Постанова

від 22.06.2021 по справі 640/16427/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16427/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В.,

за участю секретаря Бринюк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ БУД СЕРВІС" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ БУД СЕРВІС" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ БУД СЕРВІС" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 12.08.2019 року №0045991404, №0045981404 та №0046001404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2020 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції помилково не застосував до даних правовідносин ст.73, п.78.1.4 ПК України, оскільки запит відповідача від 11.05.2019 не відповідав вимогам ст.73 ПК України. З огляду на що, позивач був звільнений надавати інформацію на вказаний запит, в результаті чого підстав для проведення перевірки не було.

Таким чином, позивач вказує на незаконність проведеної перевірки та відсутність правових наслідків за її результатами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, наказом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Арт Буд Сервіс (код 37140061) №9227 від 03.07.2019р., на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з 04.07.2019, тривалістю 5 робочих днів.

10 липня 2019 року відповідачем було винесено наказ №9772, яким продовжено строк проведення перевірки на два робочі дні.

19 липня 2019 року відповідачем складено акт № 759/26-15-14-04-04/37140061 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ГОВ АРТ БУД СЕРВІС з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ БГ Вавілон за серпень 2017 року, ТОВ Будівельна компанія Роял-Хауз за грудень 2018 року та показників декларації з податку на додану вартість (далі - акт перевірки).

Згідно вказаного акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 Кодексу, посадовими особами ТОВ APT БУД СЕРВІС до перевірки не надано первинні документи, які б підтверджували взаємовідносини з ГОВ БГ Вавілон за серпень 2017 року та ТОВ БК Роял-Хауз за грудень 2018 року, а саме: договори, додатки до них, акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ-3), підсумкові відомості ресурсів, видаткові накладні та інші документи, що підтверджують надання послуг ТОВ БГ Вавілон та ТОВ БК Роял-Хауз .

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 12.08.2019 року прийняті податкові повідомлення - рішення :

- №0045991404, яким позивачу донараховано 2997238грн. податку на додану вартість та застосовано 1498619грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- №0045981404, яким встановлено завищення від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 135958грн.

- №0046001404, яким до позивача застосовано штраф в сумі 1020 грн. за порушення п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів при винесенні даної постанови виходить з наступного.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом п.77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідач у своєму відзиві на позов, не погоджуючись із посиланням позивача на відсутність підстав проведення перевірки вказує про те, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його або застосувати інші заходи, передбачені ст.81 ПК України шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, а в даному випадку він відбувся, адже позивач підписав наказ і направлення на перевірку, то такий наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Даний висновок податкового органу обумовлений зокрема висновками Верховного Суду викладеними в постановах від 18.12.2018 у справі №826/3014/16, від 13.03.2018 у справі №804/1113/16, від 30.11.2018 у справі №808/1641/15.

Колегія суддів апеляційного суду дослідивши вказані доводи відповідача вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів від 20 лютого 2020 року (справа №826/17123/18) КАС ВС відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа №815/4392/15) та інших.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів КАС ВС сформулювала новий правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу , а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Також, у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18 Суд обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом та встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання .

Головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.05.2021 у справі №640/19902/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З урахуванням наведеного обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки та наявність підстав для її проведення входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору та підлягають першочерговому дослідженню.

В свою чергу судом першої інстанції помилково не надано оцінку доводам позивача щодо відсутності підстав для проведення перевірки, наслідком чого стало неправильне вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві направлено ТОВ АРТ БУД СЕРВІС запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 11 травня 2019 року №88495/10/26-15-14-04-04-14, у якому, посилаючись на п.47.1 ст.47, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України та стверджуючи про виявлення недостовірності визначення позивачем даних податкового кредиту, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року по взаємовідносинах із ТОВ БГ ВАВІЛОН , та у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року по взаємовідносинах із ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РОЯЛ-ХАУЗ , при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість, просило надати інформацію, пояснення та їх документальні підтвердження показників податкової звітності за відповідні періоди.

Також, вказано про обов`язковість надання позивачем засвідчених підписом посадової особи ТОВ АРТ БУД СЕРВІС копій документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із ТОВ БГ ВАВІЛОН , ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РОЯЛ-ХАУЗ у визначені періоди, а також щодо використання у власній господарській діяльності послуг (загально будівельні роботи, будівельно-монтажні роботи), придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків.

У відповідь на вказаний запит позивачем надіслано лист, в якому, останній вказав на його оформлення з порушенням вимог, установлених у пункті 73.3 статті 73 ПК України, що звільняє позивача від обов`язку надання інформації та її документального підтвердження.

Також, позивачем повідомлено про те, що у разі надходження на адресу підприємства належним чином оформленого запиту ГУ ДФС у м. Києві із зазначенням законних підстав для його направлення, ТОВ АРТ БУД СЕРВІС готове надати витребувані у ньому документи.

У подальшому на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв`язку з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит від 11.05.2019 №88495/10/26-15-14-04-04-14 відповідачем прийнято наказ від 03 липня 2019 року №9227 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АРТ БУД СЕРВІС з метою дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ БГ ВАВІЛОН за серпень 2017 року, ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РОЯЛ-ХАУЗ за грудень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість.

8 липня 2019 року співробітником відповідача було складено запит про надання документів, у відповідності до якого, на підставі п.85.2 статті 85 Податкового кодексу України, відповідач висунув вимогу про надання документів, по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ БГ Вавілон (код 41197522) за серпень 2017 року та ТОВ Будівельна компанія Роял-Хауз (код 42381433) за грудень 2018 року, зокрема, копії договорів, акти прийому-передачі, платіжні доручення, що підтверджують факт оплати отриманих послуг, товарів, виписки банку про рух коштів по рахунку, інші документи, які не ввійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов`язані зі здійсненням фінансово-господарських операцій.

На виконання вказаного запиту позивачем було надано певні документи відповідно до листа Про надання копій документів від 11.07.19. №19/848.

Таким чином, з наведеного вбачається, що підставою для проведення вказаної перевірки стало ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу від 11.05.2019 №88495/10/26-15-14-04-04-14, що взагалі не було досліджено судом першої інстанції.

Так, пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Як передбачено у пункті 73.3 статті 73 ПК України, платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

З аналізу наведених норм податкового законодавства слідує, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які у відповідності до пункту 73.3 статті 73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об`єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №825/1713/13, від 08.08.2019 у справі № 802/92/15-а, від 26.02.2019 у справі №820/768/18, від 12.05.2020 у справі №280/2578/19, від 06.10.2020 у справі №280/1475/19.

Так, досліджуючи запит контролюючого органу від 11.05.2019 №88495/10/26-15-14-04-04-14 колегія суддів дійшла висновку, що останній не відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України, оскільки такий не містить жодної інформації, яка свідчила б про порушення саме позивачем податкового законодавства або недостовірності даних при поданні ним податкової звітності в період за серпень 2017 року та грудень 2018 року

Крім того, контролюючим органом не вказано, які саме показники були проаналізовані відповідачем та в чому полягає недостовірність даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість, які числові показники податкової звітності, на думку відповідача, є недостовірними.

Також, не зазначено за результатами аналізу якої саме податкової інформації та в який спосіб отримані такі відомості тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що у випадку невідповідності запиту контролюючого органу наведеним вище вимогам законодавства, позивач в силу пункту 73.3 статті 73 ПК України звільнявся від обов`язку надавати відповідь на нього.

Таким чином, за відсутності конкретизації підстав для надсилання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує, позивач обґрунтовано не надав контролюючому органу пояснень на запит з відповідним документальним підтвердженням.

Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначені у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.03.2019 у справі №806/4875/14, від 17.07.2019 у справі №808/553/18, від 22.04.2021 у справі №820/2993/16.

За таких обставин, враховуючи зміст запиту від 11.05.2019 №88495/10/26-15-14-04-04-14 колегія суддів дійшла висновку про протиправність винесеного контролюючим органом наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки контролюючим органом допущено порушення в частині вибору підстави, за якою зазначена перевірка могла бути проведена стосовно позивача.

Невиконання вимог ПКУ при здійсненні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відтак, податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі незаконної перевірки не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

В контексті наведеного колегія суддів зауважує, що за встановлення незаконності проведення перевірки у суду відсутня необхідність аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Наведений підхід був продемонстрований, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 826/17123/18, в якій було сформульований такий правий висновок: оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства .

Враховуючи викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, установивши незаконність проведення перевірки, наслідком якої є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин суд не може переходити.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №320/6192/19.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, висновки суду першої інстанції спростовуються доводами апелянта колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ БУД СЕРВІС" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ БУД СЕРВІС" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12 серпня 2019 року № 0045991404, № 0045981404, №0046001404.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 29.06.2021 року.