Рішення

від 21.10.2021 по справі 623/2100/21

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/2100/21

Номер провадження 2/623/691/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

21 жовтня 2021 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря судового засідання: Телешевської В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі цивільну справу № 623/2100/21 за позовом ОСОБА_1 до Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Дубовогрядської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

02.06.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Дубовогрядської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось наступне спадкове майно: земельна ділянка, кадастрові номери 6322883000:05:000:0375 та 6322872000:03:100:0285 розміром 4,4469 га, що розташована на території Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області, та сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХР №0224563. На теперішній час вона є єдиним спадкоємцем покійної, яка бажає прийняти спадщину. Інші претенденти на спадкове майно відсутні. Оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно втрачені. Відповідно до довідки, наданої Тавежнянською сільською радою Сахновщинського району Харківської області, покійна ОСОБА_3 проживала разом з ОСОБА_1 з 1998 року по день смерті та вели спільне господарство. Вказує, що вона є спадкоємцем четвертої черги. Після смерті ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, розташовану на території Бугаївської сільської ради, було по незрозумілим причинам переоформлено на ОСОБА_2 .

Просить суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 1998 року по 24 грудня 2005 року, та визнати за нею право власності порядку спадкування на наступне майно, що належало ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельну ділянку кадастрові номер 6322883000:05:000:0375; 6322872000:03:100:0285, розміром 4,4469 га, що розташована на території Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області, та сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0224563 на 7,7 умовних кадастрових гектарів, виданого на підставі розпорядження Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області № 448 від 24 червня 1997 року.

В судове засідання позивача ОСОБА_1 не з`явилася, в матеріалах справи наявна заява від 19.07.2021 року про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Справа призначалась до розгляду неодноразово, відповідачі повідомлені про дату судового засідання, до суду не надходило заяв про відкладення розгляду справи, зазначене свідчить, що відповідачі не бажають з`являтися в судові засідання та не цікавляться розглядом справи.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом з таких підстав неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Матеріалами справи встановлено, що в повідомленні № 12680/25882/17/21/05.1 від 08.04.2021 року, наданого Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків), зазначено, що проведеною перевіркою облікових даних органів державної реєстрації актів цивільного стану та за даними розширеного пошуку системи Державний реєстр актів цивільного стану громадян по Харківській області, виявлено актовий запис № 11891 про смерть відносно ОСОБА_3 , складений 24.12.2005 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.7).

Земельна ділянка, кадастрові номер 6322882000:05:000:0275 та 6322882000:03:000:0285, розміром 4,4469 га, що розташовані на території Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області відповідно до державного акту на право приватної власності на землю І-ХР № 074847 належить ОСОБА_2 . (а.с. 6)

Згідно з п.10Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування`відповідно дост. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно достатті 1225 ЦКправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно дост. 125 ЗКправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно дост. 1216 ЦКне переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1розділу X Перехідні положення ЗК.

Статтею 1216 ЦК Українивизначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Після смерті ОСОБА_3 залишилось наступне спадкове майно сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХР №0224563.

Відповідно до довідки, наданої Тавежнянською сільською радою Сахновщинського району Харківської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживала разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в селі Максимівка Сахновщинського району Харківської області з 1998 року та вели спільне господарство. (а.с.5).

Згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Листом завідувача Сахновщинської державної нотаріальної контори Красноградського району Харківської області від 10.09.2021 року № 500/01-16 повідомлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 спадкової справи не заводилося, так як до державної нотаріальної контори по питанню прийняття або відмови від прийняття спадщини заяв не надходило.

З повідомлення в.о. начальника Відділу у Сахновщинському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 08.04.2021 року № 115/119-21 вбачається. що на ім`я ОСОБА_3 зареєстровано, та наявний її підпис про отримання сертифікату серія ХР № 0224563 на 7,7 умовних кадастрових гектарів, виданого на підставі Розпорядження Сахновщинської районної державної адміністрації № 448 від 24 червня 1997 року. Копію сертифікату надати не мають можливості в зв`язку з його відсутністю. (а.с.8).

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Зокрема в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1218, 1220, 1221, 1223, 1258 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом ст. 1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний термін з часу відкриття спадщини.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що земельна ділянка кадастрові номери 6322882000:05:000:0275 та 6322882000:03:000:0285, розміром 4,4469 га, що розташовані на території Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області належала померлій ОСОБА_3 , то в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у розмірі 1362,00 гривень залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 83, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Дубовогрядської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 1998 року по 17 грудня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності порядку спадкування на наступне майно, що належало ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 :

- сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0224563 на 7,7 умовних кадастрових гектарів, виданого на підставі Розпорядження Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області № 448 від 24 червня 1997 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т. Д. Бєссонова