Ухвала

від 20.10.2021 по справі 910/20504/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.10.2021Справа № 910/20504/16

За заявоюПриватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля прозвернення стягнення на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству Українська залізниця у справі№910/20504/16 за позовомПриватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля доДержавного підприємства Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДержавного підприємства Донвуглереструктуризація

простягнення 6 453 200,71 грн. Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:Машкіна В.М. від відповідача:не з`явився від третьої особи:не з`явився від АТ Укрзалізниця :не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/20504/16 за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля до Державного підприємства Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного підприємства Донвуглереструктуризація , про стягнення 6 453 200,71 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля заборгованість у розмірі 4 996 812,13 грн. 13 коп., пеню у розмірі 1 023 527,34 грн., інфляційні у розмірі 320 330,29 грн., 3% річних у розмірі 112 530,95 грн. та судовий збір у розмірі 96 798,01 грн.

09.02.2017 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

14.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля , в якій стягувач просить суд звернути стягнення на грошові кошти Акціонерного товариства Українська залізниця , яке має заборгованість перед Державним підприємством Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 вказану заяву призначено до розгляду на 29.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля про витребування доказів та відкладено розгляд заяви на 20.10.2021.

Представник заявника в судове засідання з`явилася, надала пояснення по справі, подану заяву підтримала.

Представники боржника та АТ Українська залізниця в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, на адресу суду направили письмові пояснення щодо поданої заяви.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 336 Господарського процесуального кодексу України заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, неявка представників боржника та АТ Українська залізниця не перешкоджає розгляду заяви ПАТ ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля .

Розглянувши матеріали поданої заяви, суд встановив наступне.

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України Про виконавче провадження ).

Частинами першою, четвертою статті 53 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.

Так, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17 зазначено, що предметом дослідження суду, у даному випадку, буде факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які виконавець просить звернути стягнення.

Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у такій категорії справ викладена також у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17 та від 10.07.2019 у справі №912/2199/17.

Обґрунтовуючи заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать АТ Українська залізниця , ПАТ ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля посилається на те, що рішенням Господарського суду Донецької області від 09.02.2015 у справі №908/5596/14 встановлено наявність у Державного підприємства Донецька залізниця заборгованості перед Державним підприємством Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація у розмірі 116 955,13 грн. та 2 399,10 грн. судового збору.

Заперечуючи проти поданої заяви, АТ Українська залізниця вказує на те, що, по-перше, заявником не доведено наявності заборгованості у АТ Українська залізниця перед боржником, а, по-друге, Державне підприємство Донецька залізниця є самостійною юридичною особою, яка має нести відповідальність за своїми зобов`язаннями.

Суд відзначає, що системний аналіз приписів статей 53, 56 Закону України При виконавче провадження та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

При цьому, за своєю правовою природою положення вказаних статей не є імперативними, судова дискреція, в даному випадку, передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням всіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу.

З метою встановлення обставин наявності або відсутності у третьої особи заборгованості перед боржником, судом ухвалою від 29.09.2021 витребувано у Акціонерного товариства Українська залізниця та Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків відомості щодо суми наявного боргу у боржника АТ Українська залізниця перед Державним підприємством Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація у виконавчому провадженні №50774805.

Судом враховано, що в матеріалах справи наявна копія постанови державного виконавця Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 28.07.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП№66298251 про стягнення з ДП Донецька залізниця на користь ДП Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація заборгованості 119 354,23 грн.

В межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження від 28.07.2021, якою на підставі ухвали Господарського суду Донецької області від 04.03.2021 у справі №908/5596/14 замінено боржника у даному виконавчому провадженні з Державного підприємства Донецька залізниця на Акціонерне товариство Українська залізниця .

Станом на момент розгляду даної заяви в матеріалах виконавчого провадження ВП№66298251, внесених до автоматизованої системи виконавчого провадження, відсутні відомості щодо закриття даного виконавчого провадження у зв`язку з виконанням боржником наказу Господарського суду Донецької області №908/5200/14 від 20.02.2015.

В свою чергу, АТ Українська залізниця повідомило суд про відсутність у нього таких відомостей з огляду на те, що Державним підприємством Донецька залізниця жодних даних щодо наявності заборгованості перед Державним підприємством Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація за рішенням Господарського суду Донецької області від 09.02.2015 у справі №908/5596/14 йому не передано.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно з ч. 10 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Як встановлено приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на викладене, врахувавши розподіл обов`язків доказування, суд приходить до висновку про те, що АТ Українська залізниця не спростовано твердження заявника про існування у АТ Українська залізниця заборгованості перед Державним підприємством Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація , встановленої рішенням Господарського суду Донецької області від 09.02.2015 у справі №908/5596/14, а відтак суд вважає за можливе визнати такі обставини встановленими в межах даної справи.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.

До того ж, наведені приписи ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя №9 від 01.11.1996 вказано, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Агрокомплекс проти України від 06.10.2011 міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа Юрій Миколайович Іванов проти України , рішення від 15.10.2009).

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини Бурдов проти Росії , Горнсбі проти Греції .

У своєму рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

За встановлених обставин наявності заборгованості особи (АТ Українська залізниця ), яка підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, та не виконано перед боржником у цій справі (ДП Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація ), суд приходить до висновку про звернення стягнення в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником на користь стягувача у справі №910/20504/16 - АТ Українська залізниця .

На підставі викладеного та керуючись ст. 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству Українська залізниця задовольнити.

2. Звернути стягнення на грошові кошти Акціонерного товариства Українська залізниця (м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815), яке має заборгованість перед Державним підприємством Об`єднана компанія Укрвуглереструктуризація (ідентифікаційний код 39244468) у розмірі 116 955,13 грн. боргу та 2 399,10 грн. судового збору згідно рішення Господарського суду Донецької області від 09.02.2015 у справі №908/5596/14 на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля (ідентифікаційний код 00169845) в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у справі №910/20504/16.

3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена 22.10.2021.

Суддя В.П. Босий