Постанова

від 30.09.2019 по справі 340/803/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 340/803/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В. ,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Відділу з питань праці міської ради міста Кропивницького на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі №340/803/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафор" до Відділу з питань праці міської ради міста Кропивницького про визнання протиправним та скасування постанов про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтафор" звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис головного спеціаліста відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького Зубак Вікторії Вікторівні № ОМС-КР0249/1632/АВ/П від 04.02.2019 про усунення виявлених порушень;

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про накладання штрафу уповноваженими особами від 27.02.2019 № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/ІП/2ФС;

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про накладання штрафу уповноваженими особами від 27.02.2019 № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову начальника Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про накладання штрафу уповноваженими особами від 27.02.2019 № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/ІП/2ФС. Визнано протиправною та скасовано постанову начальника Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про накладання штрафу уповноваженими особами від 27.02.2019 № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу.

Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, 21.01.2019 відповідачем на підставі наказу від 21.02.2019 № 5 Про проведення інспекційного відвідування оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування за № 35/01-05 від 21.01.2019, відповідно до якого доручено головному спеціалісту Відповідача Зубак В.В. та головному спеціалісту Відповідача Тухватулліній О. Ф. провести інспекційне відвідування у ТОВ Альтафор за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 14. Направлення дійсне з 22.01.2019 по 23.01.2019, питання, що підлягають контролю: окремі питання оплати праці (а.с.25).

22.01.2019 представником позивача під час проведення інспекційного відвідування надано пояснення про те, що ТОВ "Альтафор" не має можливості надати інспекторам праці ознайомитись із документами, ведення яких передбачено законодавством про працю та містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування у даний проміжок часу, з тих підстав, що директор ТОВ "Альтафор" у період з 14.01.2019 по 03.02.2019 перебуває у щорічній основній відпустці та інші особи, які уповноважені на ведення та надання відповідних документів, та пояснень з предмету перевірки відсутні (а.с.26).

22.01.2019 головним спеціалістом відповідача Зубак В.В. складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-КР/0249/1632/НД/АВ та надано письмову вимогу від 22.01.2019 № ОМС-КР/0249/1632/ПД про надання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, у якій зобов`язано директора позивача Савенко Максим Сергійович у строк до 12 год. 00 хв. 04.02.2019 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, перелік яких зазначено у вимозі (а.с.27).

У зв`язку із зазначеним строк проведення інспекційного відвідування було зупинено на 13 (тринадцять) днів, 04.02.2019 - останній день інспекційного відвідування.

За результатами здійснення заходу державного контролю та аналізу наданих документів було складено Акт інспекційного відвідування від 04.02.2019 № ОМС-КР/0249/1632/АВ (далі - Акт № ОМС-КР/0249/1632/АВ), у якому зафіксовані порушення законодавства про працю, а саме:

- ч. 1, 2 ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) - нарахована заробітна плата працівникам ТОВ "Альтафор" виплачується з періодичністю один раз на місяць, що підтверджується розрахунковими відомостями та відомостями на виплату грошей за липень, жовтень та листопад 2018 року.

- ч. 4 ст. 115 КЗпП - несвоєчасна виплата за липень, жовтень та листопад 2018 року заробітної плати за час щорічної відпустки.

- ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці - не відображення в табелях робочого часу за жовтень 2018 року відпрацьовані працівниками години у святковий день 14.10.2018;

- ч. 4 ст. 73, ст. 107 КЗпП - відсутність оплати в подвійному розмірі відпрацьовані працівниками години у святковий день 14.10.2018 (а.с.32).

На підставі Акту № ОМС-КР0249/1632/АВ відповідачем винесено припис від 04.02.2019 № ОМС-КР0249/1632/АВ/П про усунення виявлених порушень, яким зобов`язано Позивача усунути зазначені вище порушення (а.с.40)

27.02.2019 відповідачем було прийнято наступні постанови про накладення штрафу:

- постанова № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/ІП/2ФС від 27.02.2019, відповідно до якої накладено на Позивача штраф у сумі 4 173,00 грн. за порушення вимог ст. 115 КЗпП, щодо термінів виплати заробітної плати за весь час щорічної відпустки (а.с.56)

- постанова № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС від 27.02.2019, відповідно до якої накладено на Позивача штраф в сумі 250 380,00 грн. за порушення вимог ст. 107 КЗпП, щодо оплати роботи у святкові та неробочі дні стосовно шести працівників: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с.58).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, а тому оскаржувані постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.02.2019 року № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/ІП/2ФС, № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС є протиправними та підлягають скасуванню. При цьому судом першої інстанції враховано, що позивачем виправлено всі недоліки, які вказані в приписі, що як наслідок скасовує його дію. Також, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для проведення перевірки, оскільки термін її проведення був продовжений, але у наказ про проведення перевірки, зміни щодо строків її проведення, не вносились.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, приписами статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2017 року № 877-V (далі Закон № 877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю здійснюється з урахуванням вимог частини 4 статті 2 Закону №877, якою унормовано, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення повинні здійснювати заходи контролю у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Відповідно до приписів частини 5 статті 2 цього Закону, при здійсненні контрольних заходів органами, що зазначені у частині 4 цієї статті, повинні бути дотримані вимоги статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до статті 7 Закону № 877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У відповідності до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26,04.2017 року № 295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (надалі - Порядок № 295).

У відповідності до приписів пунктів 2, 3 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Відповідно до пункту 10 Порядку №295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікро підприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Пунктом 16 Порядку № 295 встановлено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Згідно пункту 18 Порядку № 295 у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акту про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Керуючись пунктом 12 Порядку № 295 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Нормами пунктом 30 Порядку № 295 передбачено, що припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

В свою чергу суд першої інстанції зазначив, що приймаючи рішення про зупинення строку проведення інспекційного відвідування відповідачем не прийнято наказу про внесення змін до Наказу № 5 від 21.01.2019 в частині зміни терміну проведення інспекційного відвідування позивача. Крім того, відповідачем не внесено змін до направлення на проведення інспекційного відвідування № 35/01-05 від 21.01.2019 і не взято до уваги абз. 2 ч. 4 ст. 6 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у якому зазначено, що продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення інспекційного відвідування позивача, відповідно до вимог абзацу 9 підпункту 6 пункту 5 Порядку № 295, стала інформація Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, викладеної у листах від 10.12.2018 №23007/05-02 та від 09.01.2019 №393/05-02.

Наказом на проведення інспекційного відвідування від 21.01.2019 № 5 та направленням на проведення інспекційного відвідування від 21.01.2019 № 35/01-05 визначено тривалість проведення інспекційного відвідування Позивача 2 (два) робочі дні з

22.01.2019 року по 23.01.2019 року.

22.01.2019, з урахуванням того, що керівник позивача Савенка М.С. у щорічній основній відпустці, представнику позивача Єрьоменку В.П. вручено копію вказаного направлення та пред`явлено для огляду його оригінал, що підтверджується особистим підписом Єрьоменка В.П. на оригіналі направлення 22.01.2019 о 09 год. 25 хв.

При цьому у зв`язку з відсутністю у представника позивача документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, та на підставі пунктів 16, 18 Порядку № 295 Відповідачем складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 22.01.2019 № ОМС-КР/0249/1632/НД/АВ (далі - Акт про неможливість) та Вимогу про надання документів від 22.01.2019 р. № ОМС-КР/0249/1632/ПД (далі - Вимога) та термін проведення інспекційного відвідування подовжено до 04.02.2019р.

Отже, з наведеного вбачається, що посадовими особами контролюючого органу у4 передбачений наказом строк було розпочато проведення інспекційного відвідування позивача, проте через неможливість його проведення контролюючим органом на підставі пункту 18 Порядку № 295 зупинено строк проведення інспекційного відвідування на 13 днів до 04.02.2019, а саме до часу, встановленого для виконання Вимоги.

Таким чином, в даному випадку Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування є документом, що дозволяє інспекторам праці здійснити перевірку не порушуючи передбаченого пунктом 10 Порядку № 295 строку в 2 робочі дні.

При цьому примірник Акту про неможливість та Вимоги про надання документів вручено представнику позивача 22.01.2019, про що свідчить його особистий підпис на останніх сторінках вказаних документів.

Крім того, колегія суддів окремо зазначає, що позивач не скористався своїм правом, наданим йому відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 7 Закон № 877, щодо недопуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею, та якщо він вважав відсутніми підстави для проведення інспекційного відвідування.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності порушень законодавства про працю колегія суддів вважає частково обґрунтованими.

Так, статтею 265 КЗпП передбачено застосування фінансової санкції (штрафу) як вид відповідальності за порушення трудового законодавства.

Штраф нараховується за результатами перевірки органу Держпраці суб`єкта господарювання або роботодавця, якщо під час проведення такої перевірки встановлено ознаку порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення. Порядок проведення планових та позапланових перевірок органами Держпраці затверджено Постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями, не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України, та накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стосовно вимоги щодо скасування постанови відповідача №ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС від 27.02.2019 року, якою на відповідача накладено штраф у сумі 250 380,00 грн, за порушення ст. 107 КЗпП України щодо оплати роботи у святкові і неробочі дні працівниками позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.

Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках: 1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків; 2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна; 3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів; 4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення (частина друга статті 71 КЗпП України).

Як зазначено у статті 72 КЗпП України, робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу .

Згідно із статтею 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Посилання у статті 72 КЗпП України на статтю 107 КЗпП України означає лише використання способів підрахунку подвійного розміру оплати, викладених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої статті 107 КЗпП України, якщо сторони дійшли згоди щодо способу компенсації за роботу у вихідний день шляхом оплати у підвищеному розмірі.

Отже, враховуючи викладене, вихідні дні, в які працювали вищезазначені працівники позивача, відповідно до вимог статті 72 КЗпП України, могли компенсуватися (за згодою з роботодавцем) або наданням іншого дня відпочинку, або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється, у такому разі, за правилами статті 107 КЗпП України .

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, вищезазначеними працівниками було написано заяви про надання іншого дня відпочинку за роботу у святковий день (14.10.2018 року), копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 60-64, т.1). Крім того, табелями обліку робочого часу підтверджено, що робота у святкові і неробочі дні зазначеними працівниками провадилась у межах місячної норми часу, що виключає підстави для отримання компенсації у подвійному розмірі. Отже, постанова про накладення штрафу №ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС від 27.02.2019 року є протиправною та підлягає скасуванню, за відсутності в діях позивача ознак порушення ст.ст.107, 72 КЗпП.

Стосовно вимог щодо скасування постанови № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/ІП/2ФС від 27.02.2019, відповідно до якої накладено на Позивача штраф у сумі 4 173,00 грн. за порушення вимог ч. 1, ч. 2 ст. 115 КЗпП, щодо термінів виплати заробітної плати за весь час щорічної відпустки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Крім того нормами ст. 115 КЗпП передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні .

В свою чергу з матеріалів справи вбачається, що заробітна плата на ТОВ "Альтафор" виплачується один раз на місяць, що підтверджується відомостями з виплати заробітної плати та протоколом загальних зборів трудового колективу ТОВ ""Грінстоун Трейдінг" (ТОВ "Альтафор") від 27 березня 2018 року № 2 та не заперечується позивачем. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в діях позивача ознак порушення ст. 115 КЗпП, та окремо зазначає, що наявність протоколу зборів трудового колективу, яким визначено строки оплати праці всупереч наведеної норми не виключає обов`язку роботодавця дотримуватись вимог законодавства щодо оплати праці, не звужуючи при цьому обсягу прав працівників.

Крім того, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП, зокрема, несвоєчасна виплата за липень, жовтень та листопад 2018 року заробітної плати за час щорічної відпустки.

Вимогами ст. 115 КЗпП передбачено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

При цьому відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей на виплату грошей вбачається, що наказом позивача від 12.07.2018 року № 10-к "Про відпустки" ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 надана відпустка у липні 2018 року, проте заробітна плата за весь час щорічної відпустки виплачена 31.07.2018 року, що підтверджується відповідними відомостями на виплату грошей (а.с.142-145, т.1), тобто виплата здійснена після початку відпустки. Позивачем не спростовано факт вчинення порушення. Отже постанова № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/ІП/2ФС від 27.02.2019 прийнята на підставі, у спосіб та у межах повноважень контролюючого органу, повністю відповідає обставинам, які у ній викладені та є правомірною і скасуванню не підлягає.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, приписи ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу з питань праці міської ради міста Кропивницького - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі №340/803/19 - скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтафор" - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького про накладання штрафу уповноваженими особами від 27.02.2019 № ОМС-КР0249/1632/АВ/П/МГ/1ФС.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко