Постанова

від 19.10.2021 по справі 904/3942/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2021 року м.Дніпро Справа № 904/3942/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Антоніка С.Г., Дарміна М.О.,

секретар судового засідання Абадей М.О.

за участю представників сторін

від відповідача: Ластіна Ю.С., довіреність №882/2021 від 21.09.2021 р., адвокат;

від позивача: Середа Н.О., довіреність №б/н від 11.01.2021 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" та Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 (повний текст оформлений 09.04.2021, суддя Фещенко Ю.В.) у справі №904/3942/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос", м. Дніпро

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

про визнання дій незаконними та стягнення грошових коштів в розмірі 538 284,87 грн в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 02.09.2020 та про зміну предмету позову від 19.10.2020 просило суд:

- визнати незаконними дії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" у коригуванні лімітів планового споживання електричної енергії до грудня 2020 року (включно);

- визнати незаконними дії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", що полягають у припиненні розподілу електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос";

- стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" грошові кошти у сумі 538 284, 87 грн в порядку регресу;

- стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" витрати по сплаті судового збору у сумі 12 278, 27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем необґрунтовано було відмовлено позивачу у зменшенні планових показників обсягів споживання електричної енергії до кінця 2020 року із посиланням на підпункт 2.4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ) та 01.07.2020 відключено приєднання 066345.01 та 066345.02 виробничих приміщень позивача, у зв`язку із чим у останнього не було можливості виробити та поставити товар у строки, передбачені договорами від 22.06.2020 №22/6-1 та від 24.06.2020 №24/1-2, внаслідок чого контрагентам за цими договорами позивачем було сплачено штрафні санкції у загальній сумі 538 284,87 грн, які є предметом регресної вимоги.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі №904/3942/20 позов задоволено частково; з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" 38 284,87 грн грошових коштів в порядку регресу та 574,27 грн частину витрат по сплаті судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано правомірністю позовних вимог у задоволеній частині. В частині визнання незаконними дії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" щодо відмови у коригуванні лімітів планового споживання електричної енергії до грудня 2020 року (включно), а також щодо припинення розподілу електричної енергії, у задоволенні позову відмовлено з огляду на невідповідність обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів характеру спірних відносин. Позовні вимоги про стягнення в порядку регресу з відповідача грошових коштів у сумі 500 000,00 грн залишені судом без задоволення з огляду на те, що позивач своїми діями сприяв збільшенню розміру збитків, тому за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів у їх сукупності суд першої інстанції дійшов висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог про стягнення грошових коштів у сумі 500 000,00 грн є менш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі №904/3942/20 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 38 284,87 грн грошових коштів в порядку регресу; ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю; змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі №904/3942/20 в частині висновків суду, що дії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" в частині відмови позивачу у коригуванні лімітів планового споживання електричної енергії до грудня 2020 року (включно) та визнанні незаконними дій відповідача, що полягають у припиненні розподілу електричної енергії позивачу, були неправомірними, шляхом виключення з мотивувальної частини рішення у справі №904/3942/20 абзаців:

"В той же час, як вбачається з матеріалів справи, станом на момент складання попередження про припинення розподілу електроенергії №066345/1019739506/2020 заборгованість у позивача перед відповідачем за спожиту електроенергію була відсутня, а підставою для припинення постачання електричної енергії стала саме не оплата рахунку №111/066345/6/1 за червень 2020 року, який було виставлено на оплату авансового платежу за договором.

Отже, дії відповідача в даній ситуації були неправомірними, оскільки відповідно до підпункту 2 пункту 7.5. ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником у разі наявності заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію.

Неправомірність дій Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" щодо припинення 01.07.2020 постачання електричної енергії Товариству з обмеженою відпоідальністю "ВК "Альбатрос" підтверджується також листом НКРЕКП від 07.10.2020 № 10528/20.2/7-20, відповідно до якого НКРЕКП вказало, що Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" має здійснити коригування планових обсягів споживання для Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК "Альбатрос" відповідно до заявки споживача на поточний рік та має скасувати виставлений авансовий платіж за червень 2020 року та здійснити перерахунок відповідно до вимог чинного законодавства. Також в листі вказано про необхідність безоплатного відновлення постачання електричної енергії до об`єкта Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК "Альбатрос" (а.с.18-20 у томі 2).

Таким чином, судом відхиляються заперечення відповідача в частині правомірності його дій по відмові у коригуванні планових обсягів споживання для Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК "Альбатрос", а також по припиненню постачання електричної енергії 01.07.2020.

З огляду на дію у цивільному праві презумпції вини особи, яка вчинила правопорушення (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України), та відсутність у матеріалах справи доказів відсутності вини відповідача у вчиненні правопорушення у формі безпідставного припинення електропостачання на об`єкт позивача 01.07.2020; встановлення судом неправомірності таких дій з боку відповідача, враховуючи підтвердження належними доказами розміру заподіяної шкоди (в частині суми 38 284 грн. 87 коп.), наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, суд приходить до висновку щодо правомірності вимог позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 38 284 грн. 87 коп. в порядку регресу".

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- судом неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з`ясовані обставини справи, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи;

- висновок суду про неправомірність дій відповідача в частині відмови у коригуванні лімітів планового споживання електроенергії та припинення електропостачання позивача є помилковим;

- суд допустив помилку та застосував положення п.п. 2 п. 7.5 ПРРЕЕ, тоді як припинення розподілу електроенергії позивачу було здійснено на підставі п.п. 1 п. 7.5 ПРРЕЕ;

- розподіл електроенергії було припинено правомірно через бездіяльність позивача та порушення умов договору щодо оплати авансового платежу;

- лист НКРЕКП №10528/20.2/7-20 від 07.10.2020 носить лише рекомендаційний характер;

- договори поставки були укладені позивачем після отримання попередження про припинення розподілу електроенергії, що свідчить про виникнення шкоди з власних дій позивача;

- договір поставки №24/1-2 від 24.06.2020 не містить умов щодо виготовлення продукції;

- позивачем всупереч ч.3 ст. 509 Цивільного кодексу України не було виконано зобов`язання за договорами поставки навіть частково;

- позивач самостійно припинив споживання електроенергії 04.05.2020, тобто фактично припинив господарську діяльність та причинно - наслідковий зв`язок між припиненням розподілу електроенергії 01.07.2020 та наступними збитками відсутній.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 11.05.2021 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Подобєда І.М., Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 зазначеною колегією суддів поновлено Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі №904/3942/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі №904/3942/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 06.07.2021 о 10.30 год.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі №904/3942/20 в частині відмови у стягненні грошових коштів у сумі 500 000,00 грн в порядку регресу та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" в частині стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" грошових коштів у розмірі 538 284,87 грн в порядку регресу задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- висновки суду щодо сприяння позивачем збільшенню розміру збитків не відповідають обставинам справи;

- судом в оскаржуваному рішенні фактично визнано незаконною штрафну санкцію, яку позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю МЕРЧ ЮА за порушення зобов`язання за договором поставки, хоча предметом спору було відшкодування збитків, внаслідок чого порушені норми ч. ч. 3,4 ст. 13 та ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України;

- судом не надано оцінки жодним обставинам справи, які стали підставою для відмови у стягненні 500 000,00 грн збитків;

- судом не встановлено необхідних обставин, на підставі яких він міг би зменшити розмір збитків або відмовити у їх стягненні;

- судом не надано оцінки ступеню виконання зобов`язання відповідачем, яким на 40 календарних днів було відключено електроенергію позивачу;

- судом не надано оцінки наслідкам дій відповідача, адже сплата позивачем штрафних санкцій контрагентам нанесла значну шкоду стану позивача та фактично суд позбавив позивача права на відшкодування збитків за договором поставки №22/6-1 від 22.06.2020.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 11.05.2021 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів суддів Подобєда І.М., Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі №904/3942/20; об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" та Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі №904/3942/20 для спільного розгляду; розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 06.07.2021 о 10.30 год.

