Ухвала
від 20.10.2021 по справі 120/7021/20-а
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 120/7021/20-а

адміністративне провадження № К/9901/36790/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Державного агентства водних ресурсів України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія" до Державного агентства водних ресурсів України, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ :

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Акваторія звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного агентства водних ресурсів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Вінницька обласна державна адміністрацію, в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати відмову у погодженні договору оренди водних об`єктів № 520688900-9 від 18.08.2020 та зобов`язати відповідача погодити вказаний договір.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2021 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 скасовано.

Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано відмову Державного агентства водних ресурсів України у погодженні договору оренди водних об`єктів № 520688900-9 від 18.08.2020. Зобов`язано Державне агентство водних ресурсів України погодити договір оренди водних об`єктів № 520688900-9 від 18.08.2020.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Натомість за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тобто аналіз норми пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України свідчить про те, що під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та в інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), заявник має обов`язково аргументувати у касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Одночасно суд касаційної інстанції наголошує, що умова, передбачена частиною четвертою статті 328 КАС України, щодо зазначення у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та (або) апеляційної інстанцій оскаржених ним судових рішень, є загальною та має виконуватися у процесі оскарження в касаційному порядку усіх судових рішень, визначених частиною першої статті 328 КАС України, тобто така вимога стосується будь-яких рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанов суду апеляційної інстанції, незалежно від того, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження.

Тому, окрім наведення обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, особа, яка подає касаційну скаргу в справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), мусить зазначати те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права припустився суд (припустилися суди) під час ухвалення оскаржених судових рішень.

Тому дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі не обґрунтовані підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку, які передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України у її логічному взаємозв`язку з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

У цьому контексті слід зазначити, що зважаючи на зміни до КАС України, внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Своєю чергою касаційна скарга стосовно наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції зводиться до незгоди із ухваленими судовими рішеннями у справі й тверджень про невідповідність висновків судів обставинам справи. Доводи, наведені відповідачем у його касаційній скарзі, зводяться до цитування норм законодавства України.

Колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права , що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів , а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного агентства водних ресурсів України на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваторія" до Державного агентства водних ресурсів України, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Вінницької обласної державної адміністрації, про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не перешкоджає йому реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяС.Г. Стеценко

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення20.10.2021
Оприлюднено21.10.2021
Номер документу100439993
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —120/7021/20-а

Ухвала від 11.03.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Шидловський В.Б.

Ухвала від 19.02.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Шидловський В.Б.

Постанова від 30.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 29.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 13.12.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Шидловський В.Б.

Ухвала від 02.12.2021

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Маслоід Олена Степанівна

Ухвала від 01.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 01.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Кравчук В.М.

Ухвала від 20.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Стеценко С.Г.

Постанова від 02.09.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Шидловський В.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні