Ухвала

від 25.10.2021 по справі 756/6061/16-к

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25.10.2021 Справа № 756/6061/16-к

№ 756/6061/16-к

№ 1-кп/756/75/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві об`єднане кримінальне провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12015100020004388 від 20.05.2015 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 200 КК України, а також за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12015100020007635 від 05.09.2015 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_7 ,

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника потерпілого ОСОБА_10 ,

в ст ан ов ив:

Колегією суддів Оболонського районного суду м. Києва розглядається дане об`єднане кримінальне провадження, у якому в судовому засіданні 22.10.2021 прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень були надані на дослідження наступні документальні докази:

- витяг з кримінального провадження № 12015100020007635 від 05.09.2015, сформований 05.11.2015 та підписаний реєстратором слідчим ОСОБА_11 , 32 арк.;

- постанова від 05.09.2015 старшого прокурора Дарницього району м. Києва ОСОБА_12 про виділення із матеріалів досудового розслідування № 12015100020004388 в окреме провадження матеріалів досудового розслідування за ознаками вчинення невстановленою особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України , 19 арк.;

- вимогу в порядку ст. 93 КПК слідчого ОСОБА_11 від 07.10.2015 № 47/21982 на ім`я в.о.начальника ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_13 відносно інформації щодо ТОВ «СЦБ ТУР» (ЄДРПОУ 39582671), 2 арк.;

- відповідь в.о.начальника ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_13 на вимоги слідчого ОСОБА_11 від 07.10.2015 № 47/21982, № 47/21981 про надання інформації та копій документів стосовно ТОВ «СЦБ ТУР» (ЄДРПОУ 39582671) та ТОВ «Столичний центр бронювання» (ЄДРПОУ 37095779), 3 арк.;

- висновок експерта № 2се від 17.04.2016 за результатами проведення судової економічної експертизи Київським міським НДЕКЦ МВС України, разом з супровідним листом та довідкою про витрати на залучення експертів, 7 арк.;

- матеріали, характеризуючі особу обвинуваченого (копія паспорта громадянина України, запит щодо надання побутової характеристики, побутова характеристика, довідка Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія»), 5 арк.

Проте, ще у вступній промові 18.06.2020 перед початком судового розгляду сторона захисту, поміж іншого, повідомила, що стороною обвинувачення не були відкриті стороні захисту матеріали досудового розслідування у порядку відповідно до вимог 290 КПК.

Про ненадання доступу до матеріалів досудового розслідування стороні захисту прокурором або за його дорученням слідчим після завершення досудового слідства захисники додатково повідомили і у розширених письмових поясненнях з додатками від 17.07.2020, долучених до матеріалів судового провадження (том 7, а.с.п. 90 141).

Після надання прокурором в судовому засіданні 22.10.2021 перелічених вище документальних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, захисник ОСОБА_9 заявив клопотання про визнання вказаних документальних доказів недопустимими через їх невідкриття стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України.

Захисник ОСОБА_8 клопотав кримінальне провадження закрити у зв`язку з тим, що після повідомлення обом обвинуваченим про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, окремо у кожному з об`єднаних кримінальних проваджень ще до складання обвинувальних актів, про що наявні підтвердження у матеріалах судового провадження, в тому числі і цілий ряд відповідних ухвал Дарницького районного суду м. Києва.

Обвинувачені підтримали своїх захисників.

Прокурор та представник потерпілого заперечували проти задоволення заявлених клопотань.

Заслухавши сторони та представника потерпіло, вивчивши матеріали кримінального провадження, які стосуються виконання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України, а також щодо тривалості досудового слідства, суд дійшов висновку про те, що при наданні доступу до матеріалів досудового розслідування, стороною обвинувачення було істотно порушено право обвинуваченого ОСОБА_6 на захист.

Відповідно до ч. 9 ст. 290 КПК сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

Частиною 11 ст. 290 КПК передбачається, що сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

На пропозицію колегії суддів прокурор, який надав письмові докази для їх дослідження судом та який підтримує публічне обвинувачення в суді, не зміг спростувати твердження сторони захисту про те, що прокурором та слідчим вимоги ст. 290 КПК України у кримінальному провадженні № 12015100020007635 від 05.09.2015 року щодо ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України, дійсно не були виконані. Прокурор не надав суду підтвердження від обвинуваченого та захисників факту надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів, як це вимагається в ч. 9 ст. 290 КПК.

Згідно ч. 12 ст. 290 КПК якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

У відповідності до параграфу 3 «Сторона захисту» КПК України, стороною захисту є також і захисник, який користується тими ж процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику (ч. 4 ст. 46 КПК України).

Наведені обставини, у своїй сукупності, указують на те, що відкриття матеріалів стороні захисту відбулося з порушенням не лише ст. 42, 46, 52, 290 КПК України, а й загальних засад кримінального провадження

За загальним правилом суд вирішує питання допустимості доказів, оцінюючи їх в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК України).

Однак, у певних випадках суд має право вирішити питання про недопустимість доказу ще до видалення суду до нарадчої кімнати для ухвалення остаточного рішення у справі. Так, згідно з ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

При цьому, відповідно до ч.ч. 2, 6, 9 ст. 290 КПК України презюмується, що відкриття стороною має бути здійснено до початку судового розгляду, оскільки сторони мають право бути готовими до проведення змагального процесу - мати заперечення на доводи іншої сторони .

Згідно з правовим висновком, який висловив Верховний Суд України у постанові від 16 березня 2017 року № 5-364кс16, невідкриття матеріалів сторонами одна одній у порядку ст. 290 КПК України після завершення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як доказ.

Таким чином, законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду. Зазначена позиція висвітлена й у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року (справа № 664/1034/16-к, провадження № 51 -1295 км 19).

Крім того, ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці неодноразово зазначав про те, що основним аспектом права на справедливий судовий розгляд у кримінальному провадженні, включаючи елементи такого провадження, що відносяться до процедури, має бути змагальність, і що має бути забезпечена рівність сторін між обвинуваченням та захистом.

Право на змагальний судовий процес у кримінальній справі означає, що і обвинувачення, і захист повинні мати можливість володіти інформацією, ознайомитись із матеріалами і могти прокоментувати зауваження та докази, подані іншою стороною, а також надавати щодо них пояснення (рішення ЄСПЛ у справі «Брандштеттер (Brandstetter) проти Австрії» від 28 серпня 1991 року, §§ 66-67). Крім того, пункт 1 статті 6 Конвенції вимагає, щоб органи прокуратури розкрили стороні захисту будь-які суттєві докази, що їм відомі, за або проти обвинуваченого (mutatis mutandis, рішення у справі «Роу та Девіс (Rowe та Davis) проти Сполученого Королівства», цит. вище, § 60, «Леас (Leas) проти Естонії», цит. вище, § 77).

Також ЄСПЛ звернув увагу, що основним аспектом права на справедливий судовий розгляд є те, що кримінальне провадження, в тому числі елементи такого провадження, пов`язані з процедурою, повинні бути змагальними. Право на змагальність означає, що в кримінальному провадженні як стороні обвинувачення, так і стороні захисту повинна забезпечуватись можливість бути обізнаною про факт подання іншою стороною зауважень та коментувати подані зауваження та докази (рішення ЄСПЛ у справі «Брандштеттер (Brandstetter) проти Австрії», цит. вище, § 66- 67).

Таким чином, у зв`язку з тим, що перелічені прокурором та надані ним в судовому засіданні 22.10.2021 документальні докази, якими сторона обвинувачення мала б підтверджувати наведені нею обставини винуватості ОСОБА_6 , не були відкриті стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України, суд визнає такі докази очевидно недопустимими.

Щодо клопотання захисникапро закриттякожного зоб`єднаних кримінальнихпроваджень з підставп.10.ч.1ст.284КПК Україниузв`язку зтим,що після повідомлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про підозру закінчилися строки досудового розслідування, визначені ст. 219 цього Кодексу, то суд констатує наступне.

Частину першу статті 284 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017, відповідно до якого зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін ( пункт 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 03.10.2017). Зазначені зміни, а саме п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК введено в дію з 15.03.2018. Відомості ж про кримінальні правопорушення відносно ОСОБА_5 внесені до ЄРДР 20.05.2015 року за № 12015100020004388 , а відносно ОСОБА_6 внесені до ЄРДР 05.09.2015 року за № 12015100020007635. Таким чином, до вказаних кримінальних проваджень правила п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК застосованими бути не можуть.

Крім того, лише ґрунтуючись на некоректному викладені реєстру матеріалів досудових розслідувань, колегії суддів на даній стадії неможливо повно та об`єктивно визначитися з питаннями строку досудового слідства, особливо у останньому кримінальному провадженні, оскільки відповідно до його реєстру матеріалів досудове розслідування п`ять разів зупинялося, при цьому лише тричі відновлювалося, а одного разу 08.06.2016 строк досудового розслідування було продовжено керівником Київської місцевої прокуратури № 2, однак, без зазначення на який саме строк. При цьому відповідні процесуальні рішення уповноваженого слідчого та уповноваженого прокурора суду сторонами не надавалися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 87, 89, 290, 284, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника ОСОБА_9 задовольнити.

Визнати очевидно недопустимими з неможливістю їх дослідження в судовому засіданні наступні докази сторони обвинувачення:

- витяг з кримінального провадження № 12015100020007635 від 05.09.2015, сформований 05.11.2015 та підписаний реєстратором слідчим ОСОБА_11 , 32 арк.;

- постанова від 05.09.2015 старшого прокурора Дарницього району м. Києва ОСОБА_12 про виділення із матеріалів досудового розслідування № 12015100020004388 в окреме провадження матеріалів досудового розслідування за ознаками вчинення невстановленою особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України , 19 арк.;

- вимогу в порядку ст. 93 КПК слідчого ОСОБА_11 від 07.10.2015 № 47/21982 на ім`я в.о.начальника ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_13 відносно інформації щодо ТОВ «СЦБ ТУР» (ЄДРПОУ 39582671), 2 арк.;

- відповідь в.о.начальника ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_13 на вимоги слідчого ОСОБА_11 від 07.10.2015 № 47/21982, № 47/21981 про надання інформації та копій документів стосовно ТОВ «СЦБ ТУР» (ЄДРПОУ 39582671) та ТОВ «Столичний центр бронювання» (ЄДРПОУ 37095779), 3 арк.;

- висновок експерта № 2се від 17.04.2016 за результатами проведення судової економічної експертизи Київським міським НДЕКЦ МВС України, разом з супровідним листом та довідкою про витрати на залучення експертів, 7 арк.;

- матеріали, характеризуючи особу обвинуваченого (копія паспорта громадянина України, запит щодо надання побутової характеристики, побутова характеристика, довідка Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія»), 5 арк.

Клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження у зв`язку з тим, що після повідомлення обом обвинуваченим про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2