21.05.2021 від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просило апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" залишити без задоволення. Зазначило, що доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" про вихід судом за межі позовних вимог не базуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються фактичними обставинами справи. Суд обґрунтовано надав укладеним договорам поставки відповідну правову оцінку. Позивач своїми діями сприяв збільшенню розміру збитків, бо умовами договору поставки порушений баланс пропорційності та адекватності між допущеним порушенням та його наслідками. Позивач не вчинив жодних дій, направлених на виконання умов договорів поставки. Надані позивачем докази складені ним в односторонньому порядку, тому мають бути оцінені критично. Договір поставки №22/6-1 від 22.06.2020 з додатками є неналежним доказом, оскільки наданий позивачем із порушенням встановленої законом процедури. Даний договір становить інші підстави позову, тому позивач мав звернутися з іншим позовом. Дії позивача спрямовані на заволодіння грошовими коштами відповідача, а не на звільнення від фінансової відповідальності. Суд прийшов до правильного висновку, що позивач своїми діями сприяв збільшенню розміру збитків.

21.05.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", в якому воно просило залишити скаргу без задоволення. Зазначило, що описка суду першої інстанції щодо пункту статті (п.п. 2 п. 7.5. ПРРЕЕ замість п.п. 1 п. 7.5. ПРРЕЕ) не спотворює зміст рішення та мотиви суду зазначення цієї статті у рішенні. Закон не зобов`язує споживачів надавати очікувані обсяги споживання. Відповідач безпідставно відключив позивача від споживання, борг був відсутній. Суд правомірно визнав незаконними дії відповідача з відключення позивачу електроенергії, та взяв до уваги лист НКРЕКП №10528/20.2/7-20 від 07.10.2020. Попередження про відключення електроенергії було отримано позивачем 29.06.2020, про що стоїть штамп вхідної кореспонденції. Заперечення відповідача щодо законності стягнення збитків у сумі 38 284,87 грн не знайшли свого підтвердження. З 02.07.2020 по 09.08.2020 за показниками автоматизованої системи контролю обліку електроенергії споживання активної та реактивної енергії у позивача відсутнє.

31.05.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", в якій воно просило задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" та залишити без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні грошових коштів у сумі 500 000,00 грн в порядку регресу та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів у сумі 538 284, 87 грн в порядку регресу задовольнити у повному обсязі. Зазначило, що судом першої інстанції досліджено та надано оцінку правовідносинам, які не входять до предмету доказування, оскільки договір, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю МЕРЧ ЮА , не є предметом розгляду у справі №904/3942/20, штрафна санкція за прострочення строків виконання зобов`язання позивачем у сумі 500 000,00 грн Товариством з обмеженою відповідальністю МЕРЧ ЮА була застосована правомірно. Неможливість виконання зобов`язань позивачем перед Товариством з обмеженою відповідальністю МЕРЧ ЮА викликана незаконними діями відповідача, а не карантинними заходами, які запровадила держава. У позивача через незаконні дії відповідача у наявності було всього 2 дня для виготовлення товару із зазначених 10 (+5) у договорі. Заявки від Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРЧ ЮА та Товариства з обмеженою відповідальністю МПМ узгоджені із позивачем 26.06.2020, а попередження про припинення розподілу електроенергії отримано позивачем 29.06.2020, тому позивач не міг припускати можливості, що позивач відключить електроенергію. Відповідачем не зазначено законодавчого обґрунтування та не надано доказів на спростування наданої позивачем інформації та доказів. Оскільки предметом розгляду у справі №904/3942/20 є відшкодування збитків як за договором поставки №22/6-1 від 22.06.2020, так і за договором поставки №24/1-2 від 24.06.2020, суд першої інстанції правомірно прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

У судовому засіданні 06.07.2021 у справі було оголошено перерву до 19.08.2021.

18.08.2021 від Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Центрального апеляційного господарського суду надійшли пояснення, в яких воно просило апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" залишити без задоволення. Зазначило, що спірні відносини у справі виникли на підставі договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, тому не є деліктними. Застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач своїми діями сприяв збільшенню розміру збитків, які склали 500 000,00 грн.

У зв`язку із відпусткою судді Подобєда І.М., відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, 18.08.2021 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/3942/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2021, справу №904/3942/20 передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді Антонік С.Г., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2021 справу №904/3942/20 прийнято до свого провадження зазначеною колегією суддів.

У судовому засіданні 19.08.2021 розгляд справи був відкладений на 19.10.2021.

13.10.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" до Центрального апеляційного господарського суду надійшли пояснення, в яких воно просило залишити без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі". Зазначило, що неправильне посилання судом першої інстанції на ст. 1191 Цивільного кодексу України не позбавляє позивача права на отримання грошових коштів в порядку регресу, оскільки право регресної вимоги міститься не тільки у ст. 1191 Цивільного кодексу України, але й у ч. 4 ст. 124, ч.1 ст. 198, ч. 1 ст. 544 та ч. 1 ст. 569 Цивільного кодексу України. Відповідач не довів факт відсутності своєї вини у завданих позивачу збитках та наявність законних підстав для відключення позивачу електроенергії.

У судовому засіданні 19.10.2021 представники сторін підтримали вимоги заявлених ними апеляційних скарг.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - оператор системи розподілу, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" (далі - споживач, позивач) укладено договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, відповідно до пункту 2.1. якого оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу.

Згідно із пунктом 5.3. договору тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків".

Пунктом 3 додатку 4 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі - додаток 4) визначено, що розрахунки за послуги з розподілу електричної енергії здійснюються у грошовій формі за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. На період до дати впровадження повномасштабного ринку електричної енергії, не побутовий споживач звіти про покази засобів обліку може надавати у дати, встановлені договором про постачання електричної енергії, що діяв станом на 31.12.2018, до отримання окремого повідомлення від Оператора системи розподілу про зміну відповідної дати або за погодженням сторін.

Пунктом 4 додатку 4 до договору встановлено, що оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати (крім побутових споживачів та суб`єктів господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення), якщо інше не узгоджене сторонами.

Відповідно до пункту 5 додатку 4 до договору сума авансового платежу або попередньої оплати (якщо застосовується) визначається на основі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередній період дорівнює "0" (або для нових споживачів), сума авансового платежу або попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період. У разі, якщо фактичні значення обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період є меншими, ніж розмір очікуваних обсягів споживання на цей же попередній період, наданих споживачем, то визначення суми авансового платежу або попередньої оплати здійснюється на підставі очікуваних обсягів споживання електричної енергії на цей період.

Відповідно до пункту 6 додатку 4 до договору оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем на підставі виставлених оператором системи розподілу платіжних документів у строки, визначені в цих платіжних документах, які не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання такого платіжного документа споживачу.

Положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, передбачено, що в кінці кожного року споживач повинен надати оператору системи розподілу інформацію щодо розміру очікуваного споживання електричної енергії.

Пунктом 2.4.3 ПРРЕЕ встановлено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються всіма споживачами (крім побутових) оператору системи у термін, обумовлений договором, у порядку, встановленому Кодексом систем розподілу.

Щодо об`єктів побутових споживачів, а також у разі ненадання непобутовим споживачем зазначених відомостей про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом у встановлений договором термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік визначається оператором системи за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Обсяги очікуваного споживання повинні об`єктивно відображати прогнозоване споживання електроенергії або бути максимально наближеними до фактичних обсягів споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

Постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" було введено у межах країни карантин та накладено певні обмеження як на фізичних так і на юридичних осіб. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами Кабінету міністрів України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020 .

Як вказує позивач, у зв`язку із зазначеними обставинами ним було прийнято рішення зменшити обсяги споживання електричної енергії, оскільки значно зменшились обсяги виробництва.

Позивач звернувся до відповідача із листом № 36 від 24.04.2020 із проханням коригування планового обсягу споживання електричної енергії на травень 2020 року з 1064026 кВт до 80000 кВт у зв`язку зі зменшенням обсягів виробництва та обсягів споживання електричної енергії у травні 2020 року (а.с.32 у томі 1).

Даний лист відповідачем було задоволено, що підтверджується виставленим рахунком на оплату від 01.06.2020 № 11/066345/5/1 із скоригованим споживанням електроенергії (а.с.33 у томі 1).

В подальшому позивач звернувся до відповідача із листом № 50 від 26.05.2020, в якому просив здійснити коригування лімітів планового споживання електричної енергії до кінця 2020 року (а.с.34 у томі 1).

Відповідачем надіслано позивачу лист від 05.06.2020 № 22867/1001, яким відмовлено у коригуванні лімітів планового споживання електричної енергії до кінця 2020 року з посиланням на те, що коригування лімітів планового споживання на червень-грудень 2020 року можливе лише до фактичного обсягу споживання електричної енергії у 2019 році, а саме: з червня по грудень місяці - не менше ніж 6 622 424 кВт*г (а.с. 35 у томі 1).

25.05.2020 відповідачем позивачу був виставлений рахунок № 111/066345/6/1 за червень 2020 року на суму 643 695, 54 грн (а.с.42 у томі 1), який було оплачено споживачем (позивачем) частково на суму 10 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2046 від 26.05.2020 (а.с.41 у томі 1). При цьому, вказана оплата була здійснена позивачем з урахуванням наданої ним заявки про коригування планового споживання електричної енергії (10 000 кВт*г).

В подальшому позивачем направлено відповідачу попередження про припинення розподілу електроенергії № 066345/1019739506/2020 від 11.06.2020, в якому вказана нескоригована ціна за червень 2020 року (вид заборгованості - розподіл електроенергії, сума з урахуванням ПДВ - 630974,26 грн).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2020 о 9:45 згідно з вимогою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" було здійснено відключення фідерів № 6Б та 16А підстанції №2, від яких живиться Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК "Альбатрос". Включення вказаних фідерів було здійснено оперативним персоналом Державного підприємства Виробничого об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова 10.08.2020 о 09.год. 15 хв. (а.с.169 у томі 2).

Відповідно до п. 7.5. ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:

1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача; заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;

2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником; недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент складання попередження про припинення розподілу електроенергії № 066345/1019739506/2020 від 11.06.2020 заборгованість у позивача перед відповідачем за спожиту електроенергію була відсутня, а підставою для припинення постачання електричної енергії стала саме неоплата рахунку №111/066345/6/1 за червень 2020 року, який було виставлено на оплату авансового платежу за договором.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії відповідача в даній ситуації були неправомірними, оскільки відповідно до підпункту 2 пункту 7.5. ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником у разі наявності заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію.

Як було встановлено апеляційним господарським судом, згідно умов договору відповідач є оператором системи розподілу. Тому, до спірних відносин застосовуються положення п.п. 1 п. 7.5. ПРРЕЕ. Втім, цей пункт ПРРЕЕ у визначених обставинах кореспондується з п.п. 2 п. 7.5. ПРРЕЕ. Таким чином, помилкове посилання судом першої інстанції на п.п. 2 п. 7.5. ПРРЕЕ не вплинуло на прийняття правильного висновку про неправомірність дій відповідача з припинення постачання електричної енергії позивачу.

Судом першої інстанції також зазначено, що неправомірність дій Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" щодо припинення 01.07.2020 постачання електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "ВК "Альбатрос" підтверджується також листом НКРЕКП від 07.10.2020 № 10528/20.2/7-20, відповідно до якого НКРЕКП вказало, що Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" має здійснити корегування планових обсягів споживання для Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК "Альбатрос" відповідно до заявки споживача на поточний рік та має скасувати виставлений авансовий платіж за червень 2020 року та здійснити перерахунок відповідно до вимог чинного законодавства. Також в листі вказано про необхідність безоплатного відновлення постачання електричної енергії до об`єкта ТОВ "ВК "Альбатрос" та зазначено, що відповідно до п. 4.17 ПРРЕЕ у випадку несвоєчасної оплати передбачених договором платежів відключення електроустановки може застосовуватися лише у разі несплати використаної (спожитої) електроенергії (а.с.18-20 у томі 2).

Відповідач у поданій апеляційній скарзі посилається на те, що лист НКРЕКП від 07.10.2020 № 10528/20.2/7-20 має рекомендаційний характер та суд помилково взяв його до уваги як належний доказ у справі №904/3942/20.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Тому, судом першої інстанції правомірно була надана оцінка доказам у справі №904/3942/20 у їх сукупності.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що про можливість відключення електроустановки лише у разі несплати використаної (спожитої) електроенергії, а не авансових платежів, зазначено у п. 4.17 ПРРЕЕ.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо неправомірного висновку суду в частині визнання дій Акціонерного товариства ДТЕК Дніпровські електромережі у припиненні розподілу електричної енергії позивачу, є безпідставними.

В поданій відповідачем до Центрального апеляційного господарського суду апеляційній скарзі міститься вимога про зміну мотивувальної частини рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2021 у справі №904/3942/20 шляхом виключення з мотивувальної частини рішення визначених ним абзаців, в яких, в тому числі були встановлені судом обставини справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено, що зміна мотивувальної частини рішення суду може полягати у виключенні з тексту рішення певних абзаців, в тому числі тих, в яких судом встановлені обставини справи. Тому, в разі, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про наявні підстави для зміни мотивувальної частини рішення, про це зазначається у мотивувальній частині постанові із викладенням тих мотивів, які підлягають врахуванню.

Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що підстави для зміни мотивувальної частини рішення відсутні, як і відсутні підстави для виключення з рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі №904/3942/20 визначених відповідачем абзаців.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги .

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" у коригуванні лімітів планового споживання електричної енергії до грудня 2020 року (включно) та про визнання незаконними дії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", що полягають у припиненні розподілу електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" на підставі невідповідності обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів характеру спірних правовідносин.

Апелянтами в апеляційних скаргах не порушується питання перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2021 у справі №904/3942/20 в цій частині, тому суд апеляційної інстанції не надає оцінки висновку суду першої інстанції в частині відмови у визнанні дій Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" незаконними.

З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна паперова мануфактура" ( покупцем ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" ( постачальником ) укладено договір поставки № 24/1-2 (далі - договір поставки-1, а.с.46-49 у томі 1), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити товар, зазначений у заявці до договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити поставлений товар (пункт 1.1. договору-1).

Відповідно до пункту 3.3. договору-1 строк поставки: 7 календарних днів з дати отримання заявки, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

Матеріалами справи підтверджується, що за вказаним договором Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна паперова мануфактура" було оформлено заявку № 2606-2 від 26.06.2020, в якій було замовлено товар на загальну суму 191 424 грн. 34 коп. (а.с.52 у томі 1).

В подальшому, у зв`язку з непоставкою обумовленого заявкою № 2606-2 від 26.06.2020 товару в строки, визначені пунктом 3.3. договору-1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна паперова мануфактура" звернулось до позивача (постачальника за договором-1) з претензією № 128 від 14.07.2020 про виплату штрафних санкцій в сумі 38 284, 87 грн на підставі пункту 6.2. договору-1 (20% від повної вартості недопоставленого у визначені сторонами строки товару).

Претензія Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна паперова мануфактура" була задоволена позивачем у повному обсязі, в період з 15.07.2020 по 21.07.2020 позивачем було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна паперова мануфактура" штраф в сумі 38 284, 87 грн, що підтверджується квитанціями, наявними в матеріалах справи (а.с.45 у томі 1).

Позивач зазначає, що сплачений штраф у сумі 38 284, 87 грн є шкодою, яку він поніс через незаконне припинення відповідачем постачання електроенергії, внаслідок чого він був позбавлений можливості виготовити товар по договору-1 та поставити його Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна паперова мануфактура" у визначені договором-1 строки.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Регресне зобов`язання - це зворотна вимога про повернення грошей або майна, виконане однією особою за іншу або з вини останньої третій особі. Регресне зобов`язання характеризується такими ознаками: воно є похідним від іншого (основного) зобов`язання ; один або всі його учасники є також суб`єктами основного зобов`язання; виконання одним учасником зобов`язання або навіть саме його виникнення зумовлюється діями або бездіяльністю осіб, з якими в майбутньому і встановлюються регресні зобов`язання (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №910/23070/17).

Позивачем у поясненнях від 27.09.2021, які були подані до Центрального апеляційного господарського суду 13.10.2021, зазначено, що суд першої інстанції помилково посилався в оскаржуваному рішенні на положення ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, втім, правильно акцентував увагу на законному праві позивача отримати кошти через завдані збитки в порядку регресу.

Застосовуючи до спірних правовідносин положення частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України, за якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, суд першої інстанцій не врахував, що наведена норма регулює позадоговірні правовідносини, які виникають у зв`язку із завданням шкоди, в той час як встановлені у цій справі обставини свідчать, що спірні правовідносини виникли на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, тобто не є деліктними (позадоговірними).

Водночас, підстави вважати вимогу про стягнення шкоди, яку поніс позивач на підставі договору поставки № 24/1-2 від 24.06.2020 регресною також відсутні з огляду на те, що зазначений договір поставки не є похідним від основного зобов`язання.

