Ухвала

від 21.10.2021 по справі 420/10385/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 420/10385/20

адміністративне провадження № К/9901/36425/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі № 420/10385/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання частково протиправним розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ( далі - відповідач), в якому просив:

- визнати частково протиправним розпорядження від 16.09.2015 Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо призначення розміру пенсії;

- зобов`язати прийняти розпорядження, яким виконати перерахунок пенсії на підставі довідки №93, виданої АТП-33027, засвідченою Головним управлінням праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації про розмір заробітної плати позивача - 1518 руб. 86 коп., за час роботи в зоні радіоактивного забруднення на Чорнобильській АЕС з 17.01.1987 по 17.02.1987;

- зобов`язати виплатити неотримані своєчасно суми пенсії за весь минулий час - з 16.09.2015.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення відповідача, викладене в листі №6674-6536/А-02/8-1500/20 від 05.08.2020, яким відмовлено позивачу в перерахунку пенсії з урахуванням довідки №93, виданої АТП-33027, та засвідченою Головним управлінням праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації;

- зобов`язано відповідача здійснити з 30.11.2015 перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідки №93, виданої АТП-33027, засвідченої Головним управлінням праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації про розмір заробітної плати позивача - 1518 руб. 86 коп., за час роботи в зоні радіоактивного забруднення на Чорнобильській АЕС з 17.01.1987 по 17.02.1987, та здійснити виплату донарахованих сум пенсії;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 скасовано в частині дати проведення перерахунку та обов`язку виплати донарахованих сум пенсії та ухвалено в цій частині нове рішення, яким:

- зобов`язано відповідача здійснити з 01.08.2020 перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідки №93, виданої АТП-33027, завіреної Головним управлінням праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації про розмір заробітної плати позивача - 1518 руб. 86 коп., за час роботи в зоні радіоактивного забруднення на Чорнобильській АЕС з 17.01.1987 по 17.02.1987;

- в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 залишено без змін.

05.10.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2021.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, в контексті вимог пункту 20 частини першої статті 4, пункту 3 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Таким чином Верховний Суд відхиляє посилання позивача на існування обставин, визначених підпунктом "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Водночас оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судовому рішенні суду апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.

Таким чином, касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню .

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі № 420/10385/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання частково протиправним розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.М. Чиркін

Судді: В.М. Бевзенко

О.П. Стародуб