Ухвала

від 27.09.2021 по справі 758/12382/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретарів судового засідання ОСОБА_4

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальне провадження №12018100070004484 від 21.11.2018 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 16.08.2021,

за участю

захисника ОСОБА_5

В С ТА Н О В И Л А

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16.08.2021 задоволено клопотання прокурора та обрано обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 14.10.2021, включно.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 16.08.2021, якою задоволено клопотання прокурора та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, поклавши на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування апеляційних вимог адвокат ОСОБА_5 зазначає, що стороною обвинувачення не було надано жодних доказів на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, апелянт звертає увагу, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 було розглянуто незаконним складом суду - одноособово головуючим суддею ОСОБА_7 .

Позиції учасників судового провадження.

Заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, його пояснення, відповіді на запитання суду, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши оскаржувану ухвалу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів керується наступним.

Мотиви апеляційного суду.

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження №12018100070004484 від 21.11.2018 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 16.08.2021 обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 14.10.2021, включно.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції враховує тяжкість пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, можливості обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, продовження злочинної діяльності шляхом вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки не має офіційного місця працевлаштування та стабільного заробітку, а також можливість впливу на потерпілих з метою зміни або відмови ними від показів, оскільки на даній стадії кримінального провадження потерпілі ще не допитувались.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, зважаючи на наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 177, 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 цього Кодексу, на суд покладено такий самий обов`язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, перевіркою доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 , колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .

Беручи до уваги конкретні обставини справи, ту обставину, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують й надані існувати. Також судом взято до уваги те, що тримання під вартою є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами, то підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.

Щодо доводів апелянта про розгляд клопотання незаконним складом суду, колегія суддів вважає такі доводи непереконливими, оскільки вказане клопотання було розглянуто головуючим суддею одноособово відповідно до абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК, з чим цілком погоджується суд апеляційної інстанції.

Стосовно доводів адвоката ОСОБА_5 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, суд апеляційної інстанції вважає неспроможними. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України", зазначено, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Відтак, враховуючи обставини вчинення правопорушення обвинуваченим ОСОБА_6 , які інкримінуються стороною обвинувачення, суспільний інтерес наразі у даному випадку переважає над правилом поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Отже, приймаючи рішення про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого.

Підстав для застосування судом до обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, колегія суддів, з огляду на вищевикладені мотиви, також не вбачає.

За таких обставин, оскільки доводи поданої апеляційної скарги в ході їх розгляду в апеляційному порядку свого підтвердження не знайшли, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 177, 199, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, ?

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 16.08.2021 про задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України до 14.10.2021 включно, - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3