З огляду на викладене, до спірних відносин підлягають застосуванню загальні правила відшкодування збитків, визначені ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України.

Крім того у п. 8.2 договору сторони узгодили, що оператор системи розподілу несе відповідальність за збитки, заподіяні споживачу, у разі припинення чи обмеження електропостачання із порушенням ПРРЕЕ в розмірі і порядку, визначених відповідно до законодавства.

Зазначений пункт договору відповідає п. 8.2 типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії Додатку 3 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Правилами роздрібного ринку електричної енергії, як і договором встановлено, що за порушення договору у визначеній частині відповідачем відшкодовуються збитки, тому, таке відшкодування має здійснюватися у повному розмірі в разі доведення повного складу цивільного правопорушення.

Суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 38 284, 87 грн в порядку регресу з огляду на наявний повний склад цивільного правопорушення, як-то: неправомірність дій відповідача з припинення електропостачання на об`єкт позивача 01.07.2020, що було встановлено судом; підтвердження належними доказами розміру заподіяної шкоди у сумі 38 284, 87 грн, наявний причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, недоведеність відповідачем відсутності своєї вини, презумпція якої встановлена ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявного складу цивільного правопорушення для стягнення з відповідача 38 284,87 грн з огляду і на те, що умовами договору -1 не було встановлено обов`язку позивача виготовити товар, предмет цього договору містить лише умови про постачання товару, тому, позивачем не доведено, яким чином відключення електропостачання вплинуло на затримку виконання договору-1 з поставки товару.

Враховуючи наведене, відсутній причинно - наслідковий зв`язок між неправомірними діями відповідача по відключенню позивачу електропостачання та сплатою позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю Міжнародна паперова мануфактура штрафу за непоставку товару за заявкою №2606-2 від 26.06.2020 по договору-1 в сумі 38 284,87 грн, тому, підстави для стягнення з відповідача шкоди у сумі 38 284,87 грн відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мерчандайзинг ЮА" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" (постачальник, позивач) укладено договір поставки № 22/6-1 (далі - договір -2, а.с.116-118 у томі 1), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується виробити та поставити товар, зазначений у заявці до договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити поставлений товар (пункт 1.1. договору-2).

Відповідно до пункту 3.2. договору-2 строк поставки: 10 календарних днів з дати отримання заявки.

Як вбачається з матеріалів справи, за вказаним договором покупцем було оформлено заявку № 2606-5 від 26.06.2020, в якій було замовлено товар на загальну суму 500 000,00 грн (а.с.119-120 у томі 1).

У зв`язку з непоставкою обумовленого заявкою № 2606-5 від 26.06.2020 товару в строки, визначені пунктом 3.2. договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерчандайзинг ЮА" звернулось до позивача (постачальника за договором-2) з листом, в якому просило протягом 3 календарних днів з дати отримання листа здійснити поставку товару (а.с.121 у томі 1).

Листом №22/07 від 22.07.2020 Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРУ Трейдінг", в якому просив підключити його до електромереж Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРУ Трейдінг" (а.с.122 у томі 2) з огляду на те, що у нього відсутня можливість проводити господарську діяльність з виробництва та постачання товару через незаконне від`єднання від електромереж.

На вказаний лист Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРУ Трейдінг" було надано відповідь - лист № 1/27.07-02 від 27.07.2020, в якому повідомлено про відсутність технічної можливості підключення до своїх мереж Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК "Альбатрос" (а.с.123 у томі 1).

Листом № 27/07 від 27.07.2020 позивач просив Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерчандайзинг ЮА" надати строк для виготовлення та поставки товару, посилаючись на незаконні дії АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" з припинення електропостачання.

В подальшому, у зв`язку з непоставкою обумовленого заявкою № 2606-5 від 26.06.2020 товару в строки, визначені пунктом 3.2. договору-2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерчандайзинг ЮА" звернулось до позивача (постачальника за договором-2) з претензією № 45 від 05.08.2020 про сплату штрафу в сумі 500 000, 00 грн. відповідно до п. 6.2. договору-2 ( 100% від суми непоставленого у строк товару, зазначеного у заявці ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем претензія Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерчандайзинг ЮА" була задоволена у повному обсязі та 31.08.2020 сплачено штраф в сумі 500 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3003 від 31.08.2020 (а.с.126 у томі 1).

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Дослідивши умови договору поставки №22/6-1 від 22.06.2020, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що умови п. 6.2. договору - 2 містять розмір штрафних санкцій, який суперечить засадам добросовісності, розумності та справедливості з огляду на те, що штрафна санкція у розмірі 100% від суми непоставленого товару за порушення строків поставки більш, ніж на 5 календарних днів від строку, зазначеного у п. 3.2. договору, є джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Штрафну санкцію позивач сплатив у добровільному порядку, чим сам позбавив себе права (у випадку судового розгляду позовних вимог про стягнення вказаної штрафної санкції) звернутися до суду із клопотанням про зменшення штрафу, тим більше, що порушення умов договору було допущено внаслідок незалежних від нього обставин, а розмір штрафної санкції є неспівмірним до самого порушення.

Втім, така поведінка позивача з огляду на закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору не може свідчити про понесення збитків у сумі 500 000,00 грн саме з вини відповідача з огляду на те, що вони не були для позивача неминучими, тобто такими, які позивач поніс би для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Таким чином, добровільна сплата позивачем штрафної санкції не може створювати додатковий невиправданий тягар для відповідача, навіть за умови встановлення неправомірності його дій з припинення енергопостачання.

Крім того, сплата штрафної санкції по договору-2 направлена на відновлення порушеного права не позивача, а Товариства з обмеженою відповідальністю Мерчандайзинг ЮА як замовника товару, якому він не був поставлений у визначений строк. Порушення права позивача по договору-2 могло б відбутися в разі неоплати поставленого товару по договору-2 замовником.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем не надано жодних доказів виконання договору-2 ані в повному обсязі, ані в частині як за час з моменту отримання заявки від 26.06.2020 №2606-5 до відключення 01.07.2020, так і на час прийняття рішення судом. Отже, позивачем не доведено наміру реального виконання договору-2.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 500 000,00 грн.

Щодо посилань позивача про недоведеність відповідачем своєї вини у завданих збитках апеляційний суд зазначає, що наявність вини не є безумовною підставою для відшкодування збитків за відсутності повного складу цивільного правопорушення.

Апеляційним судом також відхиляються заперечення позивача, викладені в апеляційній скарзі, щодо виходу судом першої інстанції за межі позовних вимог через те, що в мотивувальній частині рішення судом фактично визнано незаконною штрафну санкцію, тоді як предметом спору є стягнення збитків.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, судом було досліджено умови договору-2 та обставини для нарахування штрафної санкції, зроблений аналіз відповідності умови договору про її стягнення принципам розумності та справедливості. Втім, рішення про зменшення штрафної санкції судом першої інстанції не приймалося, лише зроблений висновок про її неспівмірність до самого порушення.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд не мав права зменшувати збитки, адже заявлені позивачем збитки - це штрафні санкції, які позивач повинен був сплатити контрагентам за прострочення строків поставки через незаконні дії відповідача. На підставі наведеного, позивач навів практику Верховного Суду у справі №910/12517/19 (постанова від 27.05.2020).

Дослідивши зміст постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.05.2020 у справі №910/12517/19, апеляційний суд зазначає, що предметом розгляду у ній було наявність підстав для застосування до спірних відносин положень ст. 616 Цивільного кодексу України, яка не застосовується до відносин у справі №904/3942/20. Тому, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.05.2020 у справі №910/12517/19 не враховується судом під час розгляду справи №904/3942/20.

Враховуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції, як частково прийняте при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи, внаслідок чого судом були неправильно застосовані норми матеріального права та прийняте неправомірне рішення, підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову. В решті рішення суду слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" покладаються на позивача; витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282 - 284, 287-288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі №904/3942/20 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі №904/3942/20 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2021 у справі №904/3942/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог в сумі грошових коштів в порядку регресу, що підлягають стягненню з відповідача, - 38 284, 87 грн та витрат по сплаті судового збору - 574,27 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос".

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Альбатрос" (49000, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 106 А, код ЄДРПОУ 41501062) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 861,41 грн (вісімсот шістдесят одну грн 41 коп.), про що видати наказ.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, визначених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 22.10.2021.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін