ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
05 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 340/803/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницький
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року (головуючий суддя Притула К.М.)
у справі № 340/803/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Альтафор
до Відділу з питань праці міської ради міста Кропивницького
про визнання протиправним та скасування постанов про накладення штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Альтафор звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис головного спеціаліста відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького Зубак Вікторії Вікторівні № ОМС-КР0249/1632/АВ/П від 04.02.2019 про усунення виявлених порушень;
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про накладання штрафу уповноваженими особами від 27.02.2019 № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/ІП/2ФС;
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про накладання штрафу уповноваженими особами від 27.02.2019 № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, яка вказує на незаконність та необґрунтованість проведення такої перевірки, а тому винесені оскаржувані постанови підлягають скасуванню.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.06.2021 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову начальника Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про накладання штрафу уповноваженими особами від 27.02.2019 № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/ІП/2ФС.
Визнано протиправною та скасовано постанову начальника Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про накладання штрафу уповноваженими особами від 27.02.2019 № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС.
Суд, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки. Також судом надано оцінку виявленим відповідачем порушенням.
Зокрема, стосовно порушення позивачем вимог ст. 107 КЗпП в частині оплати роботи у святкові та неробочі дні суд не погодився з доводами позивача, що надання іншого робочого дня заміняє основний спосіб, визначений статтею 107 КЗпП, а саме: оплата такого дня у подвійному розмірі. В результаті аналізу статті 107 КЗпП суд встановив, що надання іншого вихідного дня є додатковою компенсацією за роботу у вихідний день, яка може бути надана за бажанням працівника додатково до виплат за таку роботу у подвійному розмірі, але не заміняє обов`язку оплати роботи у святковий і неробочий день у подвійному розмірі.
Окрім того, судом першої інстанції враховано, що позивачем виправлено всі недоліки, які вказані в приписі, що скасовує його дію.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову начальника Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про накладання штрафу уповноваженими особами від 27.02.2019 № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС. В решті позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу №ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС від 27.02.2019 є протиправною та підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю в діях позивача ознак порушення статей 72, 107 КЗпП України. Постанова № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/ІП/2ФС від 27.02.2019 прийнята відповідачем на підставі, у спосіб та у межах повноважень контролюючого органу, повністю відповідає обставинам, які у ній викладені та є правомірною і скасуванню не підлягає.
З приводу висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для проведення перевірки, судом апеляційної інстанції встановлено, що інспекційне відвідування проведено відповідно до приписів Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з дотриманням законодавчо встановленої процедури здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, визначеної, зокрема, Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (вважається таким, що втратив чинність з дня набрання законної постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17, тобто 14.05.2019).
Постановою Верховного Суду від 11.08.2021 постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 в частині, в якій позов задоволено, скасовано, справу № 340/803/19 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 залишено без змін.
Верховний Суд в постанові від 11.08.2021 у цій справі вказав, що судом апеляційної інстанції не надано оцінку доводам відповідача щодо правомірності оскаржуваної постанови № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС від 27.02.2019 саме з урахуванням положень статті 73 КЗпП України.
Крім цього, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, виходив з того, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було написано заяви про надання іншого дня відпочинку за роботу у святковий день. Однак судом не надано оцінки доводам відповідача щодо відсутності посилань на ці заяви у поясненнях представника позивача від 04.02.2019 та у зауваженнях позивача до акта інспекційного відвідування від 07.02.2019, а також щодо ненадання таких заяв посадовій особі відповідача під час здійснення інспекційного відвідування і розгляду справи про накладення штрафу.
В результаті нового розгляду справи у відповідній частині з урахуванням висновку Верховного Суду в постанові від 11.08.2021, суд апеляційної інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Відповідно до статті 12 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР Про оплату праці (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) мінімальними державними гарантіями є норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.
В спірному випадку, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем прийнято постанову № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС від 27.02.2019, якою на позивача накладено штраф в сумі 250380,00 грн. за порушення вимог статті 107 КЗпП України щодо оплати роботи у святкові та неробочі дні шести працівникам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Означена постанова прийнята за результатами проведеного заходу державного контролю (акт інспекційного відвідування від 04.02.2019 № ОМС-КР/0249/1632/АВ), в ході якого виявлено порушення позивачем законодавства про працю, зокрема:
- ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці - не відображено в табелях робочого часу за жовтень 2018 року відпрацьовані працівниками години у святковий день 14.10.2018;
- ч. 4 ст. 73, ст. 107 КЗпП - відсутність оплати в подвійному розмірі за відпрацьовані працівниками години у святковий день 14.10.2018 (а.с.32).
Виявлені відповідачем факти порушень позивачем не спростовуються, доводи, покладені в основу позовних вимог, полягають виключно у порушенні відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування. Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції, погоджуючись з позивачем, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, дійшов висновку, що рішення, прийняті за результатами безпідставної перевірки, підлягають скасуванню.
Верховний Суд при розгляді касаційної скарги Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницький визнав правильним висновок, викладений в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 у цій справі, про дотримання відповідачем процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Таким чином, в межах даного апеляційного провадження підлягає дослідженню питання правомірності постанови начальника Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про накладання штрафу уповноваженими особами від 27.02.2019 № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, які відповідно до ч.5 ст.353 КАС України є обов`язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією суду першої інстанції щодо застосування ст.107 КЗпП України.
Згідно з положеннями статті 73 КЗпП України 14 жовтня - День захисника України є святковим днем.
Відповідно до ч.4 ст.73 КЗпП України робота у цей день компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.
В свою чергу, згідно з положеннями ст.107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день:
1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Наявні у справі докази свідчать, що вказаними вище працівниками написані заяви про надання іншого дня відпочинку за роботу у святковий день (14.10.2018), табелями обліку робочого часу підтверджено, що робота у святкові і неробочі дні зазначеними працівниками провадилась у межах місячної норми часу.
Отже, за встановлених у справі обставин позивачем не проведено компенсацію за роботу вказаними особами у святковий день.
Як вказує позивач, ним стосовно працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 застосовано альтернативний варіант компенсації роботи, у святковий день, передбачений ст. 107 КЗпП України, а саме: надано за бажанням цих працівників інший день відпочинку, що заміняє основний спосіб, визначений статтею 107 КЗпП, - оплату такого дня у подвійному розмірі.
Суд апеляційної інстанції вважає, що такі доводи позивача ґрунтуються на помилковому розумінні наведеної норми, оскільки виходячи з аналізу статті 107 КЗпП України, надання іншого вихідного дня є додатковою компенсацією за роботу у вихідний день, яка може бути надана за бажанням працівника додатково до виплат за таку роботу у подвійному розмірі, але не заміняє обов`язку оплати роботи у святковий і неробочий день у подвійному розмірі.
Умова, за якої робота компенсується за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі, прямо передбачена статтею 72 КЗпП України виключно за роботу у вихідний день.
Стосовно компенсації за роботу у святкові і неробочі дні Кодекс законів про працю України таких приписів не містить і альтернативності варіантів компенсації за роботу у ці дні не допускає. Тому факт подання вказаними вище працівниками заяв про надання іншого дня відпочинку за роботу у святковий день ніяким чином не впливає на обов`язок позивача як роботодавця компенсувати роботу вказаними особами шляхом її оплати у подвійному розмірі.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС від 27.02.2019 прийнята відповідачем на підставі, у спосіб та у межах повноважень контролюючого органу, штраф на позивача цією постановою накладено за наявності законних підстав, обґрунтовано.
Суд першої інстанції під час розгляду справи в цій частині зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам, невірно застосував норми матеріального права, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення в цій частині про відмову у задоволені позову.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницький задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі № 340/803/19 в частині вимог про оскарження постанови № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС від 27.02.2019 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2021 |
Оприлюднено | 26.10.2021 |
Номер документу | 100558611 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Добродняк І.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні