Ухвала

від 22.10.2021 по справі 1-200/11

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-200/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

13.10.2021до Тульчинськогорайонного судуВінницької областізвернувся ОСОБА_3 із клопотаннямв порядкуст.174КПК Українипро скасуванняарешту майна,накладеного постановоювід 14.03.2011,винесеною старшимслідчим прокуратуриТульчинського району ОСОБА_4 на йогонерухоме майно.

Вказане клопотання мотивовано тим, що прокуратурою Тульчинського району Вінницької області у відповідності до вимог КПК України в редакції 1961 року, здійснювалось досудове розслідування у кримінальній справі № 10210177 від 30.06.2010 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України. Досудове розслідування у зазначеній кримінальній справі було завершено та матеріали кримінальної справи передано на розгляд до Тульчинського районного суду.

Постановою Тульчинського районного суду від 22.11.2011 кримінальну справу № 10210177 закрито на підставі п. 4 ст. 6 та ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» та звільнено його від кримінальної відповідальності за ст. 367 ч.2 КК України.

В той же час кінцевим судовим рішенням, яке постановлено судом 22.11.2011, в порушення вимог КПК України в редакції 1961 року, на підставі вимог якого воно розглядалось не вирішено питання щодо зняття арешту з майна, який накладено слідчим під час досудового розслідування у справі.

З моменту винесення судом постанови від 22.11.2011 минуло майже 10 років, матеріали кримінальної справи № 10210177 від 30.06.2010 у Тульчинському районному суді знищенні за закінченням терміну зберігання, разом з тим питання арешту належного йому на праві приватної власності майна, залишилось не вирішеним, про що, йому стало відомо на даний час та що грубо порушує його конституційні права.

Під час досудового розслідування кримінальної справи № 10210177 від 30.06.2010 постановою старшого слідчого прокуратури Тульчинського району ОСОБА_4 про накладення арешту на майно від 14.03.2011, накладено арешт на його майно, де б воно не знаходилось.

Указану постанову про арешт майна від 14.03.2011 слідчим для її виконання направлено до Тульчинського ВРЕР УДАІ у Вінницькій області та на її виконання діючим на той час Тульчинським ВРЕР УДАІ у Вінницькій області накладено арешт на належний йому на праві приватної власності транспортний засіб: автомобіль KIA MAGENTIS GE 2.0 5МТ2, ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний

номерний знак НОМЕР_2 , що посвідчується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 виданим Гайсинським ВРЕР УДАІ у Вінницькій області 14.11.2008

Тобто, на сьогоднішній день діє заборона (арешт) на указаний вище транспортний засіб, власником якого він являється, що підтверджується довідкою по ТСЦ 0542 від 05.10.2021.

Зазначені обставини змусили ОСОБА_3 звернутися до суду з даним клопотанням, просить скасувати арешт накладений на автомобіль марки KIA MAGENTIS GE 2.0 5МТ2, ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд даного клопотання у його відсутність. Просить скасувати арешт на автомобіль.

Прокурор у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд даного клопотання у його відсутність, щодо задоволення клопотання не заперечує.

Відповідно до ст. 107 ч.4 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п.9 розділу XI «Перехідні Положення» КПК України, який набрав чинності з 20 листопада 2012 року, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 170 ч.1 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

З клопотання вбачається, що прокуратурою Тульчинського району Вінницької області у відповідності до вимог КПК України в редакції 1961 року, здійснювалось досудове розслідування у кримінальній справі № 10210177 від 30.06.2010 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України.

Постановою старшого слідчого прокуратури Тульчинського району ОСОБА_4 про накладення арешту на майно від 14.03.2011 накладено арешт на майно ОСОБА_3 , а саме на автомобіль марки KIA MAGENTIS GE 2.0 5МТ2, ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

В подальшому матеріали кримінальної справи № 10210177від 30.06.2010 за обвинуваченням ОСОБА_3 згідно постанови Тульчинського районного суду від 22.11.2011 закрито на підставі п. 4 ст. 6 та ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» та ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 367 ч.2 КК України, згідно акту амністії. При цьому судом не було вирішено питання щодо скасування арешту з майна, накладеного постановою від 14.03.2011.

Відповідно до ст. 174 ч. 4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Разом з тим, за приписами ст. 248 КПК України (в ред. 1961 року, на час прийняття рішення про закриття провадження в справі), не передбачено було вирішення питання про скасування арешту майна, в разі закриття кримінального провадження.

Відповідно до ст. 21 ч.4 КПК України здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час його здійснення порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією і міжнародними договорами України.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих цією Конвенцією.

Наявність арешту майна грубо порушує права власника, створює перешкоди у здійсненні права володіти користуватися та розпоряджатися майном до теперішнього часу.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Згідно ст. 9 ч 1 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Враховуючи, що указаний арешт на транспортний засіб накладений слідчим згідно КПК України в редакції 1961 року і питання щодо арешту майна не вирішено судом при постановленні кінцевого рішення, що є порушенням прав ОСОБА_3 при вирішенні питання щодо його скасування потрібно врахувати правові позиції Верховного Суду викладені у постановах №755/6685/16-ц від 05.12.2018 та №127/21463/19 від 01.02.2021, відповідно до яких вирішувалось питання щодо порядку оскарження постанов слідчих (прокурорів) про накладення арештів на майно за КПК України 1960 року.

Так, Верховний Суд чітко зазначив, що оцінку правомірності процесуального документа ухваленого в порядку кримінального судочинства не може бути надано в порядку іншого (зокрема, цивільного) судочинства, оскільки КПК України 2012 року передбачений порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування.

Отже, після набрання ним чинності власники арештованого майна мають захищати свої права відповідно до норм діючого процесуального кодексу у порядку кримінального судочинства.

Таке право передбачене п.9 розд. XI «Перехідні положення» КПК 2012 року: питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим кодексом

Відповідно до п.10 розд. XI «Перехідні положення» КПК 2012 року, кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим кодексом не направлені до суду, розслідуються згідно з положеннями цього кодексу. Ця норма узгоджується з вимогами ст. 5 ч.1 КПК 2012 року про те, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України, власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Статтями 8, 9 КПК Українидо основних засад кримінального провадження віднесені законність та верховенство права, зміст яких полягає у тому, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Аналіз вказаних норм КПК України та міжнародного законодавства, а також встановлені в судовому засіданні фактичні обставини, дають суду підстави щодо задоволення клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна.

На підставі викладеного і керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 8, 9, 24, 170, 174 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 проскасування арештумайна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою від 14.03.2011, винесеною старшим слідчим прокуратури Тульчинського району ОСОБА_4 під час досудового розслідування кримінальної справи № 10210177 від 30.06.2010 на автомобіль KIA MAGENTIS GE 2.0 5МТ2, ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , що посвідчується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 виданим Гайсинським ВРЕР УДАІ у Вінницькій області 14.11.2008, власником якого являється ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя