Рішення

від 12.10.2021 по справі 522/20442/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

12.10.21

Справа № 522/20442/16-ц

Провадження № 2/522/3338/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Чернявської Л.М.,

при секретарі судового засідання Тофан Л.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі справу за позовом Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Кайлас плюс про стягнення боргу за договором кредиту № KF017503 від 25.05.2012 року,

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство ВіЕс Банк звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Кайлас плюс про стягнення боргу за договором кредиту № KF017503 від 25.05.2012 року у сумі 178 591, 81 грн. та стягнення судового збору у розмірі 3 367, 87 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством ВіЕс Банк та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № KF017503, згідно з яким ОСОБА_1 видано кредит у сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень з кінцевим строком погашення не пізніше 24.05.2017 року під 21,5% річних. У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе обов`язків за кредитним договором в частині повернення суми кредиту виникла заборгованість, розмір якої станом на 10 жовтня 2016 року складає 178 591,81 грн., з яких: 13 875, 08. - заборгованість за тілом кредиту; 23 056, 90 грн. - заборгованість за процентами за період з вересня 2015 року по 10 жовтня 2016 року, 141 659, 83 грн - пеня. Позивач просить стягнути з відповідача суму зазначеного боргу та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (суддя Свячена Ю.Б.) від 02 листопада 2016 року відкрито провадження по справі.

14 грудня 2016 року ОСОБА_1 подані заперечення на позов.

14 грудня 2016 року представником ОСОБА_1 заявлено клопотання про витребування доказів.

22 травня 2017 року представником ОСОБА_1 подано клопотання про проведення судової бухгалтерської експертизи.

10 липня 2017 року ухвалою суду по справі призначено проведення судової бухгалтерської експертизи, провадження по справі зупинено.

05 грудня 2017 року справа повернута з експертної установи без експертного висновку.

12 лютого 2018 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси (суддя Чернявська Л.М.) прийнято до свого провадження справу. Провадження по справі поновлено, встановлено загальний порядок розгляду справи.(а.с. 190 т.1).

Від представника ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що 25.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством ВіЕс Банк та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № KF017503, згідно з яким ОСОБА_1 видано кредит у сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень з кінцевим строком погашення не пізніше 24.05.2017 року під 21, 5 % річних. У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе обов`язків за кредитним договором в частині повернення суми кредиту виникла заборгованість. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.04.2016 року у справі за № 22-ц/785/1058/16 з ОСОБА_1 на коисть ПАТ "ВіЕсБанк" була стягнута заборгованість за кредитним договором за № KF017503 від 25.05.2012 року в розмірі 198 605, 92 грн., а саме: тіло боргу - у розмірі 156 539, 38 грн., проценти за користування кредитом за період з 09.02.2015 року по 30.04.2016 року - у розмірі 39 224, 89 грн., а також пеню в розмірі 10 000,00 грн. Зазначене рішення виконано добровільно в повному обсязі, про що суду надано копії відповідних квитанцій. (а.с. 48-65, 201-211 т. 1).

Ухвалою суду від 21 листопада 2018 року клопотання представника Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк про визнання висновку експерта необґрунтованим і призначення повторної судово-економічної експертизи задоволено. Визнано висновок експерта №191 від 08 серпня 2018 року судово-економічної експертизи по цивільній справі № 522/20442/16 за заявою про проведення судової експертизи адвоката Чіканчі О.І. необґрунтованим, та таким, що суперечить іншим матеріалам справи і викликає сумніви в його правильності. Призначено по справі повторну судово-економічну експертизу.

Постановою Одеського апеляційного суду м. Одеси від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2018 року про визнання висновку експерта необґрунтованим і призначення повторної судово-економічної експертизи - скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

26 грудня 2018 року від процесуального правонаступника Акціонерного товариства ТАКСОМБАНК до суду надійшло клопотання про заміну сторони (позивача) у справі з Публічного акціонерного товариства ВіЕС Банк на його правонаступника Акціонерне товариство ТАКСОМБАНК .

Ухвалою суду від 14 серпня 2019 року залучено до участі у справі в якості правонаступника (позивача) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Кайлас плюс про стягнення боргу за договором кредиту № KF017503 від 25.05.2012 року з публічне акціонерне товариство ВіЕс Банк - Акціонерне товариство ТАСКОМБАНК .

22 жовтня 2020 року від представника АТ ТАСКОМБАНК до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Просили стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ПП Кайлос Плюс на користь АТ ТАКСОМБАНК заборгованість за кредитним договором № KF017503 від 25.05.2012 року в сумі 36 008, 21 грн. яка складається із 13 875, 08 грн. - основний борг по кредиту; 10 940, 46 грн. -заборгованість за відсотками; 11 192, 67 грн. - заборгованість за комісією.

22 жовтня 2020 року в судовому засіданні суд приєднав до матеріалів справи заяву про зменшення розміру позовних вимог.

11 березня 2021 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення проти зменшення позовних вимог.

Також, 11 березня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності.

Ухвалою суду від 11 березня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 08 липня 2021 року представник позивача, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, позов підтримав та просив задовольнити. Представник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

12 жовтня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності.

В судове засідання сторони не з`явились, сповіщались належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством ВіЕс Банк (правонаступник Акціонерне товариство ТАСКОМБАНК ) та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № KF017503, згідно з яким ОСОБА_1 видано кредит у сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень з кінцевим строком погашення не пізніше 24.05.2017 року під 21, 5 % річних.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором позивач уклав з ПП КАЙЛАС ПЛЮС договір поруки від 25.05.2012 року, за умовами якого ПП КАЙЛАС ПЛЮС зобов`язалось відповідати перед кредитором солідарно з боржником у повному обсязі за своєчасне виконання боржником його зобов`язань по договору; позивач свої зобов`язання перед позичальником належно виконав, грошові кошти надав, натомість відповідачі від виконання своїх зобов`язань ухиляються.

Судом встановлено, що у червні 2014 року ПАТ ВіЕс Банк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 і ПП КАЙЛАС ПЛЮС про солідарне стягнення з них кредитної заборгованості.

В матеріалах справи є рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.04.2016 року за № 22-ц/785/1058/16, задоволено позовні вимоги ПАТ "ВіЕсБанк" та стягнуто з ОСОБА_1 суму боргу за кредитним договором №KF017503 від 25.05.2012 року розмірі 198 605, 92 грн.

Так, рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.04.2016 року за № 22-ц/785/1058/16, борг розраховано та стягнуто судом за період з 09.12.2013 року по 09.02.2015 року. Судове рішення виконано добровільно 29.04.2016 року та 30.04.2016 року в повному обсязі, що підтверджується квитанціями від 29.04.2016 року за № 140, згідно з якою ОСОБА_1 через філію АТ "Ощадбанк" було добровільно перераховано на користь ПАТ "ВіЕсБанк" частину суми боргу в розмірі 149 999, 00 грн., та квитанцією за № 44 від 30.04.2016 року, згідно з якою ОСОБА_1 через філію АТ "Ощадбанк" було перераховано на користь ПАТ "ВіЕсБанк" решту суми боргу в розмірі 48 606,92 грн.

Судом встановлено, що рішення апеляційного суду Одеської області від 26.04.2016 року за № 22-ц/785/1058/16 ОСОБА_1 було в повному обсязі виконано, погашено борг за кредитним договором №KF017503 від 25.05.2012 року у розмірі, визначеному судом, а саме - тіло боргу у розмірі 156 539, 38 грн., а також проценти за користування кредитом за період з 09.02.2015 року по 30.04.2016 року - у розмірі 39 224, 89 грн., а також пеню в розмірі 10 000 грн.

Так, відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суд зазначає, що наявність судового рішення про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором, а також повне та своєчасне виконання цього рішення відповідачем є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника. Звідси кредитор позбавлений права задовольнити вимоги шляхом повторного стягнення основної суми (тіла боргу), а також відсотків та пені, оскільки такий засіб захисту є подвійним стягненням заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 598-599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд приймає до уваги висновок судово-економічної експертизи від 08.08.2018 року за № 191, згідно з якою за заявленими позовними вимогами документально сума заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ ВіЕс Банк за Кредитним договором № KF017503 від 25.05.2012 року станом на 10.10.2016 року в розмірі 178 591, 81 гривень, в тому числі по тілу кредиту в розмірі 13 875, 08 гривень, за нарахованими та несплаченими процентами за період з 01 вересня 2015 року по 10 жовтня 2016 року в сумі 23 056,90 гривень, а також по пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, обрахованої від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, в сумі 141 659,83 гривень - не підтверджується.

Детального розрахунку заборгованості за кредитом, процентами, комісією, а також періоду, за який виникла заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед банком, обґрунтованої формули розрахунку боргу позивачем до суду ні при поданні позовної заяви, ні при поданні заяви про зменшення позовних вимог надано не було.

Згідно з ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність вимог позивача про наявність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № KF017503 від 25.05.2012 року.

Враховуючи викладене, висновок суду щодо безпідставності позовних вимог, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

11 вересня 2018 року від представника відповідача до суду надійшла заява про стягнення з позивача судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи у сумі 41 698, 80 гривень.

Судом встановлено, що відповідно до рахунку від 27.06.2018 року відповідачем ОСОБА_1 було проведено оплату вартості судово-економічної експертизи в сумі 41 698 (сорок одна тисяча шістсот дев`яносто вісім) гривень 80 копійок. Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимогах, судові витрати підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 263 - 265, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви АТ ТАСКОМБАНК (01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, 30, код банку 339500, код ЄДРПОУ 980644) до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Кайлас плюс про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з АТ ТАСКОМБАНК (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код банку 339500, код ЄДРПОУ 980644) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати по оплаті судово-економічної експертизи в розмірі 41 698 (сорок одна тисяча шістсот дев`яносто вісім) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано та складено 19 жовтня 2021 року.

Суддя Л. М. Чернявська