Постанова

від 11.10.2021 по справі 904/3588/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021 Справа № 904/3588/20

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від позивача: Фалько Катерина Юріївна, довіреність №б/н від 02.03.2020 р., адвокат;

від відповідача: Карпенко Олена Сергіївна, довіреність №21 від 01.11.2019 р., адвокат

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020 року (повний текст складено 26.11.2020 року) у справі № 904/3588/20 (суддя Фещенко Ю.В.)

за позовом Приватного підприємства "Група компаній "Пищемаш" (м. Мелітополь, Запорізької області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (смт. Царичанка, Царичанського району, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за поставлене обладнання та виконані роботи по ремонту обладнання на підставі договору № 01/17 від 10.02.2017 року у загальному розмірі 415 000,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020 року у справі №904/3588/20 позовні вимоги Приватного підприємства "Група компаній "Пищемаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" про стягнення заборгованості за поставлене обладнання та виконані роботи по ремонту обладнання на підставі договору № 01/17 від 10.02.2017 року у загальному розмірі 415 000 грн. 00 коп. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" на користь Приватного підприємства "Група компаній "Пищемаш" 76 000 грн. 00 коп. основного боргу та 1 140 грн. 40 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відповідач доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем обладнання та виконаних робіт на суму 76 000 грн. не надав, доводи позивача щодо наявності боргу не спростував, у зв"язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача вказаної вище суми є правомірними.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суд послався на те, що штрафна санкція, передбачена п.6.2 договору у розмірі 0,2 процента від суми договору за кожний день прострочення платежу за своєю правовою природою є пенею та була невірно розрахована позивачем; крім того, враховуючи сплив строку спеціальної позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов"язання, а також заяву відповідача про застосування таких строків, 10023 грн.67 коп. неустойки (пені) стягненню з останнього не підлягає.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" оскаржило його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.

В апеляційній скарзі посилається на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на неправильне застосування ним норм матеріального права.

Апелянт вважає, що:

- суд безпідставно послався на нечинну Інструкцію про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам,

установам, організаціям, господарським об`єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів ;

- особа, яку суд визнав повноважною, не була встановлена і, відповідно, її повноваження на підписання акта здачі-приймання №ПМ-0000005 від 19.06.2017 року також не були досліджені, у зв"язку з чим висновок суду про те, що підпис на вказаному акті зроблений повноважною особою відповідача ґрунтується на недосліджених обставинах;

- рахунок фактура №ПМ-0000006 від 27.02.2017 року та відсутність в призначеннях платежів у платіжних дорученнях посилання на конкретне обладнання/послугу не дозволяє ідентифікувати певний платіж як платіж саме за прийняття відповідачем ремонту машини фасувальної, а тому відсутні підстави для трактування оплат як конклюдентної дії щодо прийняття такого ремонту;

- оплата за договором здійснювалась дрібними частинами без визначення конкретного призначення платежу, тому відповідач вважає надмірно сплачені ним 124 000,00 грн. як помилкову переплату, яку планував перевести на оплату інших послуг і товарів позивача;

- судом було безпідставно відмовлено в призначенні по справі судової почеркознавчої експертизи з посиланням на те, що з"ясування обставин, які мають значення для справи можливе за допомогою інших наявних у справі доказів.

Апелянт просить оскаржуване ним рішення скасувати у частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 76 000,00 грн. основного боргу, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Зазначає, що:

- суд дійшов правильного висновку про те, що у даному випадку, відсутня необхідність для призначенні почеркознавчої експертизи;

- відтиск печатки підприємства на документах, доданих позивачем в матеріали справи, засвідчує підпис відповідальної особи відповідача, яка мала доступ до цієї печатки; відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, законність користування якими покладається на керівника підприємства, який у разі її втрати має негайно повідомити правоохоронні органи; за відсутності відповідного повідомлення відсутні й правові підстави вважати, що печатка використовувалась поза волею відповідача;

- наявними в матеріалах справи доказами доведено, що позивач свої зобов"язання за договором виконав належним чином та у повному обсязі, тоді як відповідач свої зобов"язання виконав частково, доказів зворотного останнім не надано;

- всі доводи скаржника є безпідставними та вказують на ухилення від сплати заборгованості у розмірі 76 000,00 грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2017 між Приватним підприємством "Група компаній "Пищемаш" (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (покупцем) укладено договір №01/17, відповідно до умов пункту 1.1. якого продавець зобов`язався виготовити та поставити на адресу покупця обладнання згідно зі Специфікацією (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору, а покупець - прийняти та оплатити вищевказане обладнання.

Згідно з пунктом 3.4. договору ціна на обладнання зміні не підлягає.

Відповідно до умов пункту 2.1. та 2.2. договору сторонни погодили умови поставки - на склад покупця, смт.Царичанка, вул.Царичанська, 168 за рахунок продавця. Відвантаження обладнання здійснюється до 27.05.2017 за умови надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця, згідно з пунктом 4.1.

У розділі 3 договору сторони визначили умови щодо ціни та загальної вартості договору, зокрема, відповідно до умов пункту 3.1. договору загальна сума договору складає 1 130 000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ - 20%.

У розділі 4 договору сторони визначили умов платежів.

Відповідно до умов пункту 4.1. договору покупець здійснює оплату на наступних умовах:

- 1 платіж в сумі 565 000 грн. 00 коп. - до 28.02.2017;

- 2 платіж в сумі 113 000 грн. 00 коп. - до 20.03.2017;

- 3 платіж в сумі 113 000 грн. 00 коп. - до 20.04.2017;

- 4 платіж в сумі 113 000 грн. 00 коп. - до 20.05.2017;

- 5 платіж в сумі 113 000 грн. 00 коп. - до 20.06.2017;

- 6 платіж в сумі 113 000 грн. 00 коп. - після підписання Акту прийому-передачі обладнання.

Згідно з умовами пункта 3.3. договору датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

У пункті 6.2. договору сторони передбачили, що в разі порушення оплати продукції покупець виплачує продавцю штраф у розмірі 0,2% від суми договору за кожен день прострочення платежу, але не більше 30% загальної суми за договором.

У пункті 8.2. зазначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2017, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання зобов`язань сторонами.

У розділі 10 договору сторони узгодили умови щодо пуско-налагоджувальних робіт та здачі обладнання в експлуатацію, зокрема:

- монтаж обладнання складається з розстановки обладнання силами покупця. Збірка обладнання у комплектну ЛР силами постачальника і покупця в рівних частках (пункт 10.1. договору);

- терміни на виконання пункту 10.1. договору - до 10.06.2017 (пункт 10.2. договору);

- пуско-налагоджувальні роботи здійснюються силами постачальника і включають в себе підключення комунікацій, електрики до обладнання (подачу на силові щити робить покупець). Терміни виконання до 17.06.2017 (пункт 10.3. договору).

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до умов пункту 1.1. договору позивачем та відповідачем було підписано Специфікацію від 10.02.2017 до договору, в якій сторони узгодили найменування обладнання, кількість, ціну та загальну вартість, а саме:

- ремонт обладнання - машини фасувальної (налив) вартістю 200 000 грн. ;

- поставку обладнання, а саме:

- машина етикетувальна, карусельного типу, напрямок руху пляшки справа-наліво на суму 460 000 грн.;

- машина укупувальна (гвинт) з гвинтовими головками на суму 200 000 грн. 00 коп.;

- машина для візуального контролю на суму 160 000 грн. 00 коп.;

- шафа управління автоматичною лінією на суму 60 000 грн. 00 коп.;

- доставка і пуско-налагоджувальні роботи на суму 50 000 грн. 00 коп., а всього 1 130 000 грн. 00 коп., у тому числі доставка і пуско-налагоджувальні роботи (а.с.13).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку обладнання на загальну суму 880 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого сторонами були складені та підписані:

- видаткова накладна № ПМ-0000020 від 19.06.2017 на загальну суму 360 000 грн. 00 коп. (а.с.14);

- видаткова накладна № ПМ-0000025 від 11.07.2017 на загальну суму 520 000 грн. 00 коп. (а.с.17).

Крім того, на виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 250 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого сторонами були складені та підписані:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПМ-0000005 від 19.06.2017, який було складено на засвідчення факту проведення ремонту машини фасувальної на суму 200 000 грн. 00 коп. (а.с.15); згідно з цим актом роботи з ремонту були прийняті представником відповідача, про що міститься підпис в графі "Від замовника", який скріплено печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро";

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПМ-0000008 від 11.07.2017, який було складено на засвідчення факту доставки та проведення пуско-налагоджувальних робіт на суму 50 000 грн. 00 коп. (а.с.18).

В оплату виготовленого та поставленого обладнання, а також виконаних пуско-налагоджувальних робіт позивачем виставлено єдиний рахунок-фактуру № ПМ-0000006 від 27.02.2017 на загальну суму 1 130 000 грн. 00 коп. (880 000,00 + 250 000,00) (а.с.145).

Вказаний рахунок було оплачено відповідачем частково - в сумі 1 054 000 грн. 00 коп. , а саме:

- платіжним дорученням № 5158 від 17.03.2017 на суму 100 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - передоплата за виробниче обладнання згідно з рахунком № ПМ - 0000006 від 27.02.2017 (а.с.20);

- платіжним дорученням № 5208 від 28.09.2017 на суму 200 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - доплата за виробниче обладнання згідно з рахунком № ПМ - 0000006 від 27.02.2017 (а.с. 21);

- платіжним дорученням № 5376 від 19.04.2017 на суму 100 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - доплата за виробниче обладнання згідно з рахунком № ПМ - 0000006 від 27.02.2017 (а.с. 22);

- платіжним дорученням № 5397 від 21.04.2017 на суму 50 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - доплата за виробниче обладнання згідно з рахунком № ПМ - 0000006 від 27.02.2017 (а.с.23);

- платіжним дорученням № 5451 від 27.04.2017 на суму 50 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - доплата за виробниче обладнання згідно з рахунком № ПМ - 0000006 від 27.02.2017 (а.с. 24);

- платіжним дорученням № 5472 від 05.05.2017 на суму 65 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - доплата за виробниче обладнання згідно з рахунком № ПМ - 0000006 від 27.02.2017 (а.с. 25);

- платіжним дорученням № 5644 від 26.05.2017 на суму 50 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - доплата за виробниче обладнання згідно з рахунком № ПМ - 0000006 від 27.02.2017 (а.с. 26);

- платіжним дорученням № 5673 від 31.05.2017 на суму 63 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - доплата за виробниче обладнання згідно з рахунком № ПМ - 0000006 від 27.02.2017 (а.с. 27);

- платіжним дорученням № 5806 від 19.06.2017 на суму 100 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - доплата за виробниче обладнання згідно з рахунком № ПМ - 0000006 від 27.02.2017 (а.с. 28);

- платіжним дорученням № 6071 від 24.07.2017 на суму 50 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - доплата за виробниче обладнання згідно з рахунком № ПМ - 0000006 від 27.02.2017 (а.с. 29);

- платіжним дорученням № 6113 від 31.07.2017 на суму 13 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - доплата за виробниче обладнання згідно з рахунком № ПМ - 0000006 від 27.02.2017 (а.с. 30);

- платіжним дорученням № 6250 від 18.08.2017 на суму 50 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - оплата за обладнання згідно з договором № 14 від 25.05.2017 (а.с.31);

- платіжним дорученням № 6299 від 28.08.2017 на суму 63 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - оплата за обладнання згідно з договором № 01/17 від 10.02.2017 (а.с. 32);

- платіжним дорученням № 6456 від 18.09.2017 на суму 50 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - доплата за виробниче обладнання згідно з рахунком № ПМ - 0000006 від 27.02.2017 (а.с. 33);

- платіжним дорученням № 7139 від 27.12.2017 на суму 50 000 грн. 00 коп. з призначення платежу - оплата за обладнання згідно з договором № 01/17 від 10/02/17 (а.с. 34).

На момент звернення позивача з даним позовом заборгованість відповідача за договором № 01/17 від 10.02.2017 склала 76 000,00 грн.

У зв"язку з простроченням виконання зобов`язання на підставі пункту 6.2. договору позивач нарахував штраф у розмірі 0,2% від суми договору за кожен день прострочення, але не більше 30% загальної суми по договору в сумі 339 000 грн.

Враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, які визначені ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, дослідженню підлягає обставина щодо правильності стягнення судом першої інстанції суми 77 000,00 грн, яку позивач зазначав як залишок основного боргу.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно з 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У даному випадку, як зазначено вище, в оплату виготовленого та поставленого у спірний період обладнання, а також виконаних пуско-налагоджувальних робіт позивачем було виставлено єдиний рахунок-фактуру № ПМ-0000006 від 27.02.2017 на загальну суму 1 130 000 грн. 00 коп. (880 000,00 + 250 000,00) (а.с.145), який включав, зокрема, і вартість виконаних за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПМ-0000005 від 19.06.2017 на суму 200 000 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що цей єдиний рахунок оплачувався відповідачем частинами в період з 17.03.2017 по 27.12.2017 (момент, коли поставка обладнання та виконання робіт вже були у повному обсязі здійснені позивачем - на загальну суму 1 130 000,00 грн.). Отже, факт здіснення відповідачем оплати в цей період з призначенням платежу "доплата за виробниче обладнання згідно з рахунком № ПМ - 0000006 від 27.02.2017" свідчить про те, що роботи, в тому числі, за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПМ-0000005 від 19.06.2017 на суму 200 000,00 грн. були прийняті відповідачем (замовником).

Між тим, частина необхідної до сплати суми за поставлене обладнання та виконані роботи на суму 76 000,00 грн. з загальної суми 1 130 000,00 грн. за вказаним рахунком залишилася неоплаченою.

Відповідач зазначав в суді апеляційної інстанції, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПМ-0000005 від 19.06.2017 на суму 200 000 грн. 00 коп. не підписувався повноважним представником відповідача і щодо встановлення даної обставини суд призначив за клопотанням відповідача судову почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 08.06.2021 року підписи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" в графах Директор "АБК ДНІПРО" та "Від Замовника" акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ПМ-0000005 від 19.06.2017року виконані не Івановим Сергієм Володимировичем, а іншою особою з ретельним наслідуванням його справжнього підпису.

Надаючи оцінку вказаному висновку, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Неможливість ідентифікувати особу, яка з боку відповідача (замовника) прийняла виконані позивачем (виконавцем) роботи на 200 000 грн. 00 коп, зазначені в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПМ-0000005 від 19.06.2017 не спростовує висновок суду про те, що підпис у вказаному акті виконаний повноважною особою відповідача та про наявність підстав для прийняття цього документа як належного доказу у справі.

Доводи скаржника про те, що оплата за договором здійснювалась дрібними частинами без визначення конкретного призначення платежу, тому відповідач вважає надмірно сплачені ним 124 000 грн. як помилкову переплату, яку планував перевести на оплату інших послуг і товарів позивача, відхиляються апеляційним судом, оскільки з матеріалів справи не вбачається та апелянтом не вказано, на оплату яких саме інших товарів і послуг останній планував перерахувати вказані кошти.

Крім того, відповідачем не надано доказів звернення до позивача з вимогою про повернення помилково сплачених ще в 2017 році грошових коштів в сумі 124 000,00 грн.

Враховуючи сукупність доказів, зокрема те, що значна частина суми за виконані роботи згідно спірного акту оплачена відповідачем; останній платіж відповідач здійснив у грудні 2017 року і до моменту звернення позивача у даній справі до суду жодних заперечень не зазначав і не оспорював надання йому послуг, колегія суддів визнає, що є доведеним, що послуги отримані і використані відповідачем, а наявність заборгованості ним не спростована.

Докази погашення заборгованості в розмірі 76 000,00 грн. відповідачем не надані. За таких обставин висновок суду про стягнення вказаних грошових коштів на користь позивача є правомірним.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Щодо досліджуваної справи, то місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що докази на підтвердження здійснення господарської операції за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПМ-0000005 від 19.06.2017 року є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування.

Стосовно доводів господарського суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача 339 000,00 грн. штрафу на підставі п.6.2 договору, то вони не є предметом апеляційної скарги і не досліджуються апеляційним господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає. Рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін як таке, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020 року у справі № 904/3588/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено і підписано 23.10.2021року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М.Білецька

Суддя А.Є.Чередко