Рішення

від 08.04.2010 по справі 2-296-10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

                                                                                          Справа  № 2-296/10

Р І Ш Е Н Н Я

іменем  України

08 квітня 2010року                                                                                                              с.Леніне

Ленінський районний суд у складі:

головуючої судді Кондрак Н.Й.

при секретарі Красненчук А.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Садово-виноградарське товариство «Енергетик-2», Щолкінська міська рада Ленінського району АР Крим про визнання факту перешкоджання у здійсненні права користування та розпорядження майном, усунення перешкод у здійсненні права та розпорядження майном шляхом зобов’язання знести споруду, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Ленінської районної державної адміністрації, треті особи Садово-виноградарське товариство «Енергетик-2», Щолкінська міська рада Ленінського району АР Крим про визнання державного акту недійсним та скасування розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 2 липня 2007 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо встановлення підпірної стіни такими, що перешкоджають позивачу у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, а також зобовязати ОСОБА_2 усунути зазначені перешкоди шляхом знесення підпірної стіни з території ділянки № 829а. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1987 року він є членом СВТ «Енергетик-2» і користується даною ділянкою. На підставі державного акту серії ЯЕ № 082516, виданого 11.06.2008 року зазначена ділянка належить йому на праві власності. ОСОБА_2 самочинно збудувала на належній позивачу земельній ділянці підпірну споруду, захопивши її частину, що перешкоджає позивачу в повній мірі користуватися належною йому земельною ділянкою. Не погодившись з даним позовом, ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом про визнання державного акту ОСОБА_1 недійсним та скасування розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 2 липня 2007 року, мотивуючи свої вимоги тим, що з 23 березня 2007 року вона є членом СВТ «Енергетик-2» та їй передано у користування земельну ділянку № 828б. 24.04.2007 року було зроблено геодезичну зйомку земельної ділянки та відведено її межі стосовно суміжних землекористувачів. У процесі приватизації земельної ділянки ОСОБА_1 грубо порушив вимоги діючого земельного законодавства, оскільки не було підписано акт встановлення меж суміжними землекористувачами, що привело до його виготовлення з порушенням законодавства. Крім того, площа земельної ділянки, яку фактично займає ОСОБА_1, становить 0,0620га. В процесі розгляду справи ОСОБА_1 уточнив свої вимоги і просить встановити факт перешкоджання ОСОБА_2 в коритсуванні земельною ділянкою і усунути дану перешкоду шляхом знесення підпірної стінки довжиною 22.31 м, шириною 0,7м, висотою 3 м з території ділянки № 829а СВТ «Енергетик-2».

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на своїх вимогах наполягає, з вимогами зустрічного позову не погодився і пояснив, що в його користуванні земельна ділянка №829а площею саме 0,6 га знаходиться з 1990 року, оскільки йому було добавлено 0,2 га. Саме за 0.6 га він сплачував з 1990 року членські внески. Проект відводу земельної ділянки розробляла землевпорядна організація. ОСОБА_2 безпідставно на належній йому земельній ділянці збудувала підпірну стінку.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 на позовних вимогах свого довірителя наполягає, з вимогами зустрічного позову не погодився і пояснив, що діючим законодавством, зокрема, ст. 35 ЗКУ,  не передбачено погодження приватизації земельної ділянки з іншим членами садового товариства. Ст. 106 ЗКУ передбачає зобов’язання вимагати узгодження меж власника земельної ділянки від власника сусідньої земельної ділянки, а ОСОБА_2 власником не є. Ст. 198 ЗКУ не має відношення до даної справи і не створює будь-яких правових наслідків, оскільки тільки передбачає проведення кадастрових зйомок, які не впливають на правовий статус земельної ділянки.  ОСОБА_2 самочинно захопила земельну ділянку ОСОБА_1, встановивши підпірну стінку.

Відповідач за основним позовом ОСОБА_2 з позовом ОСОБА_1 не погодилася, на вимогах свого наполягає, оскільки підпірна стінка споруджена нею в межах вказаної їй головою кооперативу земельної ділянки та на підставі геодезичної зйомки. ОСОБА_1 ні з ким не узгодив межі земельної ділянки, захопив частину її земельної ділянки та дороги загального користування.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 з позовом ОСОБА_1 не погодилася, на вимогах зустрічного позову наполягає. Вважає, що оскільки межі земельної ділянки ОСОБА_1 не були узгоджені з суміжними землекористувачами, в тому числі з головою кооперативу, державний акт видано з порушенням діючого законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_5 РДА в судове засідання не зявився. Повідомлений завчасно та належним чином. Направив заперечення проти позову. Згідно яких з позовом не згоден, оскільки спірне розпорядження прийнято в межах повноважень на підставі діючого законодавства та наданого проекту відводу з узгодженнями.

Представник СВТ «Енергетик-2», а також Щолкінської міської ради пояснив, що земельні ділянки в СВТ «Енергетик-2» площею по 400 кв м. Земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є некондиційними і їх площа складає по 600 кв м., хоча спочатку складала 400 кв м, але в подальшому було добавлено ще 200 кв м. З 2004 року ОСОБА_1 сплачував членські внески за 600 кв м.  

Вислухавши пояснення учасників процесу, всесторонньо дослідивши та оцінивши матеріали справи, виходячи з встановленого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а в позові ОСОБА_2 належить відмовити, виходячи з наступних підстав.  

Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ст. 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно  ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, на підставі державного акту серії ЯЕ № 082516, виданого 11.06.2008 року,  ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № 829а в СВТ «Енергетик-2» площею 0.06га. Згідно копії членської книжки в технічній документації в частині землеустрою по складенню державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 201) ОСОБА_1 є членом СВТ «Енертегик-2» з лютого 1987 року та йому було виділено земельну ділянку № 829а площею 400 кв м, а згідно протоколу №43 від 03.02.1990 року  було додатково виділено 200 кв м, тобто площа земельної ділянки, яка знаходилася в користуванні, склала 600 кв м. Дану обставину підтвердив в судовому засіданні голова СВТ «Енергетик-2» ОСОБА_6 Розпорядженням Ленінської РДА № 180 від 27 березня 2006 року (т. 1 а.с. 190) дано згоду ОСОБА_1 на розробку технічної документації по відводу на земельної ділянки № 829а. 05.03.2007 року Ленінським районним відділом земельних ресурсів було узгоджено дану технічну документацію, а 02.03.2007 року начальником Ленінського РО земельних ресурсів узгоджено акт встановлення меж земельної ділянки в натурі та взяття межових знаків під охорону, що вбачається з дати в акті під підписом начальника Ленінського РВЗР.

Згідно заяв від 23.03.2007р. ОСОБА_7, колишній користувач ділянки № 828б, вийшла з членів кооперативу (а.с. 50), а ОСОБА_2 вступила (а.с. 53). 31 березня 2007 року  рішенням  зборів членів кооперативу було затвердженого списки вибулих та прийнятих членів кооперативу, в тому числі відповідно ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (т. 1 л.д. 55-58).

Таким чином, межі земельної ділянки ОСОБА_1 були встановлені до прийняття в члени СВТ «Енергетик-2» ОСОБА_2 та виділення їй в користування земельної ділянки.

Згідно проведеної кадастрової зйомки спеціалістом-геодезистом ОСОБА_8, який має відповідну ліцензію, та складеного акту (а.с. 8-10 т. 1) межі земельної ділянки № 828б заходять на межі ділянки № 829а на 2 м.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, на якій ОСОБА_2 встановлено підпірну стінку. Факт її встановлення та розмір ОСОБА_9 не оспорила. Відповідно, наявність даної стінки перешкоджає позивачу користуватися частиною належної йому на праві власності земельної ділянки. Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном і вимоги ОСОБА_1 про усунення йому перешкод в користуванні ділянкою шляхом знесення підпірної споруди засновані на законі.

Вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що внаслідок неузгодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 межі його земельної ділянки заступають на межі земельної ділянки, наданої їй в користування площею 0,06га. Крім того, фактично ОСОБА_1 займає земельну ділянку більшої площі.

Як вбачається з особової карточки ОСОБА_7 (а.с. 52. том 1) в її користуванні знаходилась ділянка 400 кв м. З виписки з протоколу № 7 загальних зборів СВТ «Енергетик-2» від 26 березня 2005 року ОСОБА_7 було прийнято в члени кооперативу та виділено земельну ділянку № 828б площею 0,04 га (т. 1 ас. 61). Згідно особової карточки ОСОБА_2 23.03.2007р. вона вступила в кооператив  та користувалася земельною ділянкою № 828б площею 400 кв м. (т. 1 а.с. 59). Дана карточка містить також дописку про користування ще 200 кв. м. без зазначення підстав. Дані обставини вбачаються також з особової книжки (т. 1 а.с. 60), згідно якої в 2007 році нею сплачено 40грн. членських внесків, тобто за 400 кв м, оскільки саме така сума внесків сплачується за 0,04 га, що вбачається з довідки СВТ «Енергетик-2» про розмір членських внесків (т. 2 а.с. 131). Таким чином, ОСОБА_2 не надано доказів того, що їй в користування виділялась земельна ділянка площею саме 0,06га.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, не визнаних, ос порених прав, свобод чи інтересів. Суд вважає, що ОСОБА_2 не доведено, що державним актом та спірним розпорядженням Ленінської РДА порушено її цивільне право. Так, як вбачається з акту обстеження та встановлення фактичних меж земельних ділянок (т. 2 а.с. 119-120), проведеного згідно ухвали Ленінського районного суду від 28.01.2010 р. в присутності ОСОБА_2, яка його підписала та з ним погодилась, що підтвердила в судовому засіданні, внаслідок чого суд приймає даний акт стосовно ОСОБА_2, фактична площа земельної ділянки ОСОБА_2 складає 0.0655га, межі зайнятої нею земельної ділянки заходять на межі ділянки ОСОБА_1 Відповідно, ОСОБА_2 не довела, що межі земельної ділянки ОСОБА_1 заходять на межі земельної ділянки, яка знаходиться в її користуванні. Тим більше, що вона сама фактично займає ділянку більшої площі, ніж їй надана в користування.

Крім того, діюче законодавство не встановлює дійсність чи недійсність розпорядження про надання у власність земельної ділянки та державного акту про право власності на земельну ділянку в залежність від узгодження меж земельної ділянки суміжними землекористувачами. Відповідно, дані доводи ОСОБА_2 та її представника, правового значення при умові недоведення порушення прав ОСОБА_2 правового значення для справи не мають.

Не мають правового значення для даної справи і доводи ОСОБА_2 про те, що фактично ОСОБА_1 займає більшу площу земельної ділянки, оскільки, як вбачається з пояснень учасників процесу, акту обстеження та встановлення фактичних меж земельних ділянок (т. 2 а.с. 119-120), фактичне землекористування ОСОБА_1 заходить за межі, визначені державним актом, в сторону дороги загального користування СВТ «Енергетик-2», тобто на землі, які знаходяться в користуванні СВТ «Енергетик-2», яке як юридична особа має право самостійно звернутися до суду за захистом свого порушеного права і яке самостійний позов не заявило. Діючим законодавством не передбачено право іншої особи звертатися до суду для захисту права іншої особи без передбачених для того законом підстав.  СВТ «Енергетик-2» своїм правом на звернення з самостійними вимогами до ОСОБА_1 не скористалося.

Суд також не може прийняти доводи ОСОБА_2 про те, що вона користується земельною ділянкою в належних межах, визначених згідно проведеної 24.04.2007 року ФОП ОСОБА_10 геодезичної зйомки її ділянки, якою також виведено межі відносно суміжних землекористувачів, оскільки дана зйомка не є актом встановлення меж в натурі, також не погоджена з суміжниками, з неї не вбачається, що встановлено саме такі межі. Крім того, на час її проведення вже було встановлено межі земельної ділянки ОСОБА_1, виготовлено документацію по відводу даної земельної ділянки, отримано відповідні узгодження, в тому числі і Ленінського РВ земельних ресурсів.

Від проведення експертизи, в ході якої могли б бути проведені кадастрові зйомки, ОСОБА_2 та її представник, незважаючи на неодноразове роз’яснення суду, відмовились.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання факту перешкоджання у здійсненні права користування та розпорядження майном у діях ОСОБА_2 належить відмовити, оскільки дані вимоги не засновані на законі і такий спосіб захисту права не передбачений. Зокрема, ст. 16 ЦК України передбачено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Ст. 256 ЦПК України встановлено перелік фактів, які можуть бути встановлені судом, а також зазначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Для усунення перешкод діючим  законодавством передбачено пред’явлення титульним володільцем негаторного позову, який підлягає задоволенню при встановленні перешкод власнику в користуванні земельною ділянкою. ОСОБА_1 даним правом скористався, подавши до суду позов про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 та документально підтверджені, підлягають стягненню з ОСОБА_2 пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 88, 131, 174, 175, 179, 208, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 391 ЦК України, ст.ст. 35, 106, 118, 198 ЗК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою площею 0,06га, розташованою в АР Крим, Ленінський район, Щолкінська міська рада, СВТ «Енергетик-2», ділянка № 829а шляхом зобов’язання ОСОБА_2 знести підпорну стінку довжиною 22,31 кв м, споруджену на території ділянки № 829а.

В задоволенні позовних вимог про визнання факту перешкоджання у здійсненні права користування та розпорядження майном у діях ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 судові витрати пропорційно задоволеним вимогам – судовий збір 4 (чотири) грн. 25 коп. та збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 3 (три) грн. 70 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Ленінської районної державної адміністрації, треті особи Садово-виноградарське товариство «Енергетик-2», Щолкінська міська рада Ленінського району АР Крим про визнання державного акту недійсним та скасування розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 2 липня 2007 року відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду АР Крим через Ленінський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне оскарження при умові подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                 Кондрак Н.Й.