Постанова

від 18.10.2021 по справі 357/8249/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 357/8249/19 Головуючий у 1 інстанції: Бондаренко О.В.

провадження №22-ц/824/3818/2021 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Желепи О.В., Кулікової С.В.,

при секретарі: Панчошній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2020 року у справі за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Пролісок , Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, -

в с т а н о в и в :

У липні 2019 року позивач (Приватне орендне сільськогосподарське підприємство Сидори ) звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що 16.12.2014 року між ОСОБА_1 та ПОСП Сидори було укладено договір оренди землі №б/н, за яким ОСОБА_1 передала в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,8372 га з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044, розташовану в межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та договір оренди землі №б/н за яким ОСОБА_1 передала в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,8397 га з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045, розташовану в межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Вказував, що 25.01.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журов О.В. прийняв рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18835725, яким зареєстрував право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 за ПОСП Сидори та рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18835804, яким зареєстрував право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 за ПОСП Сидори .

Протягом усього часу дії договору оренди Товариство користувалося земельними ділянками з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 у своїй господарській діяльності і належним чином сплачувало орендну плату. Проте, починаючи від лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ПОСП Сидори права користування землею за Договорами оренди.

Зазначав, що за скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28.02.2018 року, наказом №728/5 від 15.03.2018 року Міністерство скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав оренди на земельні ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 за ПОСП Сидори .

Не зважаючи на те, що Договори оренди є дійсними і ніким не оскаржені, 05.03.2018 року ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем - ТОВ Еліта-2010 договір оренди №79, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044, та договір оренди №80, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045, після чого державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. 15 березня 2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку 3220486000:04:005:0044 за ТОВ Еліта-2010 з індексним номером 40138443 і рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 за ТОВ Еліта-2010 з індексним номером 40138485.

У зв`язку з порушенням прав ПОСП Сидори , як законного орендаря земельних ділянок з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045, та неможливістю відновити державну реєстрацію свого права оренди на неї в ДРРПНМ внаслідок укладення відповідачем договору оренди землі з іншим орендарем, ТОВ Еліта-2010 звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання недійсним цього договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 за ТОВ Еліта-2010 (справа № 357/8905/18).

Після звернення до суду відповідачі ОСОБА_1 та ТОВ Еліта-2010 з метою ускладнення виконання судового рішення у справі №357/8905/18 та відновлення ПОСП Сидори державної реєстрації свого права оренди на його підставі 04.12.2018 року уклали договір про розірвання укладених між ними договорів оренди землі від 05.03.2018 року, після чого ОСОБА_1 здійснила об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045. 26.11.2018 року і приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про об`єднання земельних ділянок, яка зареєстрована за реєстровим №3031.

При цьому, ОСОБА_1 не вчинила жодних дій щодо отримання від ПОСП Сидори , як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 згоди на проведення її об`єднання, не повідомила ПОСП Сидори про свій намір здійснити об`єднання і не погодила технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання із ПОСП Сидори .

На підставі зазначеної заяви ПОСП Сидори 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Біла Церква Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: - скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрових номерів цих земельних ділянок за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; - державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, яка утворилась внаслідок об`єднання.

Зазначав, що 12.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. було прийняте рішення про державну реєстрацію права власності на сформовану внаслідок об`єднання спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 з індексним номером 44556964 від 12.12.2018 року.

Не зважаючи на те, що право оренди ПОСП Сидори за Договором оренди залишилось дійсним і продовжує діяти щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060, 10.12.2018 року відповідач ОСОБА_1 уклала з ФГ Пролісок договір оренди №5С щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060.

Вказував, що 14.12.2018 року той же Державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ Пролісок на вказану земельну ділянку з індексним номером: 44602614 від 14.12.2018. Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства України об`єднання земельних ділянок з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 було здійснено без погодження з ПОСП Сидори , як їх законного орендаря, та виключно з метою приховання юридичного факту наявності у Товариства дійсного права оренди на неї і перешкоджання йому у відновленні державної реєстрації цього права в ДРРПНМ.

Відтак, за наявності дійсного Договору оренди з позивачем, який поширює свою дію на об`єднану земельну ділянку з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060, ОСОБА_1 не мала права передавати її в оренду ФГ Пролісок і при укладанні оспорюваного договору порушила права ПОСП Сидори , як їх законного орендаря. Відповідно, у Державного реєстратора не було і правових підстав для проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ФГ Пролісок .

Таким чином, станом на сьогоднішній день має місце грубе порушення прав та інтересів Товариства, як єдиного законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просив в судовому порядку визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №5С від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Пролісок , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га. Скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, індексний номер: 44602614 від 14.12.2018 08:00:09. Витребувати з незаконного володіння та користування Фермерського господарства Пролісок на користь Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, розташовану у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Внести зміни до договору оренди землі №б/н від 16.12.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним орендним сільськогосподарським підприємством Сидори та стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ПОСП Сидори та Малоєрчівської сільської ради Сквирського району Київської області на користь позивача понесені ним судові витрати.

02.03.2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив в судовому порядку здійснювати розгляд позовних вимог в уточненій редакції: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №5С від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Пролісок , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га. Скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, індексний номер: 44602614 від 14.12.2018 08:00:09 та припинити право оренди Фермерського господарства Пролісок на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060, загальною площею 5,6769 га, що виникло на підставі Договору оренди землі №5С від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Пролісок . Витребувати з незаконного володіння та користування Фермерським господарством Пролісок на користь Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, розташовані у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Внести зміни до договору оренди землі №б/н від 16.12.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним орендним сільськогосподарським підприємством Сидори .

Представник позивач - адвокат Савінський Костянтин Валерійович в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що відповідачі уклали договір оренди землі в період дії договору, який був укладений між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 , який не визнаний не дійсним. За заявою відповідача ОСОБА_1 було скасовано Міністерством юстиції реєстрацію договору оренди, укладеного між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 . Також, необхідно внести зміни в договори оренди в зв`язку з тим, що землю об`єднали, в частині цієї земельної ділянки. Оскільки земельна ділянка передана іншому орендарю, а законодавство забороняє вносити зміни до реєстрації, тому необхідно скасувати рішення державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Пролісок .

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Червінчик Євгеній Едуардович в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що у його довірителя було дві земельні ділянки, у 2018 році їй стало відомо, про договори оренди укладені з позивачем, оскільки вона дані договори не підписувала то подала до Міністерства заяву про їх не дійсність і наказом Міністерства реєстрація цих договорів була скасована. Після скасування реєстрації договорів оренди його довіритель об`єднала свої дві земельні ділянки в одну і не порушуючи права позивача передала об`єднану земельну ділянку в оренду відповідачу ФГ Пролісок і даний договір був зареєстрований в державному реєстрі. Позиція Верховного Суду полягає в тому, що договір оренди землі починає діяти з моменту державної реєстрації даного договору. Згідно ЗУ Про оренду землі, оскільки скасована реєстрація МЮ за позивачем, то відповідачка ОСОБА_1 мала право сама приймати рішення щодо своєї власності, щодо її об єднання і укладати договір оренди землі з тим з ким вона сама бажає. Щодо внесення змін до договору, то вони є похідні від першої вимоги, підстав для задоволення позову не має, відповідач ОСОБА_1 провела об`єднання земельних ділянок і їх межі змінились, тобто позивач повинен укладати новий договір оренди щодо нових земельних ділянок з новими межами, а не вносити зміни до існуючого договору. Тобто, позивачем обрано не вірний спосіб захисту. Також, надав до суду письмові пояснення, в яких вказує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. ОСОБА_1 , як власник земельних ділянок з кадастровими номерами3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 особисто договір про оренду землі з ПОСП Сидори не підписувала і нікого не уповноважувала його підписати. В лютому 2018 року вона звернулася до державного реєстратора щодо надання їй витягу з державного реєстру речових прав, даний витяг був необхідний для укладення договору оренди земельних ділянок. Відповідно до отриманої 27.02.2018 року інформаційної довідки було встановлено, що 25.01.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журовим О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав за номером 18835725 (земельна ділянка 3220486000:04:005:0044) та номером 18835804 (земельна ділянка 3220486000:04:005:0045), якими зареєстровано право оренди за позивачем. У зв`язку з цим вона 28.02.2018 року звернулася із письмовою заявою до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України щодо скасування запису про державну реєстрацію спірного договору оренди землі. Наказом міністерства юстиції України №728/5 від 15.03.2018 року її заява була задоволена та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номерами 18835725 та 18835804 від 25.01.2015 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журовим О.В., даний наказ у встановленому законом порядку не скасований та є чинним. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 внесено до реєстру - 15.03.2018 року. 26.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун К.А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про об`єднання земельних ділянок з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045. 07.12.2018 року Державним кадастровим реєстратором відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та в м. Біла Церква ГУ Держгеокадастру у Київській області прийняте рішення про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрових номерів та здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га.

