Рішення

від 19.10.2021 по справі 362/410/21

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/410/21

Провадження № 2/362/1362/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2021 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Марчука О.Л.,

при секретарях - Лущик Т.М., Неділько А.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

законного представника відповідача - ОСОБА_4 ,

представника відповідача - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в обґрунтування вимог якого зазначила, що її батьки усиновили ОСОБА_6 , який помер у віці 31 рік. Сином її загиблого брата є ОСОБА_3 , а вона відповідно - його тіткою. Оскільки батьки позивачки померли; спочатку матір, а потім і батько, племінник позивачки ОСОБА_3 має право на спадкування за правом представлення після свого діда ОСОБА_7 ..

Посилаючись на те, що відповідач не здійснював догляду за померлим дідом ОСОБА_7 , не допомагав йому матеріально і не цікавився станом спадкодавця, на підставі частини п`ятої статті 1224 ЦК України, позивачка просить усунути відповідача від спадкування після його діда.

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх з викладених у заяві підстав.

Позивачка суду пояснила, що відповідач не підтримував із родиною позивачки ніяких родинних зв`язків; за бабусею і дідусем не допомагав наглядати. Протягом хвороби її батьків відповідач не приїжджав і матеріально не допомагав. Вона проживала разом із батьками та своїм чоловіком і трьома дітьми. Також, вона надавала фізичну допомогу своєму брату після того, як його після виписки із лікарні, де він був шість місяців після автомобільної аварії, привезли до них додому. Мати відповідача приходила і провідувала її брата в лікарні раз в тиждень.

При цьому, пояснила, що вона не зверталася до відповідача із проханням про допомогу.

Представник позивачки пояснила суду, що у зв`язку із поганим станом здоров`я батько позивачки потребував допомоги і таку допомогу надавала позивачки. Також, позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною і не мала доходу. Відповідач не відвідував дідуся та у 14 років змінив своє прізвище та не спілкувався.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що на момент автомобільної аварії за участю його батька, йому було 4 роки і він нічого не пам`ятає; пам`ятає, що його батько лежав у лікарнях в м. Вишневе і у м. Києві, а вони їздили його навідувати.

Пояснив, що до бабусі та діда вони їздили раз в місяць, коли казали приїжджати, то приїздив. З татом він нормально спілкувався, із бабусею теж, з дідом ні; спілкувався тільки тоді, коли із своєю матір`ю приходив до дідуся. На похороні у бабусі був, а у дідуся - ні. Про те, що померли бабуся та дідусь він дізнався від своєї мами, а мама від тітки ОСОБА_8 (позивачка).

Також, зазначив, що його дідусь хворів, а вони провідували його 1, 2 рази в місяць; вони їздили на кладовище до тата і заїжджали до бабуся і дідуся; самостійно дідуся він не провідував, лише із своєю мамою. Підтвердив, що він не надав фізичну допомогу по догляду за бабусею і дідусем.

Зазначив, що змінив прізвище, у зв`язку із зміною прізвища її матір`ю і він бажає мати одне прізвище із своєю мамою.

З тіткою не спілкувався; жив у м. Вишневе з мамою, тіткою, бабусею і двоюрідним братом. До 13 років ініціатором поїздок до бабусі та дідуся була його мама, а після 13 - п він і його мама, яка домовлялася про поїздки до бабусі і дідуся.

Пам`ятає тільки те, що дідусь лежав і не ходив.

Законний представник відповідача пояснила суду, що вона вийшла заміж за ОСОБА_6 і вони підтримували дружні стосунки з його сім`єю. Після аварії приїхав її брат із своєю дружиною, сестра її чоловіка (позивачка) із своїм чоловіком. Всі витрати на її чоловіка оплатив її брат. Обговоривши все із матір`ю і сестрою її чоловіка, вони домовилися, що її чоловік буде проживати у своєї матері і сестри, оскільки у них квартира більша, а у них кімната прохідна і мало місця. Надалі, вона приїжджала із своїм сином 2 - 3 рази на тиждень, привозила їсти. На похорон до свекрухи вона їздила із своїм батьком, а на похорон до свекра вони не поїхали, тому що вона хворіла і перебувала у лікарні.

Повідомила суду, що після смерті її чоловіка вони приїжджали один раз на місяць; у свекрухи був день народження то приїздили, пили чай і були ми там не менше однієї години.

Зазначила, що вона пропонувала допомогу коли захворіла свекруха. Про матеріальне забезпечення позивачки їй не було відомо, коли вона пропонувала допомогу, то їй говорили: Не потрібно .

Після смерті її чоловіка із свекрухою були нормальні відносини, але потім стався конфлікт через борги і приблизно два роки вони не спілкувалися. Після цього, приїхала позивачка і привітала відповідача, після того вони почали спілкуватися.

Після смерті бабусі вони не приїздили, а дзвонили по телефону оскільки запровадили карантин і вони також хворіли.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила суду, що вона є тіткою позивачки і має із нею хороші відносини; з відповідачем ніяких відносин не має.

Матір відповідачки не приймала участі в житті її брата. Коли позивачка не могла доглядати її брата, то вона забирала його до себе. Вона ніколи не чула, щоб матір відповідача приймала якусь участь і приїжджала. Її брата іноді вони забирали, оскільки позивачці було дуже складно доглядати за двома. Останній раз, коли діду було 70 років відповідач із матір`ю не вітали його і не приїздили. Ніяких відносин у позивачки із відповідачем не було; позивачка просила у них допомогу, але матір відповідача відмовила.

Зазначила, що відповідач не приходив і не провідував діда. Проте, бабуся із дідусем дуже хотіли спілкуватися з онуком, але відносини зіпсувалися коли у ОСОБА_10 з`явився новий батько.

Зі слів сусідки ОСОБА_11 їй відомо, що позивачка зверталася до матері відповідача, а остання відмовила. Діти позивачки допомагали і піклувалися про дідуся. Особисто вона бачила як син позивачки ОСОБА_12 годував дідуся.

Щоб підійняти брата, вона кликала чоловіка і він їй допомагав; самостійно їй було важко впоратися. Про те, щоб дідусь побув у них до неї зверталася позивачка, іноді і вона сама просила.

Про те, що невістка і онук не допомагали, їй говорили ОСОБА_13 і ОСОБА_14 .

Бабуся і дідусь дуже сумували за онуком, дідусь починав плакати за ОСОБА_15 .

Її брат (дідусь відповідача) проживав із ОСОБА_16 , ОСОБА_17 і двома її дітьми та чоловіком по АДРЕСА_1 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_18 повідомила суду, що вона сусідка позивачки і має із нею дружні відносини, а відповідача пам`ятає маленьким.

ОСОБА_15 - це онук ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , син ОСОБА_21 . Позивачка прожила весь час із батьками; їй допомагали тільки її діти; участі від ОСОБА_15 і його матері не було, ОСОБА_14 його навіть дорослим не пам`ятає.

Позивачка дзвонила матері відповідача, але остання не допомогла. Діти позивачки допомагали і перенести і погодувати; ОСОБА_12 весь час був поруч. Стосовно ОСОБА_15 їй нічого не відомо; ОСОБА_19 підлітком його не бачила і ніхто його взагалі не бачив. Коли у дідуся був останній день народження в січні 2020 року, то вони не приїхали.

Зазначила, що допомоги з боку матері відповідача не було; відомо, що позивачка зверталася за допомогою до матері відповідача, але вона відмовила.

Пояснила, що вона постійно переписувалася і дзвонила позивачці кожен день, приходила також. Коли в них не було грошей, то вона іноді давала гроші і приносила продукти, ліки і підгузки для дітей.

Свідку відомо, що ОСОБА_14 не була проти онука; ОСОБА_15 бабусю не провідував; про це ОСОБА_14 все розповідала; для свекрухи і онука двері були завжди відкриті.

Після конфлікту, матір відповідача сказала: Що не побачите онука , оскільки вона хотіла, щоб переписали квартиру на ОСОБА_10 .

ОСОБА_22 себе погано почував після першого інсульту, потім був ще один інсульт. Він став погано розмовляти у 2018 - 2020 році. У ОСОБА_23 був високий тиск. Чоловік ОСОБА_8 жив окремо.

Дідусь відповідача був весь час удома, а іноді 2 - 3 тижня у своєї сестри ОСОБА_24 . ОСОБА_14 говорила, що вона не вибачить за гроші і що матір відповідача вимагає кімнату.

Пояснила, що вона ніколи не бачила в гостях у бабусі і дідуся відповідача або його матір. Позивачка розповідала, що вони були на похороні.

Батько відповідача був лежачий 10 місяців.

Свідок ОСОБА_25 , яка є співробітницею позивачки повідомила суду, що позивачка турбувалася про свого батька, вона перебувала у декретній відпустці і доглядала своїх матів і батька. Батько позивачки не ходив, сам себе не міг обходити, їсти сам не міг. Також із батьком позивачки залишався син позивачки, якому було 13 років. Все позивачка робила самостійно зі своїми дітьми. Також, позивачка зверталася до них і вони із співробітниками допомагали як матеріально так і фізично. Свідок запитувала: Чи була допомога від ОСОБА_26 (матір відповідача)? ; позивачка відповіла: Не було .

Зазначила, що за ОСОБА_7 і ОСОБА_6 доглядала тільки позивачка та її діти. Після смерті відповідач зі своєю матір`ю не приїжджали; вони приїжджали, коли ще батько відповідача був лежачий.

Пояснила суду, що ОСОБА_19 була ображена на матір відповідача, а дід дуже хотів спілкуватися з онуком. При цьому, їй не відомо про подробиці конфлікту між матір`ю відповідача і матір`ю позивачки, лише знає що був якийсь конфлікт після смерті батька відповідача.

Позивачка справлялася самостійно, їй допомагав її син ОСОБА_12 , який міг і в школу не піти щоб допомагати. ОСОБА_15 дідуся не провідував.

Позивачка потребувала допомоги, на роботі вони їй допомагали. Повідомила, що у неї із позивачкою робочі відносини вже 15 років.

Також, позивачка зверталася із заявою на роботу про складне становище; тоді їй допомагали невеликою сумою. Загалом, позивачка мало разів до них зверталася і говорила, що щось потрібно; тоді вони допомагали.

Матір позивачки говорила, що відповідач не телефонує і не вітає.

Допитана в якості свідка ОСОБА_27 , повідомила суду, що відповідач відвідував бабусю і дідуся; вони разом їздили до них в 2007 році до смерті батька відповідача. Із матір`ю відповідача вона знайома з 2000 року; вони разом навчалися; потім вони проживали поруч і близько спілкувалися. З батьками ОСОБА_6 вони познайомилися після народження відповідача. Після ДТП вона багаторазово навідувала ОСОБА_6 , приносила медикаменти; відповідач був маленьким, тому в лікарні його не було. Після лікарні ОСОБА_6 перебував у своїх батьків; так вони домовилися про це, оскільки за місцем проживання відповідача було мало місця.

Також, пояснила, що відповідач погано дихав, був під апаратом, у нього була астма, багато оглядався, чотири рази на рік лікувався; лікування було фінансово затратне. Відповідач навчається, а його навчання оплачує його матір. Позивачку вона бачила декілька разів у лікарні і у квартирі.

Зазначила, що зі слід ОСОБА_28 їй відомо про те як відповідач навідував бабусю і дідуся, вони багато разів їздили в гості.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснив, що відповідач є його племінником і у між ними чудові відносини. Він декілька разів відвозив відповідача і його матір до бабусі і дідуся. Він майже щодня спілкувався із ОСОБА_6 і ОСОБА_30 . У ОСОБА_6 із батьками були чудові відносини. ОСОБА_31 казала, що ОСОБА_6 усиновлений, але відносини у них були добрі.

Де проживала позивачка свідок не знає, бачив її зрідка.

Повідомив, що на місце ДТП перебували його дружина, відповідач із своєю матір`ю та позивачка із своїм чоловіком. В лікарні їм надали список, який потрібно було оплатити. Позивачка дала 200 гривень. Надалі кожен день було лікування, яке коштувала чималих грошей. В лікарні свідок перебував до кінця року, а потім вони його перевели в окрему палату в обласну лікарню. Свідок купив спецліжко для ОСОБА_6 і матрац. Ані позивачки, ані батьків ОСОБА_6 він не бачив.

Зазначив, що позивачка особисто до нього не зверталася. Також, ОСОБА_6 був надто залежний від автоматів і вони віддавали борг.

Про те що бабуся і дідусь ОСОБА_15 потребують допомоги свідку не було відомо.

Він привозив матір відповідача до батьків ОСОБА_6 п`ять разів.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні повідомила, що відповідач є її хрещеником. Пояснила, що у 2007 році сталася автомобільна аварія і вони приїхали на місце ДТП. Все лікування ОСОБА_6 лягло на плечі її чоловіка та її сім`ї; позивачка в перший день була, але потім її в лікарні не було і допомоги також не було. Надалі, ОСОБА_6 потрапив додому до батьків де вирішувалося разом місце його проживання.

Зі сторони батьків ОСОБА_6 допомога не надавалася; із ними вони не спілкувалися.

Також, свідку невідомо скільки разів приїздив відповідач; але відомо від ОСОБА_28 , що він їздив і телефонував.

Вислухавши вступне слово учасників процесу, пояснення свідків та дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд встановив наступні обставини.

Позивачка є дочкою ОСОБА_7 і ОСОБА_31 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04 вересня 1982 року, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 29 січня 2020 року і Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 29 грудня 2012 року (т.с. 1, а.с. 27, 28, 29).

ОСОБА_6 був братом позивачки.

Відповідач є сином ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10 квітня 2003 року і Свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_4 від 20 липня 2017 року (т.с. 1, а.с. 83, 85).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 03 листопада 2008 року (т.с. 1, а.с. 33).

ОСОБА_31 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 24 грудня 2019 року (т.с. 1, а.с. 31).

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 09 листопада 2020 року (т.с. 1, а.с. 32).

Отже, відповідно до положень цивільного законодавства, сторони мають право на спадкування після померлого ОСОБА_7 ..

Вказані обставини під час розгляду справи сторони визнали і не оспорили.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка посилається на частину п`яту статті 1224 ЦК України, відповідно до якої за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Зокрема, вирішуючи справу по суті спору, суд виходить з наступного.

На підставі наданих позивачкою письмових доказів у вигляді медичної документації на ім`я ОСОБА_7 та показань свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_25 , судом встановлено, що ОСОБА_7 , який мав інвалідність другої групи та діагноз ГПМК за ішемічним типом, артеріальна гіпертензія, гострий первинний великовогнищевий інфаркт , через похилий вік і тяжку хворобу був у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги, оскільки останні вісім років не міг самостійно ходити і обслуговувати себе (т.с. 1, а.с. 11. 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, т.с. 2, а.с. 3, 4, 5 - 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 - 14, 15 - 16, 18 - 133).

Натомість, під час розгляду справи в судовому засіданні, судом не встановлено того факту, що відповідач ухилявся від надання допомоги своєму спадкодавцеві.

Так, суд враховує роз`яснення, які надані у пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , за якими слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою.

Також, суд керується роз`ясненнями наданими у пункті 4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , відповідно до яких: виходячи із змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов`язку щодо її надання.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Проте, за показаннями свідків та наявними в матеріалах справи письмовими доказами, під час розгляду справи в судовому засіданні, судом встановлено, що станом на 2012 рік, коли дід відповідача почав перебувати в лежачому стані і потребував сторонньої допомоги, - відповідачу було дев`ять років, а у 2020 році, коли його дідусь помер - 17 років.

Тобто, відповідач, який був неповнолітнім, проживав разом із матір`ю окремо від свого дідуся, навчався у школі та перебував на повному матеріальному утриманні своєї матері, на думку суду, об`єктивно не мав можливості надавати матеріальну допомогу своєму дідусю та забезпечувати йому щоденний догляд і фізичну допомогу.

До того ж, суд враховує незадовільний стан здоров`я відповідача, у зв`язку із чим останній тривалий час проходив лікування стаціонарно, що підтверджується відповідними письмовими доказами, наданими стороною відповідача на підтвердження своїх заперечень (т.с. 1, а.с. 100 - 125).

Та обставина, що відповідач зрідка і вкрай мало спілкувався зі своїм дідусем і протягом тривалого часу не відвідував його, безумовно є прикрою у їх особистих відносинах, однак, з юридичної точки зору не свідчить про факт умисного ухилення відповідача від надання допомоги своєму дідусю.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_7 отримував допомогу і щоденний догляд від своєї дочки і рідної сестри, про, що зазначили останні, а тому суд вважає, що у спадкодавця була відсутня потреба в допомозі саме від відповідача, оскільки спадкодавець отримував таку допомогу від інших осіб (дочки і сестри).

Як наслідок, на переконання суду, відсутня сукупність усіх обставин, що передбачені нормою ч. 5 ст. 1224 ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність передбачених частиною п`ятою статті 1224 ЦК України підстав для усунення відповідача від спадкування після свого діда.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним і необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Також, на підставі пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, слід покласти на позивачку.

На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 1224 ЦК України, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , п. 4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , ст. ст. 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Головуючий

Дата складення повного рішення суду - 23 жовтня 2021 року.