Постанова

від 19.10.2021 по справі 640/16427/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19 жовтня 2021 року

справа № 640/16427/19

адміністративне провадження № К/9901/29365/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

при секретарі судового засідання Статілко Ю. С.,

за участю представників

позивача - Федосюк Ю. О., Артюхова Є. С. адвокатів за довіреністю,

відповідача - Пущука М. В. в порядку самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у складі суддів Федотова І. В., Єгорової Н. М., Чаку Є. В.

у справі №640/16427/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АРТ БУД СЕРВІС

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

РУХ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю АРТ БУД СЕРВІС (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 12 серпня 2019 року №0045991404, яким позивачу донараховано 2 997 238 грн податку на додану вартість та застосовано 1 498 619 грн штрафних (фінансових) санкцій, №0045981404, яким встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 135 958 грн, №0046001404, яким до позивача застосовано штраф в сумі 1020 грн за порушення пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), з мотивів безпідставності їх прийняття.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Каракашьяна С. К. від 2 жовтня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року апеляційну скаргу Товариства задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено постанову, якою адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12 серпня 2019 року № 0045991404, № 0045981404, №0046001404.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з аналізу, зокрема, пункту 73.3 статті 73 ПК України, погодившись з позицією платника податку про невідповідність запиту контролюючого органу від 11 травня 2019 року №88495/10/26-15-14-04-04-14 вимогам зазначеного пункту кодексу (відсутність у запиті інформації, яка свідчила б про порушення саме позивачем податкового законодавства або недостовірності даних при поданні ним податкової звітності в період за серпень 2017 року та грудень 2018 року, у запиті не вказано, які саме показники були проаналізовані відповідачем та в чому полягає недостовірність даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість, які числові показники податкової звітності, на думку відповідача, є недостовірними, у запиті не зазначено за результатами аналізу якої саме податкової інформації та в який спосіб отримані такі відомості тощо), що в свою чергу звільняє Товариство від обов`язку надавати відповідь на запит відповідача.

6 серпня 2021 року Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі №640/16427/19.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 серпня 2021 року, для розгляду вказаної касаційної скарги було обрано колегію суддів - головуючий суддя - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М. та Яковенко М. М.

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання уточнень в частині підстав касаційного оскарження та заяви про поновлення строку.

Рішенням Вищої ради правосуддя №1942/0/15-21 від 7 вересня 2021 року, суддю Гусака М. Б. звільнено з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

У зв`язку із чим, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, яким визначено для розгляду вказаної касаційної скарги колегію суддів - головуючий суддя - Ханова Р. Ф., судді - Гончарова І. А., Олендер І. Я.

9 вересня 2021 року на адресу Верховного Суду від Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, надійшла уточнена касаційна скарга.

10 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду поновлено Головному управлінню ДПС у місті Києві, як відокремленому підрозділу ДПС України, строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі №640/16427/19, відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, справу витребувано з суду першої інстанції.

16 вересня 2021 року справа № 640/16427/19 надійшла до Верховного Суду.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 640/16427/19 є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, судом апеляційної інстанції застосовано пункт 73.3 статті 73 ПК України всупереч висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 12 червня 2018 року у справі №815/2596/17, від 14 лютого 2019 року у справі №826/9336/17 та від 24 квітня 2018 року у справі №804/2612/16. Окрім того, податковий орган посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині недослідження зібраних у справі доказів та неповного встановлення обставин справи.

Скаржник наголошує, що запит містить самостійну підставу його надсилання, а саме: виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ АРТ БУД СЕРВІС (код 37140061) даних податкового кредиту у сумі 3 133 196 грн по взаємовідносинам з ТОВ БГ ВАВІЛОН (код 41197522), що міститься у податковій декларації з ПДВ за серпень 2017 року в сумі 1 833 333 грн, по взаємовідносинах з ТОВ Будівельна компанія РОЯЛ-ХАУЗ (код 42381433), що міститься у податковій декларації з ПДВ за грудень 2018 року в сумі 1 299 863 грн, при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість... . Крім того, на думку відповідача, запит містить всі необхідні реквізити, визначені пунктом 73.3 статті 73 ПК України.

Податковий орган зазначає, що листом Товариства від 11 червня 2019 року №19/768 неправомірно відмовлено у наданні інформації та її документального підтвердження щодо здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ БГ ВАВІЛОН та ТОВ БК РОЯЛ-ХАУС . Оскільки позивач не надав витребувані первинні документи, відповідач на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України прийняв наказ про проведення перевірки ТОВ АРТ БУД СЕРВІС від 3 липня 2019 року №9227.

Відповідач доводить, що суд апеляційної інстанції взагалі не здійснив юридичної оцінки всіх фактичних обставин справи щодо встановлених контролюючим органом за результатами перевірки позивача порушень податкового законодавства України, а обмежилися лише формальними висновками про те, що запит на підставі якого було прийнято наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, не відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України, а тому таку перевірку проведено протиправно, у зв`язку з чим складений акт за результатами такої перевірки є недопустимим доказом, отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі такого акта є протиправними та підлягають скасуванню.

Скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі №640/16427/19, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 жовтня 2020 року залишити в силі.

27 вересня 2021 року на адресу Верховного Суду від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, позивач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що наказом Головного управління ДФС у м. Києві Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Арт Буд Сервіс (код 37140061) №9227 від 3 липня 2019 року, на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України було вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з 4 липня 2019 року, тривалістю 5 робочих днів.

10 липня 2019 року відповідач виніс наказ №9772, яким продовжено строк проведення перевірки на два робочі дні.

19 липня 2019 року відповідач склав акт № 759/26-15-14-04-04/37140061 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ГОВ АРТ БУД СЕРВІС з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ БГ Вавілон за серпень 2017 року, ТОВ Будівельна компанія Роял-Хауз за грудень 2018 року та показників декларації з податку на додану вартість (далі - акт перевірки).

Під час перевірки встановлено порушення Товариством пунктів 85.2, 85.4 статті 85 ПК України, посадовими особами Товариства до перевірки не надано первинні документи, які б підтверджували взаємовідносини з ТОВ БГ Вавілон за серпень 2017 року та ТОВ БК Роял-Хауз за грудень 2018 року, а саме: договори, додатки до них, акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3), підсумкові відомості ресурсів, видаткові накладні та інші документи, що підтверджують надання послуг ТОВ БГ Вавілон та ТОВ БК Роял-Хауз .

12 серпня 2019 року на підставі висновків акта перевірки керівник податкового органу прийняв податкові повідомлення - рішення:

- №0045991404, яким позивачу донараховано 2 997 238 грн податку на додану вартість та застосовано 1 498 619 грн штрафних (фінансових) санкцій;

- №0045981404, яким встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 135 958 грн;

- №0046001404, яким до позивача застосовано штраф в сумі 1020 грн за порушення пункту 44.1 статті 44 ПК України.

Досліджуючи підстави позову, які враховані судом апеляційної інстанції при його задоволенні, цей суд установив, що Головним управлінням ДФС у м. Києві направлено Товариству запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 11 травня 2019 року №88495/10/26-15-14-04-04-14, у якому, посилаючись на пункт 47.1 статті 47, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України та стверджуючи про виявлення недостовірності визначення позивачем даних податкового кредиту, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року по взаємовідносинах із ТОВ БГ ВАВІЛОН , та у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року по взаємовідносинах із ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РОЯЛ-ХАУЗ , при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість, просило надати інформацію, пояснення та їх документальні підтвердження показників податкової звітності за відповідні періоди.

У запиті вказано про обов`язковість надання позивачем засвідчених підписом посадової особи ТОВ АРТ БУД СЕРВІС копій документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ БГ ВАВІЛОН , ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РОЯЛ-ХАУЗ у визначені періоди, а також щодо використання у власній господарській діяльності послуг (загально будівельні роботи, будівельно-монтажні роботи), придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків.

У відповідь на вказаний запит позивачем надіслано лист, в якому, останній вказав на його оформлення з порушенням вимог, установлених у пункті 73.3 статті 73 ПК України, що звільняє позивача від обов`язку надання інформації та її документального підтвердження.

Також, позивач повідомив про те, що у разі надходження на адресу підприємства належним чином оформленого запиту Головного управління ДФС у м. Києві із зазначенням законних підстав для його направлення, Товариство готове надати витребувані у ньому документи.

У подальшому на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв`язку з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит від 11 травня 2019 року №88495/10/26-15-14-04-04-14 відповідач прийняв наказ від 3 липня 2019 року №9227 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з метою дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ БГ ВАВІЛОН за серпень 2017 року, ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РОЯЛ-ХАУЗ за грудень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість.

8 липня 2019 року співробітником відповідача було складено запит про надання документів, у відповідності до якого, на підставі пункту 85.2 статті 85 ПК України, відповідач висунув вимогу про надання документів, по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ БГ Вавілон (код 41197522) за серпень 2017 року та ТОВ Будівельна компанія Роял-Хауз (код 42381433) за грудень 2018 року, зокрема, копії договорів, акти прийому-передачі, платіжні доручення, що підтверджують факт оплати отриманих послуг, товарів, виписки банку про рух коштів по рахунку, інші документи, які не ввійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов`язані зі здійсненням фінансово-господарських операцій.

На виконання вказаного запиту позивач надав певні документи відповідно до листа Про надання копій документів від 11 липня 2019 року №19/848.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний: подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

За змістом пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постановою судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів від 20 лютого 2020 року (справа №826/17123/18) КАС ВС відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа №815/4392/15) та інших.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів КАС ВС сформулювала новий правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Платник податків зобов`язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження.

Платник податків має право не надавати відповідь на такий запит у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим пункту 73.3 статті 73 ПК України, зокрема, у разі коли запит не підписано керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, не містить печатки контролюючого органу, не містить підстави для його надіслання, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, переліку інформації, яка запитується, перелік документів, які пропонується надати.

Вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Суд зазначає, що позивач підставами адміністративного позову визначив: відсутність підстав для проведення перевірки Товариства у відповідності до підпункту 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 ПК України з огляду на невідповідність запиту контролюючого органу вимогам пункту 73.3. статті 73 цього Кодексу; доводи стосовно ненадання документів в ході проведення перевірки позивача; доводи щодо фінансово-господарських взаємовідносин Товариства з контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю БГ Вавілон , Товариством з обмеженою відповідальністю Роял- Хауз ; доводи щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з зазначеними контрагентами.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив виключно з аналізу положень пунктів 44.1., 44.3., 44.5., 44.6., 44.7. ПК України, встановивши, що позивач не надав витребуваних контролюючим органом документів ні після отримання запиту, ні після отримання акта перевірки, а тому дійшов висновку, що суд позбавлений можливості встановлювати правомірність формування позивачем податкового кредиту, оскільки зазначене буде проведення перевірки судом, що знаходиться за межами компетенції суду. При цьому, суд першої інстанції не надав жодної оцінки доводам Товариства щодо обставин, які обумовили ненадання первинних документів, які описані позивачем в адміністративному позові. Також суд першої інстанції не досліджував і не оцінював запит податкового органу на дотримання відповідачем вимог пункту 73.3. статті 73 ПК України та відповідно правомірність призначення податкової перевірки.

Натомість суд апеляційної інстанції виходив виключно з того, що запит контролюючого органу не відповідає вимогам пункту 73.3. статті 73 ПК України, що звільняє Товариство від обов`язку надавати відповідь на запит відповідача та відповідно нівелює наслідки незаконно призначеної податкової перевірки.

Проте, Верховний Суд звертає увагу на те, що запит про надання інформації контролюючого органу від 11 травня 2019 року №88495/10/26-15-14-04-04-14, як встановлено судом апеляційної інстанції, містить юридичну підставу - пункт 47.1 статті 47, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, посилання про виявлені недостовірності визначення позивачем даних податкового кредиту, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року по взаємовідносинах із ТОВ БГ ВАВІЛОН , та у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року по взаємовідносинах із ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РОЯЛ-ХАУЗ , а також викладення обставин щодо недотримання Товариством підпункту а пункту 198.1., пункту 198.3., пункту 198.6. статті 198, пункту 201.10. статті 201 ПК України, частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерських облік і фінансову звітність в Україні та пунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704), зокрема з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення. Крім того, запит містить перелік документів витребуваних податковим органом тощо.

Однак, суд апеляційної інстанції обмежився формальною оцінкою запиту про надання інформації, пославшись на практику Верховного Суду у справах, постанови у яких ухвалені за інших фактичних обставин.

Таким чином, суди попередніх інстанцій вибірково оцінили доводи адміністративного позову, неповно встановили фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не дослідили зібрані у справі докази, зокрема, суди не надали повну оцінку письмовому запиту контролюючого органу на предмет його відповідності нормативно визначеними вимогам.

За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Суд дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі №640/16427/19 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер