень, у зв`язку з чим суд вважає безпідставними доводи , що перебування деяких працівників у відпустці або на лікарняному, а також завантаженість працівників є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки вказані обставини свідчать про недоліки в організації роботи суб`єкта владних повноважень та не можуть бути підставою для реалізації права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 14.07.2021 у справі № 280/4121/20, від 11.08.2021 у справі № 160/10401/20.

Щодо встановлення карантину, колегія суддів вказує, що постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та від 16.03.2020 № 215 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" не припинено роботу органів державної влади як судів, так і центральних, місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а лише переведено останніх на особливий режим роботи, рекомендовано забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості - також роботи в режимі реального часу через Інтернет, у зв`язку з чим заявник зобов`язаний організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на нього повноважень.

Отже, відповідно до зазначених постанов уряду України апелянт як орган державної влади, зобов`язаний організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на нього повноважень, а відтак, посилання на запровадження на території України карантину, як на поважність пропуску строку подання апеляційної скарги, є неприйнятним.

Крім того, колегія суддів зауважує, що на час подання апеляційної скарги, дію карантину на території України було продовжено, проте зазначені обставини не унеможливили звернення прокурора з вказаною апеляційною скаргою.

В свою чергу, скаржником не наведено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для направлення апеляційної скарги в період з 21.09.2020 (з дня постановлення судом першої інстанції ухвали за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) по 09.11.2020 (по день подання апеляційної скарги).

При вирішенні питання поважності причин пропуску строку звернення до Суду із апеляційною скаргою, суд, також, ураховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Ураховуючи зазначене, доводи апелянта, викладені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження та у клопотаннях є необґрунтованими та не можуть бути визнані колегією суддів поважними причинами пропуску строку, встановленого КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2020по справі № 520/683/2020 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Слайс" до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова