Рішення

від 16.02.2022 по справі 920/223/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.2022м. СумиСправа № 920/223/21

Господарський суд Сумської області, у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши матеріали справи № 920/223/21

за позовом: Сумської міської ради (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Формат" (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 89, оф. 17, код ЄДРПОУ 36438036),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Бурбики Тамари Анатоліївни (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 25/1, оф. 3)

про скасування державної реєстрації права власності,

представники сторін:

позивача - Ромась І.М.;

відповідача - Шершак-Гукова А.М.;

третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд скасувати державну реєстрацію права власності (номер реєстраційної дії 12973513 від 20.01.2016) на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 831404659101) загальною площею 6,00 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Олександра Аніщенка, 2 (колишня адреса: вул. Антонова, 2 ), що зареєстроване за ТОВ "Константа-Формат"; зобов`язати відповідача звільнити земельну ділянку кадастровий номер 5910136300:03:019:0052 шляхом демонтажу тимчасової споруди (кіоск "Блінок") площею 6 кв.м та стягнути з відповідача 4540,00 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.03.2021 відкрито провадження в справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.04.2021.

06.05.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки доводи викладені у позові не відповідають дійсності, заявлені вимоги не є основними та похідними позовними вимогами, не об`єднані одним і тим самим способом захисту прав позивача - мають різні способи захисту, регулюються різними матеріально-правовими нормами та фактично мають різні правові підстави.

24.05.2021 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просить суд задовольнити позов у повному обсязі, зазначивши про те, що в матеріалах справи містяться технічний паспорт та довідка-характеристика від 22.01.2016 на вказаний об`єкт, виготовлені через два дні після проведення реєстрації, в той час, як підставою для реєстрації стали технічний паспорт та довідка-характеристика від 18.01.2016, виготовлені КП «Сумське міське БТІ», які не були надані на вимогу суду; видане 21.01.2016 відповідачу свідоцтво про право власності стало наслідком проведення незаконної реєстрації, а не підставою для виникнення права власності. Крім того, твердження відповідача, що спірний об`єжкт за своїм статусом є об`єктом нерухомого майна, спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

27.05.2021 представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить суд відхилити наведені позивачем у відповіді на відзив пояснення, міркування та аргументи та відмовити у завдоволенні позову, в яких зазначив, що оскільки позивачем не заявлялися вимоги про визнання припиненими прав відповідача на зазначений об`єкт нерухомого майна, то сама лише вимога про скасування державної реєстрації прав задоволенню не підлягає; позивач безпідставно зазначає, що вказана будівля є тимчасовою спорудою.

Ухвалою суду від 01.06.2021 залишено позовну заяву Сумської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Формат", третя особа на стороні відповідача Бурбика Тамара Анатоліївна про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна та зобов`язання звільнити земельну ділянку залишити без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 у справі № 920/223/21 скасовано; матеріали справи передано до господарського суду Сумської області для подальшого розгляду.

15.11.2021 матеріали справи № 920/223/21 надійшли на адресу Господарського суду Сумської області.

Ухвалою від 17.11.2021 суд призначив підготовче засідання на 30.11.2021.

Ухвалою від 30.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2021.

Ухвалою від 16.12.2021 відкладено розгляд справи по суті на 13.01.2022.

Ухвалою від 13.01.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 01.02.2022.

Ухвалою від 01.02.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 17.02.2022.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши докази в справі, суд встановив наступне.

09.09.2019 ТОВ «Константа-формат» звернулось до Сумської міської ради із заявою про надання дозволу на поділ земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Олександра Аніщенка, біля будинку 2.

До заяви були додані копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та технічного паспорту нежитлового приміщення від 22.01.2016, схема розміщення земельної ділянки.

У відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.02.2020, право власності на даний об`єкт нерухомості було зареєстровано 20.01.2016 приватним нотаріусом Бурбикою Т.А. за ТОВ «Константа-формат».

Підставою для реєстрації права власності стали наступні документи: технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 18.01.2016, видавник: КП «Сумське міське БТІ»; довідка-характеристика нежитлового приміщення, серія та номер: б/н, виданий 18.01.2016, видавник: КП «Сумське міське БТІ»; договір про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розташування тимчасової споруди в м. Суми, серія та номер: № 016/11, виданий 01.02.2011, видавник: Територіальна громада міста Суми, від імені якої діє Сумська міська рада.

Як зазначає позивач, звернення ТОВ «Константа-Формат» стосовно поділу ділянки було направлено на опрацювання до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради. Від останнього надійшов лист № 1332/08.01-20 від 11.11.2019, в якому зазначено, що запитувана земельна ділянка розміщена в зоні змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови Ж-3 в місці, де проклаені численні підземні інженерні комунікації. Також у листі зазначалось, що фактично розміщена на запитуваній ділянці тимчасова споруда встановлена безпосередньо на транзитному каналізаційному колекторі та ділянка (згідно Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд у місті Суми) знаходиться в зоні, де заборонено встановлення тимчасових споруд (крім зупинок громадського транспорту).

За інформацією Комунального підприємства Сумської міської ради «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» зазначене підприємство у 2016 році не отримувало замовлень від ТОВ «Константа-формат» на виконання робіт з технічної інвентаризації на нежитлове приміщення площею 6 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Антонова, 2 (лист № 01-11/192 від 31.03.2020).

Працівниками Департаменту забезпечення ресурсних платежів 18.05.2020 було проведено обстеження земельної ділянки, про що складено відповідний акт. За результатами обстеження встановлено, що спірне майно фактично розташоване на земельній ділянці (кадастровий номер 5910136300:03:019:0052), що є прибудинковою територією будинку № 74 по вул. Петропавлівській (поруч з будинком № 3 по вул. О.Аніщенка). Також в акті зазначено, що об`єкт фактично є тимчасовою спорудою, оскільки це обшитий металевий каркас, вкритий металочерепицею, розміщений на бетонному замощенні, тому за всіма ознаками це тимчасова споруда.

Даний факт, крім іншого, підтверджується також і тим, що між Сумською міською радою та відповідачем 01.02.2011 за № 016/11 було укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розташування тимчасової споруди. 01.10.2018 був також укладений договір № 014/18 про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розташування тимчасової споруди. Строк дії договору від 01.10.2018 № 014/18 встановлено до 30.09.2019.

Отже, оскільки договір укладено вже після проведення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт, відповідач підтвердив той факт, що даний об`єкт є тимчасовою спорудою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що об`єкт (тимчасова споруда), що був незаконно зареєстрований за відповідачем на праві власності, є самочинним будівництвом, на яке він не набуває право власності.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Правові та організаційні засади у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Частинами 1, 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 2 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (далі Порядок № 1127).

Відповідно до п. 41 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, приватним нотаріусом Бурбикою Т.А. 20.01.2016 реєстрація об`єкта проведена на підставі технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданий 18.01.2016, видавник: КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», договору про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розташування тимчасової споруди в м. Суми, серія та номер: № 016/11, виданий 01.02.2011, видавник: Територіальна громада міста Суми, від імені якої діє Сумська міська рада, довідки-характеристики нежитлового приміщення, серія та номер: б/н, виданий 18.01.2016, видавник: Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації».

Жодних інших документів для проведення реєстраційної дії 20.01.2016 заявником не надавалося (інше відповідачем не доведено), що спростовує твердження відповідача про подання ним усіх необхідних документів для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна та підтверджує посилання позивача на те, що реєстраційна дія була проведена за відсутності документів, подання яких передбачено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015.

Крім того, в матеріалах справи міститься технічний паспорт та довідка-характеристика від 22.01.2016, виготовлені ФОП Бачинським О.Ю. , тобто державна реєстрація передувала виготовленню документів, на підставі яких приймається рішення про реєстрацію. Серед наданих Бурбикою Т.А. документів наявна картка прийому заяви № 27868529 від 20.01.2016, в якій зазначено, що разом із заявою на проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень подано наступні документи: технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 18.01.2016, видавник: КП «Сумське міське БТІ»; договір про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розташування тимчасової споруди в м. Суми, серія та номер: № 016/11, виданий 01.02.2011, видавник: Територіальна громада міста Суми, від імені якої діє Сумська міська рада; довідка-характеристика нежитлового приміщення, серія та номер: б/н, виданий 18.01.2016, видавник: КП «Сумське міське БТІ». У той час, як матеріали справи не містять документів, що стали підставою для проведення державної реєстрації на об`єкт нерухомого майна, тобто технічний паспорт та довідка-характеристика від 18.01.2016.

Отже, в порушення вказаних вимог, відповідачем не подано для державної реєстрації жодних інших документів або відомостей, які у сукупності відповідають вимогам Порядку реєстрації та можуть бути підставою для реєстрації права власності, а приватним нотаріусом, в свою чергу, без отримання усіх необхідних документів, які у сукупності відповідають вимогам Порядку реєстрації, незаконно прийнято рішення про реєстрацію права власності ТОВ «Константа-Формат» на об`єкт нерухомого майна загальною площею 6,00 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Олександра Аніщенка, 2.

Також відповідач у відзиві зазначає, що спірний об`єкт за своїм статусом є об`єктом нерухомого майна, проте даний факт спростовується наявним в матеріалах справи листом Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради № 1332/08.01-20 від 11.11.2019, в якому зазначено, що фактично розміщена на запитуваній ділянці тимчасова споруда встановлена безпосередньо на транзитному каналізаційному колекторі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між Сумською міською радою та відповідачем 01.02.2011 за № 016/11 було укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розташування тимчасової споруди, що підтверджує факт того, що даний об`єкт є тимчасовою спорудою.

У подальшому, 01.10.2018 був укладений договір № 014/18 про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розташування тимчасової споруди. Цей договір укладений вже після проведення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт.

Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Водночас, наявні в матеріалах справи докази не вказують на те, що нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Антонова, 2 є нерухомим майном.

Частиною 4 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Як було зазначено в акті обстеження земельної ділянки від 18.05.2020 № 13, зареєстрований як нерухомість об`єкт фактично є тимчасовою спорудою, що не підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень має бути відмовлено у разі, якщо заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону.

Встановлені у справі обставини, на переконання суду, свідчать про відсутність у державного реєстратора законних підстав для прийняття рішення та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Константа-Формат» на нежитлове приміщення, площею 6 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Антонова, 2.

Щодо посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, а саме, що позивач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 51895255 від 21.01.2016 скасовано, не приймаються судом, оскільки вищевказане свідоцтво стало наслідком проведення незаконної реєстрації, а не підставою для виникнення права власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Скасування державної реєстрації права власності на об`єкт усуває наявність правових підстав для його розміщення на земельній ділянці комунальної власності, власником якої є Сумська міська територіальна громада.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частинами 1, 4 статті 375 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який діє право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Отже, ознаками самочинного будівництва є те, що:

1) об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку;

2) відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 915/1376/17).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У відповідності до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Приписами статті 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Усупереч наведеним вище нормам відповідач не надав суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача.

Ураховуючи вищенаведене, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності на вказане нежитлове приміщення, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, порушує інтерес Сумської міської ради як власника землі, котрий наділений повноваженнями вільно розпоряджатися своєю власністю, та свідчить про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Щодо стягнення поштових витрат.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача поштові витрати, пов`язані з поштовим відправленням відповідачу та третій особі позовної заяви з додатками на загальну суму 52,00 грн.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належить витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судом встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами, зокрема фіскальними чеками та описами вкладення АТ «Укрпошта» від 12.02.2021 підтверджується факт понесених позивачем витрат на послуги АТ «Укрпошта», що пов`язані з надсиланням відповідачу та приватному нотаріусу Бурбикі Т.А. примірників позовної заяви з додатками в загальній сумі 52,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судові витрати за поштове пересилання документів у даній справі покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 52,00 грн. поштових витрат.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати державну реєстрацію права власності (номер реєстраційної дії 12973513 від 20.01.2016) на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 831404659101) загальною площею 6,00 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Олександра Аніщенка, 2 (колишня адреса: вул. Антонова, 2), що зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Формат».

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Формат» (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 25, оф. 309, код ЄДРПОУ 36438036) звільнити земельну ділянку кадастровий номер 5910136300:03:019:0052 шляхом демонтажу тимчасової споруди (кіоск «Блінок») площею 6 кв.м.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Формат" (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 89, оф. 17, код ЄДРПОУ 36438036) на користь Сумської міської ради в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень) судового збору та 52,00 грн (п`ятдесят дві гривні) поштових витрат.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 21.02.2022.

Суддя В.В. Яковенко