Постанова

від 14.09.2021 по справі 920/223/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2021 р. Справа№ 920/223/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Копитової О.С.

Хрипуна О.О.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 14.09.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Сумської міської ради

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у справі №920/223/21 (суддя Яковенко В.В., дата підписання ухвали 02.06.2021)

за позовом Сумської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Формат"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Бурбики Тамари Анатоліївни

про скасування державної реєстрації права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд скасувати державну реєстрацію права власності (номер реєстраційної дії 12973513 від 20.01.2016) на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 831404659101) загальною площею 6,00 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Олександра Аніщенка, 2 (колишня адреса: вул. Антонова,2), що зареєстроване за ТОВ Константа-Формат; зобов`язати відповідача звільнити земельну ділянку кадастровий номер 5910136300:03:019:0052 шляхом демонтажу тимчасової споруди (кіоск Блінок ) площею 6 кв.м та стягнути з відповідача 4540,00 грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.

Позовну заяву Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Константа-Формат , третя особа на стороні відповідача Бурбика Тамара Анатоліївна про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна та зобов`язання звільнити земельну ділянку залишено без розгляду.

Суд дійшов висновку про те, що спір про право власності на земельну ділянку між двома суб`єктами цивільних відносин, що не перебувають між собою у відносинах влади та підпорядкування, належить до юрисдикції господарського суду, а тому відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Водночас, суд вказав, що заявлені позовні вимоги не є основними та похідними вимогами, оскільки скасування державної реєстрації на право власності за відповідачем на об`єкт нерухомого майна не призводить до безспірного зобов`язання відповідача повернути зазначену вище земельну ділянку, також, заявлені вимоги не об`єднані одним і тим самим способом захисту прав позивача. У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Сумська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати п.2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у справі №920/223/21 про залишення позовної заяви без розгляду та направити справу на розгляд до Господарського суду Сумської області. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Константа-Формат на користь Сумської міської ради в особі департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради судовий збір у розмірі 2270,00 грн., сплачений при поданні апеляційної скарги та поштові витрати.

Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою в частині залишення позовної заяви без розгляду, оскільки прийнята з порушенням норм процесуального права.

Узагальнені доводи апелянта зводяться до наступного:

- позивач наполягає, що позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (тимчасова споруда) є основною, а вимога про зобов`язання звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу тимчасової споруди - похідною, оскільки її задоволення неможливе без задоволення першої вимоги;

- заявлені вимоги є однорідними, оскільки вони виникли з одних і тих самих підстав і водночас пов`язані між собою способом захисту прав і законних інтересів, а також обґрунтовані поданими доказами;

- з урахуванням наведеного, позивач вважає, що у суду були відсутні підстави для залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

16.06.2021 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Сумської міської ради на ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у справі №920/223/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №920/223/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 22.06.2021 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скаргу Сумської міської ради на ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у справі №920/223/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Сумської області надіслати матеріали справи №920/223/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

05.07.2021 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали вказаної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сумської міської ради на ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у справі №920/223/21.

Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та встановлено строки на їх подання.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.08.2021.

27.07.2021 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Константа-Формат адвоката Гуріної Г. В. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon .

30.07.2021 до Північного апеляційного господарського суду від представника Сумської міської ради надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3234/21 від 02.08.2021, у зв`язку з перебуванням суддів Тищенко А.І. та Яковлєва М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Копитова О. С., Хрипун О. О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 апеляційну скаргу Сумської міської ради на ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у справі №920/223/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Копитова О. С., Хрипун О. О. та призначено до розгляду на 31.08.2021. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Константа-Формат адвоката Гуріної Г. В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 апеляційну скаргу Сумської міської ради на ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у справі №920/223/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Копитова О. С., Хрипун О. О. Залишено без розгляду клопотання Сумської міської ради про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у справі №920/223/21.

20.08.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції в приміщенні Господарського суду Сумської області.

Суддя Хрипун О.О. перебував у відпустці з 25.08.2021 по 28.08.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Сумської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

30.08.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 31.08.2021 сторони своїх представників не направили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 клопотання Сумської міської ради про відкладення розгляду справи задоволено. Відкладено у режимі відеоконференції розгляд справи за апеляційною скаргою Сумської міської ради на ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у справі №920/223/21 на 14.09.2021.

14.09.2021 в судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача, надали свої пояснення у справі.

Представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, в задоволенні якої просив відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлений належним чином.

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності третьої особи та його повноваженого представника за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з позовної заяви, Сумська міська рада звернулася до суду з позовом, у якому просить суд:

- скасувати державну реєстрацію права власності (номер реєстраційної дії 12973513 від 20.01.2016) на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 831404659101) загальною площею 6,00 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Олександра Аніщенка, 2 (колишня адреса: вул. Антонова,2), що зареєстроване за ТОВ Константа-Формат ;

- зобов`язати відповідача звільнити земельну ділянку кадастровий номер 5910136300:03:019:0052 шляхом демонтажу тимчасової споруди (кіоск Блінок ) площею 6 кв.м.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.03.2021 відкрито провадження в справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.04.2021.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 07.06.2021 та відкладено підготовче засідання на 11.05.2021.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.05.2021 відкладено підготовче засідання на 01.06.2021.

06.05.2021 представник відповідача подав до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Оскаржуваною ухвалою в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовлено та залишено без розгляду позовну заяву Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Константа-Формат , третя особа на стороні відповідача Бурбика Тамара Анатоліївна про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна та зобов`язання звільнити земельну ділянку.

Судова колегія звертає увагу, що висновки суду про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі сторонами не оспорюються, у той час як позивач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати п.2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у справі №920/223/21 про залишення позовної заяви без розгляду та направити справу на розгляд до Господарського суду Сумської області, а тому суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції вказав, що оскільки скасування державної реєстрації права власності стосується безпосередньо об`єкта нерухомого майна нежитлового приміщення, а зобов`язання звільнити земельну ділянку іншого об`єкта, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:03:019:0052, шляхом демонтажу тимчасової споруди (кіоск Блінок ) площею 6 кв.м., позовні вимоги є неоднорідними, тобто перша та друга позовні вимоги стосуються різних об`єктів нерухомого майна. Тому суд першої інстанції вважає, що сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме всебічному з`ясуванню обставин справи та ускладнить вирішення спору.

Також, суд зазначив, що заявлені вимоги не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки скасування державної реєстрації на право власності за відповідачем на об`єкт нерухомого майна, не призводить до безспірного зобов`язання відповідача повернути зазначену вище земельну ділянку, при цьому заявлені вимоги не об`єднані одним і тим самим способом захисту прав позивача - мають різні способи захисту, а тому регулюються різними матеріально-правовими нормами та фактично мають різні правові підстави.

З наведеним висновком Господарського суду Сумської області колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, яка згідно з частиною другою вказаної статті подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною третьою статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (п. 4,5).

Згідно з ч. 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, зазначеними нормами процесуального права передбачено право позивача пред`явити позов до кількох відповідачів, об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За замістом частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.

Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК України.

Аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному зв`язку з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, приписи частини 6 статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Проте у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявлені вимоги не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки скасування державної реєстрації на право власності за відповідачем на об`єкт нерухомого майна, не призводить до безспірного зобов`язання відповідача повернути зазначену вище земельну ділянку, а також в тому, що позовні вимоги є неоднорідними, а тому сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме всебічному з`ясуванню обставин справ та ускладнить вирішення спору з огляду на наступне.

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом на захист порушеного права власності на вказану ним земельну ділянку до відповідача як особи, за якою зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості, розташований на тій же самій земельній ділянці.

При цьому, на думку позивача, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та відповідно звільнення земельної ділянки є належними способами захисту його прав.

Отже, заявлений позов стосується одних і тих же осіб (позивача та відповідача), містить кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а заявлені вимоги можна вважати однорідними, як такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Крім того, вимоги про скасування державної реєстрації права власності за відповідачем на об`єкт нерухомого майна та зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку можна вважати основною та похідною, оскільки вони стосуються захисту права власності одного об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки комунальної форми власності, а за твердженням позивача, саме це право порушив відповідач та яке підлягає захисту в суді.

Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів визнає обґрунтованими.

Таким чином, враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд апеляційної інстанції не вбачає порушення правил об`єднання позовних вимог.

Натомість, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Частиною 2 ст. 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У відповідності до ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Тобто суд, вчинивши необхідні для цілей підготовчого провадження дії, в залежності від встановлених у підготовчому провадженні обставин може прийняти рішення про можливість розгляду справи по суті або припинити подальший розгляд справи (залишити позов без розгляду або закрити провадження у справі), якщо подальший її розгляд є неможливим з будь-яких причин.

При цьому суд не має обов`язку постановляти ухвалу про залишення заяви без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки відповідно до частини 11 статті 176 ГПК України у переліку вимог, недодержання яких є підставою залишення заяви без руху, відсутнє посилання на статтю 173 ГПК України.

Положення статті 173 ГПК України встановлюють саме право, а не обов`язок суду на роз`єднання позовних вимог.

Суд зазначив, що позивач клопотання про роз`єднання позовних вимог до суду не подавав, наполягав на розгляді вимог об`єднаних в одній позовній заяві, оскільки останні стосуються захисту права власності одного об`єкту нерухомого майна земельної ділянки комунальної форми власності, а для роз`єднання позовних вимог і формування окремих проваджень недостатньо документів (доказів) на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує кожну з вимог, що суперечить ст.162 ГПК України.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, вказавши, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено порушення правил об`єднання позовних вимог як підстави для залишення позовної заяви без руху та встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

З огляду на висновки апеляційного господарського суду про те, що заявлені у цій справі позовні вимоги, згідно з положеннями частини 1 статті 173 ГПК України, можуть бути об`єднані в одній позовній заяві і таке об`єднання не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин, то відповідно судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги Сумської міської ради про відсутність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції про залишення позову без розгляду передчасними, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду першої інстанції.

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть перешкоджати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі Ашінгдан проти Сполученого Королівства , від 28.05.1985, пункт 57, Серія А, N 93, та рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі Мушта проти України ).

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі Кузнєцов та інші проти Російської Федерації зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Проніна проти України ) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вона підлягає частковому скасуванню в оскаржуваній частині, а справа підлягає передачі на розгляд до Господарського суду Сумської області.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сумської міської ради - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у справі №920/223/21 - скасувати.

3. Матеріали справи № 920/223/21 направити для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.10.2021 після виходу суддів з відпустки.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді О.С. Копитова

О.О. Хрипун