Рішення

від 20.10.2021 по справі 638/15482/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/15482/19

Провадження № 2/638/816/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.2021 Дзержинський районний суду м. Харкова в складі

головуючої судді Штих Т.В.,

за участі секретаря Овчаренко К.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХарківСкан до ОСОБА_1 про стягнення сум,-

встановив:

Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення сум.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 06 жовтня 2016 року близько 11.00 години в районі перехрестя вул. Батумської та Білгородського шосе в м. Харків, сталося зіткнення автомобіля ВАЗ-11183-110-101 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який виїхав на смугу зустрічного руху та автомобіля позивача ЗАЗ Ланос державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В наслідок ДТП водії отримали тілесні ушкодження, а автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальні збитками. Кримінальне провадження закрите. Відповідно до постанови Чугуївського районного суду Харківської області від 11 лютого 2019 року провадження у адміністративній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 закрите в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Винність до часу звернення позивача з позовом до суду у вчиненні ДТП не встановлювалась. За результатами розгляду вказаної цивільної справи позивач просить визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаної ДТП, та стягнути з нього на користь позивача 60644,62( шістдесят тисяч шістсот чотириста чотири гривни 62 копійки), а також суду судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач, належним чином повідомлений, у судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. Поштову кореспонденцію отримував своєчасно.

У відповідності до ст. ст. 13 , 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір по суті, суд встановив наступні фактичні обставини, докази, що їх підтверджують, та відповідні ним спірні правовідносини.

06 жовтня 2016 року близько 11.00 години в районі перехрестя вул. Батумської та Білгородського шосе в м. Харків, сталося зіткнення автомобіля ВАЗ-11183-110-101 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який виїхав на смугу зустрічного руху та автомобіля позивача ЗАЗ Ланос державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки.

В діях відповідача не встановлено винність.

Постановою Чугуївського районного суду Харківської області від 11 лютого 2019 року провадження у адміністративній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 закрите в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, що встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі обставини або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вчинення відповідачем адміністративного правопорушення не спростовується, та за наявності постанови Чугуївського районного суду Харківської області, яка набрала законної сили, не підлягає доказуванню.

Судом призначена відповідно до ухвали від 18 лютого 2021 року судова автотехнічна експертиза.

Відповідно до висновку експерта № 4912/18072 від 19 липня 2021 року дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п.10.1,13.1 ПДРУ та знаходяться у причинному зв`язку з виникненням ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, надаючи оцінку аргументам учасників справи та правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками визнаються: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди №6 від 27.03.1992, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, що підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки №4 від 01.03.2013 №4, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Неправомірність дій відповідача, якими завдано шкоду майну позивача, встановлено в межах адміністративного судочинства по справі №638/12136/19, та відповідачем не заперечується.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди №6 від 27.03.1992, відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відносити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, що виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку з заподіянням шкоди майну.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки №4 від 01.03.2013 №4, потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом статей 12 , 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розмір шкоди, завданої відповідачем внаслідок ДТП, позивач підтверджує належними доказами.

У відповідності до змісту висновку судової автотоварознавчої експертизи № 10924 від 16 березня 2017 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобілю ЗАЗ Ланос державний номер НОМЕР_2 в результаті ДТП ( 06.10.2016) становить 43601,13 ( сорок три тисячі шістсот одна гривна 13 копійок.

Згідно вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Сторони не надали інформації про страхове відшкодування.

Таким чином, на основі повного і всебічного з`ясування обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом вирішено позовні вимоги задовольнити частково.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує згідно зі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 1166, 1187, 1194 ЦК України, та ст. ст. 12, 13, 76-77, 81-82, 141, 263-264 ЦПК України, -

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ХарківСкан до ОСОБА_1 про стягнення сум про стягнення сум - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 на користь ТОВ ХарківСкан код ЄДРПОУ 21193552 ІПН 211935520118 суму відшкодування матеріальної шкоди у сумі 43601,13 гривень ( сорок три тисячі шістсот одна гривна 13 копійок), а також суму судового збору у розмірі 1921,00 гривень ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривна).

В іншій частині в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ХарківСкан до ОСОБА_1 про стягнення сум - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст документу складено 25 жовтня 2021 року.

Суддя: Штих Т.В.