Постанова

від 18.01.2023 по справі 520/683/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року

м. Київ

справа № 520/683/2020

провадження № К/990/3513/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року (головуючий суддя Русанова В.Б., судді Жигилій С.П., Перцова Т.С.)

у справі №520/683/2020

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Слайс"

до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Слайс" (далі - ОК "ЖБК "СЛАЙС") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, у якому просив:

- визнати протиправною відмову Департаменту у наданні ОК "ЖБК "СЛАЙС" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво житлових будинків, будівель і споруд по Білгородському шосе у м. Харкові" на земельній ділянці кадастровий номер 6310136300:16:013:0380 (площею 13,0070 га), викладену в листі Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 16 січня 2020 року №225/0/605-20;

- зобов`язати Департамент надати ОК "ЖБК "СЛАЙС" містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво житлових будинків, будівель і споруд по Білгородському шосе у м. Харкові" на земельній ділянці кадастровий номер 6310136300:16:013:0380 (площею 13,0070 га) відповідно до заяви ОК "ЖБК "СЛАЙС" б/н від 10 січня 2020 року.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року позов задоволено повністю.

3. ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі за нововиявленими обставинами.

4. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі №520/683/2020 за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року залишено без змін.

5. 09 листопада 2020 року на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року Заступником керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради подано апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку.

6. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступник керівника Харківської обласної прокуратури, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження були визнані судом неповажними.

7. Постановою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено, ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року скасовано, справу направлено до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

8. Скасовуючи ухвалу суду від 03 лютого 2021 року, Верховний Суд зазначив, що апеляційним судом, при вирішенні питання щодо наявності підстав для представництва відповідача прокурором в інтересах Держави, не надана оцінка доводам прокурора про бездіяльність компетентного органу, як окрему підставу звернення до суду прокурора, на яку він покликався у апеляційній скарзі. Також, Верховний Суд дійшов висновку про передчасність застосування апеляційним судом наслідків пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на встановлення відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

9. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі №520/683/2020.

10. Не погодившись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, а справу №520/683/2020 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, керувався тим, що матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій щодо оскарження судового рішення від 12 лютого 2020 року, що свідчить про не здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах, а отже наявність підстав для представництва інтересів Держави в суді прокурором.

12. Причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, наведені прокурором, визнано судом апеляційної інстанції неповажними, з посиланням, зокрема, на те, що скаржником не наведено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для направлення апеляційної скарги в період з 21 вересня 2020 року (з дня постановлення судом першої інстанції ухвали за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) по 09 листопада 2020 року (по день подання апеляційної скарги).

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Скаржник наголошує на тому, що прокурор не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а пропущення строку на апеляційне оскарження є незначним.

14. На думку прокурора, суд не врахував продовження процесуальних строків у зв`язку з карантинними обмеженнями, неправильно оцінив те, що обласна прокуратура була обмежена у можливості подати апеляційну скаргу в установлений КАС України строк для апеляційного оскарження, через відсутність працівників галузевого управління. При цьому в апеляційній скарзі обласною прокуратурою було наведено об`єктивну неможливість вчасно звернутися до суду та надано докази на підтвердження вказаних обставин (копії наказів, лікарняних листів), що не пов`язано з організацією роботи суб`єкта владних повноважень.

15. Також скаржник стверджує, що прокурор звертався з апеляційною скаргою саме в інтересах державного органу, який в силу положень статей 293, 295 КАС України має право на апеляційне оскарження, і в силу статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статей 53, 54 КАС України через бездіяльність державного органу, прокурор використав право держави на оскарження рішення суду.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

17. Учасниками справи не оскаржено висновки Другого апеляційного адміністративного суду про те, що у цій справі були наявні підстави для представництва інтересів держави в суді прокурором. Натомість спірним є питання поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення Харківського окружного адміністративного суду.

18. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України. Проте, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

19. Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких, апеляційна скарга залишається без руху і скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

20. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

21. Приписи пункту 1 частини 2 статті 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

22. Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

23. За змістом пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

24. Вказаною нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

25. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

26. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

27. Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

28. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

29. При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

30. У цій справі суд апеляційної інстанції встановив, що звертаючись з апеляційною скаргою у листопаді 2020 року на рішення суду від 12 лютого 2020 року, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури пропустив строк на апеляційне оскарження.

31. Судом апеляційної інстанції надавалась можливість заявнику подати заяву із зазначенням поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження з додаванням відповідних доказів в її обґрунтування.

32. На виконання вимог суду апелянт подав заяви із зазначенням підстав пропуску строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заяв зазначив, що про рішення суду від 12 лютого 2020 року прокуратура дізналась 25 травня 2020 року, проте у зв`язку з процедурою перегляду зазначеного судового рішення за нововиявленими обставинами в період з 02 червня 2020 року по вересень 2020 року не подавала апеляційну скаргу. Також, зазначено про неможливість звернутися з апеляційною скаргою в період з 21 вересня 2020 року до 09 листопада 2020 року з огляду на запровадження з 12 березня 2020 року на території України карантину, відсутності достатньої кількості працівників прокуратури, великою завантаженістю їх та перебування деяких працівників на лікарняному.

33. Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції не надана в повному обсязі оцінка всім доводам, які були наведені прокурором при вирішені питання щодо поновлення строків звернення до суду з апеляційною скаргою.

34. Так, очікування прокурора на завершення перегляду справи судом першої інстанції за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 є виправданим, логічним та має правомірну мету - не нести зайвих витрат та не створювати паралельних процесів. Маючи вибір - подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з моменту, коли прокуратурі стало відомо про порушення (формально щоб дотриматися строку звернення до суду) чи дочекатися перегляду справи за нововиявленими обставинами, прокурор обрав другий варіант з метою процесуальної економії.

35. У заяві про поновлення строків на апеляційне оскарження Заступник керівника Харківської обласної прокуратури стверджував, що ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року опубліковано 24 вересня 2020 року, вказана ухвала підлягала апеляційному оскарженню протягом 15 днів.

36. Отже, щойно ухвала про відмову у перегляді справи за нововиявленими обставинами набрала законної сили, прокурор у найкоротший термін звернувся до суду.

37. Також прокурор стверджував, що багато працівників відділу прокуратури перебували на лікарняних через захворювання на COVID-19, у відпустках та лікарняних через самоізоляцію.

38. За приписами пунктів 5 та 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 9 грудня 2020 року самоізоляція здійснюється з метою запобігання поширенню COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19.

39. Самоізоляції підлягають, зокрема, особи, які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов`язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування.

40. Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, не врахував, що обставини, наведені відповідачем на обґрунтування причин пропуску строку, дійсно свідчать про те, що він намагався вчинити усіх залежних від нього процесуальних дій у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

41. Заявник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а можливе, на думку суду апеляційної інстанції, пропущення строку на апеляційне оскарження є незначним, тому перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.

42. Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що прокурором обґрунтовано наявність поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

43. Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

44. З огляду на це, та з метою забезпечення конституційного права на апеляційне оскарження, Суд дійшов висновку про необхідність направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

45. Враховуючи, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, без дослідження обставин справи, судова колегія дійшла висновку про необхідність її скасування та направлення справи до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №520/683/2020 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя О.П. Стародуб