Постанова

від 04.08.2021 по справі 357/8249/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 357/8249/19

провадження № 61-6588св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є, В., Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - приватне орендне сільськогосподарське підприємство Сидори ,

відповідачі: ОСОБА_1 , фермерське господарство Пролісок , державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , діючої в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 березня 2021 року в складі колегії суддів: Олійника В. І., Желепи О. В., Кулікової С. В., у цивільній справі за позовом приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори до ОСОБА_1 , фермерського господарства Пролісок , державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 рокуприватне орендне сільськогосподарське підприємство Сидори (далі - ПОСП Сидори ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , фермерського господарства Пролісок (далі - ФГ Пролісок ), державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ПОСП Сидори посилалося на те, що

16 грудня 2014 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № б/н, за яким ОСОБА_1 передала в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,8372 га з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044, розташовану в межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та договір оренди землі № б/н, за яким ОСОБА_1 передала в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,8397 га з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045, розташовану в межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

25 січня 2015 року державний реєстратор реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журов О. В . прийняв рішення про державну реєстрацію прав, згідно з якими зареєстрував право оренди на вказані земельні ділянку за ПОСП Сидори .

Протягом усього часу дії договору оренди товариство користувалося земельними ділянками у своїй господарській діяльності і належним чином сплачувало орендну плату. Проте, починаючи з лютого 2018 року, ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ПОСП Сидори права користування землею за договорами оренди. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28 лютого 2018 року, наказом від 15 березня 2018 року № 728/5 Міністерство скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав оренди на земельні ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 за ПОСП Сидори .

Не зважаючи на те, що договори оренди є дійсними і ніким не оскаржені, 05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем - ТОВ Еліта-2010 договір оренди № 79, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044, та договір оренди № 80, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045, після чого державний реєстратор комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю. Ю. 15 березня 2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на вказані земельні ділянки.

У зв`язку з порушенням прав позивача як законного орендаря земельних ділянок з кадастровими номерами 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 та неможливістю відновити державну реєстрацію свого права оренди на неї внаслідок укладення відповідачем договору оренди землі з іншим орендарем, ПОСП Сидори звернулося до суду з позовом про визнання недійсним цього договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 за ТОВ Еліта-2010 (справа № 357/8905/18).

Після звернення до суду відповідачі ОСОБА_1 та ТОВ Еліта-2010 з метою ускладнення виконання судового рішення у справі № 357/8905/18 та відновлення ПОСП Сидори державної реєстрації свого права оренди на його підставі, 04 грудня 2018 року уклали договір про розірвання укладених між ними договорів оренди землі від 05 березня 2018 року, після чого ОСОБА_1 здійснила об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045.

26 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К. А. була посвідчена заява ОСОБА_1 про об`єднання земельних ділянок, зареєстрована за реєстровим № 3031. При цьому ОСОБА_1 не вчинила жодних дій щодо отримання від ПОСП Сидори як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 згоди на проведення їх об`єднання, не повідомила ПОСП Сидори про свій намір здійснити об`єднання і не погодила технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання із ПОСП Сидори . На підставі зазначеної заяви 07 грудня 2018 року державним кадастровим реєстратором відділу у Білоцерківському районі міськрайонного управління у Білоцерківському районі та місті Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 шляхом закриття поземельної книги і скасування кадастрових номерів цих земельних ділянок за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060 загальною площею 5,6769 га, яка утворилася внаслідок об`єднання.

12 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. було прийняте рішення про державну реєстрацію права власності на сформовану внаслідок об`єднання спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 з індексним номером 44556964.

Не зважаючи на те, що право оренди ПОСП Сидори за договором оренди залишилося дійсним і продовжує діяти щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:005:0060, 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ФГ Пролісок договір оренди № 5С щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060. 14 грудня 2018 року той же державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ Пролісок на вказану земельну ділянку з індексним номером 44602614 від 14 грудня 2018 року.

Таким чином, усупереч вимогам чинного законодавства України об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 було здійснено без погодження з ПОСП Сидори як їх законного орендаря та виключно з метою приховання юридичного факту наявності у товариства дійсного права оренди і перешкоджання йому у відновленні державної реєстрації цього права. За наявності дійсного договору оренди з позивачем, який поширює свою дію на об`єднану земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060, ОСОБА_1 не мала права передавати її в оренду

ФГ Пролісок і при укладанні оспорюваного договору порушила права

ПОСП Сидори як їх законного орендаря. Відповідно у державного реєстратора не було і правових підстав для проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ФГ Пролісок .

Таким чином, має місце грубе порушення прав та інтересів товариства як єдиного законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просив:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10 грудня 2018 року № 5С, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Пролісок , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060, загальною площею 5,6769 га;

- скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060, загальною площею 5,6769 га, індексний номер 44602614 від 14 грудня 2018 року 08:00:09;

- витребувати із незаконного володіння та користування ФГ Пролісок на користь ПОСП Сидори земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060, загальною площею 5,6769 га, розташовану у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області;

- внести зміни до договору оренди землі № б/н від 16 грудня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПОСП Сидори ;

- вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог ПОСП Сидори відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що оскільки державна реєстрація права оренди земельних ділянок із кадастровими номерами 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 за позивачем ПОСП Сидори була скасована, то це свідчить про відсутність у позивача права оренди і, як наслідок, - відсутність порушення його прав оспорюваним договором оренди як на момент реєстрації зазначеного договору, так і на момент пред`явлення позову.

Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 березня 2021 року клопотання ПОСП Сидори задоволено. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПОСП Сидори на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2020 року зупинено до набрання законної сили рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/3844/20.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 357/3844/20, в якій судом встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення, та які мають значення для правильного вирішення спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20 квітня 2021 року представник ОСОБА_2 , діюча в інтересах ОСОБА_1 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 березня 2021 року, в якій просила її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У липні 2021 року справу № 357/8249/19 передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема частини третьої статті 210 ЦПК України щодо підстав зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті. Також зазначає, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини справи, в результаті чого помилково встановлено неможливість подальшого розгляду справи, чим порушено пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України. Крім того, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про подібність правовідносин в цій справі та в справі № 357/3844/20, в результаті чогобезпідставно зупинив провадження у справі, що спричинило перешкоду у подальшому розгляді справи, не надавши достатнього мотивування такого зупинення.

Доводи інших учасників справи

У липні 2021 року ПОСП Сидори подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило її відхилити, ухвалу суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8372 гектара, кадастровий номер 3220486000:04:005:0044, та земельної ділянки площею 2,8397 гектара, кадастровий номер 3220486000:04:005:0045, що розташовані на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

16 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ПОСП Сидори були укладені договори оренди землі № б/н, за якими ОСОБА_1 передала ПОСП Сидори в оренду строком на 10 років земельні ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044, площею 2,8372 гектара, та з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045, площею 2,8397 гектара, розташовані на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (том 1,

а. с. 13-13, 22-23).

22 січня 2015 року державний реєстратор реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журов О. В. прийняв

рішення № 18835725, 18835804 про державну реєстрацію прав, згідно з якими зареєстрував право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:005:0044, 3220486000:04:005:0045 за ПОСП Сидори (том 1, а. с. 21, 31).

28 лютого 2018 року ОСОБА_1 та інші особи звернулися до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (відповідно до частини другої статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

За наслідками розгляду вказаної скарги Міністерство юстиції України прийняло наказ від 15 березня 2018 року № 728/5 та дійшло висновку про скасування рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень та скасувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 січня 2015 року № 18835725, № 18835804, прийняті державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Журовим О. В. (том 1, а. с. 38-46, 47).

У серпні 2018 року ПОСП Сидори звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ТОВ Еліта-2010 , державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю. Ю. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, яка відповідно до ухвали від 13 серпня 2018 року була прийнята до провадження суду (том 1, а. с. 48-53, 54).

Згідно з відповіддю на запит Головного управління Держгеокадастру у Київській області земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:005:0044 та 3220486000:04:005:0045 були об`єднані з присвоєнням єдиного кадастрового номеру 3220486000:04:005:0060 (том 1, а. с. 58).

Також відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02 липня 2019 року № 172343780 26 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу

Київської області Дуднік І. В. була посвідчена заява ОСОБА_1 про об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3220486000:04:005:0044

та 3220486000:04:005:0045, зареєстрована за реєстровим № 3031.

На підставі заяви ОСОБА_1 07 грудня 2018 року державним кадастровим реєстратором відділу у Білоцерківському районі міськрайонного управління у Білоцерківському районі та місті Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0044 шляхом закриття поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0045 шляхом закриття поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060, загальною площею 5,6769 га, яка утворилася внаслідок об`єднання.

12 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовану внаслідок об`єднання земельних ділянок за ОСОБА_1 : на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060, загальною площею 5,6769 га, з індексним номером 44556964 (том 1, а. с. 32-37, 59-60).

10 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Пролісок був укладений договір оренди землі, відповідно до якого в оренду була передана земельна ділянка з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060, строком до 10 грудня 2028 року, з правом пролонгації та з правом передачі в піднайм (суборенду).

14 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною М. О. був зареєстрований вказаний договір (том 1, а. с. 59-60).

19 квітня 2019 року ПОСП Сидори звернулося до ОСОБА_1 з пропозицією про внесення змін до договору оренди землі від 16 грудня 2014 року б/н (том 1, а. с. 62-70).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, врахувавши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає вказаним вимогам закону.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та статті 10 ЦПК України зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись із урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (рішення від 20 червня 2000 року у справі FRYDLENDER v. FRANCE , заява № 30979/96, § 43).

Згідно з частиною першою статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Частиною першою статті 251 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для виникнення обов`язку суду зупинити провадження у справі.

Пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Відповідно до цієї ж норми суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на зазначене, для вирішення питання про зупинення провадження

у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати:

як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи за наявності доказової бази та встановлених на підставі цих доказів фактичних обставин.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає

в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Пов`язаність справ полягає в тому, що рішенням суду в іншій справі встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів

у цій справі. Обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.

Визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16 та у постановах Верховного Суду

від 10 березня 2021 року у справі № 207/413/18, від 20 лютого 2020 року у справі

№ 824/215/19, від 10 квітня 2018 року у справі № 761/40264/17, від 27 лютого

2019 року у справі № 308/5006/16-ц.

Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Незважаючи на те, що зупинення провадження у справі має тимчасовий характер, судам слід враховувати право кожної особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку та розглядати кожну справу без надмірного формалізму.

У справі, що переглядається, предметом спору є договір оренди земельної ділянки від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Пролісок , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:005:0060, загальною площею 5, 6769 га, розташованої в межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Зупиняючи провадження у справі в порядку пункту 6 частини першої статті

251 ЦПК України, суд апеляційної інстанції посилався на неможливість розгляду цієї справи до ухвалення Білоцерківським міськрайонним судом Київської області рішення у справі № 357/3844/20 за позовом ПОСП Сидори до Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інших, треті особи: ТОВ Еліта-2010 , ФГ Пролісок , ФГ Дари Ланів , про визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України щодо скасуванням державної реєстрації права оренди ПОСП Сидори на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:005:0044, 3220486000:04:005:0045.

Разом із тим, апеляційний суд у порушення вимог пункту 6 частини першої статті

251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети та підстави позовів у справах і не вказав об`єктивні обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України щодо скасуванням державної реєстрації права оренди ПОСП Сидори на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:005:0044, 3220486000:04:005:0045 виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити та оцінити при розгляді цієї справи наявність обставин (фактів), якими позивач обґрунтовував свої вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Апеляційним судом належним чином не обґрунтовано, в чому саме полягає матеріально-правовий зв`язок між справою, що переглядається, та справою

№ 357/3844/20, тобто не мотивовано, які саме факти, встановлені в іншій справі, будуть мати преюдиційне значення для цієї справи, та в чому полягає неможливість самостійного встановлення судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Крім того, зупинивши провадження у справі, суд порушив право учасників справи на справедливий суд та розумні строки розгляду справи.

Таким чином, апеляційний суд постановив ухвалу про зупинення провадження у справі відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України без обґрунтування об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи № 357/3844/20.

Ураховуючи викладене, наявні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадку скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , діючої в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 24 березня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. С. Висоцька Судді: А. А. Калараш А. І. Грушицький Є. В. Петров О. С. Ткачук