10.12.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Пролісок укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060, загальною площею 5,6769 га і 14.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною Мариною Олександрівною зареєстровано право оренди даної земельної ділянки за ФГ Пролісок . Відповідно до п.37 прикінцевих положень договору оренди, який на думку позивача був укладений 16.12.2014 року між відповідачем ОСОБА_1 та ПОСП Сидори , цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Відповідно до ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій. Зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права. Оскільки, державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку була скасована 15.03.2018 року, можливо прийти до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки на момент початку перебігу строку дії укладеного 10.12.2018 року договору оренди землі, відлік якого обраховується від 14.12.2018 року - з часу здійснення державної реєстрації речового права за ФГ Пролісок , права та інтереси позивача порушені не були, оскільки права на вказані об`єкти нерухомого майна у нього вже були відсутні. Тобто, укладення оскарженого договору оренди не стало перешкодою для позивача у реалізації права користування тими самими земельними ділянками, що виключає наявність підстав для визнання договору оренди землі недійсним. Тобто, відповідачка ОСОБА_1 своїми діями права позивача не порушувала. Щодо позовних вимог про внесення змін до договорів оренди землі №б/н від 16.12.2014 року, то земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045, які були предметом договорів оренди, про внесення змін до яких подано позов у цій справі, не існують як об`єкти цивільних прав, оскільки в їх межах шляхом об`єднання утворена інша земельна ділянка, а тому і відсутній предмет спору. Тобто, зміна фактичних площ і меж земельних ділянок із присвоєнням їм нових кадастрових номерів після укладення договору оренди земельних ділянок унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому ч.1, 6 ст.33 Закону України Про оренду землі, оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. З огляду на викладене просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ФГ Пролісок - адвокат Шовкопляс Сергій Петрович в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідач ФГ Пролісок є законним орендарем спірної земельної ділянки, права позивача жодним чином не порушував та повністю підтримує надані ним до суду письмові пояснення від 23.11.2020 року, які повністю узгоджуються з письмовими поясненнями, наданими до суду відповідачем ФГ Пролісок від 01.07.2020 року.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2020 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ПОСП Сидори з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги та змінити розподіл судових витрат між сторонами, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 42 277 грн. 89 коп.

Скаргу відповідач обґрунтовував тим, що оскаржуване рішення було прийнято судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають істотне значення для справи, та невідповідності висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зокрема зазначала, про те, що висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача порушених прав чи інтересів зроблено внаслідок неправильного застосування норм ст.ст.204207210638540 ЦК України та ст.125 ЗК України, ст.ст.6, 17, 24, 31 Закону №161-ХІV, ст.ст.23 Закону №1952-ІV та порушенням норм ч.4 ст.263 ЦПК України. Суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду, згідно з якими відсутність у ДРРПНМ державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки з іншим орендарем. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у разі скасування державної реєстрації права оренди особи на земельну ділянку в такої особи відсутнє право її оренди, що суперечить нормам ст.ст.2, 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.11 ЦК України, ст.124 ЗК України. Висновок суду першої інстанції про те, що поділ земельної ділянки, яка була передана в оренду позивачу, унеможливлює захист його прав, не відповідає приписам ч.3 ст.110 ЗК України і не узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у справах № 367/2022/15-ц, №922/2723/17.

Представник ФГ Пролісок подав до апеляційного суду відзив, в якому просить залишити рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2020 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначав, що твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не правильно розтлумачив п.37 Договорів оренди землі від 16 грудня 2014 року є хибними, помилковими, не підтверджуються доказами по справі, оскільки позивачем не надано доказів звернення до суду з позовом про тлумачення даного пункту договору, а у зв`язку з тим, що від листопада 2010 року було виключено ст.18 ЗУ Про оренду землі та з урахуванням того, що на момент укладання договорів від 16 грудня 2014 року існування на законодавчому рівні підстави виникнення прав оренди на земельні ділянки з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗК України, ч.5 ст.6 ЗУ Про оренду землі ), то ФГ Пролісок зробив висновок, що сторони договорів від 16 грудня 2014 року п.37 договорів було визначено набрання їх чинності з моменту підписання та державної реєстрації права оренди, оскільки іншому випадку договори не є укладеними (не набрали чинності) в загалі, так як п.37 не відповідає вимогам діючого законодавства на час їх укладання (ч.1 ст.2 Закону України про оренду землі ), а тому не створюють/не спрямовані на виконання будь яких прав чи обов`язків між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 .

Також вказує, що твердження апелянта про те, що договір оренди землі є дійсним, не зважаючи на скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди, і підлягає виконанню з боку ОСОБА_1 , не ґрунтуються на нормах права, є надуманими та не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду від 24 вересня 2020 року, оскільки відсутність підпису ОСОБА_1 на договорі оренди від 16 серпня 2013 року підтверджує факт - що відповідачка не укладала з позивачем даний договір, те що даний договір не набрав чинності та не створює будь-яких правових наслідків чи обов`язків ОСОБА_1 перед позивачем.

ОСОБА_1 також подала до суду апеляційної інстанції відзив, в якому просить а апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2020 року без змін.

Зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що договори оренди землі позивача №б/н від 16.12.2014 року є нечинними/неукладеними, а відповідно такими, що не породжують прав та обов`язків для їх сторін. Вірно встановлено відсутність у позивача прав, свобод, охоронюваних законом інтересів, які порушено відповідачем, так як у нього відсутнє право оренди та судом правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Також вказує, що об`єднання земельних ділянок було проведено правомірно і таке об`єднання не порушує прав та інтересів позивача. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи та встановлено, що права позивача, за захистом яких він звернувся, не можуть бути поновлені у обраний ним спосіб, а наведена у апеляційній скарзі судова практика не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спір у даній справі виник між ПОСП Сидори , ОСОБА_1 , ФГ Пролісок , а Державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М.О. є неналежним відповідачем у даній справі, тому у задоволенні позовних вимог ПОСП Сидори до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. вважав необхідним відмовити саме із зазначеної підстави.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.2014 року відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала в спадщину земельну ділянку площею 2,8372 гектара, кадастровий номер 3220486000:04:005:0044, розташовану на території: Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 411203, виданого на підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації № 236 від 11.04.2011 року, зареєстрованого 05.07.2011 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322040001002297. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 09.12.2014 року проведено державну реєстрацію права власності № 8002873 на підставі внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 17847258 від 09.12.2014, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 15, 16).

Також, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.2014 року відповідач - ОСОБА_1 , отримала в спадщину земельну ділянку площею 2,8397 гектара, кадастровий номер 3220486000:04:005:0045, розташовану на території: Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 411204, виданого на підставі розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації № 236 від 11.04.2011 року, зареєстрованого 05.07.2011 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322040001002298. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 09.12.2014 року проведено державну реєстрацію права власності № 8003702 на підставі внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 17848638 від 09.12.2014, що підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2014 року між ОСОБА_1 та ПОСП Сидори , були укладені договори оренди землі № б/н, за якими ОСОБА_1 передала ПОСП Сидори в оренду строком на 10 років земельні ділянки: з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 площею 2,8372 гектара, розташовану на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 площею 2,8397 гектара, розташовану на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Згідно даних договорів, орендна плата нараховується і видається орендарем в розмірі не менше 3 % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1381,44 грн. Додаткові умови: оранка, культивація, збір зернових на присадибній ділянці орендодавця площею до 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті Орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без врахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року. Видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 5 роки за взаємною згодою сторін. Згідно п. 37 договору оренди він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

22.01.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журов О.В. прийняв рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18835725, яким зареєстрував право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 за ПОСП Сидори , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 21).

22.01.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журов О.В. прийняв рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18835804, яким зареєстрував право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 за ПОСП Сидори , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 31).

28.02.2018 року ОСОБА_1 та інші особи звернулись до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Розглянувши дану скаргу Міністерство юстиції України наказом № 728/5 від 15.03.2018 року, прийняло наказ та дійшло висновку про скасування рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, та скасувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.01.2015 року № 18835725 та 25.01.2015 року № 18835804, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журовим Олександром Володимировичем, що підтверджується матеріалами справи (а.с.38-46, 47).

В серпні 2018 року ПОСП Сидори звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Еліта-2010 , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, яка відповідно до ухвали від 13.08.2018 року Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, була прийнята до провадження суду 13.08.2018 року (а.с. 48-53, 54).

З відповіді на запит Головного управління держгеокадастру у Київській області (а.с.58) вбачається, що згідно з Національною кадастровою системою земельні ділянки, зазначені у запиті, були перенесені до архівного шару. В результаті чого земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 були об`єднані згідно документацій із землеустрою щодо об`єднання, яка надійшла по онлайн сервісу з присвоєнням кадастрового номеру 3220486000:04:005:0060. Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.07.2019 року №172343780, 26.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. була посвідчена заява ОСОБА_1 про об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045, зареєстрована за реєстровим №3031. На підставі заяви ОСОБА_1 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: - скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;та проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, яка утворилась внаслідок об`єднання. 12.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовану внаслідок об`єднання земельних ділянок за ОСОБА_1 : - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га з індексним номером 44556964 від 12.12.2018 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.32-3759-60).

10.12.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Пролісок був укладений договір оренди землі, серія та номер 5С, відповідно до даного договору в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060, строком до 10.12.2028 року, з правом пролонгації та з правом передачі в піднайм (суборенду), орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 5 000 грн. на рік за 1,00 га, земельної ділянки, що становить 28 384 грн. 50 коп.

14.12.2018 року даний договір на земельну ділянку був зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44602614 державним реєстратором прав на нерухоме мано Іллюшиною М.О. Малоєрчівської сільської ради Сквирського району Київської області (а.с.59-60).

19.04.2019 року ПОСП Сидори звернулось до ОСОБА_1 шляхом направлення засобами поштового зв`язку пропозиції (оферти) про внесення змін до Договору оренди землі №б/н від 16.12.2014 року (а.с. 62-70).

Згідно з ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законами, зокрема Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі ).

Аналогічні положення містить ст.6 Закону України Про оренду землі , згідно якої орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ст.124 ЗК України, ст.13 Закону України Про оренду землі ).

За ч.5 ст.6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі ст.17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

За ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч.4 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Як встановлено судом, укладені 16.12.2014 року між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 договори оренди землі були у встановленому законом порядку зареєстровані, але наказом Міністерства Юстиції України №728/5 від 15 березня 2018 року рішення державного реєстратора №18835725 від 25.01.2015 року та рішення державного реєстратора №18835804 від 25.01.2015 року про реєстрацію прав оренди за позивачем скасовані, як такі, що були здійснені з порушенням вимог чинного законодавства. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до Реєстру в той же день - 15.03.2018 року.

Зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме, скасовується державна реєстрація речового права і особа відповідно до ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.

За п.37 укладеного між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 договорів оренди вони набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Так як на момент розгляду справи зазначений наказ є чинним і відповідного судового рішення про його скасування суду не надано, то суд вірно вважав, що державна реєстрація за позивачем скасована і за умови відсутності здійснення державної реєстрації договору, як і за умови скасування незаконно проведеної реєстрації, зазначені договори оренди землі є такими, що втратили свою чинність, а відтак ПОСП Сидори не має права оренди за такими договорами.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі 6-643цс16, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі 322/1178/17, Постанові Верховного Суду України від 01.04.2020 року по справі №357/8110/18.

Представник позивача в додаткових поясненнях зазначає, що не правомірно застосовувати позиції Верховного Суду України щодо моменту набрання чинності договором оренди землі, викладених у постановах від 01.04.2020 року по справі №357/8110/18 та від 15.01.2020 року у справі №322/1178/17, обґрунтовуючи тим, що спір у справі №322/1178/17 стосувався договору оренди землі, укладеного 01.11.2007 року, тобто до 01.01.2013 року. Оскільки ст.18 Закону України Про оренду землі виключена з 01.01.2013 року, відповідно до якої договір оренди набирав чинності з моменту його державної реєстрації, тобто ця позиція може стосуватися лише договорів оренди землі, які були укладені до 01.01.2013 року. На їх думку, чинна редакція Закону України Про оренду землі , яка діяла і на момент укладення позивачем і відповідачем ОСОБА_1 договорів оренди не передбачає державної реєстрації даного договору.

Проте, суд вірно не погодився з твердженням представника позивача.

Так, відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Положення про необхідність державної реєстрації права оренди земельної ділянки закріплене також і в частині п`ятій статті 6 Закону України Про оренду землі .

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (зараз і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державній реєстрації підлягає право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.2 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Крім того, п.37 укладеного між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 договорів зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, як і було і на даний час передбачено чинним законодавством України.

Наявність договору оренди землі, який не набув чинності, не свідчить про те, що його сторони набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору, а відтак не є перешкодою для власника земельної ділянки для її об`єднання, укладення та державної реєстрації іншого договору оренди землі з іншим орендарем.

За наведених обставин об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 в одну земельну ділянку з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, державна реєстрація цієї земельної ділянки за ОСОБА_1 та передача її в оренду ФГ Пролісок після скасування реєстрації права оренди позивача ПОСП Сидори не порушує прав останнього, оскільки такі права відсутні, як зазначено вище, що право оренди виникає виключно з моменту державної реєстрації цих прав.

Договір оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч.1 ст.210 ЦК України, ст.125 ЗК України, ч.5 ст.6, ст.17 Закону України Про оренду землі , ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є вчиненим з моменту державної реєстрації цих прав, а саме, право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно земельна ділянка за договором оренди вважається переданою орендодавцем орендареві теж з моменту державної реєстрації права оренди (ст.17 Закону України Про оренду землі ).

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №322/1178/17, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.

Аналогічний правовий висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №357/8110/18.

Отже, як вірно вважав суд, оскільки державна реєстрація права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами:3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 за позивачем ПОСП Сидори була скасована, то це свідчить про відсутність у позивача права оренди і як наслідок відсутні порушення його прав оспорюваним договором оренди, як на момент реєстрації зазначеного договору так і на момент пред`явлення позову.

За ч.9 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкту цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Частиною 10 ст.79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до ч.4 ст.79-1 ЗК України.

Відповідачем ОСОБА_1 було здійснено об`єднання раніше сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045, що перебували в оренді ПОСП Сидори , за наслідками чого створено одну нову земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер.

Станом на час розгляду справи земельні ділянки, які були предметом договорів оренди. укладених з ПОСП Сидори , об`єднанні, внаслідок чого сформована одна земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер та яка передана у власність ОСОБА_1 .

Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами:3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 не існують як об`єкт цивільних прав, оскільки в їх межах шляхом об`єднання утворено одну іншу земельну ділянку.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Отже. суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 жовтня 2017 року у справі № 914/1128/16.

З врахуванням того, що заходи щодо об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами:3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 в одну з площею 5,6769 га з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060 є чинною, суд прийшов до вірного висновку, що позивач обрав не ефективний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки поновлення прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди потребуватиме роз`єднання земельної ділянки, утвореної за наслідками об`єднання, та створення земельних ділянок зі складу існуючої ділянки, яка вже сформована як об`єкт цивільних прав, а отже, позивачем у цій справі обрано не ефективний спосіб захисту порушених прав.

У зв`язку з об`єднанням земельних ділянок, які були предметом договору оренди, та формуванням іншої земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, об`єктивно відбулась зміна меж земельної ділянки та її площі, припинилось існування цих земельних ділянок у дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом внесення змін до договорів оренди, укладення додаткових угод про поновлення договору оренди (постанова Верховного Суду від 18 грудня 2018 у справі №912/1616/18).

Згідно зі ст.15 Закону України Про оренду землі інформація про об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору. Зміна такої умови договору тягне за собою наслідки, передбачені ч.10 ст.33 цього Закону, якою встановлено, що у разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Тобто, зміна фактичних площ і меж земельної ділянки із присвоєнням їй нового кадастрового номеру після укладення договору оренди земельної ділянки унеможливлює внесення змін до раніше укладених договорів, оскільки такі зміни мають бути наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Відповідні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 20.02.2019 року у справі №904/792/18, від 03.06.2020 року у справі №686/2073/19-ц.

Щодо вимог заявлених до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О., то як вірно зазначив суд, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано . Аналогічні правові висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі №520/13067/17 (провадження №14-397цс19), постанові Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі №357/ 7734/18.

Судом встановлено, що спір у даній справі виник між ПОСП Сидори , ОСОБА_1 , ФГ Пролісок , а Державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М.О. є неналежним відповідачем у даній справі, тому суд вірно вважав необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог ПОСП Сидори до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. саме із зазначеної підстави.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції Косяк В.М. - представник ФГ Пролісок порушив питання про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

На підтвердження витрат понесених на правничу допомогу представником ФГ Пролісок надано договір про надання правничої допомоги №32 від 25 січня 2021 року, акт приймання-передачі правничої допомоги від 29 січня 2021 року, детальний опис наданих послуг, виписку по рахунку на підтвердження здійснення оплати послуг у розмірі 15 000 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представник ОСОБА_1 порушила питання про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі по 12 500 грн.

На підтвердження витрат, понесених на правничу допомогу, надано договір про надання правничої допомоги №10/21 від 04 січня 2021 року, додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 04 вересня 2021 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №1 до Договору про надання правової допомоги від 29.01.2021 року, детальний опис наданих послуг та товарний чек №17від 29.01.2021 року на підтвердження здійснення оплати послуг у розмірі 7 500 грн. Додатково, клієнт сплачує адвокату гонорар успіху у розмірі

5 000 грн.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, які регулюють підстави для стягнення витрат на правничу допомогу, аналізуючи надані представниками ОСОБА_1 та ФГ Пролісок докази на підтвердження заявленого розміру судових витрат понесених на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що заявлені розміри витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 та ФГ Пролісок є підтвердженими та такими, що відповідають складності справи та виконаною адвокатами роботою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2020 року залишити без змін.

Стягнути з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори (ЄДРПОУ 32638083, місцезнаходження: 09131, с. Сидори, вул. Радянська, 2) на користь Фермерського господарства Пролісок (код ЄДРПОУ 32796608, місцезнаходження: Київська обл., Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн на відшкодування судових витрат, пов`язаних з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори (код ЄДРПОУ 32638083, місцезнаходження 09131, с. Сидори, вул. Радянська, 2) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн на відшкодування судових витрат, пов`язаних з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 22 жовтня 2021 року.

Головуючий:

Судді: